Ухвала суду № 137456215, 17.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

м. Київ

17.06.2026Справа № 904/686/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., за участю секретаря судового засідання Коваленко М.О., розглянувши клопотання Міністерства юстиції України про залишення позову без розгляду у справі

за позовом Фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

до 1) Криворізької міської ради (50101, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1; ідентифікаційний код 33874388)

2) Міністерство юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд.13; ідентифікаційний код 00015622)

про визнання незаконним та скасування наказу,

Представники сторін:

від позивача: Штефан Владислав Олександрович, Лісовий Денис Валентинович

від відповідача-1: Скляр Наталя Михайлівна

від відповідача-2: Свіршкова Ірина В`ячеславівна

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Штефан Владислав Олександрович (далі за текстом - ФОП Штефан В.О., Позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Криворізької міської ради (далі за текстом Відповідач-1) про визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 24.03.2021 № 1090/5 «Про задоволення скарги» та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24.03.2026.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2026 клопотання ФОП Штефана В.О. про залучення до участі у справі співвідповідача задоволено, залучено до участі у справі у якості співвідповідача: Міністерство юстиції України, матеріали справи № 904/686/26 передано за виключною юрисдикцією (підсудністю) на розгляд Господарському суду міста Києва.

За результатами протоколу автоматизованого розподілу судової справи обрано суддю Пукаса А.Ю. для подальшого розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2026 прийнято справу № 904/686/26 до свого провадження, підготовче засідання призначено на 15.06.2026.

12.06.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Відповідача-2 про визнання дій Позивача по поданню позову у даній справі зловживанням процесуальними правами та залишення позову без розгляду.

15.06.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва заперечення Позивача на клопотання про залишення позову без розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2026 відкладено підготовче засідання на 17.06.2026.

У підготовчому засіданні 17.06.2026 судом розглядалось клопотання Відповідача-2 про визнання дій Позивача по поданню позову у даній справі зловживанням процесуальними правами та залишення позову без розгляду.

Представник Відповідача-2 надав пояснення по суті поданого клопотання, просив суд визнати зловживанням Позивачем процесуальними правами та залишити позов без розгляду.

Представник Відповідача-1 підтримав клопотання Відповідача-2 та просив суд його задовольнити.

Представник Позивача та Позивач заперечували щодо задоволення клопотання про визнання зловживанням процесуальними правами та залишення позову без розгляду.

При цьому, представником Позивача у даному засіданні зазначено, що йому відомо про підвідомчість даного спору при цьому, посилаючись на суперечливу судову практику Верховного Суду підтверджено подання аналогічного позову до Довгінцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (справа № 211/1560/26).

Заслухавши пояснення сторін та розглянувши клопотання Відповідача-2 про визнання зловживанням процесуальними правами та залишення позову без розгляду, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом та про що зазначає Відповідач-2 у клопотанні про залишення позову без розгляду, Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, як фізична особа - підприємець, просить суд, зокрема, визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 1090/5 від 24.03.2021 «Про задоволення скарги».

Водночас, із наданого Відповідачем - 2 клопотання судом встановлено, що у провадженні Довгінцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває справа № 211/1560/26 за позовом Штефана Владислава Олександровича до Міністерства юстиції України про визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 24.03.2021 № 1090/5 «Про задоволення скарги», тобто предметом спору є той самий наказ Міністерства юстиції України, який оскаржується в даної справи межах.

Проаналізувавши фактичні та правові підстави позову в даній справі та справі № 211/1560/26 (копія позовної зави додана до клопотання Відповідача-2 про зловживання процесуальними правами та залишення позову без розгляду), суд прийшов до висновку, що вони є ідентичними, єдина різниця в тексті позовних заяв фактично зводиться лише до наявності у Позивача статусу суб`єкта господарювання «Фізична особа підприємець», тобто у даній справі Позивачем є фізична особа підприємець Штефан Владислав Олександрович, а у справі № 211/1560/26 - Штефан Владислав Олександрович , як фізична особа.

Так, Позивач, маючи на меті визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 1090/5 від 24.03.2021 «Про задоволення скарги», двічі звернувся до суду з аналогічним позовом, доповнивши свій статус фізичної особи лише ознакою «фізична особа підприємець», при цьому суть спірних правовідносин залишивши однаковою.

Велика Палата Верховного Суду у пунктах 5.16-5.18 постанови від 25.02.2020 у справі № 916/385/19 виклала висновки, які полягають у тому, що фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус фізичної особи-підприємця (ФОП) сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право і дієздатністю, та не обмежує їх. Набуття статусу ФОП не означає, що усі подальші правовідносини за участю цієї особи мають ознаки господарських, а спори з її участю належать до господарських, адже фізична особа продовжує діяти як учасник цивільних відносин, зокрема, укладаючи правочини для забезпечення власних потреб, придбаваючи нерухоме та рухоме майно. Отже, вирішення питання про юрисдикційність спору за участю ФОП залежить від того, виступає чи не виступає фізична особа як сторона у спірних правовідносинах суб`єктом господарювання, та чи є ці правовідносини господарськими.

Таким чином, описані вище дії Позивач суперечать вимогам чинного процесуального законодавства та свідчать про вчинення Позивачем дій, які на переконання суду є зловживанням процесуальними правами.

За вказаних обставин Позивач у справі, що розглядається, а також інші учасники судового провадження, не вправі розраховувати і очікувати судових рішень у двох справах щодо одного і того ж предмету спору.

Аналогічної позиції притримується Верховний Суд, про що зазначено в постанові Касаційного господарського суду Верховного суду від 06.11.2024 у справі № 910/152/23.

Посилання Позивача в запереченнях на клопотання (заяву) на різний склад учасників у справі № 211/1560/26 (відповідач - Міністерство юстиції України) та справі № 904/686/26 (відповідачі - Міністерство юстиції України та Криворізька міська рада), судом оцінюється критично, так як наявність другого, третього співвідповідача не змінює первісного складу учасників справи, які є тотожними та знову ж таки не впливає на суть спірних правовідносин.

При цьому, судом не надається оцінка наявності та/або відсутності вимог до Криворізької міської ради і як наслідок обґрунтованості позову в цій частині.

Згідно з положеннями частини 1, пунктом 2, 3 частини 2 статті 43 ГПК України учасники процесу та їх представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:

- подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

- подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

Зловживання процесуальними правами - це особливий вид процесуального правопорушення, що полягає у використанні учасником процесу своїх прав не за призначенням, а з метою досягнення результатів, що суперечать завданням судочинства. Ознаками такого зловживання є відсутність добросовісності та наявність суб`єктивної спрямованості на дискредитацію завдань господарського судочинства.

Зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа реалізує свої процесуальні права і вчиняє передбачені процесуальним законодавством процесуальні, дії, але робить це на шкоду іншим особам, з метою, яка не співпадає із завданням господарського процесу, визначеним у статті 2 Господарського процесуального кодексу України (справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави).

При цьому, доволі важко провести межу між правомірною реалізацією власних прав і зловживанням правами, оскільки зовні вони виглядають однаково (подібний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

Наведений у частині 2 статті 44 ЦПК України перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер (пункт 77 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.09.2025 у справі № 601/485/23).

Вказані дії Позивача свідчать про створення спорів, що мають штучний характер, що фактично призводить до одночасного розгляду судами позовів з однаковими сторонами, предметом та підставами, що є недопустимим оскільки суперечить та позбавляє суд можливості здійснювати правосуддя належним чином та у ефективний спосіб, тим самим створюючи загрозу множинності судової практики з розбіжностями у правових позиціях, що порушує принцип її єдності та сталості.

Зазначене також підтверджує спрямованість дій Позивача та їх штучний характер з метою створення однакових судових спорів задля їх одночасного розгляду кількома суддями.

Відповідно до частини 3 статті 43 ГПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 226 ГПК України позов залишається судом без розгляду якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що звернення Позивача з позовом у справі № 904/686/26 є зловживанням наданими йому процесуальними правами, що у своїй сукупності є підставою для залишення позову без розгляду оскільки є неприпустимим.

З огляду на залишення позову без розгляду, наявні у справі інші клопотання судом не розглядають.

Керуючись статтею 43, пунктом 3 частини 1 статті 226 та статтею 234 ГПК України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Міністерства юстиції України про визнання зловживанням процесуальними правами та залишення позову без розгляду - задовольнити.

2. Визнати дії Фізичної особи підприємця Штефана Владислава Олександровича зловживанням процесуальними правами.

3. Позовну заяву у справі № 904/686/26 - залишити без розгляду.

Ухвала набрала законної сили 17.06.2026 та може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її підписання до Північного апеляційного господарського суду.

Дата підписання повного тексту ухвали: 17.06.2026

Суддя Антон ПУКАС