Вирок № 137457867, 17.06.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/11880/26

провадження № 1-кп/753/1824/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100020000983 від 03.04.2026 відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Києва, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на, раніше судимий:

-12.04.2021 Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України засуджений до 2 місяців арешту. 28.01.2022 звільнений по відбуттю строку покарання;

-19.12.2023 Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України засуджений до 1 місяця арешту. Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 17.05.2024 замінено покарання у вигляді 1 місяця арешту на 2 місяці пробаційного нагляду.

-13.03.2025 обвинувальний акт за ч. 2 ст. 309 КК України скеровано до Деснянського районного суду м. Києва. (не розглянуто).

-13.04.2026 обвинувальний акт за ч. 2 ст. 309 КК України скеровано до Дніпровського районного суду м. Києва. (не розглянуто).

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2201 - ІХ затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжено до теперішнього часу і діяв станом на 27.02.2026, таким чином ОСОБА_4 вчинив злочин проти власності, в умовах воєнного стану при наступних обставин.

ОСОБА_4 27.02.2026 приблизно о 14 год. 27 хв., перебуваючи в приміщенні магазину «Епіцентр експрес», за адресою: місто Київ, вул. Бориспільська, 12Б, де здійснює свою господарську діяльність ТОВ «Епіцентр К» (код ЄДРПОУ 32490244), переслідуючи корисливу мету, спрямовану на заволодіння чужим майном, діючи умисно, таємно, протиправно, в умовах воєнного стану, впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, шляхом вільного доступу взяв товар, а саме: Обігрівач інфрачервоний «Eco Term Eco-Ec/18 (2000 Bт)», у кількості 1 шт., вартістю 4332, 50 грн. без ПДВ, який стояв на підлозі біля полиць з товаром.

У подальшому, ОСОБА_4 , взяв до рук вищевказаний обігрівач, пройшов повз касову зону, не розрахувавшись за нього, що належав ТОВ «Епіцентр К» (код ЄДРПОУ 32490244), вийшов з магазину з викраденим майном та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд.

Своїми умисними протиправними діями, ОСОБА_4 , спричинив матеріальну шкоду ТОВ «Епіцентр К» (код ЄДРПОУ 32490244), на загальну суму 4332 грн. 50 коп.

ІІ. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи допитаний у судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому злочину визнав повністю та надав суду покази, в яких підтвердив обставини вчинення злочину, викладені, в обвинувальному акті. Зокрема зазначив, що 27.02.2026 він взяв в Епіцентрі нагрівач УФО та відніс його додому. Трохи ним покористувався, а потім продав. У скоєному щиро розкаюється, просить суворо не карати. Показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо добровільності та щирості його позиції, правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, та їх наслідків.

Представник потерпілого до початку судового засідання надав суду заяву про розгляд кримінального провадження без його участі та призначення покарання на розсуд суду.

За згодою учасників судового провадження суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_4 злочинів, які ніким не оспорюються і на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого та обтяжують чи пом`якшують покарання. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння обвинуваченим обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність його позиції та роз`яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, на що обвинувачений підтвердив, що він правильно розуміє зміст обвинувачення, підтвердив добровільність своєї позиції та зрозумілість положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Відповідно до п. 6 розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Стосовно спрощення кримінального правосуддя» рекомендується, що оскільки при процедурі «заява підсудного про визнання вини» від обвинуваченого вимагається явка до суду на ранній стадії провадження, щоб заявити в суді публічно чи приймає він чи спростовує обвинувачення проти себе, то суд в таких випадках має вирішувати, обійтися без всього процесу розслідування або його частини чи негайно перейти до розгляду особи правопорушника, ухвалення вироку та, по можливості, вирішення питання щодо компенсації.

Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Отже, оцінюючи зібрані по справі докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 в судовому засіданні доведена повністю.

ІV. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставини, що обтяжує покарання ОСОБА_4 , на підставі ст.67 КК України, судом не встановлено.

V. Мотиви призначення покарання

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд, відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, всі обставини по справі в їх сукупності, а також особу обвинуваченого, його вік, рід занять, обставини, які обтяжують та пом`якшують покарання, перебування на обліках, його ставлення до вчиненого.

Разом із цим, суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, тому особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Тобто, покарання призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.

Як встановлено судом, обвинувачений ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, вчинив кримінальне правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, не одружений, має місце реєстрації та місце проживання, на обліку у лікаря - психіатра та нарколога не перебуває, раніше неодноразово судимий.

На підставі викладеного, суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, ставлення обвинуваченого до вчиненого, враховуючи, що за приписами ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, з урахуванням особи обвинуваченого та обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, доходить висновку про неможливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства. При цьому, судом враховано ставлення обвинуваченого до вчиненого, його щире каяття, а тому суд вважає за можливим призначити покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, визначений санкцією ч. 4 ст.185 КК України.

Як встановлено судом, ОСОБА_4 19.12.2023 Дніпровським районним судом м. Києва засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 місяця арешту. Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 17.05.2024 замінено покарання у вигляді 1 місяця арешту на 2 місяці пробаційного нагляду, яке ОСОБА_4 не відбув.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КК, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Частиною 4 ст. 71 КК передбачено, що остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

При призначенні міри покарання обвинуваченому, суд керується поняттям судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, яка охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати кримінально-правові відносно-визначені санкції, враховуючи цілі та принципи права, загальні засади судочинства, конкретні обставини справи, дані про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання. У підсумку дане покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

VІ. Вирішення цивільного позову

Цивільний позов у кримінальному провадженні заявлено на загальну суму 4332 грн. 50 коп., який ОСОБА_4 визнано під час судового розгляду, у зв`язку із чим він підлягає задоволенню у повному обсязі.

VІІ. Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Питання про речові докази вирішити судом в порядку ст. 100 КПК України.

Витрати на залучення експертів відсутні.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Арешт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 не накладався.

Враховуючи особу обвинуваченого, призначення останньому реальної міри покарання у вигляді позбавлення волі, суд вважає за необхідним продовжити йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення та керуючись ч. 3 ст. 349, статтями 100, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України і призначити йому покарання:

- за ч. 4 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 71, 72 КК України за сукупністю вироків повністю приєднати не відбуту частину покарання, призначеного за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 19.12.2023, з урахуванням ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 17.05.2024, та призначити остаточне покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у виді 5 (п`ять) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Застосований до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін до дня набрання вироком законної сили.

Строк покарання обчислювати з дати набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати до строку відбування покарання строк попереднього ув`язнення ОСОБА_4 - з 20 травня 2026 року до дня набрання вироком законної сили включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Цивільний позов представника ТОВ «Епіцентр К» ОСОБА_5 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь потерпілого - цивільного позивача ТОВ «Епіцентр К» в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди - 4 332 (чотири тисячі триста тридцять дві) гривні 50 коп.

Після набрання вироком законної сили речові докази у провадженні, а саме:

1)Електронні носії інформації диски DVD-R з відеозаписами - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Для осіб, які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення копії судового рішення.

Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Учасники судового провадження мають право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень. Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Суддя ОСОБА_1