Ухвала суду № 137457805, 17.06.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/15917/26

Провадження по справі № 1-кс/752/5186/26

У Х В А Л А

іменем України

"17" червня 2026 р. слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026100000000621 від 12.06.2026 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190 КК України,

встановив:

16 червня 2026 року до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026100000000621 від 12.06.2026.

В обґрунтування клопотання, прокурор зазначив, що відділом розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у вищезазначеному кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15 ч.5 ст.190 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що 16.02.2026 року ОСОБА_4 як позикодавцем та ОСОБА_5 як позичальником укладено договір позики грошових коштів. За умовами вказаного договору ОСОБА_4 надав ОСОБА_5 у позику у розмірі 840 000.00 доларів США, а ОСОБА_5 зобов`язалася повернути кошти у строк до 16.02.2027 року.

З метою забезпечення належного виконання ОСОБА_5 зобов`язань за договором позики від 16.02.2026, між ТОВ «Ерагонекс» та ОСОБА_4 укладено договори поруки та іпотеки від 16.02.2026.

Відповідно до умов договору іпотеки, який укладено 16.02.2026 між іпотекодержателем - ОСОБА_4 , та іпотекодавцем - ТОВ «Ерагонекс», група приміщень № 1, заклад громадського харчування, загальною площею 1590 кв.м., за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна (Дарницький район), будинок 14-Д, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 456283180000 передано в іпотерку іпотекодержателю. Вказаний договор був посвідчений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_6 ТОВ «Ерагонекс» також виконано умови договору щодо страхування предмету іпотеки.

Умови договору позики ОСОБА_5 не порушувалися, крім того вона 05.06.2026 вона направила на адресу ОСОБА_4 лист з пропозицією узгодити час та місце дострокового повернення грошових коштів, однак відповіді на даний лист від ОСОБА_4 вона не отримала.

Жодних повідомлень про необхідність дострокового погашення заборгованості від ОСОБА_4 не надходило.

Відповідно до вимог ст. 33 Закону України «Про іпотеку» підставою для звернення стягнення на майно є виключно порушення позичальником основного зобов`язання.

Статтею 35 Закону України визначено, що зверненню стягнення на предмет іпотеки в обов`язковому порядку передує повідомлення про порушення основного зобов`язання, яке має бути направлено іпотекодавцю та боржнику.

Пунктом 6.2 Договору іпотеки від 16.02.2026 року визначено, що факт настання певної події на підставі якої іпотекдержатель може звертатися до державного реєстратора на здійснення державної реєстрації права власності, є документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмової вимоги про усунення порушення.

Однак, не зважаючи на те, що строк повернення позики не настав, усвідомлюючи незаконність звернення стягнення на предмет іпотеки через відсутність підстав для такого звернення стягнення, розуміючи злочинний характер своїх дій та відсутність повноважень вчиняти такі дії (оскільки відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України - звернення стягнення на майно вчиняє той нотаріус, що реєстрував договір іпотеки), ОСОБА_4 вчиняються дії, направлені на перереєстрацію права власності предмету іпотеки. Так, 09.06.2026 року о 12:21 приватним нотаріусом ОСОБА_7 вчинено спробу перереєстрації права власності на належні ТОВ «Ерагонекс» групу приміщень №1, заклад громадського харчування загальною площею 1590 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська набережна 14-Д, який є предметом іпотеки за вищезазначеним договором.

Вартість вказаного майна, яким має намір заволодіти ОСОБА_4 за пособництва приватного нотаріуса ОСОБА_7 , становить 98 768 089 грн.

Постановою старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 від 13.06.2026 ТОВ «Ерагонекс» визнано потерпілим у даному кримінальному провадженні.

Також, постановою старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 від 13.06.2026 групу приміщень № 1, заклад громадського харчування, загальною площею 1590 кв.м., за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна (Дарницький район), будинок 14-Д, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 456283180000, визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Прокурор просить накласти арешт на майно, що зазначено у клопотанні з метою його збереження як речового доказу, а також заборонити відчужувати та розпоряджатися ним.

У судове засідання прокурор не з`явився. Подав до суду заяву про розгляд вищезазначеного клопотання без його участі та просив його задовольнити.

Представник ТОВ «Ерагонекс» - ОСОБА_9 також подала заяву про проведення розгляду клопотання без її участі. Не заперечувала проти задоволення клопотання й просила розглянути його без її участі.

Неявка вказаних осіб відповідно до вимог ст.170 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.

Розглянувши клопотання, дослідивши додані до нього додатки у виді копії матеріалів досудового розслідування, надавши оцінку відомостям, що у них містяться, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Дане клопотання з урахування вимог п.1 ч.2 ст.132 КПК України подано до Голосіївського районного суду м. Києва в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, враховуючи, що таким органом у даному провадженні є відділ розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП у місті Києві, який розташований на території Голосіївського району м. Києва.

Процесуальне керівництво під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Київської міської прокуратури, визначеною постановою заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_10 від 16.06.2026.

Виходячи зі змісту вимог ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.

Вирішуючи питання, що визначені у ч.2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя дійшов до наступного.

Орган процесуального керівництва вказує на те, що арешт зазначеного у клопотанні майна обумовлений необхідністю його збереження як речового доказу, а також запобіганню його подальшого відчуження.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10, 11 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

За приписами ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Аналізуючи вимоги клопотання прокурора у сукупності з відомостями, що містяться у матеріалах, які додані ним до клопотання, слідчий суддя вважає доведеним, що група приміщень №1, заклад громадського харчування, загальною площею 1590 кв.м., за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна (Дарницький район), будинок 14-Д, відповідає критеріям речового доказу, відповідно до ст. 98 КПК України, оскільки є об`єктом кримінально протиправних дій з боку ОСОБА_4 та приватного нотаріуса ОСОБА_7 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, право власності на групу приміщень № 1, заклад громадського харчування, загальною площею 1590 кв.м., за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна (Дарницький район), будинок 14-Д, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 456283180000 зареєстровано за ТОВ «Ерагонекс» (ЄДРПОУ 45952487).

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що вимоги клопотання є обґрунтованими. Арешт на вказане майно підлягає накладанню з метою його збереження як речового доказу, що відповідає п.1) ч.2 ст. 170 КПК України.

Необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна з забороною розпорядження та відчуження є доведеною. Незастосування арешту майна, може привести до настання наслідків у вигляді позбавлення права власності, тому ризик відчуження є доведеним.

Враховуючи наведене, потреби кримінального провадження виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи власника майна, як арешт майна. При цьому, відомостей щодо негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею на момент розгляду клопотання не встановлено.

На підстав викладеного, керуючись ст. 98, 131, 132, 170-173, 175 КПК України, слідчий суддя -

постановив:

клопотання прокурора задовольнити.

Накласти арешт на майно у кримінальному провадженні № 12026100000000621, а саме групу приміщень № 1, заклад громадського харчування, загальною площею 1590,00 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна (Дарницький район), будинок 14-Д, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 456283180000, що належить на праві власності ТОВ «Ерагонекс» (ЄДРПОУ 45952487) із забороною відчуження та розпорядження ним.

Заборонити суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно Закону України № 1952-IV від 01.07.2004. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим особам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії або вносити зміни в будь-який інший спосіб у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (або проводити зміни в будь-який інший спосіб) щодо групи приміщень № 1, заклад громадського харчування, загальною площею 1590,00 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна (Дарницький район), будинок 14-Д, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 456283180000, що належить на праві власності ТОВ «Ерагонекс» (ЄДРПОУ 45952487).

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Організацію виконання ухвали покласти на прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 .

Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна у порядку, передбаченому частиною 1 статті 174 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1