Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 373/1669/26
Провадження № 2/373/1536/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2026 року м. Переяслав
Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Опанасюка І.О.,
за участю:
секретаря судових засідань Бутович Я.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 373/1669/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Зміст позовних вимог.
Представник позивача Усенко М.І. звернувся до суду з вказаною заявою та просить стягнути з ОСОБА_1 на їх користь заборгованість за кредитним договором №1840336 від 13.12.2019 року, в розмірі 26500 гривень 00 копійок, яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 10000, 00 гривень; простроченої заборгованості за сумою відсотків в розмірі 10500, 00 гривень; простроченої заборгованості за комісією за видачу кредиту в розмірі 1000, 00 гривень; заборгованості по штрафах/пені в розмірі 5000, 00 гривень. Також просить стягнути понесені судові витрати які складаються із судового збору в розмірі 2662, 40 грн. та витрат на правничу допомогу в розмірі 8000,00 гривень.
Позов обґрунтовано тим, що 13.12.2019 між ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 був укладений Договір про споживчий кредит №1840336, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 10000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів (Додаток №1 до кредитного договору №1840336 від 13.12.2019р.)
Кредитодавець умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит у сумі визначеній кредитним договором, що підтверджується платіжним дорученням.
Відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк встановлений кредитним договором.
05.03.2020 між первісним кредитором та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" укладено Договір відступлення прав вимоги 48-МЛ від 05.03.2020. Відповідно до умов договору позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за кредитним договором №1840336 від 13.12.2019 року, що укладений між кредитодавцем і відповідачем.
Представник позивача вказує, що заборгованість відповідачем не погашена, просить стягнути її з відповідача в судовому порядку.
Рух справи в суді та постановлені процесуальні рішення у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2025 цивільна справа № 373/3581/25 передана на розгляд судді Опанасюку І.О.
Ухвалою Переяславського міськрайонного суду Київської області від 18.05.2026 позовна заява прийнята до розгляду, у справі № 373/1669/26 відкрите провадження і справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін, як малозначна.
Ухвалою Переяславського міськрайонного суду Київської області від 18.05.2026 відмовлено в задоволенні клопотання адвоката Усенка М.І. про витребування доказів в рамках справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором з підстав недотримання представником позивача вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 84 ЦПК України при зверненні з клопотанням.
Поштове відправлення із копією ухвали суду, надіслане за зареєстрованим місцем проживання відповідача, повернулось без вручення з поштовою відміткою «Адресат відсутній».
Ухвалою суду від 04.06.2026 було ухвалено перейти до розгляду даної справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Судове засідання в справі призначене на 09:00 год. 17.06.2026.
В судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просить справу розглядати без його участі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
На підставі частини 11 статті 128 ЦПК України відповідач з опублікуванням оголошення про виклик вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та роз`яснено, що розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін проводиться за його клопотанням, яке він може подати в строк для подання відзиву на позов.
Відзив на позов до суду не надходив. Заяв та клопотань з боку відповідача до суду не надходило.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлено наступне.
На підтвердження факту отримання відповідачем кредитних коштів у спосіб та в обсязі, зазначених в позовній заяві представник позивач надав суду копію договору про споживчий кредит №1840336 від 13.12.2019 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 в сумі 10000,00 грн. Строк кредиту 10 днів. Дата повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 23.12.2019.
Договір не містить електронного підпису позичальника (відповідача).
Додаток №1 до договору про споживчий кредит №1840336 від 13.12.2019 - Графік платежів, містить відомості про дату видачі кредиту, його розмір, а також відомості про розмір процентів та комісії за надання кредиту.
Додаток №1 до договору про споживчий кредит №1840336 від 13.12.2019 - Графік платежів, також не містить електронного підпису відповідача.
Також, представником позивача до позовної заяви додано Додаток №2 до договору про споживчий кредит №1840336 від 13.12.2019 - Паспорт споживчого кредиту, який також не містить електронного підпису відповідача.
В той же час позивачем додано до позовної заяви Довідку б/н від 10.09.2025, про те, що позичальник пройшов ідентифікацію ТОВ «МІЛОАН» та за її результатами був створений одноразовий ідентифікатор S75990 який був направлений позичальнику, а також дату і час його відправлення та номер мобільного телефону на який він був відправлений.
До позовної заяви додано копію анкети-заяви на кредит №1840336 від 13.12.2019 за підписом Генерального директора ТОВ «МІЛОАН».
Також, до позовної зави додано платіжне доручення 5142531 датоване 13.12.2019 завірене печаткою ТОВ «МІЛОАН», та підписом особи, без зазначення реквізитів підписанта, де містяться дані про здійснення платежу за призначенням: кошти згідно договору 1840336 в сумі 10000,00 гривень; платником вказано ТОВ МІЛОАН, Банк платника ТОВ ФК Елаєнс, отримувачем ОСОБА_1 . Призначення платежу: Кредитні кошти від ТОВ Мілоан згідно договору 1840336; дані про Банк отримувача не вказані. Платіжне доручення не засвідчене з боку банка-еквайра; відсутній рахунок отримувача (кред рах 537541ХХХХХХ960).
Також суду надано копію відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №1840336 від 13.12.2019 та документ, який позивач ідентифікує як виписку з особового рахунку за кредитним договором №1840336 від 13.12.2019 в якому міститься інформація про дату укладення договору, дату отримання прав вимоги, суму виданих коштів, суми здійснених платежів, суму заборгованості та дату пред`явлення вимоги до позичальника.
На підтвердження позовних вимог у контексті відступлення права вимоги, представник позивача надав копію договору відступлення прав вимоги №48-МЛ укладеного 05 березня 2020 року року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», згідно з умовами якого ТОВ «МІЛОАН» відступив ТОВ «ФК «КРЕДИТ- КАПІТАЛ» права грошової вимоги відповідно до акту приймання-передачі реєстру боржників від 05 березня 2020 року, який є Додатком №1 до договору відступлення прав вимоги №48-МЛ.
В той же час, у наданому представником позивача витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимог №48-МЛ від 05 березня 2020 року не вказані, а ні номери кредитного договору, а ні дані боржників, не вказані суми боргу та не вказано, станом на яку дату нараховано заборгованість, залишок заборгованості на початок та кінець кожного періоду, всі суми коштів, що сплачені відповідачем в рахунок погашення заборгованості, напрямки та підстави їх нарахування.
Норми права, які підлягають застосуванню.
Відповідно до вимог статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до статті 12 ЦПК України. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення усіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Згідно з вимогами статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
За нормою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до положень статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положеннями статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За правилами статті 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Висновки суду.
Щодо підтвердження укладення Договору.
Зі змісту статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.
У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
У другому абзаці частини другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Разом з тим, з дослідженого судом договору про споживчий кредит №1840336 від 13.12.2019, який міститься в матеріалах справи, вбачається, що у ньому відсутні відомості про підписання вказаного договору ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Також відсутні відомості про підписанняОСОБА_1 і додатків до Договору №1840336 від 13.12.2019, Додаток №1 - Графік платежів та Додатку №2 - Паспорта споживчого кредиту №1840336, які є невід`ємними частинами кредитного Договору.
Зважаючи на відсутність у кредитному договорі та додатках до нього відомостей про підписання вказаного договору ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором, з урахуванням приписів ст.ст. 76, 81 ,89 ЦПК України, докази, надані позивачем на підтвердження укладення договору про споживчий кредит №1840336 від 13.12.2019 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 , суд вважає неналежними.
Щодо підтвердження передання позичальнику кредитних коштів за кредитним Договором №1840336 від 13.12.2019.
В якості підтвердження передачі кредитних коштів відповідачу, суду надане платіжне доручення 5142531 датоване 13.12.2019 та завірене печаткою ТОВ «МІЛОАН» і підписом особи, без зазначення реквізитів підписанта, де містяться дані про здійснення платежу за призначенням: кошти згідно договору 1840336 в сумі 10000,00 гривень; платником вказано ТОВ «МІЛОАН», отримувачем ОСОБА_1 . Банк платника вказано : ТОВ ФК Елаєнс; дані про Банк отримувача не вказані. Платіжне доручення не засвідчене з боку банка-еквайра; відсутній рахунок отримувача, докуиент містить неповні реквізити платіжної банківської карти, окремі цифри номеру якої скриті астерисками - НОМЕР_1 .
Оцінюючи даний доказ, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.10 Постанови Правління НБУ «Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит)» від 03 листопада 2021 року №113, передбачено, що договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача, з урахуванням вимог пункту 9 розділу II цього Положення повинні містити номер такого рахунку споживача за стандартом IBAN, сформований відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України з питань запровадження міжнародного номера рахунку, та/або номер такого особистого електронного платіжного засобу споживача.
Суд звертає увагу на те, що ні в анкеті-заяві на кредит №1840336 від 13.12.2019 року, ні в самому договорі про споживчий кредит №1840336 від 13.12.2019 не зазначено повний номер банківської картки ОСОБА_1 для перерахунку коштів.
Станом на дату вчинення правочину, здійснення безготівкових розрахунків регулювалось відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22 (далі Інструкція).
Відповідно до пункту 1.4 Інструкції платіжне доручення - розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.
Згідно додатку 3 до Інструкції , платіжне доручення містить обов`язкові реквізити про дату одержання платіжного доручення банком та дату проведення, з підписом банку.
З Додатку 9 до Інструкції слідує, що датою одержання є відмітка, де зазначаються число, місяці, рік отримання банком платника розрахункового документа, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. Датою виконання є відмітка, де зазначаються число, місяці, рік списання коштів з рахунку платника, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.
З зазначеного слідує, що платіжне доручення без відміток банку про дату отримання та виконання не є документом, що підтверджує здійснення платіжної операції.
З платіжного доручення, що міститься в матеріалах справи, вбачається, що відмітки про дату отримання та виконання банком платіжного доручення ТОВ «МІЛОАН» відсутні.
Таким чином, платіжне доручення №5142531 від 13.12.2019 року не можна вважати належним доказом надання грошових коштів з боку ТОВ «МІЛОАН» у розмірі 10 000 грн ОСОБА_1 (позичальнику) на картковий рахунок згідно договору про споживчий кредит №1840336 від 13.12.2019.
Отже, позивачем не надано доказу передання коштів відповідачу, оскільки за нормами пункту 2 частини 1 статті 1046, частини 2 статті 1054 ЦК України кредитний договір є укладений з моменту передання грошей, а надані позивачем платіжне доручення №5142531 від 13.12.2019 та інші письмові докази, не є первинними фінансовими документом, оскільки не містять інформації про проведення господарської операції відсутня відмітка надавача послуг (банку) про дату проведення фінансової операції.
У такий спосіб, платіжне доручення №5142531 від 13.12.2019 року не є достовірним та достатнім доказом передачі кредитних коштів відповідачуу розумінні статті 79, 80 ЦПК України.
Щодо додатку до позовної заяви, яка містить назву «виписка з особового рахунку за Кредитним договором №1840336 від 13.12.2019», та врахування його, як доказу підтвердження передання коштів відповідачу, суд зазначає наступне.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до п. п. 5, 30, 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04 липня 2018 року № 75, бухгалтерський облік ведеться безперервно з часу реєстрації банку до його ліквідації. Банк самостійно визначає систему організації операційної діяльності залежно від його структури, обсягів та видів банківських операцій, кількості працюючих, розвитку інформаційних технологій. Банк самостійно розробляє технології здійснення банківських операцій. Оброблення інформації про операції та її зберігання мають виконуватися на серверах та/або іншій комп`ютерній техніці, які/яка повинні/а фізично розташовуватися на території України, за винятком збереження резервних копій, захищених із використанням відповідних засобів технічного та/або криптографічного захисту, а виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
У постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16 зазначено, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Водночас, надана представником позивача виписка з особового рахунку за Кредитним договором №1840336 від 13.12.2019 року не містить таких обов`язкових реквізитів, які передбачені Положенням про організацію бухгалтерського обліку в банках України №75 від 04.07.2018, а саме: пунктом 62 - номер документа, пунктом 63 - дату складання, зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку. Отже, відповідно до цього ж пункту 63 Положення, така виписка з особового рахунку не може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта.
Отже, будь-яких належних доказів на підтвердження безготівкового перерахування коштів на платіжну банківську картку позичальника первісним кредитором, представником позивача не надано.
Аналізуючи обставини даного спору та надані суду докази, суд дійшов висновку, що представником позивача не надано доказів укладення договору про надання споживчого кредиту з первісним кредитором, а саме: доказів підписання Договору з боку позичальника та доказів передання кредитних коштів відповідачу, що суперечить положенням статті 1046 ЦК України, відповідно до якої договір позики є укладеним з моменту передання грошей.
У такий спосіб, суд дійшов висновку про недоведеність порушення прав позивача, за захистом яких мало місце звернення до суду і відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Судовий збір у розмірі 2662 грн 40 коп., сплачений позивачем при подачі позову до суду, в силу статті 141 ЦПК України в разі відмови в позові, відшкодуванню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтею 12, 13, 76-80, 81, 89, 141, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1840336 від 13.12.2019 року - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ» місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх, м. Львів, 79029; код ЄДРПОУ 35234236;
відповідач ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя І. О. Опанасюк
Судове рішення № 137453832, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області) було прийнято 17.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 373/1669/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: