Рішення № 137466264, 16.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 рокуСправа №160/7827/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" у зв`язку з наявністю батька дружини з інвалідністю ІІ групи;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та за наслідком розгляду цієї заяви прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем протиправно відмовлено йому у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Ухвалою від 15 квітня 2026 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження задовольнив. Прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене провадження в адміністративній справі. Повідомив сторін, що розгляд справи відбудеться без повідомлення (виклику) учасників справи у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Роз`яснив відповідачу право на подання до суду відзиву на позов, а також всіх письмових та електронних доказів - у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про поновлення провадження у даній справі.

30.04.2026 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував та зазначив, що 20.02.2026 ОСОБА_1 подав заяву про надання відстрочки на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв`язку з наявністю батька дружини з інвалідністю ІІ групи. За результатами розгляду заяви комісія ІНФОРМАЦІЯ_3 протоколом від 26.02.2026 №9 відмовила у наданні відстрочки, оскільки вибір між військовозобов`язаними для утримання особи з інвалідністю, на думку відповідача, стосується лише осіб одного рівня пріоритету. Відповідач посилається на положення ст. 23 Закону та Порядку №560 і вказує, що у ОСОБА_2 , особи з інвалідністю ІІ групи, є дві доньки, які є військовозобов`язаними, тому саме одна з них може бути обрана для його утримання. З огляду на це ТЦК та СП вважає, що комісія діяла в межах повноважень, у встановленій законом формі та спосіб, а позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 .

20.02.2026 року ОСОБА_1 особисто через центр надання адміністративних послуг подав на ім`я голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 заяву №20260220-527293 в електронній формі про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з підстав наявності батька дружини з інвалідністю ІІ групи.

Протоколом засідання комісії для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 від 26.02.2026 року № 9 ухвалено рішення про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, згідно до пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», причина відмови: вибір між військовозобов`язаними для утримання стосується осіб одного рівня пріоритету.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Поряд з цим, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

На момент розгляду цієї адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжений.

Згідно із статтею 1 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12.05.2015 №389-VIII (далі Закон №389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Згідно пункту 4 Указу №69/2022 призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21.10.1993 № 3543-XII (далі Закон № 3543-XII).

Відповідно до ст. 1 Закону № 3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Згідно ч. 5 ст. 22 Закону № 3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 № 560 (далі Порядок № 560).

Відповідно до пунктів 57-58 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Згідно п. 60 Порядку № 560 Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю.

Перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлений Додатком 5 до Порядку № 560, зокрема для п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII:

- для батьків військовозобов`язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи або батьків дружини (чоловіка) військовозобов`язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи - один із таких документів, що підтверджує інвалідність: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики; заява за формою згідно з додатком 15 (у разі потреби) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові (за наявності) особи, яку вона обирає для здійснення свого утримання;

- для військовозобов`язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про народження);

- для військовозобов`язаного, який має одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про народження дружини (чоловіка) та свідоцтво про шлюб);

- для військовозобов`язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - один із таких документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов`язаними та зобов`язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або документ, що підтверджує перебування під арештом (крім домашнього арешту), або відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.

Як зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву, позивачем не надано заяву за формою згідно з додатком 15 до Порядку №560.

Проте, в матеріалах справи наявна нотаріально завірена заява ОСОБА_2 , в якій останній зазначив наступне: «Я, ОСОБА_2 , інвалід 2-ї групи, повністю розуміючи значення своїх дій та їх правові наслідки, перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам`яті, діючи добровільно без будь-якого примусу зі сторони, як фізичного так і морального, та відповідно до власного волевиявлення, цією заявою підтверджую, що із числа військовозобов`язаних членів моєї сім`ї (ступень родинного зв`язку - батько дружини) для свого утримання (догляду) обираю чоловіка моєї дочки - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 . Прошу надати можливість використати право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації чоловіку моєї дочки - ОСОБА_1 . Дане право надане йому Законом. Прошу долучити до особової справи дану заяву, складену мною особисто. Про відповідальність за видання недостовірної інформації я, ОСОБА_2 , нотаріусом попереджений. Текст цієї заяви складений нотаріусом з моїх слів на моє прохання, виготовлений за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Своїм підписом під текстом цієї заяви я стверджую той факт, що зміст документа та його правові наслідки мені зрозумілі, текст заяви погоджений зі мною та повністю відповідає моєму волевиявленню і тлумачиться мною однозначно. На моє прохання та у зв`язку з хворобою ця заява підписана мною власноручно за місцем мого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .».

Отже, з цієї заяви вбачається, що ОСОБА_2 , зазначив, що він є особою з інвалідністю ІІ групи та з числа військовозобов`язаних членів сім`ї він обирає для свого утримання чоловіка своєї дочки - ОСОБА_1 .

Суд зазначає, що за своїм змістом така заява містить усі істотні відомості, які повинні бути відображені у заяві за додатком 15 до Порядку №560, а саме: волевиявлення особи з інвалідністю, зазначення конкретної особи, яку вона обирає для свого утримання, та підтвердження родинного зв`язку із військовозобов`язаним.

При цьому сам лише недолік щодо невідповідності заяви типовій формі додатка 15, за умови наявності нотаріально посвідченого волевиявлення особи з інвалідністю, не може бути самостійною та достатньою підставою для відмови у наданні відстрочки, оскільки завданням комісії є перевірка наявності підстав для відстрочки, а не ігнорування поданих документів, зміст яких підтверджує відповідне право.

Також суд враховує, що у ОСОБА_2 наявні дві дочки - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які є військовозобов`язаними, про що свідчать витяги із Резерв+.

Водночас ОСОБА_4 проживає за межами України, у Королівстві Нідерланди, що об`єктивно унеможливлює фактичне здійснення нею догляду та належного утримання батька в Україні.

Верховний Суд в постанові від 27.02.2025 у справі №380/16966/24 виснував: «Таким чином «відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи» означає реальну відсутність таких осіб, які фактично могли б здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю, яка цього потребує. У випадку ж «юридичної наявності» інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, які, при цьому, реально не можуть здійснювати постійний догляд за такою особою з об`єктивних причин (перебування у полоні, відбування покарання у місцях позбавлення волі, проходження військової служби, тощо), то така особа відсутня у розумінні приписів абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятою статті 26 Закону № 2122-IX.».

У цій постанові також зазначено, що «… в контексті Закону № 2232-XII поняття «відсутність» охоплює не лише фізичну відсутність особи, а й її нездатність виконувати обов`язки з догляду через об`єктивні обставини (перебування в полоні, відбування покарання, здійснення військової служби тощо). Військова служба є такою обставиною, що унеможливлює фактичне здійснення догляду, оскільки військовослужбовці, з огляду на службові обов`язки, не можуть вільно розпоряджатися своїм місцеперебуванням, часом та виконувати функції, несумісні з проходженням військової служби.

За таких обставин ОСОБА_2 реалізував надане йому законом право вибору однієї особи з числа військовозобов`язаних для свого утримання та обрав саме ОСОБА_1 .

Отже, висновок відповідача про те, що вибір особи для утримання можливий лише між військовозобов`язаними одного рівня пріоритету, не ґрунтується на положеннях пункту 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Порядку №560.

Закон пов`язує право на відстрочку не з «рівнем пріоритету» родинних зв`язків, а з наявністю особи з інвалідністю І або ІІ групи, відсутністю невійськовозобов`язаних осіб, які відповідно до закону зобов`язані її утримувати, та вибором такою особою одного військовозобов`язаного для здійснення її утримання. Вказані обставини у цій справі підтверджені матеріалами справи та належним чином відповідачем не спростовані.

Суд зазначає, що позивач є чоловіком дочки ОСОБА_2 , який є особою з інвалідністю ІІ групи, подав заяву про надання відстрочки на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону №3543-XII, а також надав документи, які підтверджують наявність підстав для такої відстрочки. Крім того, ОСОБА_2 у нотаріально посвідченій заяві прямо висловив своє волевиявлення щодо обрання саме ОСОБА_1 особою, яка здійснюватиме його утримання.

Отже, позивач відповідає умовам, визначеним пунктом 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

За таких обставин відмова ІНФОРМАЦІЯ_2 у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації є протиправною, оскільки прийнята без належної оцінки поданих документів.

Щодо способу захисту порушеного права суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач відповідає всім передбаченим законом умовам для отримання відстрочки, а відповідач не довів наявності правових підстав для відмови у її наданні.

За таких обставин повторне зобов`язання відповідача лише розглянути заяву позивача не забезпечить ефективного поновлення порушеного права.

Враховуючи викладене, з метою ефективного захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв`язку з наявністю батька дружини з інвалідністю ІІ групи.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає що наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 263, 295 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" у зв`язку з наявністю батька дружини з інвалідністю ІІ групи.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв`язку з наявністю батька дружини з інвалідністю ІІ групи.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 1064,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 16.06.2026.

Суддя Н.Є. Калугіна