Рішення № 137458738, 16.06.2026, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 129/913/26

Провадження №2/135/477/26

РІШЕННЯ

іменем України

16.06.2026 місто Ладижин

Ладижинський міський суд Вінницької області у складі: головуючого судді Нікандрової С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цив ільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

В березні 2016 року ТОВ «ФК «Профіт Капітал», в інтересах якого діє представник адвокат Ушакевич Марина Петрівна, звернулося до Гайсинського районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що 15.11.2020 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №3247869 шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

На виконання умов укладеного договору кредитодавець надав відповідачу грошові кошти в сумі 12 000 грн строком на 30 днів шляхом перерахування на картковий рахунок відповідача.

Станом на 30.06.2021 відповідач має заборгованість за договором позики №3247869 від 15.11.2020 в розмірі 36 513,60 грн, що складається з наступного: 12 000 грн заборгованість за основним боргом; 24 513,60 грн заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за весь час користування кредитними коштами.

10.07.2020 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» укладено договір факторингу №10072020.

30.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» підписано Реєстр прав вимоги №119 за договором факторингу №10072020 від 10.07.2020, відповідно до якого право вимоги за договором позики №3247869 від 15.11.2020 перейшло до ТОВ «ФК «Профіт Капітал».

Враховуючи викладене, ТОВ «ФК «Профіт Капітал» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за вказаним договором позики у розмірі 36 513,60 грн, в тому числі: 12 000 грн заборгованість за основним боргом; 24 513,60 грн заборгованість за процентами, а також стягнути понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн та професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

Ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 20.03.2026 цивільну4 справу передано за підсудністю до Ладижинського міського суду Вінницької області.

Справа надійшла до Ладижинського міського суду Вінницької області 16.04.2026.

Ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 17.06.2026 відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідачу ОСОБА_1 ухвалою суду було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та протягом п`яти днів - заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі надсилалася відповідачу ОСОБА_1 за місцем реєстрації ( АДРЕСА_1 ), проте рекомендоване повідомленя про вручення поштового відправлення повернулося з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, оскільки відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлений про розгляд цивільної справи, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подав, суд згідно ч.5 ст.279 ЦПК України розглядає цивільну справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутністю учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.11.2020 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 в електронній формі (шляхом його підписання відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором) було укладено договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №3247869, відповідно до умов якого ОСОБА_1 шляхом перерахування на його банківський рахунок із використанням реквізитів електронного платіжного засобу № НОМЕР_1 отримав у позику грошові кошти в розмірі 12 000 грн строком на 30 днів (до 15.12.2020) зі сплатою відсотків за користування цими коштами на наступних умовах: базова (фіксована) процентна ставка за день користування позикою 1,99%; знижена (акційна) процентна ставка 0,99% в день; процентна ставка за понадстрокове користування позикою 2,7% в день (а.с. 11).

Договір підписаний позичальником ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), який було направлено 15.11.2020 о 06:44:14 год на електронну пошту позичальника, що підтверджується довідкою ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» (а.с.21).

15.11.2020 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перерахувало на картковий рахунок Керпань Антона ЕПЗ № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 12 000,00 грн, що підтверджується довідкою №КД-000091443/ТНПП від 02.12.2025, виданою ТОВ «Фінансова компанія «ФІНЕКСПРЕС» (а.с.24).

Згідно з розрахунком заборгованості за договором позики №3247869 від 15.11.2020 ОСОБА_1 має заборгованість за вказаним договором станом на 30.06.2021 у розмірі 36 513,60 грн, в тому числі: 12 000 грн заборгованість за тілом позики; 25 413,60 грн заборгованість за процентами (а.с.26-27).

10.07.2020 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» було укладено договір факторингу №10072020, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором позики №3247869 від 15.11.2020 на суму 36 513,60 грн, що підтверджується Реєстром прав вимог №119 від 30.06.2021 (а.с. 28-31, 32-34).

Між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит.

Частиною першою статті 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина другої статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 №127/33824/19; від 16.12.2020 у справі №561/77/19.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п.6 ч.1 ст.3 Законом України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч.3 ст.11 Законом України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).

Згідно з ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Частиною 8 ст.11 Законом України «Про електронну комерцію» встановлено, що у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Установлено, що кредитний договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому, відповідач через особистий кабінет на вебсайті позикодавця подав заявку на отримання позики за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання позики, після чого позикодавцю був надісланий за допомогою засобів зв`язку на указаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді коду, який заявник використав для підтвердження підписання договорів позики.

Встановивши, що без здійснення указаних дій відповідачем кредитний договір не був би укладеним сторонами, суд дійшов висновку, що цей правочини відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договорів, укладених у письмовій формі, а укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №234/7160/20, від 01.11.2021 у справі №234/8084/20.

Таким чином, 15.11.2020 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір позики №3247869, який відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Будь-яких доказів на спростування того, що договір був укладений в електронному вигляді, відповідачем не надано.

Первинний кредитор ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконав свої обов`язки за договором позики та надало відповідачу кредит в сумі 12 000 грн.

Всупереч умов укладеного кредитного договору, зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів, у строки і на умовах, передбачених договором, відповідачем ОСОБА_1 належним чином не виконувалися, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи. Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому. Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до ст.1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Згідно ст. 1084 ЦК України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Можливість заміни кредитора в зобов`язанні передбачена положеннями статті 512 ЦК України, відповідно до якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог цивільного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

При цьому, відступлення права вимоги призводить до заміни сторони за кредитним договором (кредитора) та не змінює умови укладеного кредитного договору.

Факт переходу до позивача право кредитора за договором позики №3247869 від 15.11.2020 підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.

Отже, надані позивачем наведені вище докази, як кожен окремо так в сукупності належним чином підтверджують заявлені у позові обставини справи, а саме, що ОСОБА_1 отримав кредит у ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», а в подальшому право вимоги за кредитним договором перейшло до нового кредитора - ТОВ «ФК «Профіт Капітал».

За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити позов та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики №3247869 від 15.11.2020 за основним зобов`язанням (тілом позики) у розмірі 12 000 грн.

Стосовно заявлених вимог у частині стягнення відсотків за договором позики суд зазначає таке.

Відповідно до усталеної судової практики припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказаних вище висновків Верховний Суд дійшов у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/1, від 04.02.2020 у справі №912/1120/16, від 23.06.2020 у справі №536/1841/15-ц, від 05.04.2023 у справі №910/4518/16.

Таким чином, не підлягають стягненню проценти за користування кредитом, нарахованими поза межами строку кредитування.

Договором позики №3247869 від 15.11.2020 було обумовлено строк позики (строк договору) 30 днів (до 15.12.2020). Доказів укладення додаткової угоди щодо продовження строку позиви (строку договору) позивачем суду не надано.

Разом з тим, ТОВ «ФК «Профіт Капітал» просить стягнути з ОСОБА_1 відсотки за користування позикою як за період строку позики, так і після закінчення цього строку (15.12.2020). При цьому позивач не заявив до ОСОБА_1 вимоги про стягнення процентів, що передбачені ч.2 ст.625 ЦПК України, як міру відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, за договором позики №3247869 від 15.11.2020 з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за відсотками у розмірі 3564 грн (12000 грн х 0,99% х 30).

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги невиконання зобов`язань відповідачем ОСОБА_1 за договором позики №3247869 від 15.11.2020, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Профіт Капітал» про стягнення заборгованості підлягають задоволенню частково в розмірі 15 564,00 грн, в тому числі: 12 000,00 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням (тілом позики), 3 564,00 грн заборгованість за процентами.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, розмір понесених позивачем судових витрат пов`язаних з розглядом справи, керуючись ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволених позовних вимог (15564грн (розмір задоволених вимог) х 100 % : 36513,60грн (розмір заявлених позовних вимог) = 43,83% задоволених вимог; 2662,40 грн х 43,83% : 100 % = 1166,93 грн розмір судового збору, що підлягає стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог).

Вирішуючи питання про стягнення витрат на оплату витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст.137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також, чи була їх сума обґрунтованою. (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 (провадження №12-171гс19).

Судом встановлено, що 01.07.2024 між ТОВ «ФК «Профіт Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Правовий курс» укладений договір про надання правничої допомоги №02-24. У п. 3.1 вказаного договору зазначається, що у суді першої інстанції клієнт сплачує на користь об`єднання винагороду, розмір якої визначається та фіксується сторонами додатково в акті прийому-передачі наданої правничої допомоги в залежності від строків вирішення спірних правовідносин, ступеня тяжкості справи, обсягу правничих послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання доручень клієнта. У додатковій угоді №1/1 від 01.07.2024 було визначено, що розмір винагороди складає 7000 грн. Згідно наказу №02-К від 01.07.2024 адвокат Ушакевич Марина Петрівна працює в АО «Правовий курс». 24.12.2025 сторонами було складено акт №97 прийому-передачі реєстру боржників за договором про надання правничої допомоги №02-24 від 01.07.2024, за яким розмір винагороди за надання правничих послуг у справі про стягнення з боржника ОСОБА_1 за договором №3247869 складає 7000 грн. Платіжною інструкцією №1806 від 25.12.2025 ТОВ «ФК «Профіт Капітал» сплатило Адвокатському об`єднанню «Правовий курс» за послуги правничої допомоги за договором №02-24 від 01.07.2024 7000 грн.

Вищенаведені документи судом можуть бути оцінені як належні та достатні у розумінні положень ст.ст.77-80 ЦПК України, оскільки підтверджують факт понесених (здійснених) позивачем ТОВ «ФК «Профіт Капітал» витрат на професійну правничу допомогу.

Разом з тим, суд приходить до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі не є співмірним з складністю справи (справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, невеликий обсяг досліджуваних доказів), та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 5000 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Профіт Капітал» задоволені частково, розмір витрат на правничу допомогу адвоката підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно задоволеним вимогам в сумі 2 191,50 грн (5000 грн. х 43,83%).

Керуючись ст.ст. 263-265, 268, 273, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (ЄДРПОУ 39992082, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд.8) заборгованість за договором позики №3247869 від 15.11.2020 в розмірі 15 564,00 грн, в тому числі: 12 000,00 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням (тілом позики), 3 564,00 грн заборгованість за процентами.

В задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (ЄДРПОУ 39992082, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд.8) судовий збір в сумі 1 166,93 грн, витрати за надання правничої допомоги в сумі 2 191,50 грн, а всього - 3 358 (три тисячі триста п`ятдесят вісім) гривень 43 копійки.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ладижинського міського суду

Вінницької області С.О. Нікандрова