Ухвала суду № 137456217, 17.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

17.06.2026Справа № 910/10124/25

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді - ДЖАРТИ В. В., розглянувши

заяву Заступника керівника Київської міської прокуратури міста Києва про забезпечення позову

у справі № 910/10124/25

за позовом Заступника керівника Київської міської прокуратури міста Києва в інтересах держави

до 1) Київської міської ради

2) Фізичної особи-підприємця Олійника Івана Івановича

про знесення самочинно збудованого майна, скасування державної реєстрації права власності, визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди, повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації земельної ділянки,

Без повідомлення (виклику) представників учасників справи,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2025 року Заступник керівника Київської міської прокуратури міста Києва звернувся із позовом до Господарського суду міста Києва в інтересах держави до Київської міської ради та Фізичної особи-підприємця Олійника Івана Івановича про:

- зобов`язання фізичну особу - підприємця Олійника Івана Івановича знести самочинно збудований об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю (літ. "К") загальною площею 146,2 кв.м, який розташований на земельній ділянці площею 0,2298 га по вул. Милославській, 28 у Деснянському районі міста Києві (кадастровий номер 8000000000:62:146:0061);

- скасування державної реєстрації права власності за Олійником Іваном Івановичем на нерухоме майно - нежитлову будівлю (літ. "К") загальною площею 146,2 кв.м по вул. Милославській, 28 у Деснянському районі міста Києва (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2659580780000), здійснену на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бояринцевої О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.11.2022, індексний номер 65491340, припинивши вказане право, із закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи об`єкта нерухомого майна;

- визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 12.12.2024 № 653/10461 "Про передачу громадянину Олійнику Івану Івановичу земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі по вул. Милославській, 28 у Деснянському районі міста Києва ";

- визнання недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,2298 га на вул. Милославській, 28 у Деснянському районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:62:146:0061), укладений між Київською міською радою та Олійником Іваном Івановичем, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З. та зареєстровано в реєстрі від 04.07.2025 № 1585;

- зобов`язання Олійника Івана Івановича повернути територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку площею 0,2298 га з кадастровим номером 8000000000:62:146:0061 по вул. Милославській, 28 у Деснянському районі міста Києва , а Київську міську раду - прийняти вказану земельну ділянку;

- скасування державної реєстрації за Олійником Іваном Івановичем права оренди земельної ділянки площею 0,2298 га з кадастровим номером 8000000000:62:146:0061 з припиненням такого права (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3167364680000), номер запису про інше речове право 79766698.

- скасування державної реєстрації права комунальної власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради (код ЄДРПОУ 22883141) на земельну ділянку площею 0,2298 га з кадастровим номером 8000000000:62:146:0061 з припиненням такого права (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3167364680000), номер відомостей про речове право 79766698.

- скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки площею 0,2298 га з кадастровим номером 8000000000:62:146:0061 по вул. Милославській, 28 у Деснянському районі міста Києва.

Ухвалою суду від 21.08.2025 вирішено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в справі № 910/10124/25, здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначене підготовче засідання на 17.09.2025.

08.09.2025 через систему "Електронний суд" надійшов відзив відповідача 2 на позовну заяву.

15.09.2025 через систему "Електронний суд" надійшли відповідь прокурора на відзив, заява представника відповідача 1 про вступ у справу та надання доступу до матеріалів електронної справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2025 підготовче засідання у справі відкладено на 29.09.2025.

Підготовче засідання 29.09.2025 не відбулося з підстав технічного збою в роботі підсистеми відеоконфренцзв`язку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2025 підготовче засідання у справі було призначено на 29.10.2025.

У підготовче засідання 29.10.2025 прибули прокурор та представник відповідача 1 та надали пояснення.

Відповідач 2 представників у підготовче засідання 29.10.2025 не направив, проте у заяві від 28.10.2025 представник відповідача 2 просив відкласти підготовче засідання у справі на іншу дату у зв`язку з перебуванням представника відповідача 2 на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2025 підготовче засідання відкладено на 26.11.2025 та встановлено сторонам строки на вчинення процесуальних дій.

26.11.2025 через систему "Електронний суд" надійшли клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання та про надання представнику відповідача справи для ознайомлення.

У підготовчому засіданні 26.11.2025 задоволено клопотання представника відповідача 2 та відкладено підготовче засідання у справі на 03.12.2025.

03.12.2025 через систему "Електронний суд" представником відповідача 2 було подано клопотання про призначення судової експертизи.

За наслідками підготовчого засідання 03.12.2025 судом була постановлена ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 08.01.2025, сторонам встановлено строк до 31.12.2025 для надання письмових пояснень, заперечень щодо клопотання відповідача 2 про призначення судової експертизи, а також пропозицій щодо експертної установи та питань для вирішення в межах проведення експертизи.

31.12.2025 через систему "Електронний суд" прокурор подала заперечення проти задоволення клопотання відповідача 2 про призначення судової експертизи.

У підготовчому засіданні 08.01.2026, заслухавши заперечення прокурора та пояснення відповідачів щодо поданого клопотання про призначення експертизи, суд дійшов висновку про відкладення підготовчого засідання на 28.01.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2026, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2026, призначено у справі № 910/10124/25 судову будівельно-технічну експертизу, визначено перелік питань для вирішення в межа експертизи, проведення судової експертизи у встановлений законом строк доручено Товариству з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР БУДІВЕЛЬНИХ ТА ЗЕМЕЛЬНИХ ЕКСПЕРТИЗ» та зупинено провадження у справі.

06.05.2026 до суду від судового експерта Свістунова Ігора Сергійовича (ТОВ "ЦЕНТР БУДІВЕЛЬНИХ ТА ЗЕМЕЛЬНИХ ЕКСПЕРТИЗ") надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів необхідних для вирішення питань, поставлених перед експертизою та погодження строку експертного дослідження від 05.05.2026.

13.05.2026 (сформовано 12.05.2026) Заступником керівника Київської міської прокуратури міста Києва до суду була подана заява про забезпечення позову, в якій просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на об`єкт нерухомості: нежитлову будівлю (літ. «К») загальною площею 146,2 кв.м по вул. Милославській, 28 у Деснянському районі міста Києва (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2659580780000).

- заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів, щодо об`єктів нерухомого майна: на нерухоме майно - нежитлову будівлю (літ. «К») загальною площею 146,2 кв.м по вул. Милославській, 28 у Деснянському районі міста Києва (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2659580780000).

- заборони ФОП Олійнику І.І. (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо проведення підготовчих, вишукувальних та будівельних робіт на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:62:146:0061 по вул. Милославській, 28 у Деснянському районі міста Києва, до набрання законної сили рішенням у даній справі.

26.05.2026 судом на адресу ТОВ "ЦЕНТР БУДІВЕЛЬНИХ ТА ЗЕМЕЛЬНИХ ЕКСПЕРТИЗ" був скерований лист щодо необхідності витребування матеріалів справи № 910/10124/25 на адресу Господарського суду міста Києва.

12.06.2026 матеріали справи № 910/10124/25 надійшли на адресу Господарського суду міста Києва.

Ухвалою суду від 17.06.2026 поновлено провадження у справі № 910/10124/25, клопотання судового експерта Свістунова Ігора Сергійовича (ТОВ "ЦЕНТР БУДІВЕЛЬНИХ ТА ЗЕМЕЛЬНИХ ЕКСПЕРТИЗ") від 05.05.2026 задоволено частково.

Розглянувши подану Заступником керівника Київської міської прокуратури міста Києва заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову у судовому процесі.

За приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статті 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За правилами цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Отже, забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в частинах другій, п`ятій, шостій та сьомій статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Судовий розсуд це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Саме такий сталий правовий висновок Верховного Суду викладено у низці постанов останнього, зокрема, від 24.10.2022 у справі № 916/950/22 та від 15.05.2019 у справі №910/688/13.

З наведеного слідує, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття або відмова у застосування останніх знаходяться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.

Згідно з частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Адекватність заходу щодо забезпечення позову, який застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи щодо забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів щодо забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Саме на необхідності оцінки цих обставин неодноразово акцентував Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постановах від 23.03.2020 у справі № 910/7338/19, від 24.06.2020 у справі № 902/1051/19, від 11.08.2020 у справі № 911/3136/19, від 26.08.2020 у справі № 907/73/19, від 19.10.2020 у справі № 915/373/20.

За таких обставин, обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Така правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 15.01.2019 у справі № 915/870/18, від 31.08.2020 у справі № 917/1274/19.

Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Обґрунтовуючи подану заяву про забезпечення позову Прокурор зазначає, що

1. Між сторонами дійсно виник спір. Так, прокурор в інтересах держави звернувся з позовом до Київської міської ради, ФОП Олійника І.І. про знесення самочинно збудованого майна, скасування державної реєстрації права власності, визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди, повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації земельної ділянки.

2. Існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову прокурора, оскільки державна реєстрація права власності за відповідачем - 2 здійснена на об`єкт нерухомого майна, який є самочинним будівництвом, та надає останньому можливість вчинення подальших протиправних дій, спрямованих на відчуження спірного майна, що ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів територіальної громади.

3. Обсяг позовних вимог стосується спірного майна в цілому, а не його частки, а тому згідно ч. 3 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову являється співмірним із заявленими вимогами, оскільки прокурор просить усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва у користуванні та розпорядженні земельною площею 0,2298 га (кадастровий номер 8000000000:62:146:0061) по вул. Милославській, 28 у Деснянському районі міста Києва.

Крім того, згідно з даними Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва обліковується два записи про звернення для реєстрації містобудівних умов та обмежень на спірну земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:62:146:0061). Також, Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) реєструвалось повідомлення відповідача-2 про початок виконання на спірній земельній ділянці підготовчих робіт з реконструкції нежитлового приміщення будівлі (літ. «К»).

Суд зазначає, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21.

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 в справі №753/22860/17).

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову (постанова Верховного Суду від 16.11.2023 у справі №921/333/23).

Згідно зі статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина 1 статті 236 ГПК України).

Оцінивши наведені заявником доводи та дослідивши представлені суду документи, суд дійшов висновку про те, що Заступником керівника Київської міської прокуратури міста Києва належними та допустимими доказами не доведено наявності обставин з якими законодавець передбачає вжиття заходів забезпечення позову. З представленої суду основної інформації щодо дозвільного документу вбачається, що дата реєстрації в ЄДЕССБ 06.01.2023. При цьому, посилаючись на дані Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва заявником не вказано дату звернення для реєстрації містобудівних умов та обмежень на спірну земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:62:146:0061), що нівелює висновки про вчинення Фізичною особою-підприємцем Олійником Іваном Івановичем будь-яких дій, що мають ознаки будівельних чи підготовчих робіт на спірній земельній ділянці.

Системно проаналізувавши наведене, враховуючи приписи статті 141 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви Заступника керівника Київської міської прокуратури міста Києва заяву про забезпечення позову.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на те, що заява про забезпечення позову, яка раніше була відхилена повністю або частково, може бути подана вдруге, у випадку зміни відповідних обставин.

На підставі викладеного та керуючись статями 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Заступника керівника Київської міської прокуратури міста Києва заяву про забезпечення позову про забезпечення позову у справі № 910/10124/25 - відмовити повністю.

2. Ухвала набирає законної сили 17.06.2026 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України.

СУДДЯ ВІКТОРІЯ ДЖАРТИ