Рішення № 137458212, 09.06.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/52319/25-ц

пр. № 2-5886/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Литвинової І. В.,

за участю секретаря судового засідання - Когут Н. В.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Пилипенка С.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», третя особа: ОСОБА_4 про визнання поруки припиненою,

УСТАНОВИВ:

І. Позиція сторін у справі.

У жовтні 2025 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», в якому просила визнати припиненою поруку ОСОБА_3 за Договором поруки №204250, який укладено 16 травня 2008 року між ОСОБА_3 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та стягнути понесені судові витрати, включаючи витрати на правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим що 16 травня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 було укладено Кредитний договір № 11346209000. В забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором того ж дня між Банком та позивачем (тоді - ОСОБА_5 ) було укладено Договір поруки № 204250.

Позивач вказує, що пізніше з`ясувалося, що 12 листопада 2011 року Публічне акціонерне товариство «Кей-Колект» уклало договір факторингу, за яким до нього перейшло право вимоги за вказаним кредитним договором.

Також позивач зазначила, що ще в 2014 році ТОВ «Кей-Колект» звертався до Дарницького районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, який стосувався саме заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту № 11346209000 від 16 травня 2005 року. За результатом розгляду вказаної справи № 753/22676/14 ухвалою суду позов було залишено без розгляду.

Позивач вважає, що існують належні та обґрунтовані підстави для припинення поруки, яка виникла на підставі укладеного Договору поруки, оскільки, відповідно до вимог чинного законодавства, кредитор (Банк) не пред`явив вимоги до поручителя у встановлений законом строк. У зв`язку з цим, будь-які дії, спрямовані на стягнення грошових коштів з позивача на підставі зазначеного договору, є неправомірними, суперечать вимогам законодавства та становлять порушення прав і законних інтересів ОСОБА_6 .

Представник відповідача ТОВ «Кей-Колект» подав до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що 08 грудня 2025 року Дарницьким районним судом м. Києва ухвалено рішення у справі № 753/17545/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» до ОСОБА_4 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором №11346209000 від 16 травня 2008 року, предметом вирішення у якій також було питання чинності поруки за договором № 204250 від 16 травня 2008 року, за таких обставин, сторона відповідача вважає, що звернення з позовом про припинення поруки у даній справі є неналежним способом захисту, що є самостійною підставою для відмови в його задоволенні.

У відповідь на відзив на позовну заяву, позивач зазначила, що у справі № 753/17545/25 Дарницьким районним судом м. Києва позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання поруки припиненою не розглядалися і не були предметом судового дослідження, а ухвалою від 25 травня 2025 року провадження відкрито лише щодо стягнення заборгованості.

Представник відповідача подав до суду заперечення на відповідь позивача на відзив на позовну заяву, у яких вважав твердження позивача безпідставними та необґрунтованими з огляду на те, що існує судове рішення про стягнення заборгованості з боржника та позивача (поручителя). У межах справи №753/17545/25 позивач (поручитель) брала участь, однак не скористалася належним чином своїми процесуальними правами, зокрема пропустила строки подання доказів та не довела наявність підстав для припинення поруки. Наголошував на тому, що вимога про визнання поруки припиненою не може бути задоволена, якщо вже ухвалено рішення суду про стягнення заборгованості з поручителя або між сторонами відкрито судове провадження щодо стягнення заборгованості з поручителя. Отже, вважає, що поданий позов спрямований на перегляд встановлених судом обставин, що невелює прийняте судове рішення, що є неприпустимим поза межами процедур апеляційного чи касаційного перегляду. Позивач намагається використати даний позов як спосіб виправлення власних процесуальних прорахунків, допущених під час розгляду справи про стягнення заборгованості.

ІІ. Процесуальні дії і рішення.

21 жовтня 2025 року вказана позовна заява надійшла до Печерського районного суду м. Києва, для розгляду якої визначено суддю та передано 23 жовтня 2025 року, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

27 жовтня 2025 року судом отримано відповідь з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідача юридичної особи.

27 жовтня 2025 року відкрито провадження ун справі за правилами загального позовного провадження та нпризначено підготовче засідання.

04 листопада 2025 року через Електронний суд від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

14 січня 2026 року від представника відповідача через Електронний суд надійшов відзив на позовну заяву.

16 січня 2026 року через Електронний суд від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

23 січня 2026 року через Електронний суд від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.

25 лютого 2026 року ухвалою суду клопотання позивача про витребування доказів задоволено. Витребувано у Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» (код ЄДРПОУ 09807750, адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12), Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» (код ЄДРПОУ 37825968, адреса: 01103, м. Київ, вул. Менделєєва, 12, оф. 94/1) належним чином завірені копії всіх вимог, які були адресовані ОСОБА_4 , щодо повернення/сплати кредиту відповідно до Договору про надання споживчого кредиту № 11346209000 від 16 травня 2008 року, в тому числі вимогу № 735911_Л_172 від 09 липня 2014 року.

02 березня 2026 року через Електронний суд від представника відповідача надійшла заява про неможливість подання витребуваних судом доказів.

09 квітня 2026 року через Електронний суд від представника відповідача надійшла заява про проведення судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням підсистеми відеоконференцзвя`зку ЄСІТС за участі представника ТОВ "Кей-Колект" Пилипенка С.В.

30 березня 2026 року від АТ "УкрСиббанк" надійшов лист про неможливість виконання вимог ухвали суду від 25 лютого 2026 року.

09 квітня 2026 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримувала, просила їх задовольнити.

Представник відповідача Пилипенко С.В. у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та заперечення представника відповідача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, врахувавши доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ІІІ. Фактичні обставини справи.

16 травня 2008 між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСббанк», з однієї сторони та ОСОБА_4 , з другої сторони було укладено договір про надання споживчого кредиту №11346209000 відповідно до якого банк зобов`язався надати позичальнику кредитні кошти в іноземній валюті в сумі 85 000 (вісімдесят п`ять тисяч) доларів США 00 центів, що дорівнює еквіваленту 429 250 (чотириста двадцять дев`ять тисяч двісті п`ятдесят) грн. 00 коп., а позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредитні кошти та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених у даному договорі з поверненням не пізніше 16.05.2029 та із сплатою 13% річних з можливістю перегляду ставки шляхом зарахування коштів на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 у банку, код МФО 351005, сторони погодили сплату комісій, процентів та штрафних санкцій у разі прострочення із забезпеченням виконання зобов`язань, а саме:

- застави нерухомості (будівлі/споруди/приміщення), а саме двокімнатної квартири АДРЕСА_1 та є власністю ОСОБА_4 ;

- поруки ОСОБА_7 .

Згідно до Договору поруки №204250 від 16 травня 2008 року, укладеного між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», з однієї сторони та ОСОБА_5 , з другої сторони, поручитель зобов`язалась перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_4 усіх його зобов`язань перед кредитором.

Відповідно до договору іпотеки №85507, укладеного 16.05.2008 між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю квартиру АДРЕСА_2 .

Згідно до Договору факторингу №1, укладеним 12 листопада 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк», з однієї сторони та ТОВ «Кей-Колект», клієнт зобов`язався передати у власність фактору, а фактор прийняти права вимоги та в їх оплату надати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором.

03 березня 2025 року ТОВ «Кей-Колект» надіслано вимогу ОСОБА_4 щодо повернення в 30-ти денний термін кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом заборгованості за основним боргом в сумі 75 126.01 дол. США з яких: 58 599, 94 дол. США, що в гривневому еквіваленті складає 2 425 773,70 грн.; 16 526,07 дол. США, що за курсом НБУ складає 684 104.93 грн.; 18 164,09 дол. США - заборгованість за відсотками.30 травня 2025 року ТОВ «Кей-Колект» звернулось до ОСОБА_4 з вимогою повернення кредитних коштів в сумі 75 126,01 дол. США.

30 травня 2025 року ТОВ «Кей-Колект» звернулось до ОСОБА_5 щодо повернення коштів за кредитом в сумі 75 126,01 дол. США.

18 червня 2025 року ТОВ «Кей-Колект» звернулось до ОСОБА_4 з вимогою щодо повернення кредитних коштів в сумі 75 126,01 дол. США.

Відповідно до списку згрупованих відправлень ТОВ «Кей-Колект» 18 червня 2025 року надіслано ОСОБА_7 , ОСОБА_4 вимоги.

У зв`язку із невиконанням позичальником своїх зобов`язань, у липні 2025 року ТОВ «Кей-Колект» звернулося до Дарницького районного суду із позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_7 про солідарне стягнення заборгованості.

Вказані обставини підтверджуються рішенням Дарницького районного суду м. Києва у справі № 753/17545/25 від 08 грудня 2025 року, та не підлягають доказуванню в порядку ст. 82 ЦПК України.

Як вбачається, за результатом вказаного провадження, рішенням Дарницького районного суду м. Києва у справі № 753/17545/25 від 08 грудня 2025 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» до ОСОБА_4 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором були задоволені. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_6 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11346209000 від 16 травня 2008 року в розмірі 48 907 (сорок вісім тисяч дев`ятсот сім) доларів США 43 центи, що еквівалентно 2 032 443 (два мільйони тридцять дві тисячі чотириста сорок три) гривні 12 коп.

ІV. Позиція суду та оцінка аргументів учасників розгляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання (ст. 546 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

У частині першій ст. 598 Цивільного кодексу України зазначено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 559 Цивільного кодексу України, в редакції чинній станом на момент укладання договору поруки, порука припиняється, після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якшо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Як вбачається з п. 3.1 Договору поруки, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного припинення всіх зобов`язань Боржника за Основним договором.

Згідно з частиною першою, другою ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Також, у частині першій ст. 559 Цивільного кодексу України визначено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Керуючись ст. 611 Цивільного кодексу України, можна зробити висновок, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Судом встановлено, що у липні 2025 до Дарницького районного суду м. Києва ТОВ «Кей-Колект» звернувся до відповідачів з позовом, в якому просив стягнути солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_6 заборгованість за договором про надання споживчого ркедиту №11346209000 від 16 травня 2008 року в розмірі 48 907 (сорок вісім тисяч дев`ятсот сім) доларів США 43 центи, що еквівалентно 2 032 443 (два мільйони тридцять дві тисячі чотириста сорок три) гривні 12 коп., оскільки позичальником було порушено грошове зобов`язання. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 08 грудня 2025 року позов було задоволено.

Крім того, в рішенні суду від 08 грудня 2025 року у справі № 753/17545/25 зазначено, що відповідачі посилалися на припинення поруки згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України, у зв`язку з нібито пред`явленням вимоги у 2014 році. Однак ці доводи були відхилені судом з огляду на те, що умови договору № 204250 прямо встановлюють, що договір поруки діє до повного припинення всіх зобов`язань боржника за основним договором.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що вимога про визнання поруки припиненою не може бути задоволена, якщо уже ухвалено рішення суду про стягнення заборгованості з поручителя або між сторонами відкрито судове провадження щодо стягнення заборгованості з поручителя.

Правова позиція Верховного Суду зводиться до того, що порука як спосіб забезпечення виконання зобов`язання оцінюється судом саме в межах існуючого спору про стягнення заборгованості, а не в окремому, самостійному процесі.

Ухвалення рішення про стягнення заборгованості з поручителя означає, що суд вже надав правову оцінку чинності поруки, і така оцінка має преюдиціальне значення.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Положеннями ст. 611 Цивільного кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Якщо зобов`язання виконано не належним чином, то воно не припиняється, а, навпаки, на особу, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов`язки, у тому числі ті, що передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

Також, за загальним правилом зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом, відповідно до частини першої, другої ст. 598 Цивільного кодексу України).

Таким чином, оскільки зобов`язання за кредитним договором № 11346209000 від 16 травня 2008 року позичальником були порушені, а поручитель ОСОБА_3 зобов`язалася нести солідарну майнову відповідальність перед кредитором за виконання у повному обсязі зобов`язань, уклавши із банком договір поруки, внаслідок чого було ухвалено рішення суду про солідарне стягнення заборгованості, є підстави вважати зобов`язання ОСОБА_3 перед кредитором припиненими відсутні.

Частиною четвертою статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку про необґрунтованість позову.

На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись

ст. ст. 3, 8, 21, 55, 129, 129-1 Конституції України,

ст. ст. 1-16, 22, 509, 525, 546, 553, 559, 598, 599, 611, 626, 628, 629, 1054 Цивільного кодексу України,

ст. ст. 1-18, 76-81, 95, 141, 228, 229, 235, 241, 244, 245, 258, 259, 263-265, 268, 289, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект", третя особа: ОСОБА_4 про визнання поруки припиненою, залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя І. В. Литвинова