Рішення № 137454754, 27.05.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/3166/26

Провадження №2/711/2180/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

27 травня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді Позарецької С.М.,

при секретарі - Буйновській А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради до ОСОБА_1 , що діє як законний представник в інтересах та від імені ОСОБА_2 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Позивач КП «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради, через свого представника за довіреністю - Зелтіньш Юлію Юріївну, звернувся у Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 , що діє як законний представник в інтересах та від імені ОСОБА_2 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за централізоване водопостачання та водовідведення.

Свої вимоги мотивує тим, що КП «Черкасиводоканал» надає населенню міста Черкаси послуги з водопостачання та водовідведення, відповідно до законодавства України, що регулює відносини, які виникають між виконавцями житлово-комунальних послуг та їх споживачами. На виконання ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», КП «Черкасиводоканал» забезпечує надання відповідачам послуг з водопостачання та водовідведення для задоволення побутових потреб. Плата за комунальні послуги, зокрема водопостачання, нараховується щомісячно, а її розмір розраховується за затвердженими в установленому порядку тарифами та відповідно до показань приладів обліку або за встановленими нормами. Статтями 67-68 Житлового Кодексу України, абз. 5 ч.2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживачі житлово-комунальних послуг повинні сплачувати за їх надання своєчасно, у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до інформації з ДРРПННМ від 10.02.2026, власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_2 , на підставі договору дарування від 15.10.2014.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла повноліття ІНФОРМАЦІЯ_2 . До повноліття власника, відповідальність покладено на законних представників. Відповідно до інформації із договору дарування від 15.10.2014, законним представником власника є її мати - ОСОБА_1 .

Як зазначено, КП «Черкасиводоканал» надає послуги централізованого водопостачання та водовідведення населенню м. Черкаси, зокрема і будинок АДРЕСА_2 приєднаний до мережі централізованого водопостачання та водовідведення.

До того ж, за даною адресою встановлений та прийнятий на облік розподільний засіб обліку (квартирний лічильник) водопостачання. Нарахування за послуги водопостачання здійснюються відповідно до показників розподільного (квартирного) лічильника за фактично спожиті послуги. Обсяг наданих послуг з водовідведення визначається на рівні обсягів спожитих послуг з водопостачання.

Позивач вказує, що всупереч вимогам чинного законодавства, своєчасно та в повному обсязі не оплачуються надані позивачем послуги, внаслідок чого, за період з 01.06.2019 по 01.12.2022, утворилась заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в сумі 13659 грн. 81 коп. відповідальність за сплату означеної заборгованості покладено на законного представника неповнолітнього власника - ОСОБА_1 . За період з 01.12.2022 по 01.02.2026 утворилась заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в сумі 16508 грн. 58 коп. відповідальність за сплату заборгованості покладено на власника, яка уже досягла повноліття - ОСОБА_2 .

У позовній заяві також зазначено, що відповідач є власником за вказаною адресою, а тому є користувачем та відповідає визначенню «індивідуальний споживач». Мешканці будинку не прийняли рішення про вибір іншої моделі договірних відносин, а тому з 01.04.2022 із кожним споживачем, що на законних підставах користується об`єктом нерухомого майна укладено публічний індивідуальний договір приєднання про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Крім того, позивач зауважує на тому, що невиконання відповідачем обов`язків, прямо передбачених законодавством, по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення зачіпає інтереси не лише позивача а й держави, оскільки він не отримує прибутку від діяльності підприємства, втрачає можливість своєчасно проводити заходи по раціональному відтворенню водних ресурсів, а позивач позбавлений можливості своєчасно проводити ремонтні роботи, направлені на поліпшення якості питної води та гарантованого водопостачання. Крім того, позивач, не отримуючи оплату за надані послуги, фактично кредитує відповідача, що прострочив виконання грошових зобов`язань.

Враховуючи викладене вище, позивач просить:

- стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.06.2019 по 01.12.2022, в сумі 13659 грн. 81 коп.;

- стягнути з ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.12.2022 по 01.02.2026, в сумі 16508 грн. 58 коп.;

- стягнути з відповідачів на свою користь витрати на сплату судового збору в розмірі 3328 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 13.04.2026 позовну заяву прийнято, відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду. Вказана цивільна справа визнана судом малозначною і розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи. Крім того, сторони заперечень щодо такого порядку розгляду справи не надали.

Відповідачами в установлений судом строк не подано до суду відзив на позовну заяву, в зв`язку із чим, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

У судове засідання представник позивача КП «Черкасиводоканал» не з`явився. У матеріалах справи наявна заява представника позивача за довіреністю - Зелтіньш Ю.Ю. від 15.05.2026 про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі. Крім того, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

У судове засідання відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з`явилися, хоча повідомлялися судом у встановленому законом порядку про місце, день і час розгляду справи, шляхом направлення судової повістки за їхнім зареєстрованим місцем проживання та за місцем знаходження об`єкта нерухомого майна, що є у власності відповідача. Адресована кореспонденція повернулась до суду без вручення, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що у контексті положень п. 3 ч. 8 ст. 128, ст.ст. 130, 131, 223 ЦПК України, суд вважає, як повідомлення відповідачів належним чином. Слід також зазначити, що згідно з положеннями ст. 8 ЦПК України, інформація про рух справи є відкритою, оприлюдненою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою можливо дізнатися необхідну інформацію щодо справи. Відзив на позовну заяву не подано.

Справу розглянуто за правилами заочного розгляду, передбаченими ст.ст. 280-282 ЦПК України, за відсутності відповідачів, які повідомлялися судом у встановленому законом порядку про дату, час і місце розгляду справи та не з`явилися у судове засідання без повідомлення причин, не подали відзиву проти позову, а представник позивача не заперечувала проти такого порядку розгляду справи.

Врахувавши думку представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд встановив такі обставини та дійшов до відповідних висновків.

Як визначено ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Відповідно до статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ст. 14 ЦК України).

У судовому засіданні встановлено, що проведено державну реєстрацію Комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради (ідентифікаційний код - 03357168).

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, за відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 (інформаційна довідка № 463620780 від 10.02.2026) власником зазначеного об`єкта нерухомості є ОСОБА_2 (розмір частки - 1), на підставі договору дарування № 675 від 15.10.2014.

Відповідно до договору дарування № 675 від 15.10.2014, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , передала безоплатно у власність, а ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від імені якої діє її мати - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , прийняла в дар квартиру АДРЕСА_3 .

Таким чином, на момент переходу права власності на означену квартиру ОСОБА_2 була неповнолітньою особою, а отже мала неповну цивільну дієздатність. Відповідальність батьків неповнолітньої дитини за порушення умов договору є субсидіарна (додаткова).

Статтею 31 ЦК України визначено, що фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа), має право: 1) самостійно вчиняти дрібні побутові правочини. Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість; 2) здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом. Малолітня особа не несе відповідальності за завдану нею шкоду.

Крім правочинів, передбачених статтею 31 цього Кодексу, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право: 1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; 2) самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; 3) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; 4) самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім`я (грошовими коштами на рахунку); 5) самостійно укладати договір про отримання електронних довірчих послуг. Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників (ч.ч. 1, 2 ст. 32 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 34 ЦК України повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років.

Права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом (ч. 1 ст. 59 ЦПК України).

Стаття 33 ЦК України передбачає, що неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного нею самостійно відповідно до закону. Неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника. Якщо у неповнолітньої особи недостатньо майна для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть її батьки (усиновлювачі) або піклувальник.

Суд приходить до висновку, що відносини щодо майна неповнолітніх осіб визначаються нормами сімейного законодавства. Неповнолітнім особам може належати будь-яке майно, яке відповідно до закону є об`єктом права приватної власності фізичних осіб.

За приписами п. 99.2 ст. 99 Податкового кодексу України грошові зобов`язання малолітніх/неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття малолітніми/неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі. Батьки (усиновителі) малолітніх/неповнолітніх і малолітні/неповнолітні у разі невиконання грошових зобов`язань малолітніх/неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов`язань та/або податкового боргу.

Тобто, будучи власницею квартири АДРЕСА_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення нею повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_2 , була не здатна здійснювати свої права самостійно.

Згідно з ч. 2 ст. 619 ЦК України до пред`явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред`явити вимогу до основного боржника.

Частиною першою статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VІІІ).

Слід звернути увагу на те, що 01.03.2022 на офіційному веб-сайті КП «Черкасиводоканал» - https://vodokanal-cherkasy.ck.ua/ опубліковано повідомлення про публічну пропозицію (оферту), публічний індивідуальний договір приєднання про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги (ч. 5 ст. 13 Закону «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідач ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_3 та відповідає визначенню індивідуальний споживач. На час розгляду справи відсутні відомості про те, що співвласники будинку АДРЕСА_4 не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги, а тому з 01.04.2022 із кожним споживачем, що на законних підставах користується об`єктом нерухомого майна, укладено публічний індивідуальний договір приєднання про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Отже, КП «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи - 03357168) надає до помешкання відповідача ОСОБА_2 житлово-комунальні послуги з водопостачання та водовідведення, нараховуючи плату, відповідно до встановлених тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення КП «Черкасиводоканал».

Відповідно до відомостей реєстру Черкаської територіальної громади від 31.03.2026 № 6281/8825-01-10 та від 31.03.2026 № 6280/8826-01-10, в департаменті відсутні відомості щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Крім того, за інформацією департаменту з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації від 09.04.2026 № 074/06/1-1440 та від 09.04.2026 № 074/06/1-1441, місце проживання ОСОБА_2 (з 22.02.2019 дотепер) та ОСОБА_1 (з 07.06.2018 дотепер) зареєстроване за адресою: АДРЕСА_5 .

Водночас, у постановах Верховного Суду від 02.04.2020 у справі № 757/29813/17-ц, від 25.06.2020 у справі № 520/16591/16-ц сформульовано правові висновки, про те, що факт відсутності реєстрації особи у квартирі не звільняє її, як власника квартири, від обов`язку нести витрати по оплаті житлово-комунальних послуг.

Правове регулювання правовідносин власників житлового приміщення належного їм на праві приватної власності, здійснюється на підставі норм ЦК України, які регулюють правовідносини з права власності.

Обов`язок по утриманню майна, включаючи обов`язок по сплаті житлово-комунальних послуг, покладається законом на відповідача, як на власника квартири, незалежно від факту його реєстрації чи проживання у житловому приміщенні. Частиною 3 статті 13 Конституції України передбачено, що власність зобов`язує. Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не передбачено договором або законом.

Частиною другою статті 382 ЦК України визначено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

З моменту надання позивачем споживачу послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» між сторонами виникли правовідносини, які полягають у виконанні споживачем зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати спожитих послуг.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ, житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Крім того, пунктом 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (№ 2189-VІІІ) визначено, що плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).

До житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами п. 2 ч. 1 ст. 5 цього Закону). Права та обов`язки споживача визначені у статті 7 згаданого Закону.

Положеннями Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (№ 2189-VІІІ), зокрема, статтями 7, 8 визначені права та обов`язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно з законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов`язком споживача - є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов`язком виконавця - забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.

Також, згідно із ч. ч. 1 - 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води передбачені статтями 21 та 22 цього Закону.

Ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону (ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ).

До того ж, нарахування позивачем оплати житлово-комунальних послуг за нормами споживання відповідає вимогам Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (які були чинними на час спірних правовідносин, але з 01.05.2022 втратили чинність, враховуючи постанову КМУ від 02.02.2022 № 85).

Відповідно до п.п. 18, 20, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (у редакції чинній на час виниклих правовідносин до 01.05.2022), споживач зобов`язаний оплачувати комунальні послуги, у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Згідно із п. 29 постанови КМУ № 630 (у редакції, чинній на час виниклих правовідносин), споживач має право на несплату вартості послуг за період тимчасової відсутності споживача та членів його сім`ї (у разі відключення виконавцем холодної та гарячої води і опломбування запірних вентилів у квартирі (будинку садибного типу) та відновлення надання послуг шляхом зняття пломб за свій рахунок протягом доби згідно з письмовою заявою.

До того ж, Правила надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що затвердж. постановою КМУ 05.07.2019 № 690 (набрали чинності з 13.08.2019), регулюють відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримувати послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (далі - послуги), а також визначеною власником (співвласниками) особою, що здійснює розподіл обсягів послуг.

Способами, що гарантують доведення інформації до споживача, є оголошення, розміщені на офіційному веб-сайті виконавця (за наявності), у під`їзді, на дошці оголошень (за наявності), повідомлення в електронному кабінеті Єдиної платформи для споживача (за наявності), в електронній системі обліку розрахунків споживача (за наявності), або повідомлення споживачу за допомогою засобів зв`язку, електрозв`язку (зокрема електронною поштою), номер/адреса яких зазначені споживачем у заяві-приєднанні до індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення або у розділі "Реквізити і підписи сторін" у всіх інших договорах (абз. 4 п. 11 вказаних Правил).

Відповідно до п. 14 Правил, надання послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Послуги надаються споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". З пропозицією про укладення договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги") може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором, або шляхом надсилання через Єдину платформу електронного повідомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) (за наявності електронних кабінетів у споживача та виконавця). Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем. Індивідуальний договір з власником індивідуальних (садибних) житлових будинків вважається укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуг, якщо такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги (фактичне виконання робіт із відключення будинку). Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуг або надсилання через Єдину платформу електронного повідомлення про прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепт), наданої відповідно до вимог статтей 10 та 11 Закону України "Про електронну комерцію" (за наявності електронних кабінетів у споживача та виконавця). У разі зміни тарифу протягом строку дії договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію.

Плата за послуги розраховується, виходячи з розмірів затверджених тарифів та обсягу спожитих послуг, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства (п. 33 Правил).

Споживач не звільняється від оплати послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Споживач не звільняється від плати за абонентське обслуговування у разі відсутності фактичного споживання ним послуг (п. 39 Правил).

Індивідуальний споживач зобов`язаний, зокрема: 1) укладати договір у порядку і випадках, визначених законом (у тому числі з урахуванням рішення співвласників багатоквартирного будинку щодо обраної моделі договірних відносин у багатоквартирному будинку); 2) своєчасно вживати заходів для усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням послуг, що виникли з його вини; 3) забезпечувати цілісність обладнання вузлів обліку послуги відповідно до умов договору та не втручатися в їх роботу; 4) за власний рахунок проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, пошкодженого з його вини, яка доведена в установленому законом порядку; 5) оплачувати надані послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені договором (п. 47 Правил).

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», послуга з централізованого водопостачання надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з централізованого водопостачання, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.

У разі, якщо договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах. Договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг (п. 3 розд. VІ Прикінцевих та Перехідних положень ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»).

Під час розгляду справи, встановлено, що до квартири АДРЕСА_3 надаються послуги з водопостачання та водовідведення від КП «Черкасиводоканал», відповідач ОСОБА_2 отримує відповідні послуги, відкрито о/р НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 (мати ОСОБА_2 ), за яким наявна заборгованість за період з 01.06.2019 по 01.12.2022, яка становить 13659 грн. 81 коп. (абонентська плата - 123 грн. 64 коп., абон. плата - 325 грн. 745 коп., холодна вода - 7524 грн. 84 коп., водовідведення - 5685 грн. 59 коп.), а також відкрито о/р НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_2 , за яким наявна заборгованість за період з 01.12.2022 по 01.02.2026, яка становить 16508 грн. 58 коп., оскільки відповідачі ухиляються від перерахування щомісячної оплати за надані послуги, про що свідчить наданий позивачем розрахунок заборгованості.

Крім того, з огляду на дані дослідженого судом розрахунку заборгованості, відповідачі плату за надані позивачем послуги не сплачували.

При цьому, відповідачі не зверталися до підприємства щодо відключення від холодної та гарячої води і щодо опломбування запірних вентилів у квартирі. Крім того, ніхто не звертався щодо відмови від послуг, зміни місця проживання, кількості осіб, які фактично проживають/зареєстровані за адресою проживання та з претензіями щодо кількості та якості наданих послуг.

Оскільки у квартирі АДРЕСА_3 встановлений та прийнятий на облік розподільний засіб обліку (квартирний лічильник) водопостачання, нарахування за послуги водопостачання здійснюються відповідно до показників розподільного (квартирного) лічильника за фактично спожиті послуги. Обсяг наданих послуг з водовідведення визначається на рівні обсягів спожитих послуг з питного водопостачання.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» обсяги спожитої у будівлі гарячої, питної води, визначені за допомогою вузлів комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, - за розрахунковим або середнім споживанням), розподіляються між споживачами з урахуванням того, що у разі якщо частина приміщень у будівлі оснащена вузлами розподільного обліку гарячої, питної води, а частина - не оснащена, обсяг відповідної комунальної послуги, спожитий споживачами у приміщеннях, оснащених вузлами розподільного обліку, встановлюється у розмірі, визначеному за допомогою таких вузлів, а загальний обсяг спожитої у будівлі відповідно гарячої, питної води (крім обсягу, витраченого на загальнобудинкові потреби та споживачами у приміщеннях, оснащених вузлами розподільного обліку) розподіляється між споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку, пропорційно до кількості осіб, які фактично користуються такими послугами.

Частиною четвертою вказаної вище статті визначено, що розподіл між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг здійснюється відповідно до методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Згідно з Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22.11.2018 № 315 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.12.2021№ 358) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.12.2018 за № 1502/32954, для цілей розподільного обліку визначається кількість осіб у приміщенні, які фактично користуються комунальною послугою. Про цю кількість осіб власник/наймач приміщення письмово повідомляє виконавця комунальної послуги та/або виконавця розподілу комунальної послуги, при цьому кількість осіб у приміщенні, які фактично користуються комунальною послугою, не може бути меншою від зареєстрованих у приміщенні - для житлових приміщень.

Судом також встановлено, що відповідачі, фактично споживаючи зазначені вище послуги, не надсилали позивачу жодних скарг чи претензій щодо наявності послуг, якості чи кількості їх надання. Це свідчить про те, що позивач надавав відповідачу житлово-комунальні послуги належним чином, а саме: якісно, своєчасно та у повному обсязі.

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями ст. ст. 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідач ОСОБА_2 , яка станом на момент виникнення заборгованості, тобто в період з 01.06.2019 по 01.02.2026, була і є власником житла за адресою: АДРЕСА_1 , мала і має право на проживання, є споживачем послуг, які надаються до вказаної квартири, проте не вносила плату за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, своєчасно та в повному обсязі, тож згідно з розрахунком КП «Черкасиводоканал», повинна сплатити заборгованість по оплаті вказаних послуг.

Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач усвідомлює те, що відповідач ОСОБА_2 , на момент переходу права власності на означену квартиру була неповнолітньою особою, тому зазначає у якості її законного представника, в період до досягнення нею повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_2 , її матір ОСОБА_1 , і заявляє свої вимоги саме у відношенні до ОСОБА_1 , що діє як законний представник в інтересах та від імені ОСОБА_2 за період з 01.06.2019 по 01.12.2022, а також безпосередньо до ОСОБА_2 , як власника квартири та користувача послуг за період з 01.12.2022 по 01.02.2026.

За таких обставин, оцінивши докази, надані позивачем, суд приходить до висновку, що позовні вимоги КП «Черкасиводоканал» підлягають до задоволення, оскільки встановлено, що позивач дійсно є надавачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, ним були надані відповідні послуги відповідачам, як споживачам таких послуг, наведені ним розрахунки розміру боргу здійснені за встановленими тарифами та не спростовані відповідачами, а тому до стягнення з ОСОБА_1 підлягає заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення, за період з 01.06.2019 по 01.12.2022 в сумі 13659 грн. 81 коп., оскільки в цей період власник квартири ОСОБА_2 була неповнолітньою особою, тому була не здатна здійснювати свої права самостійно в повному обсязі та виконувати свої грошові зобов`язання. Крім того, до стягнення з ОСОБА_2 підлягає заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення, за період з 01.12.2022 по 01.02.2026, в сумі 16508 грн. 52 коп. Слід зазначити, що відповідачі не скористалися правом подати відзив на позов та докази на спростування доводів позивача.

Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачений судовий збір у розмірі 3328 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним документом № 737 від 10.03.2026.

Тож, враховуючи те, що позовні вимоги КП «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради задоволено в повному обсязі, тому до стягнення з відповідачів на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі - 3328 грн. 00 коп., а саме з кожного в сумі по 1664 грн. 00 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-73, 141, 259, 268, 280-282 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована: АДРЕСА_5 ; адреса знаходження нерухомого майна: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 03357168, м. Черкаси, вул. Гетьмана Сагайдачного, 2) заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.06.2019 по 01.12.2022 в сумі 13659грн. 81коп., а також судовий збір у розмірі 1664грн. 00коп., а всього - 15323грн. 81коп.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована: АДРЕСА_5 ; адреса знаходження нерухомого майна: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 03357168, м. Черкаси, вул. Гетьмана Сагайдачного, 2) заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.12.2022 по 01.02.2026 в сумі 16508грн. 52коп., а також судовий збір у розмірі 1664грн. 00коп., а всього - 18172грн. 52 коп.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складений 02.06.2026.

Головуючий суддя С.М. Позарецька