Ухвала суду № 137456615, 10.06.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

попереднього засідання

"10" червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/98/26Господарський суд Одеської області у складі судді Грабован Л.І.,

за участі секретаря судового засідання Ліщук С.О.

дослідивши матеріали справи

за заявою боржника: фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін та учасників:

боржник: ОСОБА_1 /особисто/;

від боржника: ОСОБА_2 (приймала участь поза приміщенням з використанням власних технічних засобів);

керуючий реструктуризацією боржника: арбітражний керуючий Рибкіна Н.В. (приймала участь поза приміщенням з використанням власних технічних засобів);

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 18.03.2026 Господарський суд Одеської області відкрив провадження у справі № 916/98/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; ввів процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 ; ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів; керуючим реструктуризацією боржника фізичної особи ОСОБА_1 призначив арбітражного керуючого Рибкіну Наталію Василівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1938 від 28.12.2019; попереднє засідання суду у справі № 916/98/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 призначив на "29" квітня 2026 р. об 11:30 год., про що повідомив учасників справи.

18.03.2026 на офіційному веб-порталі судової влади України опубліковано повідомлення про відкриття провадження у справі № 916/98/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (публікація №78788 від 19.03.2026).

13.04.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС звернулося до господарського суду із заявою (вх.№3-370/26), яка сформована у системі "Електронний суд" 12.04.2026, в якій просить суд визнати кредиторські вимоги ТОВ ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС до ОСОБА_1 в сумі 39 278,00 грн та 5324,80 грн судового збору і включити їх до реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.04.2026 прийнято до розгляду заяву (вх.№3-370/26 від 13.04.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС до ОСОБА_1 в сумі 39 278,00 грн та 5 324,80 грн судового збору та призначено її до розгляду в попередньому засіданні суду на 29.04.2026 об 11:30 год.

20.04.2026 господарський суд одержав клопотання (вх.№13479/26) керуючого реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Рибкіної Н.В., в якому вона вказує, що враховуючи, що ТОВ «Факторинс Партнерс» не надано підписаного Акту приймання-передачі реєстру Боржників для друку та доказів виконання платіжної дисципліни по договору відступлення права вимоги від 21.07.2025 № 27-07/25, арбітражний керуючий не має об`єктивної можливості розглянути заяву з кредиторськими вимогами ОСОБА_3 ».

Від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про визнання грошових вимог (вх.№15389/26 від 04.05.2026), в якому він просить суд визнати кредиторські вимоги ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до боржника ОСОБА_1 .

12.05.2026 за вх.№16350/26 від керуючого реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Рибкіної Н.В. надійшло уточнене клопотання, в якому вона вказує на те, що відповідно до клопотання від 06.05.2026, ТОВ «Факторинс Партнерс» надано підтверджуючі документи щодо виконання Договору факторингу: копію платіжного доручення, що підтверджує оплату по договору № 21-07/25 від 21.07.2025; копію Акту приймання-передачі Реєстру Боржників для друку від 21.07.2025; копію Акту приймання-передачі Реєстру Боржників (розширеного) на електронному носії від 21.07.2025. Всі вище вказані документи, підтверджують перехід прав вимоги від первісного кредитора ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС».

Керуючий реструктуризацією боржника арбітражний керуючий Рибкіна Н.В. опрацювавши заяву ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», повідомила, що вимоги у розмірі 40 502,80 грн визнано керуючим реструктуризацією та підлягають задоволенню наступним чином: позачергово 5 324,80 грн судовий збір, сплачений кредитором за подання заяви з вимогами до боржника; в другу чергу 35 178,00 грн - заборгованість по Кредитному договору № 1818264 від 07.10.2024, яка складається із: 8 200,00 грн тіло кредиту; 26 978,00 грн заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом за період з 07.10.2024 по 02.10.2025. Решта вимог (штраф) арбітражним керуючим не визнані.

Від представника ОСОБА_1 надійшло уточнене клопотання про визнання грошових вимог (вх.№16543/26 від 13.05.2026), в якому він просить суд визнати кредиторські вимоги ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до боржника ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.04.2026 відкладено розгляд справи № 916/98/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 у попередньому засіданні на "13" травня 2026 р. о 15:30 год.

Однак, судове засідання, відкладене на 13.05.2026 на 15:30 год. не відбулося, у зв`язку із оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги та ухвалою суду від 13.05.2026 призначено розгляд справи № 916/98/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 у попередньому засіданні на "10" червня 2026 р. о 12:20 год.

У попередньому засіданні 10.06.2026 за участі боржника, представника боржника та керуючого реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Рибкіної Н.В., суд проголосив скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвалу попереднього засідання.

Розглянувши матеріали справи, заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС відзиви боржника та керуючого реструктуризації арбітражного керуючого Рибкіної Н.В. з доданими до них документами/доказами, суд встановив:

07.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» (Товариство) та ОСОБА_1 (Споживач), укладено кредитний договір № 1818264.

Відповідно п.1.1. Договору Товариство надає Споживачу кошти у кредит в національній валюті України гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Відповідно п.1.2. Договору, Сума кредиту (загальний розмір) складає: 8 200,00 грн.

Відповідно п.1.3. Договору, Строк кредиту 360 дні (в) (день).

Відповідно п.1.4. Договору, Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів.

Відповідно п.1.5. Договору, Тип процентної ставки фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти в наступному порядку та на таких умовах:

Відповідно п.1.5.1. Договору, Стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору.

Відповідно п.1.5.2. Договору Знижена процентна ставка становить 0.25 % в день та застосовується у випадку, якщо Споживач як учасник Програми лояльності Товариства, в дату першого платежу - 06.11.2024 або протягом наступного календарного дня, що слідує за вказаною датою, сплатить кошти у сумі першого платежу, визначеного в Графіку платежів. Знижка Споживачу від Товариства на стандартну процентну ставку є індивідуальною; у випадку її застосування сума процентів, що підлягає сплаті до вказаної вище дати (дати першого платежу), перераховується замість стандартної процентної ставки за зниженою процентною ставкою. Також, Споживач може отримати індивідуальну знижку, якщо до вказаної дати здійснить повне дострокове повернення кредиту, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою буде перераховано за зниженою процентною ставкою до дати повного дострокового повернення кредиту (включно). У випадку часткового дострокового повернення кредиту такий перерахунок здійснюється тільки до дати часткового дострокового повернення кредиту, надалі застосовується стандартна процентна ставка без знижки і перерахунку. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка без знижки, що не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача.

21.07.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 27-07/25, відповідно умов якого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» (первісний кредитор) відступило ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за кредитним договором № 1818264 від 07.10.2024, що укладений між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та позичальником, яким є: ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 2.2. договору загальний розмір заборгованості складає 38 056 161,72 грн, згідно з реєстром боржників, який складається Сторонами у формі електронного документу.

На підставі заяви боржником були отримані грошові кошти в розмірі 8 200,00 грн, що підтверджується трансакцією від 07.10.2024, що додана кредитором ТОВ «Факторинг Партнерс» до заяви про визнання кредитором.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 1818264 від 07.10.2024 загальний розмір підтвердженої та остаточної заборгованості ОСОБА_4 перед ТОВ «Факторинг Партнерс», станом на 02.10.2025 становить 39 278,00 грн, з яких: 8 200,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 26 978,00 грн заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом за період з 07.10.2024 по 02.10.2025. 4 100, 00 грн штраф.

Норми права, що підлягають застосуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Ч. 6 ст. 12 ГПК України передбачено, що Господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

Ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Відповідно до абз. 13 ч. 1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Грошове зобов`язання (борг), згідно абз. 5 ч. 1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства це зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Приписами ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Адміністратор за випуском облігацій, який діє як конкурсний кредитор, подає заяву з вимогами до боржника з урахуванням вимог статті 93-1 цього Кодексу. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Ч. 2 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого ч. 1 ст. 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання. У разі необхідності господарський суд може оголосити перерву в попередньому засіданні.

Згідно ч. 4 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов`язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Ч. 4 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України)

Згідно ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Ст. 611 Цивільного кодексу України визначено правові наслідки порушення зобов`язання, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Ч. 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Ст. 77 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно ч. 1 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 91 ГПК України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Суд враховує усталені правові висновки Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов`язків суду на цій стадії провадження за якими: - заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16); - обов`язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16); - під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16); - у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18); - завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів на підставі поданих заявниками доказів існування та обґрунтованості цих вимог (подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16). Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому: - перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку; - при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості; - під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (ч. 1 ст. 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку.

Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновки наведені у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №915/535/17, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19).

Розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу приписів статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (див. висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19, від 29.03.2021 у справі №913/479/18).

Системний аналіз цих приписів засвідчує, що законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом розгляду в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. Запроваджений законодавцем підвищений стандарт доказування у справах про банкрутство для кредиторів приводить у випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог до прийняття рішення судом про відмову у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (ст. 76 ГПК України), допустимості (ст. 77 ГПК України), достовірності (ст.78 ГПК України) та вірогідності (ст. 79 ГПК України).

Висновки суду.

Оцінюючи надані Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» докази в сукупності, зокрема, дослідивши та перевіривши подані документи, відзиви боржника та керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Рибкіної Н. В. судом встановлено, що надані докази є достатніми, підтверджують наявність заявленої заборгованості за кредитним договором № 1818264 від 07.10.2024 в розмірі 35 178,00 грн, з яких: 8 200,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 26 978,00 грн заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом за період з 07.10.2024 по 02.10.2025.

Крім того, кредиторські вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» у сумі 35 178,00 грн були розглянуті арбітражним керуючим Рибкіною Н. В. та повністю визнані останньою, що підтверджується повідомленням про результати розгляду вимог кредиторів боржника від 12.05.2026.

Господарський суд відхиляє вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» у частині визнання заборгованості щодо нарахованого штрафу за період з 07.10.2024 по 02.10.2025 у сумі 4 100, 00 грн, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" № 2120-IX від 15.03.2022 року розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пункт 18.

Пунктом 18 "Прикінцеві та перерхідні положення" Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 з 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 дів, який неодноразово продовжувався, зокрема з 09.05.2025 строком на 90 діб.

Враховуючи наведені положення Цивільного кодексу України, беручи до уваги, що відповідно до наданих кредитором розрахунків заборгованості прострочення боржника за кредитним договором сталося у період дії воєнного стану на всій території України, а відтак, ОСОБА_1 звільняється від обов`язків сплати на користь кредитора пені за таке прострочення, а саме штраф, який нарахований після 24.02.2022 підлягає списанню, у зв`язку з чим, безпідставними є заявлені вимоги в частині нарахованої кредитором за період з 07.10.2024 по 02.10.2025 штраф в розмірі 4 100,00 грн.

Визначальною датою для розподілу конкурсних та поточних вимог кредиторів є 18.03.2026 дата відкриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 та офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за № 78778 від 19.03.2026.

Тридцятиденний строк, встановлений ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, з урахуванням ст. 122 цього Кодексу, для подання заяв конкурсних кредиторів закінчився 19.03.2026.

Приймаючи до уваги те, що грошові вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» до фізичної особи ОСОБА_1 до виникли до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (тобто до 18.03.2026), є конкурсними вимогами, документально підтвердженими та обґрунтованими, суд їх визнає в сумі 35 178,00 грн, із задоволенням в 2 (другу) чергу вимог кредиторів, в іншій частині відхиляє.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Таким чином, витрати кредиторів, пов`язанні зі сплатою судового збору за подання до суду заяв з грошовими вимогами в сумі 5 324,80 грн відшкодовуються у повному обсязі позачергово, тобто до задоволення вимог кредиторів.

Враховуючи викладене, суд визначає розмір та перелік усіх визнаних вимог для внесення керуючим реструктуризацією боржника до реєстру вимог кредиторів.

У пп. 2, 5 ухвали Господарського суду Одеської області від 18.03.2026 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 введено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 та визначено строк підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника до "18" червня 2026.

Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 р. в Україні введено воєнний стан, дію якого продовжено.

Згідно ч. 1-6 розділу Прикінцеві та перехідні положення Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022р. № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022р. № 2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування господарський суд за клопотанням комітету кредиторів, кредитора, арбітражного керуючого чи з власної ініціативи може продовжити строки проведення попереднього засідання суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) звернення у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) про визнання недійсними правочинів, вчинених боржником, дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, оголошення про проведення першого, повторного та/або другого повторного аукціону, виконання плану санації (у тому числі якщо провадження у справі про банкрутство продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом") чи реструктуризації боргів боржника, процедури розпорядження майном, ліквідації, реструктуризації боргів боржника та погашення боргів боржника.

При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в ст.ст. 2, 4 ГПК України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ст. 114 Господарського процесуального кодексу, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Ч. 4 ст. 11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з приписами ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Враховуючи необхідність додаткового часу для підготовки та подання керуючим реструктуризацією арбітражним керуючим Рибкіною Н.В. до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника, господарський суд продовжує строк процедури реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 та строк підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника до 06.07.2026.

Керуючись ст. ст. 1, 45, 113, 122, ч. 4 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України суд

У Х В А Л И В:

1. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до фізичної особи ОСОБА_1 частково, в сумі 35 178,00 грн, із задоволенням у 2 (другу) чергу вимог кредиторів.

2. У задоволенні іншої частини грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» 4 100,00 грн штрафу відмовити.

3. Визначити розмір та перелік усіх визнаних вимог для внесення керуючим реструктуризацією боржника до реєстру вимог кредиторів:

Витрати, що підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів (позачергово):

- Товариство з обмеженою відповідальністю ««ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» 5 324,80 грн. (судовий збір);

Вимоги другої черги:

- Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» 35 178, 00 грн.

4. Зобов`язати керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Рибкіну Наталію Василівну провести збори кредиторів не пізніше 14 (чотирнадцяти) днів з дня постановлення даної ухвали.

5. Продовжити строк процедури реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 та строк підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника до 06.07.2026.

6. Судове засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі № 916/98/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 призначити на "06" липня 2026 р. о 11:00 год.

Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Одеської області за адресою: м. Одеса, пр-т. Шевченка, 29, зал судового засідання №9 (четвертий поверх) тел. 0(482)307-966.

7. Викликати кредитора, боржника та керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Рибкіну Н.В. у судове засідання.

8. Повідомити учасників справи № 916/98/26 про призначення судового засідання у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 шляхом направлення копії вказаної ухвали до електронних кабінетів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ("Електронний суд").

9. Повідомити учасників справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, у тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, в порядку статті 197 ГПК України.

10. Зобов`язати керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Рибкіну Наталію Василівну надати суду звіт про процедуру; схвалений зборами кредиторів та погоджений боржником план реструктуризації боргів; відомості щодо проведення зборів кредиторів боржника та прийнятих ними рішень, визначеного ч. 8 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства.

Встановити строк керуючому реструктуризації арбітражному керуючому Рибкіній Н.В. для подання витребуваних судом документів, останнім днем строку прийняття судом яких засобами поштового зв`язку або через офіційну електронну адресу суду із відповідним цифровим підписом є 02.07.2026 включно.

Ухвала є підставою для внесення відомостей до реєстру вимог кредиторів у відповідності до ч. 4 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвала набирає законної сили 10 червня 2026 року та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Повну ухвалу складено та підписано 16 червня 2026 року.

Копію ухвали надіслати до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд": ОСОБА_1 , представника ОСОБА_1 адвоката Гарманчук О.Р., арбітражного керуючого Рибкіної Н.В., ТОВ ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС.

Суддя Л.І. Грабован