Ухвала суду № 137456195, 15.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

15.06.2026Справа № 910/3933/26

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ» (04073, місто Київ, пр.Бандери Степана, будинок 22, ідентифікаційний код юридичної особи 36086124) до за участі проМоторного (транспортного) страхового бюро України (02154, місто Київ, Русанівський бульвар, 8, Ідентифікаційний код юридичної особи 21647131) Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні Відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) стягнення страхового відшкодування у розмірі 18 733 грн. 20 коп.

Суддя Чинчин О.В.

Представники: без повідомлення представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю «ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення страхового відшкодування у розмірі 18 733 грн. 20 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з додатковою відповідальністю «ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ» на підставі Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №НАН0AKS-220А5DZ від 10.01.2022 року внаслідок настання страхової події виплатило страхове відшкодування власнику транспортного засобу «Chery», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , а тому Позивачем відповідно до положень статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Позивач зазначає, що відповідальність водія транспортного засобу «КІА», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким скоєно ДТП, відповідальність якого не була застрахована. З цих підстав, Позивач вказує, що обов`язок з відшкодування збитків покладається на Відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2026 року відкрито провадження у справі №910/3933/26, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), залучено до участі у справі в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні Відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

07.05.2026 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

01.06.2026 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшла заява про заміну неналежного відповідача - Моторне транспортне страхове бюро України на належного відповідача - Військову частини НОМЕР_3 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2026 року заяву Товариства з додатковою відповідальністю «ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ» про заміну первісного відповідача належним відповідачем по справі №910/3933/26 залишено без розгляду.

09.06.2026 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшло клопотання про поновлення процесуального строку для подання клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, заміну неналежного відповідача - Моторне транспортне страхове бюро України на належного відповідача - Військову частини НОМЕР_3 , передачу справи за підсудністю до Господарського суду Тернопільської області.

Суд, розглянувши клопотання Товариства з додатковою відповідальністю «ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ» про поновлення процесуального строку для подачі клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження по справі №910/3933/26, зазначає.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до частини 2 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України 1. Учасники справи мають право:

1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;

2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;

3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;

4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;

5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;

6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2026 року повідомлено сторін, що додаткові письмові докази, висновки експертів, клопотання, заяви, пояснення, можуть бути подані до суду у строк до 08.05.2026 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

За приписами ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

В обґрунтування поновлення процесуального строку Позивач зазначає, що під час подання позову у позивача не було жодних підстав вважати що відповідачем у справі може бути хтось іншим крім МТСБУ. Перше згадування про належність ТЗ KIA Sportage, др.н. НОМЕР_2 до якоїсь військової частини міститься у відзиві відповідача, якій отримано 08.05.2026. Тобто на момент отримання інформації про можливе відношення ТЗ KIA Sportage, др.н. НОМЕР_2 до військової частини, отримано після граничного строк для подання клопотання про заміну первинного відповідача. Окрім того у відзиві не містився документ що підтверджує належність ТЗ KIA Sportage, др.н. НОМЕР_2 до військової частини. На запит позивача МТСБУ було надано відповідь від НПУ відповідно до якої ТЗ KIA Sportage, др.н. НОМЕР_2 належить до В/Ч НОМЕР_4 . Однак відповідно до відомостей єдиного реєстру юридичних осіб України, відсутні будь-які відомості про юридичну особу В/Ч НОМЕР_4 . Отже позивач був вимушений звернутися з додатковими запитами про встановлення власника ТЗ KIA Sportage, др.н. НОМЕР_2 та виконання військових обов`язків під час ДТП винуватцем. У зв`язку з чим позивач 08.05.2026 (у той же день) звернувся з відповідними адвокатськими запитами до Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних сил України, станом на день складання клопотання відповідь так і не отримана.

Також позивач звернувся до Голови Тернопільської обласної військової адміністрації та лише 27.05.2026 отримав відповідь відповідно до якої В/Ч НОМЕР_4 була у підпорядкуванні В/Ч НОМЕР_3 . Отже об`єктивна можливість скласти заяву про заміну відповідача, позивач отримав тільки після 27.05.2026, що є об`єктивною причиною неможливості отримання інформації раніше або складання заяви про заміну первинного відповідача. Наступну заяву про заміну відповідача позивачем подано 30.05.2026.

Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.

Статтями 42, 46 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони у справі користуються рівними процесуальними правами, серед яких право на ознайомлення з матеріалами справи, подання заяв та клопотань. Учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Суд, розглянувши клопотання Товариства з додатковою відповідальністю «ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ» про поновлення процесуального строку для подачі клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження по справі №910/3933/26, приходить до висновку про його задоволення.

Суд, розглянувши клопотання Товариства з додатковою відповідальністю «ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ» про розгляд справи №910/3933/26 в порядку загального позовного провадження, зазначає наступне.

Дослідивши матеріали позовної заяви, враховуючи предмет та підстави позову, подані докази, Суд дійшов висновку про складність справи, у зв`язку з чим з метою справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, а також ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів сторін, з метою дотримання процесуальних строків на подання заяв по суті спору, справу необхідно розглядати за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до ч. 6 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Суд, розглянувши заяву Товариства з додатковою відповідальністю «ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ» про заміну первісного відповідача належним відповідачем по справі №910/3933/26, зазначає.

Відповідно до статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Відповідно до статті 48 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Якщо до Голови, члена, працівника або залученого експерта Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку подано позов про відшкодування шкоди, завданої такими особами під час виконання ними своїх повноважень, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, замінює первісного відповідача Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, не закриваючи провадження у справі.

Після спливу строків, зазначених в частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Відповідач, замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію судових витрат, здійснених ним внаслідок необґрунтованих дій позивача. Питання про розподіл судових витрат вирішується в ухвалі про заміну неналежного відповідача.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті чи для закриття провадження у справі. Під час розгляду справи за незмінного складу сторін (відсутності заявленого у встановленому процесуальним законодавством порядку клопотання позивача про заміну неналежного відповідача належним) за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача, оскільки суд за власною ініціативою не має права на вчинення процесуальної дії з заміни відповідача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 23/9076/16-ц, від 26.11.2019 у справі № 905/386/18).

Так, Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи ( постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц, від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц, від 12.12.2018 у справі № 372/51/16-ц, від 12.12.2018 у справі № 570/3439/16-ц, від 30.01.2019 у справі № 552/6381/17, від 13.03.2019 у справі № 757/39920/15-ц, від 27.03.2019 у справі № 520/17304/15-ц).

Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц, від 12.12.2018 у справі № 570/3439/16-ц, від 12.12.2018 у справі № 372/51/16-ц, від 30.01.2019 у справі № 552/6381/17).

ГПК України також передбачає порядок та умови участі у справі кількох відповідачів, залучення до участі у справі співвідповідача та заміну неналежного відповідача (статті 47, 48 ГПК України). У той же час положення статті 48 ГПК України у названій редакції дозволяють суду залучити до участі у справі співвідповідача або замінити неналежного відповідача виключно за клопотанням позивача.

При зверненні до суду з вказаним позовом Позивачем визначено відповідача - Моторне (транспортне) страхове бюро України.

У поданому клопотанні Позивач зазначає, що наявність у ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій, про що зазначає Позивач в позові, є недостатньою підставою для здійснення виплати МТСБУ, оскільки згідно з пунктом 13.1 статті 13 Закону виплата МТСБУ за таких громадян України здійснюється за умови особистого керування належного їм транспортного засобу. Відповідно до наявних в матеріалах справи документів, транспортний засіб марки KIA з номерним знаком НОМЕР_2 є власністю військової частини В/Ч НОМЕР_4 і, таким чином, на Кузя Петра Антоновича не розповсюджується положення пункту 13.1 статті 13 Закону.

З огляду на вищевикладене, оскільки відповідно до вимог статті 48 Господарського процесуального кодексу України визначення належного відповідача належить виключно до прав та обов`язків позивача у справі, Суд приходить до висновку про задоволення заяви Товариства з додатковою відповідальністю «ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ» про заміну неналежного відповідача у справі №910/3933/26 та вважає за необхідне замінити неналежного Відповідача - Моторне (транспортне) страхове бюро України (02154, місто Київ, Русанівський бульвар, 8, Ідентифікаційний код юридичної особи 21647131) на належного Відповідача - військову частини НОМЕР_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ).

Суд, розглянувши заяву Товариства з додатковою відповідальністю «ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ» про направлення справи №910/3933/26 за підсудністю до Господарського суду Тернопільської області, зазначає.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно з ч.2 статті 31 Господарського процесуального кодексу України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.

Суд зазначає, що після заміни неналежного Відповідача - Моторне (транспортне) страхове бюро України (02154, місто Київ, Русанівський бульвар, 8, Ідентифікаційний код юридичної особи 21647131) на належного Відповідача - військову частини НОМЕР_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), справа №910/3933/26 не відноситься до виключної підсудності Господарського суду Тернопільської області відповідно до вимог статті 30 Господарського процесуального кодексу України.

За таких підстав, з урахуванням того, що дана справа прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, а тому повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, заява Товариства з додатковою відповідальністю «ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ» про направлення справи №910/3933/26 за підсудністю до Господарського суду Тернопільської області не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 176, 233, 234, 250 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання Товариства з додатковою відповідальністю «ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ» про поновлення процесуального строку для подачі клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження по справі №910/3933/26 - задовольнити.

2. Поновити Товариству з додатковою відповідальністю «ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ» процесуальний строк для подачі клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження по справі №910/3933/26.

3. Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

4. Підготовче засідання призначити на 15.07.26 о 11:10 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- В, зал № 31 .

5. Замінити неналежного Відповідача - Моторне (транспортне) страхове бюро України (02154, місто Київ, Русанівський бульвар, 8, Ідентифікаційний код юридичної особи 21647131) на належного Відповідача - Військову частини НОМЕР_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) по справі №910/3933/26.

6. У задоволенні заяви Товариства з додатковою відповідальністю «ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ» про направлення справи №910/3933/26 за підсудністю до Господарського суду Тернопільської області - відмовити.

7. Встановити Відповідачу строк до п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечення із урахуванням вимог ст.ст. 167, 251 ГПК України.

8. Повідомити учасників справи про підготовче засідання.

9. Запропонувати учасникам справи направити в судове засідання своїх представників, повноваження яких оформити у відповідності з вимогами ст. 60 Господарського процесуального кодексу України.

10. Попередити учасників судового процесу про наслідки неявки в судове засідання відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

11. Повідомити сторін, що додаткові письмові докази, клопотання, заяви, пояснення, необхідно подати у строк до 15.07.2026.

12. Звернути увагу сторін на положення ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування доказів.

13. Повідомити учасників справи, що згідно з ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

14. Попередити учасників судового процесу, що при ухиленні від виконання вимог суду до них можуть бути застосовані заходи процесуального примусу у вигляді штрафу, передбаченого ст. 135 Господарського процесуального кодексу України.

15. Нагадати, що сторони відповідно до ст. 192 Господарського процесуального кодексу України, можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

16. Звернути увагу учасників процесу на те, що документи подаються через канцелярію суду за умови їх оформлення належним чином (кожна сторінка має бути належним чином засвідчена, документи прошиті та подане клопотання про приєднання зазначених документів до матеріалів справи).

17. Звернути увагу сторін, що інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ki.arbitr.gov.ua

18. Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості забезпечення учасникам справи права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду та можливість забезпечення учасникам справи права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості.

19. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Чинчин