Рішення № 137456668, 15.06.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" червня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/979/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.,

При секретарі судових засідань Меленчук Т.М.

розглядаючи справу №916/979/26

За позовом: Акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії Херсонського обласного управління Акціонерного товариства Державний ощадний банк України (73003, м. Херсон, вул. Суворова, 26; ЄДРПОУ 02766367)

До відповідачів: Фермерського господарства МЕГА 5 (75200, Херсонська обл., Каховський район, смт Чаплинка, вул. Кримська, 13; ЄДРПОУ 36350470), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; фактична адреса проживання АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 )

Про солідарне стягнення 2310478,87грн. та звернення стягнення на майно

За участі:

Від позивача: Лепська А.В., довіреність

Від відповідачів: ОСОБА_2 , паспорт та ОСОБА_2 , представник Фермерського господарства МЕГА 5, самопредставництво

Встановив: Акціонерне товариство Державний ощадний банк України в особі філії Херсонського обласного управління Акціонерного товариства Державний ощадний банк України звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фермерського господарства МЕГА 5, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення простроченої заборгованості за Договором кредитної лінії № 119.10-10/363 від 19.03.2021р. станом на 04.03.2026р. у розмірі 2310478,87грн. та звернення стягнення на дощувальну установку ST 193-661 м, 2020 р.в., договір № 24014ИТ купівлі-продажу від 21.09.2020р., видаткова накладна № 493251 від 19.10.2020, заводський № С20-00756, місцезнаходження: Херсонська область, Каховський район, смт Чаплинка, вул. Кудрі, 11, за Договором застави обладнання № О/178 від 19.03.2021р., в рахунок погашення заборгованості Фермерським господарством МЕГА 5 за Договором кредитної лінії №119.10-10/363 від 19.03.2021, розмір якої станом на 04.03.2026 складає 2310478,87 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.03.2026р. прийнято позовну заяву Акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії Херсонського обласного управління Акціонерного товариства Державний ощадний банк України до розгляду та відкрито провадження у справі №916/979/26. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "20" квітня 2026 р. о 10:20. Запропоновано відповідачам підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 20.04.2026р. о 10:20.

20.04.2026р. судом, без оформлення окремого документа, було постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 18.05.2026р. о 10:30, із викликом учасників справи в судове засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.04.2026р. повідомлено ОСОБА_1 про підготовче засідання, яке відбудеться "18" травня 2026р. о 10:30.

22.04.2026р. до суду ОСОБА_2 надано пояснення.

23.04.2026р. до суду ОСОБА_1 надано пояснення.

23.04.2026р. до суду Фермерським господарством МЕГА 5 надано пояснення.

11.05.2026р. до суду позивачем були надані пояснення.

12.05.2026р. до суду ОСОБА_2 надано клопотання про залучення доказів.

12.05.2026р. до суду ОСОБА_1 надано клопотання про залучення доказів.

12.05.2026р. до суду Фермерським господарством МЕГА 5 надано клопотання про залучення доказів.

15.05.2026р. до суду позивачем надано заперечення на клопотання відповідачів про долучення до матеріалів справи доказів, що мають преюдиційне значення.

18.05.2026р. суд, без оформлення окремого документа, постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 10.06.2026р. об 11:30, із викликом учасників справи в судове засідання. Резервна дата 15.06.2026р. о 10:30.

10.06.2026р. судове засідання перервалось у зв`язку з оголошенням повітряносиї тривоги в м. Одеса.

У судовому засіданні 10.06.2026 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 17.06.2026 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Акціонерного товариства Державний ощадний банк України, Фермерського господарства МЕГА 5 та ОСОБА_2 , суд встановив.

В обґрунтування поданого позову позивачем було зазначено суду, що 19 березня 2021р. між Акціонерним товариством «Ощадбанк» та Фермерським господарством МЕГА 5 було укладено Договір кредитної лінії за програмою фінансової державної підтримки суб`єктів малого, у тому числі мікропідприємництва, та середнього підприємництва «Доступні кредити 5-7-9%» (надалі Програма), реалізація якої здійснюється на підставі Порядку надання фінансової державної підтримки суб`єктів малого та середнього підприємництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 № 28 (надалі Порядок № 28).

У відповідності до п. 2.1 Договору кредитної лінії, Банк зобов`язується надати на умовах цього договору, а Позичальник зобов`язується отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит у розмірі, визначеному в ст. 3 Договору кредитної лінії та забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів в порядку та на умовах, визначених цим Договором кредитної лінії.

Згідно п. 3.2 Договору кредитної лінії, кредит надається у вигляді невідновлюваної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 18 грудня 2025 року.

У відповідності до п.п. 3.1, 3.8 Договору кредитної лінії сторони погодили суму максимального ліміту кредитування і визначили його в розмірі 2100000,00 грн. Цільове призначення кредиту придбання транспортних засобів/обладнання, що використовуватиметься в комерційних цілях та виробничих цілях.

Пунктом 3.3 Договору кредитної лінії сторони погодили збільшення/зменшення діючого ліміту кредитування, згідно з графіком.

Згідно п. 3.4 Договору кредитної лінії, виконання Позичальником своїх зобов`язань за цим договором забезпечується: Заставою рухомого майн, а саме: дощувальна установка ST 193-661 м, заводський номер № С20-00756, 2020 р.в., що належить Фермерському господарству «МЕГА 5»; Порукою Поручителів.

Кредит надається траншами в порядку та на умовах, передбачених цим договором, з рахунку для обліку основної суми боргу в безготівковому порядку на рахунки Постачальника, визначені в контракті (п. 3.9 Договору кредитної лінії).

Відповідно до п. 3.5.1 Договору кредитної лінії, за користування кредитом Позичальник зобов`язаний забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за процентною ставкою, яка є змінюваною, розмір якої розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за цим договором із застосуванням формули.

Відповідно до п. 3.5.2 Договору кредитної лінії, на момент укладення договору, з урахуванням визначеного на таку дату індексу UІRD (3m) та із застосуванням формули, передбаченої п. 3.5.1 Договору кредитної лінії, розмір базової процентної ставки становить 14,33% (чотирнадцять цілих тридцять три сотих) процентів річних, який підлягає застосуванню для визначення зобов`язання Позичальника зі сплати процентів до моменту першого перегляду (зміни) розміру такої процентної ставки у відповідності до п. 3.5.3 Договору кредитної лінії.

Умовами п. 3.6.1 Договору кредитної лінії встановлений особливий порядок виконання Позичальником зобов`язання щодо своєчасної сплати процентів. Приймаючи до уваги умови Програми, користуючись принципом свободи договору та керуючись ч. 2 ст. 526 Цивільного кодексу України, сторони дійшли згоди, що за умови дотримання Позичальником умов Програми та належного виконання ним умов цього договору (в частині вчасного повернення суми кредиту, її частини та/або вчасної сплати суми процентів її частини), протягом періоду відповідності Програмі, Позичальнику встановлюється особливий порядок виконання зобов`язання щодо своєчасної сплати процентів (за умови відсутності обставин та/або порушень умов договору, які виключають можливість застосування такого особливого порядку.

Розмір КПС, яку Позичальник повинен своєчасно самостійно (за власні кошти) сплатити визначається кожного календарного кварталу таким чином (п. 3.6.1.2 Договору кредитної лінії): в першому календарному кварталі з дати укладення Договору кредитної лінії розмір КПС становить 7% (сім цілих) процентів річних; починаючи з другого календарного кварталу кредитування розмір КПС змінюється.

Розмір КПС, яка застосовується у відповідному кварталі визначаєть3с.я з урахування даних щодо середньооблікової кількості робочих місць Позичальника/ГПК у попередньому кварталі, які визначаються на підставі наданої Позичальником до Банку звітності, визначеної за цим договором. З цією метою Банком кожного календарного кварталу протягом першого місяця такого календарного кварталу (починаючи з дати укладення цього договору до повного виконання Позичальником зобов`язань за цим договором) проводить аналіз наданої Позичальником звітності щодо середньооблікової кількості робочих місць Позичальника/ГПК за останній календарний місяць звітного кварталу, і у разі їх збільшення/зменшення здійснюється відповідне коригування розміру КПС за кредитом, який повинен застосовуватися протягом поточного календарного кварталу (п. 3.6.1.3 Договору кредитної лінії).

З урахуванням того, що щоквартальний розрахунок розміру КПС Банк здійснює в порядку, передбаченому п. 3.6.1.3 цього договору на основі поданих Позичальником даних, інформацію щодо такого розрахованого розміру КПС Банк має право, але не зобов`язаний повідомити Позичальника в порядку, визначеному п. 8.4 цього договору. Факт повідомлення чи неповідомлення Банком зазначеної інформації не впливає на обов`язок Позичальника забезпечити сплату процентів у розмірі КПС (п. 3.6.1.4 Договору кредитної лінії).

Згідно п. 3.14 Договору кредитної лінії, відкликання Банком кредиту з підстав, визначених п. 3.13 цього договору, здійснюється шляхом направлення Позичальнику в порядку, визначеному п. 8.4 Договору кредитної лінії, вимоги про відкликання кредиту. Після отримання від Банку зазначеної вище вимоги про відкликання кредиту, Позичальник зобов`язаний не пізніше 25 банківських днів з дати направлення Банком такої вимоги здійснити повне погашення заборгованості за цим договором (в тому числі повернути основну суму боргу, сплатити нараховані та несплачені проценти за користування кредитом та інші платежі, що підлягають сплаті Позичальником на користь Банку відповідно до умов цього договору) (п. 3.15 Договору кредитної лінії).

За умовами п. 4.3 Договору кредитної лінії, Позичальник зобов`язаний: належним чином виконувати всі умови Договору кредитної лінії та взяті на себе за Договором кредитної лінії зобов`язання, а також зобов`язання за іншими договорами, укладеними з Банком (п. 4.3.1 Договору кредитної лінії); відповідати вимогам Програми протягом усього строку дії цього договору для подальшої участі у Програмі (п. 4.3.3 Договору кредитної лінії); регулярно надавати до Банку завірені належним чином визначені цим Договором документи/інформацію, на підставі яких Банк здійснює, зокрема, але не виключно, перевірку на відповідність Позичальника/групи пов`язаних контрагентів умовами Програми, перевірку його фінансового стану тощо (п. 4.3.4 Договору кредитної лінії). Таким чином, у зв`язку із невиконанням вимог Програми та умов Договору кредитної лінії, Позичальник втратив право на отримання компенсації, що підтверджується виписками по рахунках.

Пунктом 3.11 Договору кредитної лінії встановлено, що з метою дотримання діючого ліміту кредитування згідно з умовами Договору кредитної лінії, Позичальник зобов`язаний не пізніше першого банківського дня наступного періоду здійснити погашення основної суми боргу у сумі, що буде необхідною для дотримання діючого ліміту кредитування на такий наступний період.

Щодо забезпечення виконання зобов`язання, позивачем було зазначено суду, що виконання Позичальником зобов`язань за Договором кредитної лінії забезпечується порукою поручителів та з метою забезпечення належного виконання Фермерським господарством «МЕГА 5» зобов`язань за Договором кредитної лінії, 19.03.2021 між позивачем та ОСОБА_1 був укладений Договір поруки №П-887 та між позивачем, Фермерським господарством «МЕГА 5» та ОСОБА_2 був укладений Договір поруки №П-888.

За умовами п. 2.1 Договорів поруки, Поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов`язується перед Кредитором відповідати солідарно з Боржником за виконання в повному обсязі зобов`язання за Договором кредитної лінії, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов Договору кредитної лінії.

Пунктом 2.2 Договорів поруки встановлено, що Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язання у тому ж обсязі, що і Боржник, в порядку, визначеному кредитним договором у тому числі, але не виключно у разі: повного чи часткового невиконання Боржником зобов`язання, зокрема щодо сплати процентів за користування кредитом та/або повернення частини кредиту, в тому числі згідно з графіком погашення кредиту (за його наявності), щодо повернення кредиту при закінченні строку користування ним, в тому числі у випадку дострокового повного/часткового погашення зобов`язання за вимогою Кредитора, та/ або щодо сплати комісійних винагород в строки, визначені Договором кредитної лінії; не відшкодування завданих Кредитору збитків, які заподіяні внаслідок невиконання умов Договору кредитної лінії.

Відповідно до п. 2.4 Договорів поруки, обсяг зобов`язань Поручителя за цим договором не є фіксованою сумою і може збільшуватися або зменшуватися в залежності від виконання Боржником та/або Поручителем (на умовах, визначених Договором поруки) зобов`язання за Договором кредитної лінії, а також черговості направлення Кредитором отриманих грошових коштів в погашення зобов`язання. Поручитель відповідає перед Кредитором за повернення Боржником грошових коштів (включаючи комісійні винагороди та проценти, нараховані на суми грошових коштів в порядку, визначеному договором та законодавством України за користування чужими грошовими коштами) (п. 2.5 Договорів поруки).

У випадку направлення Кредитором Поручителю вимоги, Поручитель зобов`язується здійснити виконання порушеного зобов`язання протягом 10 (десяти) календарних днів з дати направлення вимоги Кредитором та в обсязі, зазначеному у вимозі. Якщо Кредитор скористався своїм правом, визначеним п. 3.2.4 Договору поруки, та направив Поручителю вимогу, остання є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання

Поручителем зобов`язання в розмірі, визначеному Кредитором у вимозі. Єдиною підставою для визначення Кредитором у вимозі розміру зобов`язання, що підлягає виконанню Поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою Кредитора для визначення грошових зобов`язань Боржника перед Кредитором за Договором кредитної лінії (п.п. 3.2.7, 3.2.8 Договорів поруки).

Пунктом 10.3 Договору поруки врегульовано наступне: дія поруки за цим договором для цілей застосування та в розумінні ч. 4 ст. 559 ЦК України становить 10 (десять) років з моменту підписання Договору поруки сторонами та його скріплення печатками сторін (за бажанням); порука за цим договором припиняється після закінчення строку, вказаного в п. 10.3.1 Договору поруки, або з моменту повного виконання зобов`язання за Договором кредитної лінії; не допускається припинення поруки без припинення забезпеченого нею зобов`язання, крім випадків, прямо передбачених законодавством України та/або цим договором; реорганізація Боржника не вважається підставою для припинення поруки.

Також, позивачем було зазначено суду, що виконання Позичальником зобов`язань за Договором кредитної лінії забезпечується заставою.

В забезпечення виконання зобов`язань за Договором кредитної лінії, 19 березня 2021 року між позивачем та Фермерським господарством «МЕГА 5» укладено Договір застави.

У відповідності до п. 1.1 Договору застави, Заставодавець, з метою забезпечення належного виконання зобов`язання, що випливає з Договору кредитної лінії передає в заставу, а Заставодержатель цим приймає в заставу в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі, Предмет застави, що належить Заставодавцю на праві власності.

Згідно п. 1.3 Договору застави, предметом застави за цим договором основні засоби- обладнання та устаткування, перелік, опис та адреса розташування яких наведені в додатку № 1 до цього договору, а саме: дощувальна установка ST 193-661 м, 2020 р.в., договір №24014ИТ купівліпродажу від 21.09.2020, видаткова накладна № 493251 від 19.10.2020, заводський №С20-00756, місцезнаходження: Херсонська область, Каховський район, смт Чаплинка, вул. Кудрі, 11 (надалі Предмет застави).

Пунктом 1.4 Договору застави визначено договірну вартість Предмета застави згідно договору № 24014ИТ купівлі-продажу від 21.09.2020 та становить 3921738,92 грн.

Сторони визначили, що право застави, визначене цим договором зберігається за Заставодержателем на Предмет застави, який знаходиться у володінні Заставодавця, незалежно від місця зберігання такого Предмета застави (п. 1.5 Договору застави).

На період дії цього договору Предмет застави залишається у володінні та користуванні Заставодавця, з урахуванням обмежень, які накладено на заставу відповідно до п. 2.1-2.5 цього договору (п. 1.8 Договору застави).

У відповідно до п. 1.11 Договору застави при частковому виконання Заставодавцем зобов`язання застава, встановлена цим договором зберігається у повному обсязі.

Відповідно до п. 3.1.3 Договору застави, Заставодержатель має право самостійно обирати спосіб звернення стягнення на Предмет застави. Заставодержатель має право у випадку невиконання або неналежного виконання Заставодавцем зобов`язання за Договором кредитної лінії та/або обов`язків за цим договором, а також в інших випадках, передбачених цим договором, законодавством, Договором кредитної лінії, звернути стягнення на Предмет застави і задовольнити за рахунок його вартості свої вимоги в повному обсязі, витрати, пов`язані з невиконанням або неналежним виконанням умов Договору кредитної лінії та/або цього договору, а також витрати Заставодержателя, пов`язані з пред`явленням вимоги за Договором кредитної лінії та зі звернення стягнення на Предмет застави за цим договором (в тому числі витрати, пов`язані з реалізацією Предмету застави та вартість послуг незалежного експерта-суб`єкта оціночної діяльності), а також витрати на утримання і збереження Предмета застави (п. 3.1.4 Договору застави).

Спосіб звернення стягнення на Предмет застави обирається Заставодержателем на власний розсуд. Заставодержатель зобов`язаний в будь-якому випадку до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстру відомості про звернення стягнення на Предмет застави (п. 6.5 Договору застави).

Керуючись вимогами законодавства та п. 6.5 Договору застави, Заставодержатель до початку процедури звернення стягнення, 25.08.2025 зареєстрував в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет застави, що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) № 98903880, про що 26.08.2025 за вих. № 55/5.5-02/110108/2025 разом із повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання було повідомлено Заставодавця про необхідність в 30-денний строк з дати направлення повідомлення усунути порушення зобов`язань за Договором кредитної лінії.

Позивачем, в обґрунтування поданого позову було зазначено суду, що станом на 04.03.2026 заборгованість Фермерського господарства «МЕГА 5» перед Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» за Договором кредитної лінії № 119.10-10/363 від 19.03.2021, становить 2310478,87 грн., з яких: заборгованість за основним боргом (кредитом) 1680000,00 грн; - проценти за користування кредитом 630478,87 грн.

Також, позивачем було зазначено, що одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави є обґрунтованим та не являється подвійним стягненням.

Згідно п. 8.5 Договору кредитної лінії, повідомлення/вимоги можуть направлятися стороною іншій стороні на її електронну адресу, зазначену у розділі 9 Договору кредитної лінії або факсимільним зв`язком із наступним направленням таких повідомлень/вимог у паперовому вигляді у порядку п. 8.4 Договору кредитної лінії. При цьому сторони домовились, що необхідність у кожної із сторін здійснювати відповідні дії та виконувати відповідні зобов`язання, встановлені Договором кредитної лінії, виникають з моменту направлення іншою стороною повідомлення/вимоги про необхідність такого виконання у паперовому вигляді в порядку, визначеному п. 8.4 Договору кредитної лінії.

Позивачем було зазначено суду, щ на електронну адресу Фермерського господарства «МЕГА 5» було направлено: вимогу № 55/5.5-02/110104/2025 від 26.08.2025р. про дострокове повернення кредиту; повідомлення № 55/5.5-02/110108/2025 від 26.08.2025р. про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання.

На електронну адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було направлено: вимогу № 55/5.5-02/110106/2025 від 26.08.2025р. про виконання забезпеченого порукою зобов`язання та вимогу № 55/5.5-02/110105/2025 від 26.08.2025р. про виконання забезпеченого порукою зобов`язання.

Надаючи пояснення, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та Фермерським господарством МЕГА 5 було зазначено суду, що факт втрати майна та розмір нанесеної шкоди офіційно встановлено рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 11 вересня 2024 року по справі № 650/1858/24, рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 8 липня 2024 року по справі № 650/1504/24 та рішенням Господарського суду міста Києва від 18.12.2025 року по справі № 916/3595/25.

Також було зазначено суду, що предмет застави за кредитом дощувальна установка ST 193-661 м знаходиться в окупованій Чаплинці. За даними Генштабу та ЗМІ, окупаційна влада здійснює рейди та «націоналізацію» майна осіб, які виїхали з окупованих територій. Таким чином, наразі не має можливості ані користуватися майном для заробітку, ані передати заставу банку для погашення боргу.

За доводами відповідачів, невиконання зобов`язань перед Акціонерним товариством «Ощадбанк» є прямим наслідком збройної агресії та окупації, що офіційно визнано Торгово-промисловою палатою України як форс-мажор та Фермерське господарство «МЕГА 5» фактично доведено до стану майнової неспроможності через обставини непереборної сили.

За поясненнями позивача, Позичальник зобов`язався повернути кредитні кошти у встановлений Договором кредитної лінії строк, та прийняв настання відповідних несприятливих для нього наслідків, що передбачені Договором кредитної лінії у разі порушення його умов.

За поясненнями позивача, укладаючи Договори поруки було досягнуто згоди з усіх істотних умов та не існує будь-яких інших умов, які можуть бути істотними та необхідними за змістом Договору поруки, про зазначено в п. 5.2 Договору поруки. Також згідно п. 5.3.10 Договору поруки Поручитель свідчить, що всі ризики, пов`язані з істотною зміною обставин, з яких Поручитель виходив при укладенні цього договору, Поручитель приймає на себе, і такі обставини не є підставою для зміни або розірвання Поручителем цього договору.

Доводи відповідачів щодо настання форс-мажорних обставин, не знаходять свого підтвердження, оскільки Договором кредитної лінії та Договорами поруки не передбачено відстрочення або звільнення від виконання основного зобов`язання до закінчення дії форс мажорних обставин. Виходячи із вищевикладеного, за посиланням позивача. тимчасова окупація території України російською федерацією та бойові дії не є обставиною, що унеможливлює виконання зобов`язань відповідачами.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Акціонерного товариства Державний ощадний банк України, Фермерського господарства МЕГА 5 та ОСОБА_2 ,, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є, зокрема, забезпечення гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів кожного.

Згідно ст.4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Частиною 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

За ч.1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до ч.ч. 1,2 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст.ст. 626, 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За ч.2 ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Як встановлено судом, 19.03.2021р. між Акціонерним товариством «Ощадбанк» та Фермерським господарством МЕГА 5, як Позичальником, було укладено Договір кредитної лінії №119.10-10/363.

З метою забезпечення належного виконання Фермерським господарством «МЕГА 5» зобов`язань за Договором кредитної лінії №119.10-10/363 від 19.03.2021р., 19.03.2021 між позивачем та ОСОБА_1 був укладений Договір поруки №П-887 та між позивачем, Фермерським господарством «МЕГА 5» та ОСОБА_2 був укладений Договір поруки №П-888.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України,).

Згідно з ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У відповідності до ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1055 Цивільного кодексу України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За змістом ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно зі ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання. Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника.

Як з`ясовано судом, на виконання умов пунктів 2.1, 3.2, 3.9 Договору кредитної лінії Акціонерним товариством Державний ощадний банк України було надано Позичальнику кредитні кошти в сумі 2100000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не спростовано відповідачами за час розгляду даної справи.

У зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за кредитним договором, позивачем на електронну адресу Фермерського господарства «МЕГА 5» було направлено: вимогу № 55/5.5-02/110104/2025 від 26.08.2025р. про дострокове повернення кредиту; повідомлення № 55/5.5-02/110108/2025 від 26.08.2025р. про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання та на електронну адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було направлено: вимогу № 55/5.5-02/110106/2025 від 26.08.2025р. про виконання забезпеченого порукою зобов`язання та вимогу № 55/5.5-02/110105/2025 від 26.08.2025р. про виконання забезпеченого порукою зобов`язання.

Станом на момент розгляду справи, заборгованість Фермерського господарства «МЕГА 5» перед Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» за Договором кредитної лінії № 119.10-10/363 від 19.03.2021р., становить 2310478,87 грн. та складається із заборгованості за основним боргом (кредитом) 1680000,00 грн та процентів за користування кредитом 630478,87 грн., вказана заборгованість позивальником не сплачена, та відповідачами зворотнього суду доведено не було, доводи позивача не спростовано.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши обставини справи, судом з`ясовано, що Фермерським господарством «МЕГА 5» взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного та повного повернення кредитних коштів належним чином не виконано, у зв`язку з чим у Фермерського господарства «МЕГА 5» виникла заборгованість за Договором кредитної лінії № 119.10-10/363 від 19.03.2021р. у розмірі 2310478,87 грн. та яка складається із заборгованості за основним боргом (кредитом) 1680000,00 грн та процентів за користування кредитом 630478,87 грн.

Згідно із ст. 626 Цивільного кодексу України, порука створює права для кредитора та обов`язки для поручителя.

За своєю юридичною природою порука є договірним зобов`язанням, адже виникає на підставі договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 541 Цивільного кодексу України, солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що в разі укладення кількох договорів поруки, які забезпечують виконання одного зобов`язання, виникає кілька самостійних зобов`язань, сторони яких (поручителі) перебувають у правовідносинах з одним боржником, проте не пов`язані правовідносинами між собою. У такому разі кожен поручитель відповідає перед кредитором боржника в обсязі та відповідно до умов договору поруки, стороною якого він є. Порука кількох осіб може визначатися як спільна в разі укладення договору поруки кількома поручителями та встановлення умовами договору волевиявлення цих осіб щодо спільного забезпечення зобов`язання. Лише в такому випадку поручителі відповідають перед кредитором солідарно з боржником та солідарно між собою (спільна порука).

Норми закону, якими врегульовано поруку, не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами, якщо договорами поруки не передбачено іншого. У разі укладення між поручителями кількох договорів поруки на виконання одного й того самого зобов`язання у них не виникає солідарної відповідальності між собою.

Схожа правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.03.2018 у справі №415/2542/15-ц, а також аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 01.03.2017 у справі №6-923цс16, у постановах Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №905/2475/15, від 24.01.2018 у справі №907/425/16.

Якщо боржник має декілька поручителів, і укладено окремі договори поруки, то кредитор стягує борг з кожного поручителя окремо враховуючи правосуб`єктність за відповідним видом судочинства (постанова Верховного Суду України від 01.03.2017 у справі №6-923цс16).

Приймаючи до уваги наведене, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог, із солідарним стягненням з відповідачів - Фермерського господарства МЕГА 5, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за Договором кредитної лінії № 119.10-10/363 від 19.03.2021р. у розмірі становить 2310478,87 грн., яка складається із заборгованості за основним боргом (кредитом) 1680000,00 грн та процентів за користування кредитом 630478,87 грн.

На спростування доводів відповідачів, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності (ч. 2 ст. 218 ГК України).

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п. 38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі або є економічно невигідним.

Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

Верховний Суд у Постанові від 31.08.2022 по cправі №910/15264/21 звернув увагу на те, що потрібно розрізняти вчасне повідомлення сторони про виникнення форс-мажорних обставин (яке сторона має зробити у передбачений договором строк) від звернення до ТПП за отриманням сертифікату, яке є можливим лише після порушення виконання зобов`язання. Через це сертифікат ТПП може бути отриманий значно пізніше за дату, коли сторона з`ясувала неможливість виконання договору через вплив форс-мажорних обставин.

Саме ж повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні як найшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належного виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору.

Про те, що сторона позбавляється права посилатися на форс-мажорні обставини через несвоєчасне повідомлення, має бути прямо зазначено в договорі (подібний за змістом правовий висновок міститься у п. 5.63 постанови Верховного Суду від 22.06.2022 у справі №904/5328/21).

Водночас неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов`язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор).

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022 року. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними. Це означає, що війна є форс-мажором, тобто обставиною непереборної сили, яка звільняє від відповідальності у випадку несвоєчасного виконання зобов`язання, виконання якого настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно якого стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов`язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").

Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Також згідно з положеннями ст. 218 Господарського кодексу України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Таким чином, в той час як форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання договірного зобов`язання в цілому, істотна зміна обставин змінює рівновагу стосунків за договором, суттєво обтяжуючи виконання зобов`язання лише для однієї із сторін.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 25.01.2022 у справі №904/3886/21 визначено, що належним підтвердженням існування форс-мажорних обставин (доказом існування обставин непереборної сили, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання умов договору) є відповідний сертифікат.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Форс-мажор не звільняє сторін договору від виконання зобов`язань і не змінює строків такого виконання, цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов`язань на період існування форс-мажору (Постанова Верховного Суду від 13.09.2023 у справі № 910/8741/22 (послалися також на постанову Верховного Суду України від 12.04.2017 у справі № 913/869/14).

Суд зазначає, що посилання відповідачів на обставини непереборної сили, не можуть вважатися беззаперечним доказом їх існування, адже не доведено причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання. Форс-мажор не звільняє сторін договору від виконання зобов`язань і не змінює строків такого виконання, цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання зобов`язань на період існування форс-мажору.

Вирішуючи питання про наявність підстав для звернення стягнення на передане Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в заставу майно, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України, у силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Частиною 1 статті 574 ЦК України встановлено, що застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Положеннями ч. ч. 1-2 ст. 590 Цивільного кодексу України визначено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 20 Закону України Про заставу, зокрема, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. У разі ліквідації юридичної особи заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов`язання, забезпеченого заставою. Якщо предмет одного договору застави складають дві або більше речей (два чи більше прав), стягнення може бути звернено на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) за вибором заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (право), він зберігає право наступного стягнення на інші речі (права), що складають предмет застави. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем, приватним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна визначений Законом України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень від 18.11.2003 №1255-IV.

Відповідно ч. 1 ст. 21 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", до забезпечувальних обтяжень належать застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору.

В силу приписів ч. ч. 1, 3 ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Згідно із ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 24 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень, звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

В забезпечення виконання зобов`язань за Договором кредитної лінії, 19.03.2021 року між позивачем та Фермерським господарством «МЕГА 5» укладено Договір застави обладнання №О/178 та предметом застави за цим договором основні засоби- обладнання та устаткування, перелік, опис та адреса розташування яких наведені в додатку № 1 до цього договору, а саме: дощувальна установка ST 193-661 м, 2020 р.в., договір № 24014ИТ купівліпродажу від 21.09.2020, видаткова накладна № 493251 від 19.10.2020, заводський №С20-00756, місцезнаходження: Херсонська область, Каховський район, смт Чаплинка, вул. Кудрі, 11.

Враховуючи умови укладеного між сторонами Договір застави обладнання №О/178 від 19.03.2021р., приймаючи до уваги факт неналежного виконання Фермерським господарством «МЕГА 5» зобов`язань за Договором кредитної лінії №119.10-10/363 від 19.03.2021р., здійснення реєстрації 25.08.2025р. в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет застави, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині звернення стягнення на дощувальну установку ST 193-661 м, 2020 р.в., в рахунок погашення заборгованості Фермерського господарства «МЕГА 5» за Договором кредитної лінії №119.10-10/363 від 19.03.2021р., розмір якої станом на 04.03.2026 складає 2310478,87 грн.

На спростування усних доводів, що були надані представником Фермерського господарства «МЕГА 5» у судових засіданнях, які відбулись 10.06.2026р. та 15.06.2026р., суд зазначає, що відповідно до пункту I Закону України "Про внесення змін до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану" №12148 від 24.10.2024 (№4340-IX від 27.03.2025), який набрав чинності 10.08.2025, Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктами 23-36.

За змістом пункту 23 23. розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, позичальник (у тому числі його правонаступник), який є суб`єктом господарювання, має право звернутися до кредитодавця (позикодавця) або нового кредитора (далі - кредитор) із заявою про застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов`язанням за договором кредиту (позики), включаючи основну суму кредиту (позики), проценти, комісії та інші платежі (далі - заява), за сукупності умов.

Пунктом 26 розд."Прикінцеві та перехідні положення" ЦК передбачено, що у разі прийняття кредитором рішення про застосування мораторію або якщо кредитор протягом 20 робочих днів з дня отримання заяви не прийняв жодне з рішень, передбачених п.25 цього розділу, з дня отримання кредитором заяви позичальника протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-IX, та протягом одного року з дня його припинення або скасування: позичальник звільняється від обов`язку сплати грошового зобов`язання за договором кредиту (позики); зупиняється вчинення будь-яких дій щодо примусового звернення стягнення на предмет застави, іпотеки, що забезпечує виконання зобов`язань за договором кредиту (позики), та щодо примусового стягнення заборгованості за договором кредиту (позики) з позичальника та особи, яка є поручителем, майновим поручителем виконання зобов`язань за договором кредиту (позики); зупиняється нарахування грошового зобов`язання за договором кредиту (позики).

Поряд з цим, суд зазначає, що за даними правовідносин не встановлено факту звернення Фермерського господарства «МЕГА 5» до Акціонерного товариства Державний ощадний банк України із заявою про застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов`язанням за договором кредиту та зворотнього доведено суду не було, у зв`язку з чим посилання Фермерського господарства «МЕГА 5» уданій частині судом не приймаються.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються відповідачів.

При цьому, враховуючи висновки пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", викладені у абз.3 п.4.1 постанови від 21.02.2013 р. № 7 (із змінами) стосовно того, що солідарне стягнення судових витрат законом не передбачено, судовий збір у сумі 27725,74 грн., покладається на відповідачів в рівних частинах на кожного по 9241,91 грн. та на Фермерське господарство «МЕГА 5» також покладається судовий збір у розмірі 27725,74грн. за позовні вимоги про звернення стягнення.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позовну заяву Акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії Херсонського обласного управління Акціонерного товариства Державний ощадний банк України задовольнити повністю.

2.Стягнути в солідарному порядку з Фермерського господарства МЕГА 5 (75200, Херсонська обл., Каховський район, смт Чаплинка, вул. Кримська, 13; ЄДРПОУ 36350470) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; фактична адреса проживання АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії Херсонського обласного управління Акціонерного товариства Державний ощадний банк України (73003, м. Херсон, вул. Суворова, 26; ЄДРПОУ 02766367) прострочену заборгованість за Договором кредитної лінії № 119.10-10/363 від 19.03.2021р., укладеним між Фермерським господарством «МЕГА 5» та Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії Херсонського обласного управління АТ «Ощадбанк» станом на 04.03.2026р. у розмірі 2310478 (два мільйона триста десять тисяч чотириста сімдесят вісім) грн. 87 коп., з яких заборгованість за основним боргом (кредитом) 1680000,00 грн. та проценти за користування кредитом 630478,87 грн.

3.Стягнути в солідарному порядку з Фермерського господарства МЕГА 5 (75200, Херсонська обл., Каховський район, смт Чаплинка, вул. Кримська, 13; ЄДРПОУ 36350470) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; р.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії Херсонського обласного управління Акціонерного товариства Державний ощадний банк України (73003, м. Херсон, вул. Суворова, 26; ЄДРПОУ 02766367) прострочену заборгованість за Договором кредитної лінії № 119.10-10/363 від 19.03.2021р., укладеним між Фермерським господарством «МЕГА 5» та Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії Херсонського обласного управління АТ «Ощадбанк» станом на 04.03.2026р. у розмірі 2310478 (два мільйона триста десять тисяч чотириста сімдесят вісім) грн. 87 коп., з яких: заборгованість за основним боргом (кредитом) 1680000,00 грн. та проценти за користування кредитом 630478,87 грн.

4.Звернути стягнення на дощувальну установку ST 193-661 м, 2020 р.в., договір №24014ИТ купівлі-продажу від 21.09.2020р., видаткова накладна № 493251 від 19.10.2020р., заводський № С20-00756, місцезнаходження: Херсонська область, Каховський район, смт Чаплинка, вул. Кудрі, 11, за Договором застави обладнання № О/178 від 19.03.2021р., в рахунок погашення заборгованості Фермерським господарством «МЕГА 5» (75200, Херсонська обл., Каховський район, смт Чаплинка, вул. Кримська, 13; ЄДРПОУ 36350470) за Договором кредитної лінії № 119.10-10/363 від 19.03.2021р. перед Акціонерним товариством Державний ощадний банк України в особі філії Херсонського обласного управління Акціонерного товариства Державний ощадний банк України (73003, м. Херсон, вул. Суворова, 26; ЄДРПОУ 02766367) розмір якої станом на 04.03.2026р. складає 2310478 (два мільйона триста десять тисяч чотириста сімдесят вісім) грн. 87 коп., з яких: заборгованість за основним боргом (кредитом) 1680000,00 грн. та проценти за користування кредитом 630478,87 грн, шляхом проведення публічних торгів у межах процедури виконавчого провадження та із встановленням початкової ціни продажу на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна у межах процедури виконавчого провадження.

5.Стягнути з Фермерського господарства МЕГА 5 (75200, Херсонська обл., Каховський район, смт Чаплинка, вул. Кримська, 13; ЄДРПОУ 36350470) на користь Акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії Херсонського обласного управління Акціонерного товариства Державний ощадний банк України (73003, м. Херсон, вул. Суворова, 26; ЄДРПОУ 02766367) витрати по сплаті судового збору у розмірі 36967 (тридцять шість тисяч дев`ятсот шістдесят сім) грн. 66 коп.

6.Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; р.н. ІНФОРМАЦІЯ_2 ; фактична адреса проживання АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії Херсонського обласного управління Акціонерного товариства Державний ощадний банк України (73003, м. Херсон, вул. Суворова, 26; ЄДРПОУ 02766367) витрати по сплаті судового збору у розмірі 9241 (дев`ять тисяч двісті сорок одну) грн. 91 коп.

7.Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; р.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії Херсонського обласного управління Акціонерного товариства Державний ощадний банк України (73003, м. Херсон, вул. Суворова, 26; ЄДРПОУ 02766367) витрати по сплаті судового збору у розмірі 9241 (дев`ять тисяч двісті сорок одну) грн. 91 коп.

Повне рішення складено 17 червня 2026 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко