Рішення № 137456262, 17.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.06.2026Справа № 910/3056/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву

Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "ВУСО"» (03150, місто Київ, вулиця Казимира Малевича, будинок 31; ідентифікаційний код 31650052)

до

Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Інтер-Поліс» (01033, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 69; ідентифікаційний код 19350062)

про стягнення 34 790,00 грн,

Без повідомлення (виклику) сторін.

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ.

Короткий зміст позовних вимог.

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія "ВУСО"» (далі - ПРАТ «СК "ВУСО"»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Інтер-Поліс» (далі - ПРАТ СК «Інтер-Поліс»/відповідач) про стягнення 34 790,00 грн - страхового відшкодування внаслідок пошкодження транспортного засобу під час дорожньо-транспортної пригоди.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Господарський суд міста Києва ухвалою від 23.03.2026 позовну заяву ПРАТ «СК "ВУСО"» залишив без руху, встановив позивачу спосіб та строк усунення її недоліків.

26.03.2026 через систему «Електронний суд» від ПРАТ «СК "ВУСО"» надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 30.03.2026 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

14.04.2026 через систему «Електронний суд» від ПРАТ СК «Інтер-Поліс» надійшов відзив на позовну заяву.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Позиція позивача.

ПРАТ «СК "ВУСО"» обґрунтовує позовні вимоги виплатою потерпілій особі страхового відшкодування згідно договору добровільного страхування наземного транспорту №23709256-02-10-01 від 18.10.2024, внаслідок чого до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.

Позиція відповідача.

ПРАТ СК «Інтер-Поліс» заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що позивач та потерпіла особа не зверталися до відповідача для визначення розміру шкоди та не запрошували представника відповідача на огляд пошкодженого транспортного засобу, що є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

18.10.2024 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія "ВУСО"» та ОСОБА_1 укладено договір страхування наземних транспортних засобів за страховим продуктом «КАСКО Антистрес» № 23709256-02-10-01, предметом якого є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страхувальнику, а саме щодо транспортного засобу «Tesla Model Y», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Строк дії договору: з 19.10.2024 до 18.10.2025.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.08.2025 сталася дорожньо-транспортна пригода, а саме: водій транспортного засобу «Audi», реєстраційний номер НОМЕР_2 здійснив зіткнення із задньою частиною транспортного засобу «Tesla Model Y», реєстраційний номер НОМЕР_1 під час руху в одному і тому ж напрямку та по одній і тій же смузі, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Відповідно до ч. 2 ст. 31 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання контактної (наявне зіткнення) дорожньо-транспортної пригоди за участю лише двох забезпечених транспортних засобів, за умови заподіяння шкоди майну виключно у вигляді пошкодження (знищення) транспортного засобу, незаподіяння шкоди життю та здоров`ю фізичних осіб, відсутності у водіїв обох транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, впливу лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, а також за умови досягнення згоди таких водіїв щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, такі водії мають право без залучення відповідних підрозділів Національної поліції України спільно скласти для надання страховику (МТСБУ) повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду у паперовій чи електронній формі за формою і відповідно до інструкції, затверджених МТСБУ. Після складення такого повідомлення водії транспортних засобів мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформування відповідних підрозділів Національної поліції України про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Отже, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, складене учасниками ДТП відповідно до норм чинного законодавства, і є належним доказом вини особи, що скоїла ДТП, у зв`язку з чим завдана шкода підлягає відшкодуванню.

Відтак, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (електронний європротокол від 09.08.2025), яким учасники ДТП оформили подію, визнано судом як належний та допустимий доказ у справі.

За змістом частини 4 ст. 102 Закону України «Про страхування», у разі визнання випадку страховим страховик здійснює страхову виплату страхувальнику (іншій особі, визначеній договором страхування або законодавством) відповідно до умов договору страхування або законодавства.

Відповідно до рахунку-фактури ФОП Співак С.Л. № НОМЕР_3 від 14.08.2025 загальна вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу «Tesla Model Y», реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 34 970,00 грн.

Позивач склав страховий акт №2467005-1 від 18.08.2025, відповідно до якого розмір страхового відшкодування становить 34 970,00 грн.

Згідно цього страхового акту позивач виплатив страхове відшкодування у розмірі 34 970,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №52809 від 18.08.2025 на суму 34 970,00 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, ПРАТ «СК "ВУСО"» зазначає, що внаслідок виплати страхового відшкодування страхувальнику пошкодженого транспортного засобу «Tesla Model Y», реєстраційний номер НОМЕР_1 , позивач відповідно до ст.ст. 993, 1191 ЦК України та ст. 108 Закону України «Про страхування» набув право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Відповідач не заперечує, що цивільно-правова відповідальність за шкоду перед третіми особами, завдану внаслідок експлуатації транспортного засобу «Audi», реєстраційний номер НОМЕР_2 , застрахована в ПРАТ СК «Інтер-Поліс» за полісом №ЕР/230325315 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ліміт за шкоду майну - 250 000,00 грн, франшиза - 0,00 грн).

За вказаних обставин, ПРАТ «СК "ВУСО"» звернулося до суду із цим позовом про стягнення із ПРАТ СК «Інтер-Поліс» страхового відшкодування у розмірі 34 970,00 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», предметом договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених цим Законом. Об`єктом страхування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок використання забезпеченого транспортного засобу особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб внаслідок настання страхового випадку.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої у особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, виник обов`язок відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб.

У відповідності до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату в межах страхової суми відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди майну потерпілої особи такій особі відшкодовуються матеріальні збитки, пов`язані з: 1) пошкодженням чи знищенням транспортного засобу потерпілої особи; 2) пошкодженням чи знищенням дороги, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; 3) пошкодженням чи знищенням іншого майна потерпілої особи, крім випадків, передбачених пунктом 6 частини першої статті 30 цього Закону; 4) проведенням робіт, необхідних для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; 5) пошкодженням транспортного засобу внаслідок його використання для доправлення потерпілої особи до закладу охорони здоров`я, у тому числі забрудненням салону такого транспортного засобу; 6) доставкою (транспортуванням), зокрема з використанням спеціального автомобіля-евакуатора, пошкодженого транспортного засобу потерпілої особи з місця дорожньо-транспортної пригоди, якщо такий транспортний засіб не може рухатися самостійно.

Судом встановлено, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія, за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації автомобіля «Audi», реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована у ПРАТ СК «Інтер-Поліс» за полісом №ЕР/230325315.

Згідно зі ст. 108 Закону України «Про страхування», ст. 993, ст. 1191 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Тож, з огляду на те, що позивач виплатив страхове відшкодування застрахованого автомобіля «Tesla Model Y», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у ПРАТ «СК "ВУСО"» виникло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду, тобто, у даному випадку до ПРАТ СК «Інтер-Поліс».

За таких обставин, у зв`язку із настанням страхового випадку - пошкодженням водієм транспортного засобу «Audi», реєстраційний номер НОМЕР_2 , у відповідача виник обов`язок відшкодувати позивачу витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу «Tesla Model Y», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у розмірі 34 970,00 грн.

Доводи відповідача щодо не запрошення представника відповідача на огляд пошкодженого транспортного засобу суд вважає необґрунтованими, з огляду на таке.

Згідно з ч. 4 статті 31 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», водії, причетні до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого (знищеного) майна зобов`язані зберігати пошкоджене (знищене) майно, у тому числі транспортні засоби, у тому стані, в якому воно перебувало після настання дорожньо-транспортної пригоди, до того часу, поки його не огляне представник страховика (у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону, - МТСБУ), а також забезпечити можливість проведення огляду пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, представниками страховика (МТСБУ).

Страховик (МТСБУ) зобов`язаний провести огляд пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, протягом 10 робочих днів з дня повідомлення страховика (МТСБУ) про дорожньо-транспортну пригоду чи в більший строк за зверненням осіб, зазначених у цій частині, щодо належного їм майна. Зазначені особи звільняються від обов`язку зберігання пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортних засобів, у тому стані, в якому воно перебувало після настання дорожньо-транспортної пригоди, якщо з причин, що не залежать від них, їхніх дій чи бездіяльності, представник страховика (у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону, - МТСБУ) не провів огляд пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, у строк, передбачений цим абзацом.

Огляд представником страховика (у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону, - МТСБУ) пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, оформляється актом огляду, що складається у двох примірниках та підписується представником страховика (МТСБУ) та потерпілою особою (її представником), один із яких надається потерпілій особі (її представнику). Акт огляду може оформлюватися у формі електронного документа відповідно до вимог законодавства.

Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону, - МТСБУ) не провів огляд пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, протягом визначеного абзацом другим цієї частини строку, після повідомлення страховика про дорожньо-транспортну пригоду, такий страховик (МТСБУ) відшкодовує потерпілій особі здійснені витрати на визначення розміру шкоди у зв`язку з пошкодженням (знищенням) майна. Визначення розміру шкоди у зв`язку з пошкодженням (знищенням) майна здійснюється відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні. У разі якщо представник страховика (МТСБУ) не провів огляд пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, з причини незабезпечення потерпілою особою можливості для проведення такого огляду, зазначене відшкодування не здійснюється.

Суд зазначає, що за умовами договору страхування наземних транспортних засобів за страховим продуктом «КАСКО Антистрес» № 23709256-02-10-01 від 18.10.2024 (п. 14.1.2.1. договору), страхувальник (власник пошкодженого автомобіля) зобов`язаний повідомити страховика, у даному випадку позивача, про настання дорожньої-транспортної пригоди, при цьому зобов`язання щодо повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду відповідача покладено на страхувальника (винуватця ДТП) за полісом №ЕР/230325315 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а відповідачем не надано суду належних доказів на підтвердження того, що саме потерпілою особою або позивачем не забезпечено можливості для представника відповідача провести огляд пошкодженого автомобіля.

Частинами 1-4 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 74 ГПК України.

Згідно із ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. 76, ст. 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

ВИСНОВКИ СУДУ.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ПРАТ «СК "ВУСО"» про стягнення з ПРАТ СК «Інтер-Поліс» страхового відшкодування у розмірі 34 970,00 грн.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за подання позову покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "ВУСО"» - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Інтер-Поліс» (01033, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 69; ідентифікаційний код 19350062) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "ВУСО"» (03150, місто Київ, вулиця Казимира Малевича, будинок 31; ідентифікаційний код 31650052) суму страхового відшкодування у розмірі 34 970 (тридцять чотири тисячі дев`ятсот сімдесят) грн 00 коп. та судовий збір у сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Віта БОНДАРЧУК