Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.06.2026 Справа № 914/2854/25
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «БІНП ЛТД», м. Львів,
до відповідача: Львівської міської ради, м. Львів,
про: визнання укладеним договору оренди землі.
Суддя І. Б. Козак
При секретарі Р.Волошин
Представники сторін:
Від позивача: Репецький В.В.
Від відповідача: Кубай Ю.Г.
На адресу Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БІНП ЛТД» до Львівської міської ради про визнання укладеним договору оренди землі.
Ухвалою суду від 16.09.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.10.2025.
Ухвалою суду від 10.12.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «БІНП ЛТД» про призначення судової експертизи задоволено; призначено у справі №914/2854/25 судову експертиз та зупинено провадження у справі.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.02.2026 апеляційну скаргу Львівської міської ради задоволено; ухвалу Господарського суду Львівської області від 10.12.2025 у справі №914/2854/25 скасовано; прийнято нове судове рішення яким у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «БІНП ЛТД» про призначення судової експертизи у справі №914/2854/25 відмовлено; матеріали справи №914/2854/25 направлено для продовження розгляду до Господарського суду Львівської області.
Ухвалою суду від 02.03.2026 справу №914/2854/25 прийнято до розгляду, розгляд справи у підготовчому судовому засіданні призначено на 24.03.2026.
Ухвалою суду від 05.05.2026 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 19.05.2026. В подальшому розгляд справи було відкладено на 09.06.2026.
Правова позиція позивача.
У судове засідання 09.06.2026 представник позивача з`явився, позовні вимоги підтримав повністю із підстав наведених у позовній заяві. Позов обґрунтований тим, що позивач орендував у відповідача земельну ділянку на підставі договору оренди землі від 20.07.2011. У зв`язку із закінченням строку дії договору оренди землі, він надіслав відповідачу лист-повідомлення №35 від 27.06.2025 про намір укладення договору оренди землі на новий строк. 07.08.2025 було проведено пленарне засідання 42-ї сесії Львівської міської ради на якому було прийнято ухвалу «Про відмову ТОВ «БІНП ЛТД» в укладенні на новий строк договору оренди землі на вул. Шпитальній, 2».
Позивач стверджує, що пленарне засідання міської ради 07.08.2025 відбулось поза межами визначеного ст.33 ЗУ «Про оренду землі» місячного строку чим порушено переважне право ТОВ «БІНП ЛТД», як добросовісного користувача земельної ділянки, на укладення договору оренди землі на новий строк.
Відтак просить суд визнати укладеним Договір оренди землі (земельна ділянка, яка розташована у м.Львові, на вул.Шпитальній, 2 за кадастровим номером №4610136600:03:001:0018) між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІНП ЛТД» та Львівською міською радою в редакції викладеній у прохальній частині позовної заяви з моменту набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
Попередній розрахунок судових витрат позивача:
- 2422,4 грн - сплачений судовий збір;
- 80 000 грн - витрати на професійну правничу допомогу.
Правова позиція відповідача.
Відповідач у судове засідання 09.06.2026 з`явився, проти задоволення позову заперечив повністю із підстав наведених у відзиві на позовну заяву (вх.№26403/25 від 07.10.2025) та додаткових поясненнях, в обґрунтування своїх заперечень посилається на наступне.
Львівська міська рада як власник земельної ділянки по вул. Шпитальній, 2 у м. Львові і орендодавець за договором, розглянула звернення ТОВ «БІНП ЛТД» про намір укладення договору оренди землі на новий строк та прийняла рішення про відмову в укладенні договору на новий строк. При цьому, Львівською міською радою не було порушено переважного права ТОВ «БІНП ЛТД» на укладення договору оренди землі на новий строк, яке закріплене нормами ст. 33 Закону України «Про оренду землі», оскільки такого права Позивач не набув. Адже, переважне право перед іншими особами Позивач міг набути у випадку проведення Львівською міською радою земельних торгів при наданні в оренду земельної ділянки на вул. Шпитальній, 2 у м. Львові при умові, що такий орендар є добросовісним, чесним та дотримався вимог законодавства, які регламентують його поведінку, необхідну для отримання відповідного рішення уповноваженого органу. Однак Позивач не є добросовісним орендарем та не дотримався вимог законодавства, які регламентують його поведінку, необхідну для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, у зв`язку з чим Львівська міська рада обґрунтовано відмовила йому в укладенні договору оренди землі на новий строк.
Зокрема, всупереч рішенню виконавчого комітету Львівської міської ради від 19.09.2008 № 978 "Про проектування і встановлення ТОВ «БІНП ЛТД» тимчасового збірно-розбірного павільйону (закладу громадського харчування) на вул. Шпитальній, 2 без права капітального будівництва та без оформлення права власності на павільйон" та всупереч генеральному плану м. Львова (затвердженому ухвалою міської ради від 30.09.2010 № 3924 "Про затвердження містобудівної документації "Корегування генерального плану м.Львова" ІІ-стадія. Генеральний план") ТОВ «БІНП ЛТД» було зареєстровано право власності на будівлю торгівельного павільйону загальною площею 296,5 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 31095546101), яке в подальшому було скасоване на підставі постанови Вищого господарського суду України від 15.04.2013 у справі № 5015/2932/11 15/254 (2010).
При цьому, всупереч робочому проекту тимчасового збірно-розбірного павільйону громадського харчування на вул. Шпитальній, 2 в м. Львові та діючого генерального плану міста вказаний павільйон розміщено Позивачем в межах червоних ліній вулиці Шпитальної в м. Львові, що є порушенням умов Договору оренди від 20.07.2011.
Вказані обставини встановлені у постанові Львівського апеляційного господарського суду від 06.11.2013 року та постанові Вищого господарського суду України від 08.04.2014 року у справі №5015/2932/11.
Отже, ТОВ «БІНП ЛТД» всупереч погодженому робочому проекту збудував павільйон на земельній ділянці в межах червоних ліній вулиці, оформив за собою право власності на павільйон як на об`єкт нерухомого майна, чим позбавив Львівську міську раду можливості розпоряджатися своєю земельною ділянкою.
Такі дії свідчать про недобросовісність, нечесність орендаря ТОВ «БІНП ЛТД», про його бажання безпідставно позбавити територіальну громаду міста Львова належного їй майна, а також про недотримання Позивачем вимог законодавства, які регламентують його поведінку, необхідну для отримання відповідного рішення уповноваженого органу.
Відтак Львівська міська рада обґрунтовано відмовила в укладенні договору оренди землі на новий строк, прийнявши ухвалу від 07.08.2025 року №6821 «Про відмову ТОВ "БІНП ЛТД" в укладенні на новий строк договору оренди землі на вул. Шпитальній, 2».
На підставі наведеного просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.
Позивач проти аргументів відповідача заперечив у відповіді на відзив (вх.№27142/25 від 14.10.2025) та додаткових поясненнях (вх.№28380/25 від 27.10.2025) в яких зазначає, що Позивач є добросовісним орендарем оскільки під час дії договору ніяких порушень не вчиняв та правомірно реалізував своє переважне право на укладення договору оренди землі відповідно до ст. 33 ЗУ «Про оренду землі», а Львівська міська рада не розглянула лист-повідомлення №35 у встановлений законом строк і прийняла ухвалу №6821 із порушенням процедури. Окрім того, підстави для відмови, в укладенні договору оренди на новий строк не підтверджені доказами та суперечать чинному законодавству, а дії Відповідача порушують принципи законності, добросовісності та правової визначеності. Позовні вимоги підтримав повністю.
Обставини справи.
20.07.2011 між Львівською міською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БІНП ЛТД» (Орендар) було укладено Договір оренди землі (далі Договір) зареєстрований за №Г-1038, за яким в строкове платне користування на умовах оренди останньому передається земельна ділянка загальною площею 0,0183 га (кадастровий номер 4610136600:03:001:0018), яка знаходиться у м. Львові на вул. Шпитальній, 2 для обслуговування павільйону.
Земельна ділянка згідно Договору передається в оренду для обслуговування павільйону (пункт 15 Договору).
Відповідно до п. 8 Договору сторони обумовили, що Договір укладено на 5 років до 30 вересня 2015 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.05.2016 у справі №914/796/16, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 07.03.2017 визнано укладеною між позивачем та відповідачем додаткової угоди до Договору в редакції, зазначеній у резолютивній частині рішення та визнано поновленим на той самий строк і на тих самих умовах Договір.
Строк дії договору оренди поновлено на 5 років до 30 вересня 2020 року.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.02.2021 у справі №914/2590/20, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.06.2021 визнано поновленим договір оренди землі від 20.07.2011 (земельна ділянка кадастровий номер 4610136600:03:001:0018, загальною площею 0,0183 га (у тому числі площею 0,0043 га у межах червоних ліній), укладений між Львівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "БІПН ЛТД", зареєстрований у Львівській міській раді 20.03.2011 за №Г-1038 та в Управлінні Держкомзему у місті Львові 23.07.2011 за №461010004000332 на вулиці Шпитальній, 2 у місті Львові; визнано додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 20.07.2011 укладеною в редакції, зазначеній у резолютивній частині рішення.
Строк дії договору оренди поновлено на 5 років до 30 вересня 2025 року.
27.06.2025 ТОВ «БІНП ЛТД» звернулось до Львівської міської ради з листом-повідомленням за №35 про намір укладення договору оренди землі на новий строк. До вказаного листа-повідомлення додано відповідний проект договору оренди землі (в 3-х екземплярах) та витяг №НВ-9966623092025 із технічної документації НГО ЗД від 11.06.2025.
Вказаний лист Позивача отриманий Львівською міською радою 30.06.2025 року та зареєстрований у СЕД Львівської міської ради 02.07.2025 року за № 2-13349-2403.
24.07.2025 відбулось пленарне засідання 41-ї сесії ЛМР 8-го скликання і питанням №167 було включено проект ухвали «Про відмову ТзОВ «БІНП ЛТД» в укладенні на новий строк договору оренди землі на вул. Шпитальній, 2». Вказане рішення НЕ ПРИЙНЯТО, що підтверджується протоколом поіменного голосування по питанню №167 сесії ЛМР від 24.07.2025.
29.07.2025 Департамент природних ресурсів та будівництва ЛМР направив позивачу лист за №2403- вих-110331 у якому повідомив повивача, що Департамент не вбачає підстав для укладення договору оренди землі на вул. Шпитальній, 2 (кадастровий номер 4610136600:03:001:0018). Водночас, повідомляється, що про прийняте Львівською міською радою рішення щодо оренди земельної ділянки на вул. Шпитальній, позивача буде повідомлено додатково.
07.08.2025 року на розгляд пленарного засідання Львівської міської ради було винесено два альтернативних проекти ухвали: «Про укладення з ТОВ "БІНП ЛТД" на новий строк договору оренди землі на вул. Шпитальній, 2» та «Про відмову ТОВ "БІНП ЛТД" в укладенні на новий строк договору оренди землі на вул. Шпитальній, 2».
За результатами розгляду міська рада ухвалила відмовити ТОВ "БІНП ЛТД" в укладенні на новий строк договору оренди землі на земельну ділянку площею 0,0183 га, у тому числі площею 0,0043 га у межах червоних ліній, на вул. Шпитальній, 2 (кадастровий номер 4610136600:03:001:0018) для обслуговування павільйону (вид цільового призначення земельної ділянки 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі) за рахунок земель житлової та громадської забудови.
Про прийняття Львівською міською радою ухвали Позивача було повідомлено листом Департаменту природних ресурсів та будівництва Львівської міської ради від 11.08.2025 року.
Не погоджуючись із діями відповідача ТОВ «БІНП ЛТД» звернулось до суду із цим позовом.
Оцінка суду.
Відповідно до статті 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначаються Законом України "Про оренду землі".
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Частиною першою статті 2 вказаного закону передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Суд звертає увагу, що 16.01.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" (а відповідні положення пункту 8 цього Закону з урахуванням Прикінцевих та перехідних положень - з 16.07.2020), яким стаття 33 Закону України "Про оренду землі", що регламентувала порядок поновлення договорів оренди, викладена у новій редакції.
Розділ IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" доповнений абзацами 3 і 4 такого змісту: "Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України.
Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення".
Згідно із частиною другою статті 126-1 Земельного кодексу України якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.
Також відповідно до частини першої статті 126-1 Земельного кодексу України умова щодо поновлення договору не може встановлюватися в договорі оренди землі, договорі про встановлення земельного сервітуту, договорах про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою.
Набрання чинності відповідними законодавчими змінами означає, що вимога про укладення додаткового договору (угоди) в порядку поновлення договору не є належною, оскільки стаття 126-1 Земельного кодексу України передбачає для процедури поновлення інший механізм, за якого письмовий правочин щодо поновлення не укладається взагалі (натомість договір вважається поновленим, якщо жодна із сторін не заявила до зазначеного реєстру про виключення відомостей про поновлення).
Суд додатково зазначає, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" законодавець фактично розмежував два механізми, які раніше були закладені в попередній редакції статті 33 Закону України "Про оренду землі", а саме: реалізації переважного права на укладення нового договору оренди землі (який відповідно до чинних приписів Закону України "Про оренду землі" врегульовано статтею 33) та реалізації права на поновлення договору оренди землі (який регулюється субсидіарно приписами статті 32-2 Закону України "Про оренду землі" та статті 126-1 Земельного кодексу України). Положення частин першої-п`ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі" як до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", так і після цього залишилися схожими.
При цьому назву статті 33 Закону України "Про оренду землі" було змінено з "Поновлення договору оренди землі" на "Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк", а з тексту фактично вилучено частини 6-8, які використовувались як механізм реалізації права орендаря на автоматичну пролонгацію за умови відсутності заперечень орендодавця.
Відповідно до приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент закінчення строку дії Договору оренди та на момент звернення з позовом у цій справі) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору. При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді шляхом реалізації стороною права на звернення до суду для укладення нового договору.
Аналогічні висновки щодо застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі" викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2022 у справі №143/591/20 та у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності від 23.11.2023 у справі №906/1314/21, які суд відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України повинен враховувати у подібних правовідносинах.
В такий спосіб нова редакція статті 33 Закону України "Про оренду землі", на відміну від попередньої редакції цієї статті, надає орендарю переважне право перед іншими особами на укладення нового договору, а не поновлення попереднього. Сторони договору оренди можуть погодити істотні умови і укласти новий договір оренди на тих самих або нових погоджених сторонами умовах, при цьому укладення нового договору у відповідності до цієї статті здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно зі статтею 122 Земельного кодексу України. Також нова редакція цієї статті вже не містить положення про можливість поновлення договору на тих самих умовах на той самий строк, яке раніше було зазначено в частині шостій цієї статті та фактично встановлювало механізм "мовчазної згоди", який (механізм) після розмежування процедур переважного права та поновлення договору оренди врегульований законодавцем саме у статті 126-1 Земельного кодексу України.
Так з аналізу вказаних постанов випливає, що зміст поняття "поновлення договору оренди", про яке йдеться в абзаці 4 розділу Перехідних положень Закону України "Про оренду землі", базується саме на положеннях статті 126-1 Земельного кодексу України, що пов`язує можливість поновлення існуючого договору з наявністю у цьому договорі обов`язкової умови про його поновлення. У разі наявності такої умови договір поновлюється на такий самий строк і на таких саме умовах.
При цьому укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), яке передбачене частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", базується на встановленому законом переважному праві добросовісного орендаря та надає сторонам при застосуванні цієї процедури можливість змінювати істотні умови договору.
Натомість поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" відповідно до розділу IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.
Аналіз змісту статті 33 Закону "Про оренду" вказує на те, що ця стаття передбачала в колишній редакції переважне право на поновлення договору, а в чинній - переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк.
Відповідно до частини другої статей 2, 172 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є, зокрема, територіальні громади, які набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Кожен суб`єкт цивільного права повинен виконувати свої обов`язки, якщо вони випливають з закону або звичаю (стаття 7 Цивільного кодексу України). Для цього воля такого суб`єкта має формуватися таким чином, щоб його дії були правомірними. Якщо ж суб`єкт цивільного права не виконує свій обов`язок добровільно, хоча має юридичну та фактичну можливість його виконати, то це свідчить про дефект його волі.
Зокрема, якщо суб`єкт цивільного права зобов`язаний укласти договір, але протиправно не робить цього, то це свідчить про дефект волі такого суб`єкта. Спонукання до укладення договору такого суб`єкта не може полягати у зобов`язанні його або його представника чи органу чи посадової особи судом укласти договір, прийняти рішення про його укладення тощо, бо обов`язок вчинити такі дії вже виник із закону. Якщо такий обов`язок не виконується, то додаткове покладення цього ж самого обов`язку судом, з одного боку, є неможливим, а з іншого - є неефективним, бо дефект волі стане на заваді виконанню такого обов`язку навіть у разі ухвалення судового рішення про це. До того ж судове рішення про зобов`язання ради вчинити певні дії не має механізму реалізації, оскільки рішення ради приймаються на сесіях колегіально.
Натомість спонукання суб`єкта цивільного права до укладення договору опосередковується позовною вимогою про визнання договору укладеним. Така позовна вимога опосередковує спосіб захисту, передбачений статтею 16 ЦК України (зміна правовідношення). У разі задоволення такої позовної вимоги цивільні права та обов`язки за договором набуваються, змінюються або припиняються внаслідок заміни волі та волевиявлення відповідача судовим рішенням, яке тим самим виправляє дефект волі відповідача. Отже, в разі задоволення позовної вимоги про визнання договору оренди (додаткової угоди до договору оренди) укладеним, як відсутність рішення відповідної ради щодо укладення договору, так і непідписання його сільським, селищним, міським головою не має правового значення.
Отже, відсутність рішення ради про укладення договору (або навіть рішення ради про відмову в його укладенні) саме по собі не може бути підставою для відмови в позові про визнання договору укладеним.
Такі висновки викладено Верховним судом у постанові від 05.06.2024 у справі №910/5994/23 та, у свою чергу, відповідають висновкам, сформульованим у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21.
У цих справах Верховний Суд дійшов висновку, що сільська рада безпідставно прийняла рішення про відмову в поновленні договору оренди, проект додаткової угоди не розглянула, жодних заперечень щодо умов додаткової угоди не висловила, а тому суди дійшли правильного висновку про задоволення вимоги про визнання договору оренди землі укладеним. При розгляді справ №910/5994/23 та №906/1314/21 Верховний Суд також зазначив, що орендодавець не може посилатися на свій захист на обставини, які свідчать про ухилення ним від проведення переговорів, та на власну недобросовісну поведінку, протиставляючи її легітимним прагненням та належній поведінці орендаря; водночас і орендар, що належно діяв, не може бути позбавлений можливості реалізації свого права на продовження орендних відносин, передбаченого законом, в тому числі через судовий захист.
Якщо орган державної влади чи місцевого самоврядування знехтував обов`язком добросовісно провести переговори (наприклад, явно безпідставно відмовив в укладенні договору), то слід виходити з того, що такий орган зловживає своїм правом, порушуючи цим законні права орендаря. Іншим прикладом нехтування обов`язком добросовісно провести переговори є відсутність будь-якої реакції орендодавця на звернення орендаря (пункт 6.38 постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21).
Як відмова від укладення договору з надуманих мотивів, так і безпідставне ухилення від переговорів щодо його укладення становить необґрунтоване припинення переговорів, що є порушенням обов`язку добросовісно вести переговори (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц (пункт 37). У подібних випадках суд може задовольнити вимогу орендаря про визнання укладеним договору на новий строк (додаткової угоди до договору).
Водночас необхідною умовою вирішення спору є встановлення правомірності і добросовісності поведінки орендаря, дотримання ним порядку реалізації свого права в межах орендних правовідносин сторін та відповідність приписам законодавства проекту договору.
Це означає, що для поновлення договору оренди орендар до закінчення строку оренди мав завчасно, у розумний строк (якщо такий строк не був встановлений договором) звернутися до орендодавця з офертою, тобто з проектом відповідного договору, а орендодавець мав розглянути цей проект і або погодитися з ним, або відхилити, або за необхідності провести з орендарем переговори щодо нового строку оренди або зміни умов.
Також, як вбачається із абзацу 23 частини 2 статті 135 Земельного кодексу України не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі поновлення договорів оренди землі, укладення договорів оренди землі на новий строк з використанням переважного права орендаря.
Відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог вказує, що на правовідносини, які виникли між сторонами даного спору поширюється дія не лише Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі», а й Закону України «Про адміністративні послуги». Суд не погоджується із такими твердженнями виходячи із наступного.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 18.06.2020 № 5-р(II)/2020 принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): "закон пізніший має перевагу над давнішим" (lex posterior derogat priori); "закон спеціальний має перевагу над загальним" (lex specialis derogat generali); "закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим" (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.
Визначаючи співвідношення між загальною та спеціальною нормами, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що спеціальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у певних випадках, визначених такою нормою, а загальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у всіх випадках, крім тих, на які поширюється гіпотеза спеціальної норми. Тому загальна та спеціальна норми не суперечать одна одній, а встановлюють системне законодавче регулювання (такий висновок викладено в пункті 9.56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.02.2023 у справі №910/18214/19).
Таким чином, згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду спеціальна норма не суперечить загальній нормі та не скасовує її, а лише встановлює певні винятки із загальної норми. Тому спеціальна норма застосовується лише до тих відносин, щодо яких вона встановлює спеціальне правило (відмінне від загального). У решті, тобто у відносинах, які не охоплені спеціальною нормою, підлягає застосуванню загальна норма.
Враховуючи наведене, до правовідносин які виникли між сторонами у цій справі підлягають застосуванню норми спеціального закону: Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі» оскільки саме ці закони регулюють порядок передання земельної ділянки в оренду та переважне право орендаря на укладення договору оренди на новий строк, а не положення Закону України «Про адміністративні послуги».
Аналізуючи наявність підстав для продовження договірних правовідносин між сторонами, суд зазначає таке.
Пунктом 8 договору оренди землі №Г-1038 від 20.07.2011, сторони погодили, що після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.
Як вже зазначалось, рішенням Господарського суду Львівської області від 10.02.2021 у справі №914/2590/20, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.06.2021 визнано поновленим договір оренди землі від 20.07.2011 (земельна ділянка кадастровий номер 4610136600:03:001:0018). Строк дії договору оренди поновлено на 5 років до 30 вересня 2025 року. Таким чином, останнім днем дня направлення листа-повідомлення про намір укладення нового договору оренди є 02.07.2025.
Судом встановлено, що з метою реалізації переважного права на укладення договору оренди землі ТОВ «БІНП ЛТД» 27.06.2025 скерував Львівській міській раді лист-повідомлення № 35 про намір укласти договір оренди землі на новий строк, до яких орендарем долучено проект договору оренди землі (у 3-х екземплярах), що підтверджується описом вкладення, поштовою накладною та фіскальним чеком від 27.06.2025. Львівська міська рада отримала лист-повідомлення 30.06.2025 (поштове відправлення №7902005100622) згідно трекінгу АТ «Укрпошта».
З наведеного вбачається, що орендар дотримався строків скерування пропозиції про укладення (за 90 днів до закінчення строку дії договорів), що передбачено пунктом 8 договору оренди землі, а також виконав свій обов`язок з надіслання проектів договорів, що передбачено приписами частин 2 та 3 статті 33 Закону України "Про оренду землі".
Відповідно до частини четвертої статті 33 Закону України "Про оренду землі" при укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
У постанові Верховного Суду від 31.05.2024 у справі № 906/1315/21 суд касаційної інстанції висловив та акцентував увагу на те, що у випадку, якщо орендодавець у встановлений законом місячний термін розглянув надісланий орендарем лист-повідомлення з проєктом додаткової угоди, проаналізував його умови, у тому числі перевірив його на відповідність вимогам закону, однак не погодився із запропонованими умовами та заперечив щодо поновлення договору, то в цьому випадку він діє в межах своїх повноважень, а отже, суди повинні також відмовити в задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним.
Однак, матеріали справи не містять доказів, що Львівська міська рада у будь-який спосіб повідомляла позивача про неможливість досягнення домовленості щодо розміру орендної плати чи інших умов договору.
Окрім того, орендодавець - Львівська міська рада не виконала вимог Закону України "Про оренду землі" в частині надання відповіді на лист-повідомлення орендаря - ТОВ «БІНП ЛТД» про поновлення договорів оренди земельної ділянки або заперечення проти їх укладення у місячний строк після отримання такого листа-повідомлення.
Враховуючи норми ч. 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" місячний строк для поновлення договорів оренди земельної ділянки або заперечення проти їх укладення сплив 31.07.2025.
Як вже зазначалось, на пленарному засіданні міської ради 24.07.2025 проект ухвали «Про відмову ТОВ «БІНП ЛТД» в укладенні на новий строк договору оренди землі на вул. Шпитальній, 2» не було прийнято.
07.08.2025 року на розгляд пленарного засідання Львівської міської ради було винесено два альтернативних проекти ухвали: «Про укладення з ТОВ "БІНП ЛТД" на новий строк договору оренди землі на вул. Шпитальній, 2» та «Про відмову ТОВ "БІНП ЛТД" в укладенні на новий строк договору оренди землі на вул. Шпитальній, 2».
За результатами розгляду міська рада ухвалила відмовити ТОВ «БІНП ЛТД» в укладенні на новий строк договору оренди землі на земельну ділянку площею 0,0183 га, у тому числі площею 0,0043 га у межах червоних ліній, на вул. Шпитальній, 2 (кадастровий номер 4610136600:03:001:0018) для обслуговування павільйону (вид цільового призначення земельної ділянки 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі) за рахунок земель житлової та громадської забудови.
Суд звертає увагу, що Закон України "Про оренду землі" чітко і недвозначно встановлює саме орендодавцю (Львівській міській раді у цій справі) строк для заперечень в укладенні договору у випадку, якщо такі наявні. Саме в цей період часу відповідач мав змогу висловити своє бачення стосовно можливості продовження договору оренди землі на новий строк. Законом не встановлено можливості продовження місячного строку встановленого статтею 33 Закону України "Про оренду землі" чи можливості його пропуску із поважних причин.
Таким чином, Львівська міська рада прийняла рішення про відмову ТОВ «БІНП ЛТД» в укладенні на новий строк договору оренди землі поза межами місячного строку чим порушила вимоги встановлені статтею 33 Закону України "Про оренду землі".
Щодо прийнятої Львівською міською радою 07.08.2025 ухвали про відмову ТОВ «БІНП ЛТД» в укладенні на новий строк договору оренди землі, суд зазначає, що така є необґрунтованою виходячи із наступного.
Як вбачається із ухвали Львівської міської ради від 07.08.2025 про відмову ТОВ «БІНП ЛТД» в укладенні на новий строк договору оренди землі така мотивована тим що:
1. Товариством з обмеженою відповідальністю «БІНП ЛТД» всупереч рішенню виконавчого комітету від 19.09.2008 № 978 "Про проектування і встановлення ТзОВ "БІНП Лтд" тимчасового збірно-розбірного павільйону (закладу громадського харчування) на вул. Шпитальній, 2 без права капітального будівництва та без оформлення права власності на павільйон" та генеральному плану м. Львова, затвердженому ухвалою міської ради від 30.09.2010 № 3924 "Про затвердження містобудівної документації "Корегування генерального плану м.Львова" ІІ-стадія. Генеральний план" зареєстровано право власності на будівлю торгівельного павільйону загальною площею 296,5 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 31095546101), яке скасоване на підставі постанови Вищого господарського суду України від 15.04.2013 у справі № 5015/2932/11 15/254 (2010).
2. Відповідно до графічних матеріалів від 2025 року частина тимчасового збірно- розбірного павільйону (закладу громадського харчування) на вул. Шпитальній, 2 розміщена у межах червоних ліній вулиці, що суперечить робочому проекту, на підставі якого виконавчим комітетом прийнято рішення, вказане у пункті 1 цієї ухвали, і встановлене постановою Вищого господарського суду України від 08.04.2014 у справі № 5015/2932/11.
Відповідач в обґрунтування прийнятого рішення посилається на обставини встановлені у справі №5015/2932/11.
За приписами частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У постановах Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №922/643/19, від 16.12.2020 у справі №914/554/19, від 30.08.2022 у справі №904/1427/21, від 13.12.2022 у справі №910/10564/20 викладено такі загальні висновки щодо застосування частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Обставинами справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є юридичні факти, що призвели до виникнення спірного правовідношення, настання відповідальності або інших наслідків, тобто такі факти, з якими норми матеріального права пов`язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів спірного матеріального правовідношення.
Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ.
Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.
Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі.
У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку.
Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб`єктний склад спору. Отже, преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.
Так, на підставі рішення Господарського суду Львівської області від 22.02.2011 у справі № 15/254 (2010) ТОВ «БІНП ЛТД» зареєструвало за собою право власності на будівлю торгівельного павільйону загальною площею 296,5 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 31095546101).
Постановою Вищого господарського суду України від 15.04.2013 у справі №5015/2932/11 15/254 (2010) постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.01.2013 та рішення господарського суду Львівської області від 22.02.2011 скасовано, справу №5015/293211 15/254 (2010) передано на новий розгляд до господарського суду Львівської області.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.11.2013 у справі №5015/2932/11, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 08.04.2014, відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «БІНП ЛТД» щодо визнання права власності на нерухоме майно будівлю торгівельного павільйону літ. А-2, загальною площею 296,5 кв.м. у м. Львові по вул. Шпитальна, 2.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним із юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, а самостійного значення для виникнення права власності не має. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення такого права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13).
Сама по собі реєстрація права не є підставою виникнення права власності, оскільки такої підстави закон не передбачає (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №910/15993/16).
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у пункті 7.22 постанови від 15 червня 2021 року у справі №922/2416/17, скасоване судове рішення не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення.
Таким чином, посилання відповідача на скасоване судове рішення Господарського суду Львівської області від 22.02.2011 у справі № 15/254 (2010), на підставі якого ТОВ «БІНП ЛТД» зареєструвало за собою право власності на будівлю торгівельного павільйону загальною площею 296,5 кв. м., як на причину для відмови в укладенні договору оренди землі на новий строк, не беруться судом до уваги, оскільки таке рішення суду не породило жодних правових наслідків з моменту його ухвалення, а сама по собі реєстрація права власності, на підставі скасованого в подальшому судового рішення, не є підставою виникнення права власності.
У постанові Львівського апеляційного господарського суду від 06.11.2013 у справі №5015/2932/11, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 08.04.2014, апеляційний суд зазначив наступне:
19.09.2008 року Львівською міською радою прийнято рішення № 978 Про проектування і встановлення ТзОВ БІНП ЛТД тимчасового збірно-розбірного павільйону (закладу громадського харчування) на вул. Шпитальній, 2 без права капітального будівництва та без оформлення права власності на павільйон, у відповідності до якого Товариству з обмеженою відповідальністю БІНП ЛТД надано дозвіл на проектування тимчасового збірно-розбірного павільйону (закладу громадського харчування) на вул. Шпитальна, 2 без права капітального будівництва та без оформлення права власності на павільйон.
За замовленням Товариства з обмеженою відповідальністю БІНП ЛТД Проектно-будівельною фірмою БУДРІЄС виготовлено робочий проект збірно-розбірного павільйону громадського харчування ТОВ БІНП ЛТД на вул. Шпитальній, 2 у м. Львові.
Робочий проект погоджено відповідними спеціалізованими установами, що пітверджується доказами, які містяться в матеріалах справи, зокрема: Управлінням з питань наглядово-профілактичної діяльності ГУМНС України в Львівській області (експертний висновок від 07.09.2009 року № 1/585), Управлінням охорони історичного середовища (висновок від 30.09.2009 року № 04/3888), Управлінням архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради (лист від 07.10.2009 року Про розгляд проекту встановлення тимчасового збірно-розбірного павільйону на вул. Шпитальна,2), головним державним санітарним лікарем Галицького району м. Львова (висновок № 142/02 від 01.10.2009 року).
Однак, в процесі проведення будівельних робот Позивач відхилився від проекту будівництва та збільшив площу павільйону без зміни площі забудови. При цьому проведено монтаж та залиття монолітного фундаменту споруди та надбудовано третій поверх. Відповідно, площу споруди збільшено з 93,50 кв.м. до 296,50 кв.м., що підтверджується технічним паспортом на тимчасовий збірно-розбірний павільйон літ.А-2. У зв`язку з цим проектно-будівельною фірмою БУДРІЄС внесено зміни до робочого проекту тимчасового збірно-розбірного павільйону громадського харчування ТОВ БІНП ЛТД на вул. Шпитальній, 2 в м. Львові в частині висоти павільйону.
Колегія суддів, звертає увагу на те, що 20.07.2011 року між Львівською міською радою та позивачем укладено договір оренди землі № Г-1038, що зареєстрований в управлінні Держкомзему у м. Львів про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 22.07.2011 року за № 468010004000332. Згідно умов вказаного договору земельна ділянка передавалася на умовах договору оренди під розміщення металевої споруди позивача. Сторони погодили, що самовільна забудова земельної ділянки забороняється, окрім того на вказану земельну ділянку встановлено обтяження управління архітектури про наявність містобудівних обмежень щодо використання землі від 02.007.2010 року № 5-6785/2401 та обмеження управління Держкомзему у місті Львові щодо режиму використання землі від 05.07.2010 року № 40/01-15/2844.
Таким чином, із постанови Львівського апеляційного господарського суду, з висновками якого погодився Вищий господарський суд України, вбачається, що порушення на які відповідач вказує у цій справі як на недобросовісність орендаря та як на підставу для відмови в укладенні договору на новий строк (розміщення павільйону у межах червоних ліній вулиці, що суперечить робочому проекту) відбулись в 2008-2010 роках, тобто до укладення договору оренди землі №Г-1038 від 20.07.2011.
Більше того, ТОВ «БІНП ЛТД» було подано позов про визнання права власності на нерухоме майно будівлю торгівельного павільйону літ. А-2, загальною площею 296,5 кв.м. у м. Львові по вул. Шпитальна, 2 у 2010 році (справа №5015/293211 15/254 (2010), тобто до моменту укладення договору оренди землі № Г-1038 від 20.07.2011.
Суд звертає увагу, що питання добросовісності орендаря - ТзОВ «БІНП ЛТД» неодноразово досліджувалось в господарських справах щодо визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 20.07.2011, а саме: рішенням Господарського суду Львівської області від 23.05.2016 у справі №914/796/16 строк дії договору оренди поновлено на 5 років до 30 вересня 2020 року, а рішенням Господарського суду Львівської області від 10.02.2021 у справі №914/2590/20 строк дії договору оренди поновлено на 5 років до 30 вересня 2025 року. У вказаних справах суди не знайшли порушень ТОВ «БІНП ЛТД» договору оренди землі від 20.07.2011.
Таким чином, наведені обставини не можуть свідчити про порушення позивачем умов договору оренди землі від 20.07.2011 оскільки відбулись до його укладення.
Заперечуючи проти визнання укладеним договору оренди землі на новий строк відповідач вказує, що будівля торгівельного павільйону літ. А-2, загальною площею 296,5 кв.м. у м. Львові по вул. Шпитальна, 2 знаходиться в межах «червоних ліній», а жодних змін до робочого проекту тимчасового збірно-розбірного павільйону, які б передбачали розміщення павільйону або його частини в межах червоних ліній вулиці Шпитальної погоджено не було. Зокрема відповідач вказує, що розміщення павільйону в межах «червоних ліній» суперечить ст. 18 Закону України «Про автомобільні дороги».
Так згідно ст. 18 Закону України «Про автомобільні дороги» складовими вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є: проїзна частина вулиць і доріг, трамвайне полотно, дорожнє покриття, штучні споруди, споруди дорожнього водовідводу, технічні засоби організації дорожнього руху, зупинки міського транспорту, стоянки таксі, тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки, зелені насадження, наземні та підземні мережі, майданчики для паркування. Межі вулиці за її шириною визначаються "червоними лініями". Розташування будь-яких об`єктів, будівель, споруд або їх частин у межах "червоних ліній" вулиці не допускається.
В матеріалах справи міститься Акт №182 від 23.10.2025 обстеження земельної ділянки комунальної власності площею 0,0183 га, у тому числі площею 0,0043 га у межах червоних ліній, на вул. Шпитальній, 2 (кадастровий номер 4610136600:03:001:0018) з якого вбачається, що триповерхова споруда збірно розбірного павільйону громадського харчування на вул. Шпитальній, 2 у м. Львові, в якій функціонує кафе «Фабрика їжі біля Магнуса», розміщена на таких земельних ділянках комунальної власності (згідно схеми в координатах):
- на земельних ділянках, які є складовою частиною земельної ділянки з кадастровим номером 4610136600:03:001:0018: №1 площею 0,01101 га (110,1 кв.м); №2.1 площею 0,00019 га (1,9 кв.м) в межах червоних ліній; №2.2 площею 0,00004 га (0,4 кв.м) в межах червоних ліній;
- на земельних ділянка за межами земельної ділянки з кадастровим номером 4610136600:03:001:0018: № 1.1 площею 0,00008 га (0,8 кв.м) №1.2 площею 0,00018 га (1,8 кв.м).
Згідно акту №182 від 23.10.2025 обстеження земельної ділянки комунальної власності позивач продовжує користуватись земельною ділянкою комунальної власності площею 0,0183 га з кадастровим № 4610136600:03:001:0018.
На переконання відповідача це свідчить про самовільне зайняття позивачем земель комунальної власності та його недобросовісність, що має важливе значення для правильного вирішення даного судового спору та є підставою для відмови в задоволенні позову.
Згідно пункту 2 договору оренди землі №Г-1038 від 20.07.2011 в оренду була передана земельна ділянка кадастровий №4610136600:03:001:0018, загальною площею 0,0183 га, у тому числі під забудовою 0,0111 га, під твердим покриттям 0,0072 га (у т.ч. площею 0,0043 га у межах червоних ліній).
Таким чином, розміщення збірно-розбірного павільйону в межах червоних ліній не може бути свідченням порушення позивачем умов Договору оренди оскільки йому була передана земельна ділянка (у т.ч. ділянка площею 0,0043 га у межах червоних ліній) для обслуговування павільйону. Тобто відповідач укладаючи договір оренди землі від 20.07.2011 підтримав використання позивачем земельної ділянка площею 0,0043 га у межах червоних ліній для обслуговування павільйону. А відтак позивач правомірно використовував ділянку площею 0,0043 га у межах червоних ліній для обслуговування павільйону оскільки таке використання землі дозволено самим договором. Відповідач ніяким чином із моменту укладення договору 20.07.2011 до його припинення не заперечував щодо використання позивачем вказаної земельної ділянки площею 0,0043 га у межах червоних ліній, ні шляхом направлення будь яких вимог щодо усунення «порушень», ні шляхом пред`явлення будь яких позовів щодо до суду. Доказів протилежного суду не надано.
Суд звертає увагу, що будівля торгівельного павільйону загальною площею 296,5 кв.м. у м. Львові по вул. Шпитальна, 2 була розміщена на вказаній земельній ділянці за кадастровим №4610136600:03:001:0018 у 2010 році, тобто до моменту укладення договору оренди землі №Г-1038 від 20.07.2011.
Більше того, питання законності розміщення павільйону на вул. Шпитальній, 2 на земельній ділянці за кадастровим номером 4610136600:03:001:0018 було предметом судового розгляду, і ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.08.2013 у справі №2а-655/11 судом підтверджено законність розміщення споруди.
Також, суд зазначає, що 20.07.2011 відбулось саме укладення нового договору оренди, а не продовження попереднього договору оренди землі на новий строк (від 10.02.2006 за №Г-229), оскільки первинно земельна ділянка по вул. Шпитальна, 2 передавалася в користування ТОВ «БІНП ЛТД» з метою встановлення на ній тимчасового павільйону з легких конструкцій, натомість вже в договорі від 20.07.2011 вказано, що земельна ділянка передається для обслуговування павільйону.
Згідно листа ДПС України у Львівській області №24 від 10.09.2025, у позивача відсутня заборгованість по орендній платі за земельну ділянку за кадастровим №4610136600:03:001:0018.
Враховуючи наведене, твердження відповідача про порушення позивачем умов Договору оренди землі № Г-1038 від 20.07.2011 після його укладення не знайшли своє підтвердження матеріалами справи. Таким чином позивач є добросовісним орендарем в розумінні ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» та мав переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.
Оскільки позивач дотримався вимог законодавства, які регламентують його поведінку, необхідну для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, останній може вважатись таким, що набув право "правомірного очікування", натомість орендодавець знехтував своїм обов`язком добросовісно провести переговори, не пропонуючи жодних умов орендарю, позивач обґрунтовано вважає про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання укладеним Договору оренди землі у редакції, котра викладена в прохальній частині позову. у резолютивній частині рішення.
Зазначена позиція відповідає правовим висновками Великої Палати Верховного Суду у справах № 313/350/16-ц, № 159/5756/18, № 903/1030/19, № 594/376/17-ц щодо розгляду справ за позовами орендарів про поновлення договорів оренди земельних ділянок; та правових позицій Великої Палати Верховного Суду у справі №910/5179/20 і об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі №3190/34/17 щодо застосування принципу добросовісності при розгляді судами справ.
Частиною 1 ст. 8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, складовою якого є "правова передбачуваність" та "правова визначеність".
Принцип "правової визначеності" вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності як самих правових норм, так і того, як ці норми мають бути застосовані судами у подібних правовідносинах. Верховний Суд неодноразово зазначав, що забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
За змістом статей 15 та 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.
Таким чином, враховуючи, що орендодавцем не було висловлено будь яких заперечень щодо умов нового договору, не було прийнято рішення про укладення або відмову в укладенні договору оренди на новий строк протягом місячного строку встановленого статтею 33 Закону України "Про оренду землі", беручи до уваги, що прийнята поза межами місячного строку ухвала міської ради від 07.08.2025 про відмову ТОВ «БІНП ЛТД» в укладенні на новий строк договору оренди землі є необґрунтованою із наведених підстав, суд дійшов висновку, що Львівською міською радою порушено переважне право позивача як добросовісного орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк передбаченого статтею 33 Закону України "Про оренду землі", яке підлягає захисту в судовому порядку, а відтак наявні підстави для визнання укладеним договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах.
Оскільки сторони не узгодили зміни умов нового договору, такий вважатиметься укладеним на той самий строк і на тих самих умовах що й попередній договір оренди землі в редакції наданій позивачем. Будь яких заперечень щодо проєкту договору оренди землі відповідачем не надавалось. Також, судом встановлено, що надана редакція Договору відповідає Типовому договору оренди землі затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220.
Водночас, оскільки Договір оренди землі №Г-1038 діяв до 30.09.2025, укладення нового договору на 5 років є можливим з наступного дня після його закінчення - 01.10.2025, а не з дати набрання рішенням суду законної сили.
На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин справи, які підтверджені належними доказами, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судові витрати.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки по суті суд задовольняє позов, а частина позовної вимоги, в якій суд відмовляє стосується лише моменту, з якого визнається укладеним договір, судовий збір в повній мірі покладається на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 219-221, 238-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Визнати укладеним Договір оренди землі (земельна ділянка, яка розташована у м.Львові, на вул.Шпитальній, 2 за кадастровим номером №4610136600:03:001:0018) між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІНП ЛТД» (79058, м.Львів, пр.Чорновола, 95/52 ідентифікаційний код: 19329381) та Львівською міською радою (79006, м. Львів, пл. Ринок, 1, ідентифікаційний код: 04055896) із 01 жовтня 2025 року, в наступній редакції:
Договір оренди землі
м. Львів _______2025 року
Орендодавець (уповноважена ним особа) Львівська міська рада, що знаходиться за адресою: м. Львів, площа Ринок, 1, в особі директора департаменту природних ресурсів, будівництва та розвитку громад Львівської міської ради Кубая Тараса Євгеновича, що діє на підставі довіреності, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ухвали Львівської міської ради від 08.07.2021 № 1081 «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради», з одного боку, та
Орендар Товариство з обмеженою відповідальністю «БІНП ЛТД» в особі директора Тарасевич Надії Броніславівни, що діє на підставі Статуту, з другого боку,
уклали цей договір оренди землі про нижченаведене:
Предмет договору
1. Орендодавець на підставі Податкового кодексу України, Закону України «Про оренду землі», ухвал Львівської міської ради від 06.07.2023 № 3426 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель у межах та за межами населеного пункту м. Львів Львівської міської територіальної громади Львівської області», від 25.05.2017 № 1995 «Про затвердження Порядку укладення договорів оренди землі та нарахування орендної плати за землю у Львівській міській територіальній громаді» (зі змінами), Договору оренди землі, зареєстрованого у Львівській міській раді від 20.07.2011 р. за №Г-1038, рішення Господарського суду Львівської області від 23.05.2016 р. в справі №914/796/16, рішення Господарського суду Львівської області від 10.02.2021 р. в справі №914/2590/20, ухвали Львівської міської ради №_____ від «____»__2025 р. «Щодо укладення договору оренди землі (кадастровий номер 4610136600:03:001:0018) на вул.Шпитальній, 2 у м.Львові з ТзОВ «БІНП ЛТД» на новий строк», надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування павільйону (вид цільового призначення земельної ділянки 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі)
(цільове призначення)
з кадастровим номером 4610136600:03:001:0018, яка розташована у м. Львові, на вул.Шпитальній, 2_____
(місцезнаходження)
Об`єкт оренди
2. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0183 га (у тому числі під забудовою 0,0111 га, під твердим покриттям 0,0072 га (у т.ч. площею 0,0043 га у межах червоних ліній)_______
(площа та якісні характеристики земель, зокрема меліоративних, за їх складом та видами угідь рілля, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження тощо)
3. На земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна: ___
(перелік, характеристика і стан будинків, будівель, споруд та інших об`єктів)
а також інші об`єкти інфраструктури: ___металева споруда____
(перелік, характеристика і стан лінійних споруд, інших об`єктів інфраструктури, у тому числі доріг, майданчиків з твердим покриттям, меліоративних систем тощо).
4. Земельна ділянка передається в оренду разом з _____немає_____
(перелік, характеристика і стан будинків, будівель, споруд та інших об`єктів)
5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладання договору становить:
4610136600:03:001:0018 947 782,06 гривень.
(кадастровий номер земельної ділянки)
6. Земельна ділянка, яка передається в оренду, має такі недоліки, що можуть перешкоджати її ефективному використанню: немає
7. Інші особливості об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини: немає
Строк дії договору
8. Договір укладено строком на 5 (п`ять) років без права поновлення відповідно до ст.1261 Земельного кодексу України. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на укладання договору оренди землі на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше як за 90 днів до закінчення строку дії цього договору письмово повідомити орендодавця про свій намір.
Орендна плата
9. Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 94 778,21 (дев`яносто чотири тисячі сімсот сімдесят вісім) гривень 21 коп. в рік, _що становить 10 (десять) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки
(розмір орендної плати: у грошовій формі у гривнях із зазначенням способів внесення за земельні ділянки приватної власності, а за земельні ділянки державної або комунальної власності із зазначенням відсотків суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки)
та вноситься щомісячно рівними частинами на розрахунковий рахунок №UA218999980334149812000013933, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Отримувач ГУК Львів /Львівська тг/18010600, ЄДРПОУ 38008294; код класифікації доходів бюджету 18010600 для юридичних осіб до 30- го числа місяця наступного за звітним.
10. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється Орендарем самостійно з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки, які застосовуються кумулятивно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель та не потребує внесення змін чи укладання додаткових угод до діючого договору оренди.
11. Орендна плата вноситься у такі строки: за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. У платіжній інструкції чи іншому визначеному законодавством платіжному документі повинна міститись інформація про номер реєстрації договору оренди земельної ділянки у Львівській міській раді та строк за який здійснюється платіж.
12. Передача продукції в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами.
13. Розмір орендної плати переглядається відповідно до Закону України «Про оренду землі» та згідно з цим договором у разі:
зміни умов господарювання, передбачених договором;
зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;
погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;
зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності;
в інших випадках, передбачених законом.
14. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором:
- у 10-ти денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором;
- стягується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120% річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день відповідно до Податкового Кодексу України.
Умови використання земельної ділянки
15. Земельна ділянка передається в оренду для обслуговування павільйону
(мета використання)
16. Цільове призначення земельної ділянки 03.07 землі комерційного використання категорія земельної ділянки згідно ст. 19 Земельного кодексу України землі житлової та громадської забудови.
17. Умови збереження стану об`єкта оренди: забороняється самовільна забудова земельної ділянки.
(Розділ «Умови і строки передачі земельної ділянки» виключено на підставі Постанови КМУ № 843 від 23.11.2016).
Умови повернення земельної ділянки
21. Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов`язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв`язується у судовому порядку.
У разі погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей орендованої земельної ділянки або приведення її у непридатний для використання за цільовим призначенням стан збитки, що підлягають відшкодуванню, визначаються відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власниками землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993р. № 284 (ЗП України, 1993р., № 10, ст. 193).
22. Здійснені орендарем без згоди орендодавця витрати на поліпшення орендованої земельної ділянки, які неможливо відокремити без заподіяння шкоди цій ділянці, не підлягають відшкодуванню.
23. Поліпшення стану земельної ділянки, проведені орендарем за письмовою згодою з орендодавцем землі, не підлягають відшкодуванню.
24. Орендар має право на відшкодування збитків, заподіяних у наслідок невиконання орендодавцем зобов`язань, передбачених цим договором.
Збитками вважаються:
фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права;
доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору.
25. Розмір фактичних витрат орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних.
Обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки
26. На орендовану земельну ділянку встановлено обмеження (обтяження) та інші права третіх осіб: - Згідно обмежень управління архітектури про наявність містобудівельних обмежень щодо користування земельною ділянкою від 02.07.2010 р. №5-6785/2401 та обмежень управління Держкомзему у місті Львові щодо режиму використання земельних ділянок від 05.07.2010 р. №40/01-15/2844, містобудівельних обмежень та сервітутів щодо користування земельною ділянкою Управління архітектури та урбаністики Львівської міської ради від 30.06.2020 р. №2401-вих-48453.
(підстави встановлення обмежень (обтяжень)
27. Передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень та інших прав третіх осіб на цю ділянку.
28. Права орендодавця:
Орендодавець має право вимагати від орендаря:
використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди;
дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання стандартів, норм і правил у тому числі місцевих правил забудови населених пунктів;
дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються;
своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку;
отримувати від Орендаря інформацію про зміни права власності на нерухоме майно, що знаходиться на земельній ділянці.
29. Обов`язки орендодавця:
Орендодавець зобов`язаний:
передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди;
при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки;
не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою;
відшкодувати орендарю капітальні витрати, пов`язані з поліпшенням стану об`єкта оренди, яке проводилося орендарем за згодою орендодавця;
попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об`єкта оренди.
30. Права орендаря:
Орендар земельної ділянки має право:
самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі;
за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження; отримувати продукцію і доходи;
здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем.
31. Обов`язки орендаря:
Орендар земельної ділянки зобов`язаний:
приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди;
виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі;
дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико- культурного призначення, водного фонду;
у п`ятиденний строк після державної реєстрації права оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору до відповідного податкового органу;
своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку;
виконувати встановлені законодавством вимоги пожежної безпеки;
повідомляти Орендодавця протягом трьох календарних днів про відчуження нерухомого майна, що перебувало у власності орендаря та знаходиться на земельній ділянці.
Ризик випадкового знищення або пошкодження об`єкта оренди чи його частини
32. Ризик випадкового знищення або пошкодження об`єкта оренди чи його частини несе орендар.
Страхування об`єкта оренди
33. Згідно з цим договором об`єкт оренди не підлягає страхуванню на весь період дії цього договору.
34. Страхування об`єкта оренди здійснює орендар / орендодавець /
35. Сторони домовилися про те, що у разі невиконання свого обов`язку стороною, яка повинна згідно з цим договором застрахувати об`єкт оренди, друга сторона може застрахувати його і вимагати відшкодування витрат на страхування.
Зміна умов договору і припинення його дії
36. Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.
37. Дія договору припиняється у разі:
закінчення строку, на який його було укладено;
придбання орендарем земельної ділянки у власність;
викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;
ліквідації юридичної особи-орендаря.
Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.
38. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за:
взаємною згодою сторін;
рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
39. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.
У разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати на землях сільськогосподарського призначення за шість місяців, а на землях несільськогосподарського призначення - за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов`язань.
У разі розірвання договору оренди землі за погодженням сторін кожна сторона має право вимагати в іншої сторони відшкодування понесених збитків відповідно до закону.
40. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.
Право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи - орендаря, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду не переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем.
Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору
41. За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.
42. Сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.
Прикінцеві положення
43. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Цей договір укладено у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий в орендаря.
44. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки покладається на орендаря.
Реквізити сторін
Орендодавець
Львівська міська рада
в особі директора департаменту природних ресурсів, будівництва та розвитку громад
Кубая Тараса Євгеновича
_______
_______
_______
Місцезнаходження юридичної особи:
79006, м. Львів, пл. Ринок, 1
Ідентифікаційний код 04055896
Орендар
ТзОВ «БІНП ЛТД»
в особі директора
Тарасевич Надія Броніславівна
Код в Єдиному державному реєстрі №19329381
______
______
Місцезнаходження юридичної особи
79058, м. Львів, пр. Чорновола, 95 кв. 52
Ідентифікаційний код 19329381
Підписи сторін
Орендодавець
_____ Тарас КУБАЙ
Мп
Орендар
_____Надія ТАРАСЕВИЧ
Мп
3. Стягнути з Львівської міської ради (адреса: 79006, місто Львів, площа Ринок, буд. 1; ідентифікаційний код: 04055896) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІНП ЛТД» (адреса: 79058, місто Львів, проспект Чорновола, будинок 95 квартира 52; ідентифікаційний код: 19329381) 2422,4 грн судового збору.
4. В задоволенні решти позову відмовити.
5. Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
6. Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
7. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.
Повне рішення складено та підписано 17.06.2026.
Суддя Козак І.Б.
Судове рішення № 137456447, Господарський суд Львівської області було прийнято 09.06.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 914/2854/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: