Ухвала суду № 137456730, 17.06.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування:

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018 Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

17.06.2026 Справа № 917/928/26

Суддя Тимощенко О.М., розглянувши матеріали справи № 917/928/26

за позовною заявою Акціонерного товариства "Райффайзен Банк", вул. Генерала Алмазова, 4 А, м. Київ, 01011

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Агроцентр", вул. Комарницького, 16, кв. 24, м. Полтава, 36007,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІІК-АГРО", вул. Франка, 4, с. Розбишівка, Миргородський район, Полтавська область, 37330,

3. ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

4. ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 ,

про стягнення 329 935,10 грн,

ВСТАНОВИВ:

в провадженні Господарського суду Полтавської області перебуває справа №917/928/26 за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Агроцентр", Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІІК-АГРО", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №R350589/41941/1307429 від 14.12.2021 року в розмірі 329 935,10 грн, з яких: 306 212,96 грн - основна заборгованість, 23 772,14 грн - заборгованість за процентами (вх. №965/26).

12.06.2026 року до Господарського суду Полтавської області від відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІІК-АГРО" надійшов відзив на позовну заяву (вх. №8128), до якого в якості додатків долучено клопотання:

- про розгляд справи за правилами загального позовного провадження;

- про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін;

- про витребування доказів.

Щодо клопотання ТОВ "ВІІК-АГРО" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 250 ГПК України, питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною 1 ст. 247 ГПК України передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

У п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України зазначено, що малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто, справи, у яких ціна позову не перевищує 332 800,00 грн.

У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (ч. 2 ст. 247 ГПК України) .

За змістом ч. 2 - ч. 4 ст. 250 ГПК України у випадку, передбаченому ч. 2 ст. 247 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження або відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження, якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

При цьому, відповідно до ч. 7 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.

Тобто, можливість подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та перехід до розгляду справу за правилами загального позовного провадження, передбачено лише для справ, які визначені у ч. 2 ст. 247 ГПК України.

Враховуючи, що у цьому позові позивачем заявлено вимоги про стягнення 329 935,10 грн, ця справа згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України є малозначною в силу закону (тобто такою, де сума вимог не перевищує 332 800,00 грн).

Отже, положення частини другої - шостої ст. 250 ГПК України до цієї справи не застосовуються, оскільки відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду виключно в порядку спрощеного провадження.

З огляду на вищенаведене, клопотання відповідача 2 про розгляд справи у порядку загального позовного провадження не підлягає задоволенню судом з огляду на положення ч. 7 ст. 250 ГПК України, у відповідності до яких справа № 917/928/26 підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження, враховуючи її малозначність в розумінні п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України, характер спірних правовідносин та предмет доказування.

Розглянувши подане відповідачем 2 клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) представників сторін, суд зазначає про наступне.

Згідно з частиною 3 ст. 252 ГПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно ч. 6 ст. 252 ГПК України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

При цьому, суд зазначає, що предметом розгляду в даній справі є сума (329 935,10 грн), яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Крім того, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд вказує, що розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання не обмежує право відповідача 2 на надання пояснень по суті спору та надання додаткових пояснень та докази по справі як з заявами по суті (відзивом на позов та заперечень, так і шляхом надання окремих пояснень з доказами).

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє відповідачу 2 в задоволенні клопотання про розгляд даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши клопотання відповідача 2 про витребування у АТ "Райффайзен Банк" оригіналу договору поруки №R350589/41941/1307429/3 від 08.04.2024 р., суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. ч. 1, 2, ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ч. 6 ст. 91 ГПК України, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач до позовної заяви подав копію документу - договору поруки №R350589/41941/1307429/3 від 08.04.2024 р.

Відповідно до ст. 91 ГПК України, дослідивши подані матеріали, суд вважає за доцільне витребувати у позивача оригінал доказу - договору поруки №R350589/41941/1307429/3 від 08.04.2024 р.

Щодо клопотання відповідача 2 про витребування у позивача належним чином засвідчених та читабельних копій договору поруки №R350589/41941/1307429/3 від 08.04.2024 р. та розрахунку заборгованості, суд зазначає, що матеріали справи містять копії вищезазначених документів, які виготовлені в належній якості (є читаємі), що дає можливість чіткого та однозначного сприйняття їхнього змісту.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем належним чином виконано вимоги ст. 172 ГПК України, щодо направлення копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах доказами.

Суд роз`яснює відповідачу, що відповідно до ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи зокрема мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень.

Разом з цим, суд звертає увагу відповідача 2 на можливість ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді через підсистему Електронний суд.

Відносно клопотання відповідача 2 про витребування у АТ "Райффайзен Банк":

- оригіналів та належним чином засвідчених читабельних копій довіреностей №170/23 та №163/23 від 04.05.2023 р.;

- документів, що підтверджують чинність зазначених довіреностей станом на дату укладення договору поруки;

- усі вимоги, повідомлення та інші документи, які направлялися банком ТОВ "ВІІК-АГРО" у зв`язку з виконанням договору поруки, разом із доказами їх направлення та вручення;

- повного пакету документів, що підтверджують фактичну видачу кредиту (меморіальні ордери, платіжні інструкції, виписки з кредитного рахунку, виписки з поточного рахунку позичальника, документи про зарахування коштів, повний рух коштів за кредитним рахунком від моменту видачі до дати подачі позову);

- доказів платежів (повна деталізована виписка всіх платежів позичальника, відомості про черговість зарахування платежів, відомості про зміну черговості погашення, відомості про погашення тіла кредиту, процентів, банківських комісій, пені та штрафів,

суд зазначає наступне.

У поданому клопотанні про витребування доказів відповідач 2 зазначив, що він заперечує проти позовних вимог та ставить під сумнів належність та допустимість доказів, які підтверджують розмір основної заборгованості; правильність розрахунку заявлених до стягнення сум, факт вручення поручителю вимог про дострокове виконання зобов`язань, наявність у осіб, які уклали спірний договір поруки, необхідних повноважень,

При цьому, переважна більшість необхідних доказів перебуває виключно у володінні АТ "Райффайзен Банк" як кредитора та не може бути самостійно отримана ТОВ "ВІІК АГРО".

Відповідно до ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку , коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

За приписами ч. 3 ст. 80 ГПК України, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ч. 4 ст. 80 ГПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Згідно з частинами 2-4 ст. 81 ГПК України, у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. У клопотанні про витребування судом групи однотипних документів як доказів додатково зазначаються ознаки, що дозволяють ідентифікувати відповідну групу документів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Аналіз зазначених норм господарського процесуального законодавства, дає можливість зробити висновок, що клопотання про витребування доказів підлягає задоволенню лише у разі наведення заявником обставин, які можуть підтвердити витребувані докази, або аргументи, які вони можуть спростувати; відсутності у заявника можливості самостійно зібрати докази з наданням ним доказів, які підтверджують вжиття дій для їх отримання; зазначення особи, у якої відповідні докази знаходяться.

Утім, усупереч вимогам пунктів 4, 5 частини 2 статті 81 ГПК України, відповідачем 2 не надано доказів звернення із відповідними запитами щодо надання документів до відповідної установи; не наведено причин неможливості отримати цих доказів самостійно.

Подане позивачем клопотання без виконання вимог статті 81 ГПК України, по суті зводиться до перекладання на суд власного обов`язку зі збирання доказів, що суперечить принципам рівності, змагальності, неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Відтак, зважаючи на невідповідність змісту заявленого клопотання вимогам ч.2 ст. 81 ГПК України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача 2 про витребування доказів.

Керуючись ст. ст. 12, 42, 73, 80, 81, 91, 234 ,247, 250, 252, ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання ТОВ "ВІІК АГРО" про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

2. Відмовити у задоволенні клопотання ТОВ "ВІІК АГРО" про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

3. Відмовити у задоволенні клопотання ТОВ "ВІІК АГРО" про витребування доказів.

4. Задовольнити клопотання відповідача 2 про витребування у АТ "Райффайзен Банк" оригіналу договору поруки №R350589/41941/1307429/3 від 08.04.2024 р. на підставі ч. 6 ст. 91 ГПК України.

5. Зобов`язати позивача - АТ "Райффайзен Банк" надати на огляд суду оригінал договору поруки №R350589/41941/1307429/3 від 08.04.2024 р. у строк до 30.06.2026 року.

Ухвала підписана 17.06.2026 року.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню (ст.ст.235, 255 ГПК України).

Суддя О. М. Тимощенко