Ухвала суду № 137462899, 17.06.2026, Новодністровський міський суд Чернівецької області

Єдиний унікальний номер 722/1591/20

Номер провадження 6/719/14/26

УХВАЛА

про заміну стягувача у виконавчому листі

та видачу дубліката виконавчого листа

17 червня 2026 року м. Новодністровськ

Новодністровський міський суд Чернівецької області в складі:

судді Цицак В.Л.,

за участю секретаря Тартус І.М.,

розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого листа по справі за позовною заявою акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за участю заінтересованої особи Новодністровського відділу державної виконавчої служби у Дністровському районі Чернівецької області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ),-

ВСТАНОВИВ:

11 червня 2026 року засобами електронного зв`язку (система «Електронний суд») в суд надійшла заява ТзОВ «КАПІТАЛРЕСУРС», за підписом представника Харченко В.О., про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого листа у справі №722/1591/20 за позовною заявою АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за участю заінтересованої особи Новодністровського ВДВС у Дністровському районі Чернівецької області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

В обґрунтування заяви зазначають, що між АБ КБ «ПриватБанк» (надалі - Банк) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, умови якого останній не виконував належним чином, у зв`язку із чим за рішенням Новодністровського міського суду Чернівецької області позов Банку задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» борг; 18 травня 2021 року Банку видано виконавчий лист. Надалі за Договором факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025р., що укладений між АТ КБ «ПриватБанк» та ТзОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» (надалі Товариство), Банк відступив Товариству право вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором ОСОБА_1 . Вищезгаданий кредитний договір є дійсним та не оскаржувався сторонами, а тому у зв`язку із заміною кредитора просять замінити стягувача у виконавчому листі №722/1591/20 від 18.05.2021р., виданому Новодністровським міським судом Чернівецької області, а саме замінити стягувача з АТ КБ «Приватбанк» на його правонаступника ТзОВ «КАПІТАЛРЕСУРС»

Окрім того, повідомляють, що оскільки 30 червня 2022 року було завершено виконавче провадження, виконавчий лист від 18.05.2021р. направлено Банку. Однак з відповіді Банку вбачається, що оригінал виконавчого листа був втрачений. Оскільки строки для пред`явлення виконавчого листа до виконання не спливли, просять також видати дублікат виконавчого листа №722/1591/20 від 18.05.2021р., виданого Новодністровським міським судом Чернівецької області, про стягнення боргу з ОСОБА_1 .

Судове засідання призначено на 17 червня 2026 року об 11 год. 00 хв.

Представник заявника ТзОВ «КАПІТАЛРЕСУРС», будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 37), у судове засідання не з`явився. Водночас у заяві про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого листа Товариство просить проводити розгляд справи за відсутності представника (а.с. 1-4).

Боржник (відповідач) ОСОБА_1 у судове засідання також не з`явився, хоча повідомлявся про розгляд справи за місцем своєї реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, в суд повернувся поштовий конверт у зв`язку із відсутністю адресата (а.с. 39-40).

Відповідно до п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, враховуючи відсутність боржника за адресою його реєстрації, що підтверджена матеріалами справи, зокрема, відповіддю № 2893586 від 17.06.2026р. з Єдиного державного демографічного реєстру (а.с. 40), у зв`язку з чим в суд повернувся конверт із судовою повісткою, суд вважає ОСОБА_1 таким, що повідомлений про дату, час та місце судового засідання належним чином.

Стягувач (позивач) АТ КБ «ПриватБанк», будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 36), явку у судове засідання представника не забезпечив; жодних заяв чи клопотань не подавав.

Новодністровське ВДВС у Дністровському районі Чернівецької області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 35), явку у судове засідання представника не забезпечив; жодних заяв чи клопотань не подавав.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Враховуючи вищенаведене, суд постановив проводити судове засідання у відсутності учасників справи за наявними матеріалами справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши заяву ТзОВ «КАПІТАЛРЕСУРС», оцінивши письмові докази, суд встановив, що рішенням Новодністровського міського суду Чернівецької області від 22.03.2021р. по справі № 722/1591/20 позов АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено; стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за Кредитним договором № б/н від 04.01.2016р. у розмірі 22186, 34 грн., яка станом на 08.10.2020р. складається з заборгованості за простроченим тілом кредиту 20215,65 грн., заборгованості за простроченими відсотками 1970,69 грн.; стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» судовий збір в розмірі 1051,00 грн.; повернуто АТ КБ «ПРИВАТБАНК» судовий збір в сумі 1051,00 грн. з державного бюджету. (а.с. 116-119 основної справи № 722/1591/20, провадження №2/719/10/21).

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень рішення Новодністровського міського суду Чернівецької області від 22.03.2021р. по справі №722/1591/20, провадження № 2/719/10/21, набрало законної сили 22 квітня 2021 року.

18 травня 2021 року за клопотанням представника АТ КБ «ПриватБанк» Ткач С.М. Новодністровський міський суд Чернівецької області надіслав Банку копію рішення, яке набрало законної сили, та виконавчі листи по цивільній справі № 722/1591/20 за позовною заявою АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (а.с. 125 основної справи № 722/1591/20, провадження №2/719/10/21).

30 червня 2022 року у ВП № 66818485 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення (а.с. 17).

ТзОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» направило АТ КБ «Приватбанк» лист від 12.03.2026р. №749958/10-03, у якому просили повідомити про наявність оригіналів виконавчих листів та постанов про завершення виконавчого провадження (а.с. 15).

З відповіді АТ КБ «Приватбанк» від 18.03.2026р. №20.1.0.0.0/7-260312/78902 вбачається, що оригінали документів, які надійшли в Банк до 05.10.2025 року включно, знаходилися в архівному приміщенні, яке 05 жовтня 2025 року знищене під час ракетного обстрілу з боку РФ, що підтверджується Актом про пожежу Львівського міського управління цивільного захисту та превентивної діяльності ГУДС України надзвичайних ситуацій у Львівській області від 06.10.2025р. (а.с. 9-14).

За даними Автоматизованої системи виконавчого провадження за критеріями пошуку боржник ОСОБА_1 , стягувач АТ КБ «Приватбанк», відкриті виконавчі провадження в АСВП відсутні (а.с. 6).

22 серпня 2025 року між АТ КБ «Приватбанк» та ТзОВ «КАПІТАЛРЕСУРС», основним видом діяльності якого є згідно з Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06.06.2024р., зокрема, 64.99 надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н.в.і.у. (основний) (а.с. 24), укладено Договір факторингу №8-22-08/2025 (надалі Договір від 22.08.2025р.) (а.с. 19-23).

Згідно з п. 1. Договору від 22.08.2025р. в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Клієнт відступає належні йому Права вимоги (Прав вимоги), а саме права грошової вимоги Клієнта до позичальників, зазначених у Реєстрі боргових зобов`язань (за формою, що наведена у Додатку №1 до цього Договору, далі Реєстр боргових зобов`язань), який складається Клієнтом, далі за текстом Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за договорами (з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них), що укладені між Клієнтом та Боржниками, та перелік яких наведено згідно з відповідним Реєстром боргових зобов`язань, далі за текстом Основні договори або Кредитні договори, а Фактор здійснює фінансування Клієнта шляхом купівлі у нього Прав вимоги та сплачує Клієнту за Права вимоги грошові кошти (купівельну ціну) у сумі та у порядку, визначених цих Договором.

Сторонами Договору від 22.08.2025р. узгоджено Купівельну ціну, яка сплачена Фактором на користь Клієнта до укладення цього Договору (п. 2., 3. Договору від 22.08.2025р.).

Факт оплати підтверджується платіжною інструкцією кредитного переказу коштів №1 від 22.08.2025р. (а.с. 26).

Відповідно до п. 4. Договору від 22.08.2025р. Фактор набуває прав кредитора за Основними договорами, включаючи право вимагати належного виконання Боржниками грошових зобов`язань за Основними Договорами (повернення Боржниками сум основного боргу (кредиту), погашення заборгованості за нарахованими, але несплаченими за користування кредитним коштами процентами, право вимагати сплати неустойки (пені, штрафу), передбачених Основними договорами, право вимагати сум, передбачених статтею 625 ЦК України (індекс інфляції, три проценти річних), права, що випливають із судових справ, виконавчих проваджень щодо Боржників, задоволення своїх вимог (повернення суми основної заборгованості, сплати нарахованих процентів, комісій, можливої неустойки (штраф, пеня), відшкодування збитків, тощо), що випливають з умов Основних договорів, за рахунок майна Боржників, тощо. Розмір заборгованості за Основними договорам, Права вимоги за якими переходять до Фактора, вказаний у відповідному Реєстрі боргових зобов`язань.

Сторони дійшли згоди, що з огляду на кількість Основних договорів, Права вимоги за якими відступаються Фактору на підставі цього Договору, таке відступлення здійснюється поетапно, в обсягах, що окремо погоджуються Сторонами, але в будь-якому випадку, Клієнт зобов`язується відступити Прав вимоги за Основними договорами протягом 30 (тридцяти) календарних днів від дати укладення цього Договору.

Моментом (днем) переходу до Фактора Прав вимоги (у відповідній частині) є день підписання Сторонами відповідного Акту приймання-передачі відповідного реєстру боргових зобов`язань (за формою, що наведена у Додатку №2 до цього Договору), що відповідає частині Основних договорів за відповідним етапом відступлення Права вимоги.

Після підписання Реєстру боргових зобов`язань який складається Клієнтом за формою, що наведена у Додатку №1 до цього Договору, Клієнт додатково готує та передає Фактору Додаткову інформацію щодо Боржників в електронному вигляді (у форматі Microsoft Excel), що має містити всю інформацію необхідну для передачі Фактором даних по Основним договорам до Кредитного реєстру Національного банку України, Бюро кредитних історій та інформацію, яка потрібна для заміни сторони судового чи виконавчого провадження.

Відповідно до Акту №8 приймання-передачі Реєстру боргових зобов`язань №8 від 11 вересня 2025 року за Договором факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025р. Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр боргових зобов`язань №8 від 11 вересня 2025 року (а.с. 5).

Згідно з Витягом з Реєстру боргових зобов`язань №8 до Договору факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025р. АТ КБ «ПриватБанк» відступило ТзОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 (ідентифікаційний № НОМЕР_1 ) за кредитним договором № б/н від 04.01.2016р. в загальній сумі 22226,34 грн. за основним боргом (тіло+відсотки) у валюті кредиту, з яких сума заборгованості за тілом кредиту в валюті кредиту 20255,65 грн. та за відсотками в валюті кредиту 1970,69 грн. (а.с. 8).

У Кредитному договорі № б/н від 04.01.2016р., укладеному між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , відсутні заборони чи обмеження щодо відступлення прав вимоги за таким договором третім особам (а.с. 15-66 основної справи № 722/1591/20, провадження №2/719/10/21).

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язаннями є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частини перша, друга статті 509 ЦК України).

За змістом частини першої статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що визначені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не визначені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків наведені в частині другій статті 11 ЦК України, серед яких законодавець розрізняє: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду (частина п`ята статті 11 ЦК України). Тобто на підставі рішення суду цивільні права та обов`язки можуть виникати лише в конкретних випадках, визначених актами цивільного законодавства. Водночас, за загальним правилом, цивільні права та обов`язки виникають з юридичних фактів, найпоширенішими з яких є правочини.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.09.2025р. по справі №369/13444/20 зауважує, що сторони укладають правочин з метою врегулювання певних правовідносин, що визначає виникнення у них цивільних прав та обов`язків.

Правовідносини, врегульовані правочином, є різновидом регулятивних правовідносин, тобто таких, що виникають на основі юридичних дозволів і втілюються переважно в правомірних діях суб`єктів.

Водночас у випадку порушення учасником правовідносин умов правочину внаслідок невиконання взятих на себе обов`язків інша сторона має можливість захистити свої права (зокрема, у судовому порядку), а регулятивні правовідносини трансформуються в охоронні, тобто такі, що захищені судовим рішенням.

Втім факт ухвалення судового рішення щодо прав та обов`язків учасників зобов`язальних (регулятивних) правовідносин не змінює самого зобов`язання та не припиняє його.

У цьому висновку Велика Палата Верховного Суду керується тим, що згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

За загальним правилом, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Згідно з приписами статті 604 ЦК України зобов`язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація).

Вирішення судом спору за вимогою про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу (див. пункт 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019р. у справі № 916/190/18).

Отже, ухвалення судового рішення щодо стягнення заборгованості за договором не свідчить про заміну зобов`язання за договором новим зобов`язанням за рішенням суду, а вказує лише на охоронний характер таких правовідносин, у яких права та інтереси сторони захищені судовим рішенням, що є обов`язковим до виконання на всій території України. Водночас таке судове рішення не змінює обсяг прав та обов`язків сторін зобов`язання, а лише підтверджує їх наявність та надає можливість примусового виконання такого зобов`язання.

Виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження. Конституційний Суд України зазначав, що виконання судового рішення є невідокремним складником права кожного на судовий захист і охоплює визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абзац третій пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року у справі № 18-рп/2012).

Одним з елементів забезпечення прав учасників справи на стадії виконання судового рішення є встановлена статтею 442 ЦПК України процедура заміни сторони виконавчого провадження. Наведеною статтею визначено, що у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частини перша та друга статті 442 ЦПК України). Правила цієї статті застосовуються також у разі, коли потрібно замінити боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п`ята статті 442 ЦПК України).

Аналогічні положення містить ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Підставою для заміни стягувача у виконавчому листі є заміна кредитора у матеріальних правовідносинах, у зв`язку із чим суд насамперед має з`ясувати, чи первісному кредиторові належало право вимоги до боржника на момент його відступлення, а також перевірити дійсність / чинність вимоги на момент звернення до суду з відповідною заявою.

У цьому контексті Велика Палата Верховного Суду вважає за неодмінне розмежувати поняття «право вимоги», «цесія» та «договір про відступлення права вимоги», нагадавши власний висновок, сформульований у пункті 73 постанови від 08.08.2023р. у справі №910/19199/21, про те, що відступленням права вимоги (цесією) є сам факт заміни особи в зобов`язанні. Цесія є не окремим самостійним договором, а правовим наслідком укладення договору про відступлення права вимоги.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду зауважила, що недійсність вимоги не зумовлює недійсності відповідного договору, за яким була передана така вимога, а має наслідком відповідальність первісного кредитора перед новим кредитором, врегульовану положеннями ЦК України. Недійсність переданої вимоги, про яку йдеться в статті 519 ЦК України, не можна ототожнювати з недійсністю правочину, а законодавець не пов`язує питання дійсності / недійсності правочину про заміну кредитора з дійсністю вимоги, яка передається новому кредитору (див. пункти 92, 96 постанови у справі № 910/19199/21).

У пункті 132 постанови від 15.09.2022р. у справі № 910/12525/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача.

Отже, суд повинен надати оцінку саме наявності у кредитора права вимоги та його чинності (неприпинення) на момент подання заяви про заміну стягувача у виконавчому листі. Зокрема, суд має з`ясувати, чи не настали визначені законом чи договором підстави для припинення зобов`язання (наприклад, його належне виконання), що матиме наслідком відсутність у первісного кредитора права вимоги до боржника.

На відміну від перевірки дійсності та чинності самої вимоги, оцінка договору відступлення прав вимоги на предмет суперечності приписам законодавства під час вирішення судом заяви про заміну сторони виконавчого провадження (стягувача у виконавчому листі, сторони у справі) є обмеженою та має узгоджуватися з презумпцією правомірності правочину, закріпленою в статті 204 ЦК України.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, допоки ця презумпція не буде спростована на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018р. у справі № 2-383/2010).

Велика Палата Верховного Суду наголошує, що спростування презумпції правомірності правочину відбувається лише у двох випадках: 1) коли недійсність правочину прямо визначена імперативним приписом закону (у разі його нікчемності); 2) якщо правочин оспорений у судовому порядку та визнаний недійсним на підставі судового рішення, яке набрало законної сили.

В інших випадках діє презумпція правомірності правочину, а також застосовується принцип його тлумачення favor contractus, за змістом якого всі сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) суд повинен тлумачити на користь його дійсності, чинності та виконуваності.

У постанові від 17.01.2020р. у справі № 916/2286/16 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала висновок про те, що суд має вирішувати питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником, якщо немає обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, з огляду на принцип правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих на обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.09.2025р. по справі №369/13444/20 підтримує зазначений висновок та наголошує на тому, що під час розгляду заяви про заміну стягувача у виконавчому листі (сторони виконавчого провадження, сторони у справі) суд не може виходити за межі вирішуваного процесуального питання та констатувати (встановлювати) недійсність договору відступлення прав вимоги, який не є нікчемним (недійсним згідно з приписом закону) або не визнаний судом недійсним за наслідками вирішення відповідного спору.

Суд також повинен враховувати, що у частині третій статті 512 ЦК України зазначено, що кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом статті 178 ЦК України об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Види об`єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об`єкти, вилучені з цивільного обороту) або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об`єкти, обмежено оборотоздатні), а також види об`єктів цивільних прав, що можуть належати лише певним учасникам обороту, встановлюються законом.

Право вимоги у зобов`язанні є майновим правом, яке має цивільну оборотоздатність та може вільно відчужуватися з урахуванням обмежень, встановлених нормами глави 47 ЦК України. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, на підставі договору купівлі-продажу, дарування, міни (пункти 56, 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.03.2021р. у справі № 906/1174/18).

За загальним правилом, заміна кредитора не допускається у зобов`язаннях, нерозривно пов`язаних з особою кредитора, зокрема у зобов`язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю (стаття 515 ЦК України).

Отже, під час вирішення заяви про заміну стягувача у виконавчому листі суд також повинен дослідити, чи не встановлено законом або договором заборони на відступлення права вимоги у конкретних правовідносинах.

Крім окреслених вище питань, суд має перевірити дотримання сторонами умов договору відступлення права вимоги, з якими вони пов`язували факт переходу права вимоги до боржника. Наведене узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, сформульованим у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10, про те, що для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідні відповідні первинні документи, які підтверджують факт вибуття особи з матеріальних правовідносин та перехід її прав і обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Також суд має дослідити, чи має стягувач (його правонаступник) реальну можливість звернути виконавчий документ до виконання з огляду на встановлені законом строки пред`явлення виконавчих листів до виконання, про що Велика Палата Верховного Суду детально зазначала у постанові від 08.02.2022р. у справі № 2-7763/10.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов`язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.

Вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов`язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальних правовідносинах відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідносинах у визначених законом випадках.

Питання процесуального правонаступництва врегульовані частиною першою статті 55 ЦПК України, згідно з якою у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника. Для настання процесуального правонаступництва потрібно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника.

Процесуальне правонаступництво (стаття 55 ЦПК України) є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальних правовідносинах її правонаступником). Це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку із вибуттям особи зі спірних матеріальних правовідносин.

У пункті 71 постанови від 08.02.2022р. у справі № 2-7763/10 Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок, що наявність не виконаного боржником судового рішення про задоволення вимог кредитора не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, крім того що змінюється його суб`єктний склад у частині особи кредитора.

У цій постанові також зазначено, що заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, зокрема й до відкриття виконавчого провадження.

Велика Палата Верховного Суду, розвиваючи висновки, сформульовані у справі № 2-7763/10, у постанові від 10.09.2025р. по справі № 369/13444/20 зазначає, що оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження, а відступлення права вимоги допускається на будь-якій стадії судового процесу, тому договір відступлення права вимоги кредитор може укласти і після ухвалення судового рішення, яким вирішено спір між сторонами матеріальних правовідносин (зобов`язання), до моменту виконання боржником зобов`язання або настання інших обставин, що є підставою для його припинення.

Незалежно від того, як сторони договору відступлення права вимоги охарактеризували (найменували) наявне зобов`язання: як таке, що належить кредиторові на підставі правочину, чи таке, що випливає із судового рішення, яким вирішено спір з приводу виконання відповідного правочину, - зазначена обставина не змінює правової природи наявного зобов`язання. У зв`язку із наведеним укладення договору цесії після ухвалення судового рішення так само має наслідком заміну сторони у матеріальних правовідносинах.

У постанові від 10.09.2025р. по справі № 369/13444/20 особливу увагу Велика Палата Верховного Суду звертає на обов`язковість перевірки обсягу та дійсності права вимоги, яке передається новому кредитору в частині стягнення судових витрат, які не є зобов`язанням за договором та стягнені судовим рішенням із відповідача в дохід держави.

Згідно з підпунктом 17.4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на дату видачі виконавчого листа по справі № 722/157/21) строк пред`явлення виконавчого документу до виконання встановлено для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття, у три роки.

Водночас у п.10-2 Перехідних положеннях Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022р. №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022р. № 2102-ІХ - визначені ЗУ «Про виконавче провадження» строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався, зокрема, останній раз Указом Президента України № № 342/2026 від 27.04.2026р. «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 4857-IX від 28.04.2026р., з 05 години 30 хвилин 04 травня 2026 року строком на 90 діб.

У ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на дату вчинення виконавчої дії у ВП №66818485) зазначено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.11.2021р. по справі № 419/310/12 (провадження № 61-13084св21) зроблено висновок, що: "єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено".

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.11.2023р. по справі № 196/673/14-ц (провадження № 61-21357св21) зроблено висновок, що: "аналіз пункту 17.4. розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому виконавчий лист може бути виданий лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09 лютого 2022 року у справі № 201/4043/19-ц, від 09 лютого 2022 року у справі № 757/14604/20-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 2-1053/10, від 23 вересня 2020 року у справі № 127/2-3538/10".

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.06.2019р. по справі № 0907/2-3576/2011 (провадження № 61-13332св18) зроблено висновок, що видача дубліката виконавчого листа передбачена законодавством лише у разі його втрати. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Стягувач має повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.08.2023р. по справі № 750/13697/21 (провадження № 61-12152ск22) зроблено висновок, що: "аналіз пункту 17.4 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому виконавчий лист може бути виданий лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09 лютого 2022 року у справі № 201/4043/19-ц (провадження № 61-18264св21), від 30 серпня 2022 року у справі № 757/14604/20-ц (провадження № 61-8111ск22), від 06 листопада 2019 року у справі № 2-1053/10 (провадження № 61-18169св18), від 23 вересня 2020 року у справі № 127/2-3538/10 (провадження № 61-8969св20)".

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01.11.2023р. по справі № 6-66/2011 (провадження № 61-8679св22) зроблено висновок, що дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили. Єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.04.2019р. по справі № 2-1118/09 (провадження № 61-36561св18) зазначено, що: "при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Приймаючи постанову, суд апеляційної інстанції, встановивши, що рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 червня 2009 року про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_4 на користь КС "Наші люди" невиконано, виданий судом на підставі цього рішення виконавчий лист на виконанні не перебуває, його оригінал втрачено під час пересилання з виконавчої служби до КС "Наші люди" не з вини стягувача, дійшов правильного висновку про видачу дубліката виконавчого листа. При цьому судом апеляційної інстанції враховано те, що відповідно до статті 31 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на час вчинення виконавчої дії) належним доказом підтвердження надсилання стягувачу копії постанови про повернення виконавчого листа разом з направленням його оригіналу є виключно рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення стягувачу, матеріали справи якого не містять. За таких обставин, колегія суддів відхиляє аргумент касаційної скарги про те, що заявник не надав доказів втрати виконавчого листа. Крім того, такий аргумент скарги зводиться до переоцінки доказів у справі, що не відноситься до процесуальних повноважень суду касаційної інстанції".

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищенаведене, суд виходить із презумпції дійсності Договору факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025р., укладеного між АТ КБ «ПриватБанк» та ТзОВ «КАПІТАЛРЕСУРС», на підставі якого до ТзОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» серед іншого перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №б/н від 04.01.2016р., укладеним останнім із АТ КБ «ПриватБанк».

Водночас суд зауважує, що до ТзОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» на підставі згаданого Договору факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025р. не перейшло право вимоги щодо стягнення з ОСОБА_1 присуджених на користь АТ КБ «ПриватБанк» судових витрат.

Суд з`ясував, що первісному кредиторові АТ КБ «ПриватБанк» належало право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №б/н від 04.01.2016р. станом на момент його відступлення 22 серпня 2025 року на загальну суму 22186, 34 грн., яка станом на 08.10.2020р. складається з заборгованості за простроченим тілом кредиту 20215,65 грн., заборгованості за простроченими відсотками 1970,69 грн.; законом та Кредитним договором №б/н від 04.01.2016р. не встановлено заборони на відступлення права вимоги у цих конкретних правовідносинах, а вимога про стягнення заборгованості є чинною на час звернення до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого листа.

При цьому, суд, встановивши, що рішення Новодністровського міського суду Чернівецької області від 22.03.2021р. по справі №722/1591/20, провадження №2/719/10/21, про стягнення заборгованості за Кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 04.01.2016р. з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» не виконано, а виданий судом на підставі цього рішення виконавчий лист № 722/1591/20 від 18.05.2021р. на виконанні не перебуває, дійшов висновку, що оригінал виконавчого листа від 18.05.2021р. втрачено під час пожежі 05 жовтня 2025 року.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для заміни стягувача із АТ КБ «ПриватБанк» на ТзОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» у виконавчому листі №722/1591/20 від 22.03.2021р. щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором № б/н від 04.01.2016р. у розмірі 22186, 34 грн., яка складається з заборгованості за простроченим тілом кредиту 20215,65 грн., заборгованості за простроченими відсотками 1970,69 грн., та видачі дубліката такого виконавчого листа.

Керуючись ст. 76-81, 89, 95, 258-260, 263, 268, 272, 352-355, 442, підпунктом 17.4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, ст.512, 514 ЦК України, ст. 12, 15, п.10-2 Перехідних положеннях Закону України «Про виконавче провадження», -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» (адреса місцезнаходження: м. Київ, проспект Степана Бандери, 28А, код ЄДРПОУ 43513923), за підписом представника Харченко Вікторії Олександрівни (адреса місцезнаходження: м.Київ, вул. Миколи Закревського, буд. 101-В, ідентифікаційний № НОМЕР_2 ), про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого листа по справі за позовною заявою акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (адреса місця знаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д; код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний № НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості, за участю заінтересованої особи Новодністровського відділу державної виконавчої служби у Дністровському районі Чернівецької області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (адреса місцезнаходження: Чернівецька область, м.Новодністровськ, мікрорайон «Діброва», буд. 1-В, код ЄДРПОУ 37062193) задовольнити.

Замінити стягувача акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (адреса місцезнаходження: м.Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570) на його правонаступника товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» (адреса місцезнаходження: м. Київ, проспект Степана Бандери, 28А, код ЄДРПОУ 43513923) у виконавчому листі № 722/1591/20 від 18.05.2021р., виданому Новодністровським міським судом Чернівецької області про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний № НОМЕР_1 ) заборгованості за кредитним договором № б/н від 04.01.2016р. у розмірі 22186, 34 грн. (двадцять дві тисячі сто вісімдесят шість гривень 34 копійки), яка складається з заборгованості за простроченим тілом кредиту 20215,65 грн. (двадцять тисяч двісті п`ятнадцять гривень 65 копійок), заборгованості за простроченими відсотками 1970,69 грн. (одна тисяча дев`ятсот сімдесят гривень 69 копійок).

Видати товариству з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» (адреса місцезнаходження: м. Київ, проспект Степана Бандери, 28А, код ЄДРПОУ 43513923) дублікат виконавчого листа № 722/1591/20 від 18.05.2021р., виданого Новодністровським міським судом Чернівецької області про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний № НОМЕР_1 ) заборгованості за кредитним договором № б/н від 04.01.2016р. у розмірі 22186, 34 грн. (двадцять дві тисячі сто вісімдесят шість гривень 34 копійки), яка складається з заборгованості за простроченим тілом кредиту 20215,65 грн. (двадцять тисяч двісті п`ятнадцять гривень 65 копійок), заборгованості за простроченими відсотками 1970,69 грн. (одна тисяча дев`ятсот сімдесят гривень 69 копійок).

Копію ухвали направити учасникам справи.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Суддя: