Ухвала суду № 137463304, 17.06.2026, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 308/5034/26 Провадження № 2/304/860/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про закриття провадження у справі

17 червня 2026 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді: Сидоренко Ю.В.,

при секретарі Кибза М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Перечин цивільну справу № 304/540/26 за позовом Акціонерного товариства «ОТП Банк» (адреса місцезнаходження: 01033, м.Київ, вул.Жилянська, буд.43, код ЄДРПОУ - 21685166) до ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

15.05.2025 року до Перечинського районного суду Закарпатської області на підставі ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.04.2026 року передано на розгляд за територіальною підсудністю цивільну справу № 308/5034/26 за позовом АТ «ОТП Банк», поданим через систему «Електронний суд» представником позивача Павленко С.В., до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №0101/980/1988892/21 від 30.08.2021 року. Вказана ухвала сторонами не оскаржена та набрала законної сили.

15.05.2026 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючою суддею було визначено суддю Перечинського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В.

Ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від 19 травня 2026 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом (повідомленням) сторін.

05 червня 2026 року представником Акціонерного товариства «ОТП Банк» Павленко С.В. до суду через підсистему «Електронний суд» подана заява про закриття провадження у справі та повернення судового збору, посилаючись на ті обставини, що станом на 12.05.2026 року відповідачем ОСОБА_1 було здійснено погашення кредитної заборгованості в повному обсязі за Заявою-Анкетою №0101/980/1988892/21 від 30.08.2021 року у розмірі 21 315,46 грн., та представник позивача просить закрити провадження у справі, а також повернути позивачеві сплачений ним судового збору.

Сторони, представники сторін в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомлено, проте від представника позивача подана до суду заява про закриття провадження у справі.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи № 308/5034/26, вивчивши подану стороною позивача заяву, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень ч.2,4 ст.12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.2 Цивільного процесуального кодексу України однією з основних засад цивільного судочинства є диспозитивність.

Принцип диспозитивності полягає, зокрема, у тому, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч.3 ст.13 ЦПК України).

Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.

Згідно із п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З аналізу зазначеної правової норми слідує, що суд може закрити провадження у справі в зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.

Проте, поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову.

Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема в зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникнення).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 23 грудня 2020 року в справі № 522/8782/16-ц, від 10 квітня 2019 року в справі № 456/647/18, від 13 травня 2020 року в справі № 686/20582/19-ц, від 09 вересня 2020 року в справі № 750/1658/20.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 15 листопада 2023 року в справі № 522/3680/22 Верховний Суд зазначив, шо «предмет спору це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

У постанові Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 зроблений висновок, що суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

У заяві представник позивача підтвердив, що відповідач ОСОБА_1 сплатив заборгованість за кредитним договором № 2037632556 від 30.09.2021 за заявою-Анкетою №0101/980/1988892/21 від 30.08.2021 року у розмірі 21 315,46 грн, у зв`язку з чим між сторонами не залишилось неврегульованих питань.

Отже, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі, враховуючи відсутність предмету спору.

Таким чином, оскільки на даний час відповідачем за кредитним договором погашено заборгованість у повному обсязі, внаслідок чого предмет спору відсутній, відтак провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Вирішуючи питання у клопотанні щодо повернення судового збору, суд зазначає наступне.

Згідно із ч.1,2 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч.2 ст.255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 133 ЦПК України).

Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Як вбачається з платіжного доручення № 2901619750 від 27 лютого 2026, доданого до матеріалів позовної заяви, позивачем АТ «ОТП Банк» при зверненні до суду з даним позовом було сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Згідно з п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Частиною 3 цієї статті передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Враховуючи зазначене, позивач у встановленому законом порядку та у повному обсязі сплатив судовий збір за подання до суду позовної заяви, а саме в розмірі 2662,40 грн.

З огляду на вирішення судом питання про закриття провадження у справі з підстави відсутності предмета спору та наявності в Законі України «Про судовий збір» правової норми (пункту 5 частини 1 статті 7), яка передбачає обов`язок суду повернути судовий збір з цієї підстави за клопотанням особи, яка його сплатила, тому суд вважає, що сплачену позивачем суму судового збору в розмірі 2662,40 грн. слід повернути Акціонерного товариства «ОТП Банк».

Керуючись ст.ст.13, п.2 ч.1 ст.255, 260, 261 ЦПК України, ст.7 Закону України «Про судовий збір», суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у цивільній справі №308/5034/26 за позовом Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрити, на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Повернути позивачу Акціонерному товариству «ОТП Банк» (адреса місцезнаходження: 01033, м.Київ, вул.Жилянська, буд.43, ЄДРПОУ - 21685166) сплачену суму судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок, згідно платіжного доручення № 2901619750 від 27 лютого 2026 року.

Роз`яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Ухвала суду може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Перечинський районний суд Закарпатської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала складена 17.06.2026 року.

Суддя

Перечинського районного суду

Закарпатської області Ю.В. СИДОРЕНКО