Рішення № 137451906, 16.06.2026, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 214/730/26

Номер провадження 2/213/1293/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Попова В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу №214/730/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

30 грудня 2019 року між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №00-574062 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. У вказаному Кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки. Всупереч умов Договору, відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, що створило заборгованість у розмірі 17390,60 грн., з яких: 7000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 10390,60 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

04.12.2023 ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» уклали Договір факторингу №1-04122023, згідно умов якого, позивач набув право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором в розмірі 17390,60 грн., та витрати по справі, які складаються з судового збору 2662,40 грн. і витрат на професійну правничу допомогу 7000,00 грн.

Процесуальні дії у справі.

02 квітня 2026 року позовна заява, передана за підсудністю, надійшла до суду.

06 квітня 2026 року позовна заява залишена без руху.

09 квітня 2026 року судом отримана заява про усунення недоліків.

10 квітня 2026 року позовна заява прийнята до розгляду, провадження у справі відкрито. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

04 травня 2026 року судом отримані витребувані докази.

Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювались.

Заяви, клопотання.

Заяв та клопотань від сторін не надходило. У зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом.

30 грудня 2019 року між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №00-574062 з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора 100011.

Відповідно до п.1.2 Договору, сума кредиту складає: 7000,00 грн.

Згідно п.1.3 Договору, строк дії кредиту: 30 днів.

Згідно п.1.4 Договору, Процентна ставка за користування коштами кредиту: 0,01(нуль цілих 01 сота)% в день річних). Тип процентної ставки фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту, що була встановлена виключно на користування першим кредитом на умовах акційного продукту, змінюється на стандартну ставку 2,00 (дві цілих 00 сотих) % в день (720%) при пролонгації кредиту відповідно до умов пп. 1.3.1-1.3.2 цього Договору. Підписуючи цей Договір, Клієнт надає згоду Кредитору щодо застосування умов цього пункту Договору і така зміна процентної ставки не є односторонньою зміною умов Договору та не потребує укладення (підписання Сторонами) будь-якої Додаткової угоди до даного Договору.

ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» надало грошові кошти в сумі 7 000,00 грн шляхом переказу на картку № НОМЕР_1 .

Згідно довідки ТОВ «Платежі Онлайн» кошти за Договором №00-574062 були перераховані 30.12.2019 14:03 на картку НОМЕР_1 , банк-емітент АТ КБ "ПРИВАТБАНК", в сумі 7000,00 грн.

04.12.2023 ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» уклали Договір факторингу №1-04122023, згідно умов якого, позивач набув право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Відповідно до Реєстру боржників за Договором факторингу №1-04122023 від 04.12.2023 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 17390,60 грн.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості видно, що заборгованість за кредитом становить 17 390,60 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 7 000,00 грн, заборгованість за відсотками 10 390,60 грн.

З інформації, витребуваної судом у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за клопотанням позивача, повідомлено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку не емітовано карту № НОМЕР_1 , у зв`язку з чим відсутня можливість надати запитувану інформацію, оскільки зазначена картка в бнку не обслуговується за клієнтом ОСОБА_1 . Але клієнт має інші карти станом на 21.04.2026р.

Зміст спірних правовідносин.

Встановленим обставинам відповідають правовідносини із зобов`язань за кредитним договором та недопустимості односторонньої відмови від виконання зобов`язань, а також щодо наслідків неналежного виконання зобов`язань.

Норми права, які застосовує суд.

За нормами ст.526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Нормою ст.638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до пункту 6 частини 1 цієї статті Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Крім того відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно зі ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Визначення факторингу міститься у ст.49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст.1077 ЦК України).

Частиною 1 ст.1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає з кредитного договору.

Частиною першою статті 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передавання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Висновок суду.

Аналізуючи спірні правовідносини в контексті зазначених норм права, судом встановлено, що позивачем не доведено обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимоги.

Так, судом встановлено, що платіжна картка № НОМЕР_1 , зазначена в заявці та кредитному договорі та на яку первісним кредитором перераховано кредитні кошти, в АТ КБ "ПРИВАТ БАНК" не емітована на ім`я ОСОБА_1 .

Таким чином, позивачем не надано беззаперечних доказів, що свідчать про укладення відповідачем кредитного договору та отримання ним кредитних коштів на належну йому платіжну картку.

Частина перша статті 81 ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, зобов`язана їх довести, надавши суду докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про такі обставини. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Доведення позивачем умов кредитування і наявності заборгованості є обов`язком позивача, виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого ст.12 ЦПК України. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі №61-28582ск18.

Таким чином, обставини, на які посилається позивач як на підстави для задоволення позову, не знайшли своє підтвердження при розгляді справи.

Отже, оцінивши кожний доказ з точки зору їх належності та допустимості, в сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

При цьому, ухвалюючи рішення, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).

Щодо розподілу судових витрат.

У зв`язку із відмовою в позові понесені позивачем судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 10, 12, 19, 23, 76-81, 89, 95, 137, 141, 258-259, 263-265, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», місцезнаходження: вул. Юрія Поправки, буд.6, каб.13, м. Київ, код ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 16 червня 2026 року.

Головуючий суддя В.В. Попов.