Рішення № 137461296, 11.06.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/584/26

Провадження №2/338/744/26

11 червня 2026 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Битківського Л.М.,

з участю секретаря Микитюк А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Тайгер-Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

ТОВ "ФК"Тайгер-Фінанс" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25 грудня 2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ "ФК "Тайгер-Фінанс" укладений договір №23149825, згідно з умовами якого відповідач отримав 5 000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, можливих штрафних санкцій, які передбачені кредитним договором.

Згідно з п.1.1. кредитного договору №23149825 кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3. договору надати позичальнику грошові кошти (Фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2 договору (далі кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом (далі - плата), відповідно до графіку платежів, сплатити комісію (за наявності) та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Позивач умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на потрібну їй суму, але відповідач зі свого боку не виконала умови кредитного договору.

Позивач умови договору виконав повністю, надавши відповідачу кредитні кошти. Відповідач в свою чергу умови договору належно не виконував, що призвело до виникнення заборгованості, яка за розрахунком позивача становить 25242,00 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 5000,00 грн.; простроченої заборгованості за процентами в сумі 16992,00 грн.; простроченої заборгованості за комісією 750 грн та простроченої заборгованості за штрафами в сумі 2 500 грн.

Відповідачу було надіслано письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості від 02 березня 2026 року №949/24110969. Однак відповідач жодним чином на неї не зреагував. За таких обставин представник позивача просив позов задовольнити та стягнути з відповідача існуючу заборгованість в розмірі 25242,00 грн.

Представник позивача ТОВ "ФК"Тайгер-Фінанс" адвокат Усенко М.І. в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судові засідання неодноразово не з`являвся, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив та у встановлений судом строк на адресу суду клопотань про розгляд справи в загальному провадженні та відзиву на позовну заяву не надав.

За таких обставин суд вирішив справу на підставі наявних у ній даних та доказів та ухвалив заочне рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 25 грудня 2024 року між позивачем ТОВ "ФК"Тайгер-Фінанс" та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №23149825., згідно з умовами якого кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору - 360 днів надати позичальнику грошові кошти (Фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором(п.п.1.1. Договору).

Згідно з п.1.2. договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 5000 грн.

Відповідно до п.1.3. договору, кредит надається/видається 2024 року загальним строком на 360 днів за умови виконання позичальником графіку платежів, з 25 грудня 2024 року. Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється графіком платежів.

П.1.4. договору сторони обумовили, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником відповідно до графіку платежів. Остаточний термін (дата) повернення кредиту і сплати процентів за користування кредитом (за умови дотримання графіку платежів): 20 грудня 2025 року.

Згідно з п.1.5.1. договору, пільгова процентна ставка за користування кредитом становить: 0,8% в день.

Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 350,4% річних (п.1.6. договору).

За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: пільговий період 30 календарних днів з 25 грудня 2024 року по 24 січня 2024 року 0,8% в день, стандартний період 330 календарних днів з 25 січня 2025 року по 20 грудня 2025 року 0,96 % в день ( п. 2.2.3. Договору).

Відповідно до п.2.1. договору, кредитні кошти надаються позичальнику шляхом безготівкового переказу на банківську платіжну картку/особистий рахунок позичальника (уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача).

Реквізити платіжної карти відповідача вказані в розділі 12 Договору - №535528хххххх3589 .

Договір, графік платежів за договором про споживчий кредит №23149825 від

25 грудня 2024 року, паспорт споживчого кредиту підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 5ZNHgOen.

Із копії довідки про ідентифікацію судом встановлено, що 25 грудня 2024 року о 20:45:19 ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ "ФК "Тайгер-Фінанс".

Факт отримання коштів відповідачем підтверджується листом ТОВ "ФК "Контрактовий дім", із якого вбачається, що була здійснена транзакція № 1532386801 у розмірі 5000,00 грн, 25 грудня 2024 року о 20:46, на карту № НОМЕР_1 .

З наданої представником позивача відомості про щоденні нарахування та погашення за Кредитним договором №23149825 від 25 грудня 2024 року встановлено, заборгованість становить 25242,00 грн, з яких: 5000 грн заборгованість за сумою кредиту,

16992,00 грн заборгованість за відсотками, 750 заборгованість за комісією, 2500 грн заборгованість за штрафами.

Так, за ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Договір, в тому числі і договір кредиту, є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець)передає у власність другій стороні (позичальникові)грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики)або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша Фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Законом України "Про електронну комерцію" передбачено порядок укладення договорів в мережі, процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Так, електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи договір підписаний відповідачем електронним підписом - одноразовими ідентифікаторами, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами вказаних договорів.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Згідно ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до умов кредитного договору ТОВ "ФК"Тайгер-Фінанс" надало відповідачу кошти в сумі 5000 грн строком на 360 днів, а останній зобов`язався повернути кошти та сплатити відсотки за користування ними, розмір яких визначений договором, однак свої зобов`язання не виконав.

Отримання кредитних коштів в сумі 5000 грн підтверджено листом ТОВ "ФК "Контрактовий дім", із якого вбачається, що була здійснена транзакція № 1532386801 у розмірі 5000,00 грн, 25 грудня 2024 року о 20:46, на карту № НОМЕР_1 .

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що прийняті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором ТОВ "ФК "Тайгер-Фінанс" виконало належним чином, надававши відповідачу кредитні кошти. Однак, відповідач не виконав умови кредитного договору, внаслідок чого виникла заборгованість за тілом кредиту, яка підлягає стягненню з відповідача у розмірі 5000 грн. Розмір вказаної заборгованості за кредитним договором відповідач не спростував.

Нарахування процентів за користування кредитом відповідає умовам кредитного договору, сума нарахованих та несплачених процентів становить 16992,00 грн., які слід стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача у справі в межах заявлених позовних вимог.Також підлягає стягненню з відповідача клмісія за видачу кредиту у розмірі 750 грн.

Щодо стягнення заборгованості за штрафами, суд прийшов до таких висновків.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 на території України введений воєнний стан. В подальшому він неодноразово продовжувався та діяв як на час укладення спірного договору позику, так і на час розгляду цієї справи.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання за кредитним договором у період дії на території України воєнного стану, тому штраф в сумі 2500 грн, не може бути стягнутий, і в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

При цьому слід зазначити, що відповідач розмір кредитної заборгованості не спростував, своїх контррозрахунків заборгованості чи доказів, які б підтверджували її відсутність, суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ "Ф "Тайгер Фінанс" заборгованість за кредитним договором №23149825 від 25 грудня 2024 року на загальну суму 22742,00 грн, з яких 5000 грн заборгованість за тілом кредиту, 16992,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом та 750 грн заборгованість за комісією за видачу кредиту.

Статтею 265 ЦПК України закріплено, що у рішенні суд зазначає про розподіл судових витрат.

Питання щодо розподілу судових витрат вирішується відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2 662 грн 40 коп.

Оскільки судом позов задоволено частково на суму 22742,00 грн, що становить 90,09% заявлених вимог (22742х100/25242), то з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 2398,55 грн. (2662,40х90,09/100).

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої-третьої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, Фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виокремити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та Фінансового стану учасників справи (висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі №357/380/20, провадження № 14-20цс22).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача витрати на оплату послуг з професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 8 000 грн.

До позовної заяви позивачем надано договір про надання правової допомоги №0207 від 02 липня 2025 року, акт наданих послуг №295 від 14 січня 2026 року, детальний опис наданих послуг до акту №949 за договором про надання правової допомоги №0207 від 09 березня 2026 року, копію ордеру на надання правничої допомоги від 04 листопада 2025 року. Матеріалами справи підтверджується обсяг наданих адвокатом правничих послуг по справі.

Разом з тим, суд оцінивши подані стороною позивача докази, враховуючи, складність справи, реальність (дійсність та необхідність), обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу розміру виконаної адвокатом роботи в суді, та те, що підготовка позовної заяви не потребувало тривалих затрат часу, суд приходить до висновку про необхідність зменшення розміру витрат на правничу допомогу, яку просить стягнути ТОВ "Фінансова компанія "Тайгер-Фінанс" на свою користь із ОСОБА_1 з 8 000 грн до 4 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 141, 263-265, 279, 280, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Тайгер-Фінанс", заборгованість за кредитним договором №23149825 від 25 грудня 2024 року в розмірі 22742,00 грн, 2398,55 грн витрат по сплаті судового збору та 4000,00 грн витрат на правничу допомогу.

В задоволенні решти позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.М. Битківський