Рішення № 137453960, 16.06.2026, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 536/723/26

Провадження №2/524/4311/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2026

Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі:

головуючого судді Ковальчук Т. М.,

за участю секретаря судових засідань Воблікової І. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

У березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (далі ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», нова назва ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал») звернулось до суду із зазначеною позовною заявою, у якій просило стягнути з ОСОБА_1 (далі відповідач, ОСОБА_1 ) 27600,00 грн заборгованості за кредитним договором, 2662,40 грн сплаченого судового збору та 10000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13 серпня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 4885161, відповідно до якого товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 4000,00 грн, а останній зобов`язався повернути таку ж суму грошових коштів, сплатити проценти та всі інші платежі, пов`язані з виконанням договору.

Загальний розмір заборгованості за договором № 4885161 від 13 серпня 2024 року становить 27600,00 грн, з яких: 4000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 13860,00 грн сума процентів за користування кредитом, 7740,00 грн нараховані позивачем проценти за 129 календарних днів, 2000,00 грн штрафні санкції.

31 березня 2025 року ТОВ Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» уклали договір факторингу № 31/03/2025, за умовами якого останній отримав право вимоги, зокрема, за кредитним договором № 4885161.

Ухвалою від 22 квітня 2026 року суд відкрив провадження у справі та призначив її для розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив проводити розгляд справи без участі його представника, проти ухвалення у справі заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився; про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином; із клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався, своїм правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з частиною першою статті 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною першою статті 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, убачається, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У рішеннях ЄСПЛ, зокрема звертає увагу, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За наведених обставин, відповідно до вимог частини першої статті 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, дійшов таких висновків.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині першій статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За правилами частини другої статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електронну комерцію» (далі Закон № 675-VIII) електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону № 675-VIII у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

За правилами частини дванадцятої статті 11 цього Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону № 675-VIII, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями статті 12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням викладеного, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі з використанням КЕП, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Суд установив, що 13 серпня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 уклали Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4885161, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 4000,00 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором.

Відповідно до пункту 1.1 Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4885161, укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Вебсайт або Мобільний додаток «Credit7». Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому Клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Вебсайту/ІТС Товариства.

Згідно з пунктом 1.3 строк кредиту 360 днів, що може бути змінений (продовжений), в порядку та на умовах визначених в пункті 1.3.1 Договору. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 25 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до цього Договору. Графік платежів розраховується за зниженою процентною ставкою, виходячи з припущення, що Клієнт виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.

Як убачається з листа АТ «Райффайзен Банк» № 81-15-9/8543-БТ від 20 травня 2026 року, наданого на виконання ухвали суду від 22 квітня 2026 року, банківська картка № НОМЕР_1 емітована на ім`я ОСОБА_1 13 серпня 2024 року; на вказану картку відбулося зарахування коштів у сумі 4000,00 грн.

31 березня 2025 року ТОВ Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» уклали договір факторингу № 31/03/2025, за умовами якого останній отримав право вимоги, зокрема, за кредитним договором № 4885161.

Загальний розмір заборгованості за договором № 4885161 від 13 серпня 2024 року становить 27600,00 грн, з яких: 4000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 13860,00 грн сума процентів за користування кредитом, 7740,00 грн нараховані позивачем проценти за 129 календарних днів, 2000,00 грн штрафні санкції.

Приписами частини першої статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правилами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язань або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 1049 ЦК України).

Щодо вимоги позивача про стягнення пені за кожен день неналежного виконання кожного окремого зобов`язання, суд зазначає наступне.

З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану. 15 березня 2020 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким, зокрема, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено новими пунктом 18, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На підставі вищевикладеного, вимога в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій у сумі 2000,00 грн задоволенню не підлягає.

Окрім того, суд не погоджується з заявленим позивачем розміром відсотків за кредитним договором.

Так, пунктом 5 розділу I Закону України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX внесено зміни до Закону України від 15 листопада 2016 року № 1734-VIII «Про споживче кредитування», зокрема статтю 8 доповнено частиною п`ятою, за правилами якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %; Прикінцеві та перехідні положення доповнено пунктом 17 такого змісту: «17. Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів 1,5 %».

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3498-IX дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що Закон № 3498-IX установив певний порядок його застосування і поступове зменшення максимальної денної процентної ставки за користування кредитом. Така дія закону у часі передбачає його безумовне застосування (з моменту набрання ним чинності) незалежно від умов, встановлених у договорах, строк дії яких не закінчився на момент набрання чинності змін до законодавства, у тому числі й тих договорів, строк дії яких продовжено після набрання чинності цими змінами. Це обґрунтовується тим, що умови договору в будь-якому разі не можуть суперечити вимогам закону. Відповідно, для усіх діючих договорів про споживче кредитування максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: у період з 24 грудня 2023 року по 22 квітня 2024 року (включно) 2,5%; у період з 23 квітня 2024 року по 20 серпня 2024 року (включно) 1,5%; у період після 21 серпня 2024 року 1%.

Застосовуючи такий висновок до спірних у цій справі правовідносин, суд вважає, що застосування позивачем 1,5% денної процентної ставки у період з 20 серпня 2024 року, хоча і формально відповідає умовам договору, однак, не відповідає вимогам закону в частині періоду після 20 серпня 2024 року, а тому під час розрахунку заборгованості відповідача за період із 20 серпня 2024 року застосуванню підлягає максимальний розмір денної процентної ставки 1,0 %.

Тому суд розраховує заборгованість за укладеним між сторонами договором, виходячи з розміру максимально встановленої ставки у відповідний період, а саме з 13 серпня 2024 року по 20 серпня 2024 включно (8 календарних днів) за ставкою 1,5%, що становить 480,00 грн; з 21 серпня 2024 року до 07 серпня 2025 року включно (352 календарні дні) за ставкою 1,0 %, що становить 14080,00 грн, всього 14560,00 грн.

Ураховуючи наведене, суд убачає наявність підстав для часткового задоволення позову ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у загальній сумі 18560,00 грн, з яких: 4000,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 14560,00 грн заборгованості з процентів за користування кредитними коштами.

Згідно із частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За правилами статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Звертаючись до суду, позивач також просив стягнути 10000,00 грн витрат на правову допомогу, на підтвердження понесення яких долучив до позовної заяви: договір про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року.

При цьому суд ураховує, що за правилами частини шостої статті 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а передбачені частиною четвертою статті 141 ЦПК України підстави для відступу від загального правила розподілу судових витрат у даному випадку відсутні.

Ураховуючи наведене, з відповідача слід стягнути судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме 1790,19 грн судового збору та 6724,00 грн витрат на правничу допомогу.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 137, 141, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» 18560 (вісімнадцять тисяч п`ятсот шістдесят) грн 00 коп. заборгованості за договором № 4885161 від 13 серпня 2024 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» 1790 (одна тисяча сімсот дев`яносто) грн 19 коп. судового збору та 6724 (шість тисяч сімсот двадцять чотири) грн 00 коп. витрат на правничу допомогу.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Т. М. Ковальчук