Рішення № 137456624, 05.06.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" червня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1087/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.

секретар судового засідання Чуйко О.О.

при розгляді справи за позовом: заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси Одеської області (вул. Артура Савельєва, 6, м. Одеса, 65062) в інтересах держави в особі Одеської міської ради (пл. Біржова, 1, м. Одеса, 65026)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Діком Інвест (пров. 2-й Артилерійський, 6, м. Одеса, 65063)

про стягнення 5148041,95 грн,

за участю представників учасників справи:

прокурор: Ейсмонт І.С.;

від позивача: Явченко Д.В.;

від відповідача: Мухамеджанов О.С.

УСТАНОВИВ:

Заступник керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Діком Інвест, в якій просить суд стягнути з відповідача до місцевого бюджету грошові кошти в сумі 5148041,95 грн, з яких: 3211012,98 грн заборгованість зі сплати пайової участі замовника у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста; 1630091,32 інфляційних втрат; 306937,65 грн 3% річних.

Позиції учасників справи

В обґрунтування підстав позову прокурор посилається на обставину несплати відповідачем, як замовником будівництва, на користь бюджету міста коштів у якості пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури після вводу в експлуатацію об`єкта будівництва Нове будівництво двосекційного житлово-готельного комплексу з апартаментами і офісними приміщеннями на першому поверсі і підземним паркінгом, за адресою: м. Одеса, Приморський район, провулок Ванний, 5-Г; Фонтанська дорога (вул. Перекопської дивізії), земельна ділянка 101/1 (Коригування). Як зазначає прокурор, бездіяльність відповідача у виді несплати коштів пайової участі порушує інтереси територіальної громади міста Одеси, натомість, позивач, як орган місцевого самоврядування, не здійснює належних дій з метою захисту відповідних прав.

06.11.2025 прокурором були подані суду письмові пояснення (а.с. 80-93, т. 2), в яких останній наголосив на тому, що: правовідносини за договором, які виникли безпосередньо між замовником в особі ТОВ «ІКС ОІЛ» та Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради не стосуються спірних правовідносин, стороною яких є інший суб`єкт господарювання відповідач; ТОВ «ІКС ОІЛ» не є замовником будівництва об`єкта «Нове будівництво двосекційного житлово-готельного комплексу з апартаментами і офісними приміщеннями на першому поверсі і підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, Приморський р-н, пров. Ванний, 5-Г; Фонтанська дорога (вул. Перекопської дивізії), земельна ділянка 101/1 (Коригування)», не отримувало дозвільні документи на виконання будівельних робіт за цим об`єктом будівництва та сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; оскільки ТОВ «Діком Інвест» договір про пайову участь з Одеською міською радою не укладало, а будівництво об`єкту розпочато 31.08.2018, тому відповідач зобов`язаний був упродовж 10 днів після 01.01.2020 звернутися до Одеської міської ради із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва та після отримання розрахунку пайової участі щодо об`єкта будівництва сплатити її до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію.

23.09.2025 та 11.11.2025 відповідач подавав до суду проєкт мирової угоди, з метою врегулювання спору у цій справі, проте мирова угода не була схвалена іншими учасниками справи (а.с. 64-71, 94-99, т.2).

07.01.2026 прокурором були подані суду письмові пояснення (а.с. 122-135, т.2), в яких останній наголосив про те, що наведений прокурором у позовній заяві розрахунок пайової участі, здійснений з урахуванням даних щодо загальної площі будівлі, відповідає приписам пп 1 абз. 2 п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» та Методики визначення пайової участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

У поданих до суду 03.02.2026 письмових поясненнях (а.с. 139-143, т.2) відповідач відзначив, що прокурор здійснив розрахунок розміру позовних вимог всупереч приписів наказу Міністерства розвитку громад на території України від 16.12.2021 № 337 та помилково застосував вартість 1 м2 загальної площі квартир будинку до показника «загальна площа будівлі».

Заяви, клопотання сторін з процесуальних питань та процесуальні дії у справі

Разом з позовом прокурором було подано суду заяву про забезпечення позову (а.с. 113-126, т.1), яка задоволена судом шляхом постановлення відповідної ухвали суду від 24.03.2025.

Ухвалою суду від 26.03.2025 судом було залишено позов прокурора без руху.

Ухвалою суду від 07.04.2025 позовну заяву заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси Одеської області було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1087/25; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом сторін; призначено у справі підготовче засідання на 29 квітня 2025 року об 11:00.

29.04.2025 суд протокольною ухвалою відклав підготовче засідання на 16 травня 2025 о 10:30.

16.05.2025 суд протокольною ухвалою попередньо продовжив строк підготовчого провадження на 7 днів; закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 10 червня 2025 об 11:30.

10.06.2025 відповідачем у судовому засіданні було подано клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів з клопотанням про поновлення пропущеного строку (а.с. 5-13, т.2).

10.06.2025 судом оголошено перерву у судовому засіданні до 24 червня 2025 року о 10:45.

24.06.2025 прокурором було подано суду клопотання (а.с. 16-25, т.2), в якому останній заперечив щодо клопотання відповідача про поновлення пропущеного процесуального строку з посиланням на те, що: відповідачем не мотивовано, що подані докази пов`язані з предметом спору у цій справі; відповідачем не подано належних доказів на підтвердження обставин поважності причин пропуску процесуального строку.

24.06.2025 відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи (а.с. 2628, т.2).

У засіданні суду 24.06.2026 суд задовольнив клопотання відповідача про поновлення пропущеного процесуального строку та відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи з проголошенням мотивів суду відповідно до ч. 10 ст. 240 ГПК України.

В цей же час, 24.06.2025 судом було оголошено перерву у судовому засіданні до 04 липня 2025 року об 11:40.

04.07.2025 Одеською міською радою було подано суду клопотання про поновлення процесуального строку для подання додаткових доказів та про залучення додаткових доказів до матеріалів справи. Вказане клопотання було задоволено судом, про у засіданні суду 04.07.2025 було постановлено відповідну протокольну ухвалу з проголошенням мотивів суду.

Також, 04.07.2025 судом було оголошено протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні до 02 вересня 2025 року об 11:00.

02.09.2025 відповідачем було подано клопотання про відкладення розгляду справи (а.с. 56-58, т.2). Водночас, судове засідання 02.09.2025 об 11:00 не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Бездолі Д.О. на лікарняному. Ухвалою суду від 08.09.2025 судом було призначено судове засідання у справі на 23 вересня 2025 року об 11:00.

23.09.2025 судом було оголошено перерву у судовому засіданні до 17 жовтня 2025 року о 12:00.

17.10.2025 відповідачем було подано суду клопотання про відкладення розгляду справи (а.с. 74-75, т. 2), у задоволенні якого судом було відмовлено. В цей же час, 17.10.2025 судом було оголошено перерву у судовому засіданні до 11 листопада 2025 року о 15:00.

Судове засідання 11.11.2025 о 15:00 не відбулось, у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги. Ухвалою суду від 11.11.2025 судом було призначено судове засідання у справі на 25 листопада 2025 року о 14:45.

25.11.2025 відповідачем було подано суду клопотання про відкладення розгляду справи (а.с. 106-109, т.2), яке задоволено судом шляхом постановлення ухвали суду про оголошення перерви у судовому засіданні до 11.12.2025 о 10:00.

11 грудня 2025 року суд оголосив перерву у судовому засіданні до 19.12.2025 о 12:00.

19.12.2025 відповідачем було подано суду клопотання про відкладення розгляду справи (а.с. 116-117, т.2), у задоволенні якого судом було відмовлено, при цьому 19 грудня 2025 року суд постановив протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні до 15.01.2026 о 15:20.

Далі судом оголошувались перерви у судовому засіданні: 15 січня 2026 року до 03.02.2026 о 15:20; 03 лютого 2026 року до 05.03.2026 о 12:20; 05 березня 2026 року до 02.04.2026 об 11:20; 02 квітня 2026 року до 30.04.2026 о 14:40; 30 квітня 2026 року до 29.05.2026 о 14:00.

У зв`язку з перебуванням судді Бездолі Д.О. у відрядженні з 27.05.2026 по 29.05.2026 включно, судове засідання, призначено судом на 29.05.2026 о 14:00, не відбулось, а ухвалою суду від 26.05.2026 судове засідання у справі було призначено на 05 червня 2026 року о 16:30.

У судовому засіданні 05.06.2026 суд оголосив скорочене рішення суду.

Обставини справи

31.08.2018 відповідач отримав право на початок виконання будівельних робіт з будівництва об`єкта «Нове будівництво двосекційного житлово-готельного комплексу з апартаментами і офісними приміщеннями на першому поверсі і підземним паркінгом, за адресою: м. Одеса, Приморський район, провулок Ванний, 5-Г; Фонтанська дорога (вул. Перекопської дивізії), земельна ділянка 101/1 (Коригування)», що підтверджується відомостями з порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (а.с. 59-64, 65-71, 72-78, 79-83, т. 1), поясненнями прокурора та не заперечується відповідачем.

Відповідно до акту готовності об`єкту до експлуатації, створеного в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва 30.12.2021 (а.с. 48-55, т.1), будівництво вищевказаного об`єкту, який має клас наслідків (відповідності) СС3, здійснювалось відповідачем з серпня 2018 року по листопад 2021 року, а сам житловий будинок має такі показники за результатами технічної інвентаризації: загальна площа квартир 6748,2 кв.м.; площа вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень 457,8 кв.м.; загальна площа будівлі 11080,10 кв.м.; житлова площа приміщень 3070,6 кв.м.; площа забудови 900,1 кв.м.

На підставі вищевказаного акту 12.01.2022 Державною інспекцією архітектури та містобудування України був виданий сертифікат № ІУ12321123189 (а.с. 33, 56-58, т.1), яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом вищевказаного об`єкту проектній документації та підтвердження його готовність до експлуатації. Сертифікат містить ідентичні вищевказаному акту відомості щодо загальної площі будівлі (11080,10 кв.м.) та щодо загальної площі квартир (6748,2 кв.м.).

З метою визначення розміру пайової участі для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту відповідач не звертався до позивача із відповідними заявами у спірних правовідносинах. На підтвердження іншого матеріали справи доказів не містять.

На запит прокурора Управління капітального будівництва Одеської міської ради у листі від 14.10.2024 № 02-03/633 (а.с. 45-47, т. 1) здійснило розрахунок пайової участі для ТОВ «Діком Інвест» за наступною формулою: 11080,1 кв.м. х 2% х 14490,00 грн = 3211012,98 грн, де: 11081,1 кв.м. загальна площа будівлі; 2% - розмір залучення коштів для об`єктів житлового призначення згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні»; 14490,00 грн - опосередкована вартість 1 кв.м. спорудження житла, визначена згідно з наказом Міністерства розвитку громад на території України від 16.12.2021 № 337 для Одеської області.

В матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем до місцевого бюджету коштів пайової участі самостійно. Також в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують наявність обставин для звільнення відповідача від обов`язку сплати коштів пайової участі.

У зв`язку з несплатою відповідачем коштів пайової участі прокурором заявлено до стягнення з відповідача в межах цієї справи заборгованість з пайової участі у розмірі 3211012,98 грн (розрахунок здійснений за формулою вищевказаного розрахунку), а також 3% річних (за 1163 днів з 30.12.2022 по 06.03.2025, при цьому у засіданні прокурор пояснив, що ним було допущено технічну помилку та помилково вказано дату початку нарахування 30.01.2022) та інфляційні втрати (за період з січня 2022 року по січень 2025 року включно).

Прокурором доведені обставини наявності підстав для представництва інтересів держави в особі позивача у спірних правовідносинах, що підтверджується відповідними зверненнями і повідомленням прокурора в порядку ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», відповідями позивача/Управління на ці звернення (а.с. 37-47, 86-94, т. 1).

Відповідач, у свою чергу, під час розгляду справи наголошував на тому, що при здійснені розрахунку суми пайової часті має застосовуватись площа не всього будинку, а площа квартир, крім цього, відповідач зазначав про те, що має бути вирахувана сума сплаченої пайової участі ТОВ «ІКС ОІЛ».

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 7-10, т.2), 29.12.2011 між Виконавчим комітетом Одеської міської ради (виконком) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІКС ОІЛ» (замовник) був укладений договір за № 766, предметом якого є пайова участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси, у зв`язку з наміром забудовника здійснити будівництво готелю на 18 номерів за адресою: м. Одеса, пров. Ванний, 5-Г, а також здійснити комплексний благоустрій прилеглої території. За цим договором замовник зобов`язався у строк до 31.01.2012 перерахувати пайову участь при будівництві готелю в сумі 421825,00 грн. Вказаний обов`язок був виконаний замовником, що підтверджується наявним у справі платіжним дорученням від 31.01.2012 № 3951 (а.с. 11, т.2). Далі, між виконкомом та ТОВ «ІКС ОІЛ» була укладена додаткова угода до договору (а.с. 47-зворотна сторінка, т.2), якою внесені зміни до п. 1 договору, а саме уточнено, що замовник має намір здійснити будівництво готелю у строк до 31.12.2017. В матеріалах справи також наявні виписки з протоколів засідання комісії міськради щодо визначення розміру залучення коштів замовників на створення та розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Одеси від 04.11.2011 та від 12.11.2014 (а.с. 41-42, 46, т.2), проте ці документи, які складені на російській мові, не супроводжені перекладом на українську мову. Далі, за договором купівлі-продажу від 07.06.2017 ТОВ «ІКС ОІЛ» продало, а відповідач купив нежитлову будівлю пункту з продажу керосину № 2, площею 8,3 кв.м., що знаходиться за адрсесою: м. Одеса, пров. Ванний, 5-г. За позицією відповідача, пайова участь була сплачена ТОВ «ІКС ОІЛ» як попереднім забудовником, а тому враховуючи набуття відповідачем у власність вищевказаного об`єкту, прокурор при здійсненні розрахунку повинен був відняти суму сплаченої пайової участі ТОВ «ІКС ОІЛ».

Законодавство, застосоване судом до спірних відносин

Частиною 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Частиною 3 статті 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

За змістом ч.ч.1,3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», в редакції станом на 31.08.2018, замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», в редакції станом на 31.08.2018, замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», в редакції станом на 31.08.2018, право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», в редакції станом на 31.08.2018 та 30.12.2021, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», в редакції станом на 31.08.2018 (статтю виключено на підставі Закону № 132-IX від 20.09.2019, який набрав чинності 17.10.2019) порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. До пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва: 1) об`єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів; 2) будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення; 3) будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла; 4) індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках; 5) об`єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів; 6) об`єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об`єктів соціальної інфраструктури; 7) об`єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру; 8) об`єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів; 9) об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу); 10) об`єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності. Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати: 1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для нежитлових будівель та споруд; 2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для житлових будинків. Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об`єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 30 цього Закону. Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками. У разі зміни замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму коштів, сплачених попереднім замовником відповідно до укладеного ним договору про пайову участь. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію. Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін. Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором. Кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту. Інформація щодо договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та його виконання зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Закону України від 20.09.2019 № 132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання. Установити, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку: 1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом): для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта; для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування; 2) пайова участь не сплачується у разі будівництва: об`єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів; будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення; будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла; індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках; об`єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів; об`єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об`єктів соціальної інфраструктури; об`єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру; об`єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів; об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу); об`єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків; об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства; об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель промислових; об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до силосів для зерна та складських майданчиків (для зберігання сільськогосподарської продукції); 3) замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва; 4) пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію; 5) кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту; 6) інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

Згідно з п. 1.2. Порядку визначення та застосування показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, в редакції станом на час спірних правовідносин, у цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні: об`єкт-представник - житловий будинок, побудований за найбільш поширеним у регіоні проектом, у звичайних, характерних для регіону геологічних умовах, із застосуванням традиційних будівельних матеріалів, обладнання, устатковання вітчизняного виробництва, з дотриманням державних будівельних норм, санітарно-гігієнічних вимог та гарантованих типологічних норм забезпечення житлом громадян. Об`єкти-представники визначаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями; показник опосередкованої вартості спорудження житла - вартість будівництва в розрахунку на один квадратний метр загальної площі квартир будинку, визначений на підставі вартості будівництва об`єкта-представника.

Відповідно до п. 2.1. вказаного Порядку показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України (далі - показники) щоквартально розраховуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури (далі - уповноважений орган) у першому місяці кварталу, виходячи зі структури безпосередніх витрат з будівництва об`єкта-представника, скоригованої відповідно до змін рівня цін на трудові та матеріально-технічні ресурси.

Згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 16.12.2021 № 337, який діяв станом на 12.01.2022, показник опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України по Одеській області становить: вартість 1 кв. м загальної площі квартир будинку (з урахуванням ПДВ) 14490,00 грн.

Згідно з ч. 1-2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 1 статті 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.ч.1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Позиція суду

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду передбачений Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для: (1) об`єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені; (2) об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році. У вказаних двох випадках, враховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу другого пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об`єкта в експлуатацію. Системний аналіз зазначених норм та обставин дає підстави для висновку, що обов`язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування з заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва виникає: для об`єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020; для об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва. Наведене свідчить про те, що норми абзацу першого та другого пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" не перебувають у взаємозв`язку та не є взаємодоповнюючими.

Як встановлено судом, у спірних правовідносинах відповідач 31.08.2018 отримав право на початок виконання будівельних робіт з будівництва об`єкта «Нове будівництво двосекційного житлово-готельного комплексу з апартаментами і офісними приміщеннями на першому поверсі і підземним паркінгом, за адресою: м. Одеса, Приморський район, провулок Ванний, 5-Г; Фонтанська дорога (вул. Перекопської дивізії), земельна ділянка 101/1 (Коригування)». Будівництво вищевказаного об`єкту, який має клас наслідків (відповідності) СС3, здійснювалось відповідачем з серпня 2018 року по листопад 2021 року та житловий будинок має, зокрема, такі показники за результатами технічної інвентаризації: загальна площа квартир 6748,2 кв.м.; загальна площа будівлі 11080,10 кв.м. Закінчений будівництвом об`єкт був прийнятий в експлуатацію на підставі акту готовності об`єкта до експлуатації від 30.12.2021, а тому суд виснує, що у відповідача виник обов`язок протягом 10 робочих днів після 01.01.2020 звернутися до позивача із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єктів будівництва, до якої додати документи, які підтверджують вартість будівництва об`єктів. Позивач, в свою чергу, мав протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надати відповідачу розрахунок пайової участі щодо цих об`єктів будівництва.

Як встановлено судом з метою визначення розміру пайової участі для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту відповідач не звертався до позивача із відповідними заявами у спірних правовідносинах, а отже суд вважає, що прокурор, звертаючись до суду в інтересах держави в особі позивача з позовом про стяґнення безпідставно збережених коштів пайової участі, має право розрахувати їх розмір на підставі нормативно-правових актів, чинних на момент введення об`єктів будівництва в експлуатацію. Даний висновок суду ґрунтується на висновках Верховного Суду, які викладені у постановах від 20.05.2026 у справі № 922/2053/25, від 21.05.2026 у справі № 916/67/25, від 28.05.2026 у справі № 922/1993/25.

Як встановлено судом в матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем до місцевого бюджету коштів пайової участі самостійно. Також в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують наявність обставин для звільнення відповідача від обов`язку сплати коштів пайової участі.

З цього приводу, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19 зазначила, що суд має виходити з того, що замовник будівництва без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, а отже, зобов`язаний повернути ці кошти на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Також, у постановах від 17.02.2026 у справі № 916/848/25, від 16.04.2026 у справі № 916/2056/25 Верховний Суд виснував, що визначаючи розмір пайової участі в кожному випадку слід керуватися, зокрема, цільовим призначенням об`єкта та розміром загальної площі такого об`єкта. Будь-який інший підхід суперечив би законодавчо визначеній меті розмежування розміру пайової участі для житлових будинків і нежитлових будівель та споруд.

Як встановлено судом розрахунок розміру пайової участі був здійснений прокурором та позивачем за наступною формулою: 11080,1 кв.м. х 2% х 14490,00 грн = 3211012,98 грн, де: 11081,1 кв.м. загальна площа будівлі; 2% - розмір залучення коштів для об`єктів житлового призначення згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні»; 14490,00 грн - опосередкована вартість 1 кв.м. спорудження житла, визначена згідно з наказом Міністерства розвитку громад на території України від 16.12.2021 № 337 для Одеської області.

З урахуванням вищенаведеного, господарський суд вважає, що цей розрахунок є вірним та таким, що відповідає вищенаведеним нормам законодавства України, а тому, враховуючи, що кошти пайової участі відповідач мав сплатити до місцевого бюджету до 30.12.2021 включно, натомість цього обов`язку не виконав, позов прокурора в частині стягнення з відповідача коштів пайової участі в сумі 3211012,98 грн підлягає задоволенню судом. При цьому, вищевикладені висновки суду спростовують доводи відповідача щодо необхідності визначення суми пайової участі з урахуванням площі саме квартир, а не всієї площі будівлі.

Також судом відхиляються посилання відповідача щодо необхідності врахування при здійснені розрахунку суми пайової участі сплачених коштів ТОВ «ІКС ОІЛ», з огляду на таке. Так, з наявних у справі доказів вбачається, що ТОВ «ІКС ОІЛ» сплатив кошти пайової участі як замовник будівництва готелю на 18 номерів за адресою: м. Одеса, пров. Ванний, 5-Г, тоді як відповідачем був самостійно отриманий дозвіл на виконання будівельних робіт та збудований інший об`єкт, а саме: двосекційний житлово-готельний комплекс з апартаментами і офісними приміщеннями на першому поверсі і підземним паркінгом, за адресою: м. Одеса, Приморський район, провулок Ванний, 5-Г; Фонтанська дорога (вул. Перекопської дивізії). З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено суду, що відповідач та ТОВ «ІКС ОІЛ» є замовниками одного і того самого об`єкту будівництва. Крім цього, з наявних у справі доказів суд не встановив обставин того, що відповідач замінив (став правонаступником прав та обов`язків) ТОВ «ІКС ОІЛ» у правовідносинах останнього з міською радою щодо участі товариства у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.

Враховуючи прострочення відповідачем виконання даного зобов`язання, суд вважає, що прокурор має право нарахувати на суму боргу інфляційні втрати та 3% річних, починаючи з наступного дня після дати прийняття об`єктів будівництва в експлуатацію, а саме з 31.12.2021.

Як встановлено судом прокурором розраховані 3% річних за період з 30.12.2021 по 06.03.2025, а інфляційні втрати за період з січня 2022 року по січень 2025 року, а тому суд виснує, що прокурор при нарахуванні 3% річних невірно визначив дату початку прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання. З урахуванням вказаного, суд здійснив власний розрахунок відсотків річних на суму боргу за період з 31.12.2021 по 06.03.2025, за результатом здійснення якого судом встановлено, що з відповідача на користь позивача 3% річних слід стягнути у розмірі 306409,81 грн. Здійснений прокурором розрахунок інфляційних втрат суд визнає вірним та обґрунтованим.

Таким чином, суд виснує, що позов прокурора підлягає частковому задоволенню, а саме з відповідача до місцевого бюджету на користь позивача слід стягнути грошові кошти пайової участі в сумі 3211012,98 грн, інфляційні втрати в сумі 1630091,32 грн та 3% річних в сумі 306409,81 грн.

Розподіл судових витрат

У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог прокурора, судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Діком Інвест (пров. 2-й Артилерійський, 6, м. Одеса, 65063, код ЄДРПОУ 41339988) на користь Одеської міської ради (пл. Біржова, 1, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 26597691) до місцевого бюджету грошові кошти пайової участі в сумі 3211012 грн 98 коп, інфляційні втрати в сумі 1630091 грн 32 коп та 3% річних в сумі 306409 грн 81 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Діком Інвест (пров. 2-й Артилерійський, 6, м. Одеса, 65063, код ЄДРПОУ 41339988) на користь Одеської обласної прокуратури (вул. Італійська, 3, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 03528552) судовий збір в сумі 61770 грн 17 коп.

Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 16 червня 2026 р.

Суддя Д.О. Бездоля