Ухвала суду № 137456804, 16.06.2026, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"16" червня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/577/26

Господарський суд Рівненської області у складі судді А.Качура,

розглянув матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства "Фрілан"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АК Полісся"

про: стягнення 838 253,19 грн

Приватне підприємство "Фрілан" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АК Полісся" про стягнення 838 253,19 грн , з яких 813 600,19 грн основний борг, 22 780,80 грн пеня, 1 872,39 грн відсотки річних.

Ухвалою суду від 4 травня 2026 року відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 2 червня 2026 року.

Ухвалою суду від 4 травня 2026 року суд задоволив заяву Приватного підприємства "Фрілан" про забезпечення позову наклавши арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "АК Полісся" (ідентифікаційний код 41756288), а також на грошові кошти, що знаходяться та обліковуються на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "АК Полісся" (ідентифікаційний код 41756288), у всіх банківських або інших фінансово - кредитних установах незалежно від їх виду та призначення, в межах ціни позову 838 253,19 грн.

Ухвалою від 2 червня 2026 року суд закрив підготовче провадження, розгляд справи по суті призначив на 16 червня 2026 року.

16 травня 2026 року представником позивача подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 ГПК України.

Ухвалою від 16 червня 2026 року суд задоволив заяву Приватного підприємства "Фрілан" про залишення позову без розгляду.

16 червня 2026 року представником позивача подано заяву про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Рівненської області від 04.05.2026 у справі № 918/577/26.

Розглянувши вказану заяву, суд зазначає наступне.

Згідно з нормами пункту 1 частини 1 статті 137 ГПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя та задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Такий висновок щодо розуміння сутності інституту забезпечення позову зробив Верховний Суд у своїй постанові від 22.08.2018 (справа №924/150/17).

Європейський суд з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" наголошує, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Крім того, у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року 475/97-ВР, яка для України набрала чинності 11 вересня 1997 року та є частиною національного законодавства України, гарантовано, що "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Втручання у право власності повинно не лише переслідувати за фактами та у принципі "законну ціль" у "загальному інтересі", але також має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між вжитими заходами та метою, яку прагнули досягти будь-якими заходами, застосованими державною, у тому числі заходами, спрямованими на здійснення контролю за користуванням майном фізичною особою. Ця вимога виражена у понятті "справедливий баланс", який має бути встановлений між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Завдання досягти цього балансу відображено у структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції в цілому. У кожній справі, що стосується стверджуваного порушення цієї статті необхідно встановити, чи було покладено на відповідну особу непропорційний та надмірний тягар внаслідок втручання держави (рішення у справі "Хуттен-Чапська проти Польщі").

Разом з тим, ЄСПЛ у низці своїх рішень нагадував, що вилучення власності в інтересах судочинства, яке не позбавляє власника його майна, а тільки тимчасово припиняє його можливості користуватися та розпоряджатися цим майном, зазвичай пов`язане із здійсненням контролю за використанням власності, що охоплюється сферою застосування другого абзацу статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення від 22.02.1994 у справі "Раймондо проти Італії", ухвала щодо прийнятності від 07.11.2006 у справі "Адамчик проти Польщі", рішення у справах "Карамітров та інші проти Болгарії" від 10.01.2008 та "Боржонов проти Росії" від 22.01.2009).

Згідно з частиною 9 статті 145 ГПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Як зазначив суд, ухвалою від 16 червня 2026 року задоволено заяву Приватного підприємства "Фрілан" про залишення позову без розгляду, а позов Приватного підприємства "Фрілан" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АК Полісся" про стягнення 838 253,19 грн суд залишив без розгляду.

Таким чином, станом на даний час, в розумінні статті 145 ГПК України наявні підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Керуючись ст. 145, 232-235 ГПК України, суд-

УХВАЛИВ:

1. Заяву Приватного підприємства "Фрілан" про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою суду від 04 травня 2026 року задоволити.

2. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Рівненської області від 4 травня 2026 року у справі №918/577/26 про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "АК Полісся" (34000, Рівненська обл., Зарічненський р-н, селище міського типу Зарічне, вул.Аерофлотська, будинок 2-Б, ідентифікаційний код 41756288), а також на грошові кошти, що знаходяться та обліковуються на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "АК Полісся" (34000, Рівненська обл., Зарічненський р-н, селище міського типу Зарічне, вул.Аерофлотська, будинок 2-Б, ідентифікаційний код 41756288), у всіх банківських або інших фінансово - кредитних установах незалежно від їх виду та призначення, в межах ціни позову 838 253,19 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її підписання до Північно-західного апеляційного господарського суду України в порядку статей 254-259 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Андрій КАЧУР