Рішення № 137451888, 16.06.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/10014/24

2-др/212/36/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровського районного суду міста Кривого Рогу у складі:

суддя - Ведяшкіна Ю.В.

секретар судового засідання - Розинько К.А.

за заявою представника позивача адвоката Мартинової Наталії Юріївни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 212/10014/24 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії у порядку захисту прав споживачів,

в с т а н о в и в :

11.05.2026 року адвокат Мартинова Н.Ю., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, яким стягнути з відповідача АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн., та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

В обґрунтування заяви зазначено, що у цивільній справі № 212/10014/24 ухвалено судове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 , але не вирішено питання щодо розподілу судових витрат понесених позивачем.

26.05.2026 року ухвалою суду відкрито провадження за заявою про ухвалення додаткового рішення та заяву призначено до розгляду в судовому засіданні.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Мартинова Н.Ю. не з`явилися, в своїй заяві від 05.06.2026 року представник позивача адвокат Мартинова Н.Ю. просила проводити розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення у її відсутність, та просила задовольнити заяву про ухвалення додаткового рішення.

В судове засідання представник відповідача АТ КБ «ПриватБанк» в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча був належним чином повідомлений про день, чаас та місце розгляду справи.

Відповідно до ч.3 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (про ухвалення додаткового рішення), тому суд вважає за можливе розглядати заяву про ухвалення додаткового рішення у відсутність не з`явившихся осіб.

За таких підстав, суд вважає за можливе проводити розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення у відсутність не з`явившихся осіб, а саме, позивача, представника позивача та представника відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи дійшов наступних висновків.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: як розподілити між сторонами судові витрати;

відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати;

відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи;

відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи судом встановлено, що 09.10.2024 року ОСОБА_1 звернулася до Покровського районного суду міста Кривого Рогу із позовом до АТ КБ «ПриватБанк» про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії у порядку захисту прав споживачів. При подачі позову позивач сплатила судовий збір в розмірі 1211,20 грн. (а.с.29).

08.05.2026 року судом ухвалено рішення у зазначеній цивільній справі про задоволення позову ОСОБА_1 , але не вирішено питання про судові витрати.

За таких підстав, заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення з відповідача понесених позивачем витрат по сплаті судового збору, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Що стосується заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, понесених позивачем на сплати професійної правничої допомоги, то суд зазначає про наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до пунктів 1 та 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, позивач ОСОБА_1 в позовній заяві, крім іншого, просила суд стягнути з Відповідача на її користь судові витрати, по сплаті витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, до позову додані наступні документи:

Договір про надання правничої допомоги № 09/09/24 від 09.09.2024 року, укладений між Адвокатським об`єднанням «Приват юрист» та ОСОБА_1 , відповідно до якого Адвокатське об`єднання надає Клієнту правничу допомогу, а Клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню гонорар, остаточний розмір якого та порядок оплати встановлюється згідно акту приймання передачі наданих послуг (а.с.15-16);

Акт прийому передачі наданих послуг по Договору про надання правничої допомоги № 09/09/24 від 09.09.2024 року, відповідно до якого, сторони за цим договором домовились, що вартість послуг за даним договором становить 10000,00 грн. (підготовка та подання до суду першої інстанції позовної заяви про захист прав споживачів, зупинення нарахування відсотків та скасування нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, відновлення залишку коштів на рахунку: 5 годин по 2000 грн., а всього 10000,00 грн.) (а.с.17);

Квитанція № 01 від 09.09.2024 року, відповідно до якої ОСОБА_1 сплатила Адвокатському об`єднанню «Приват юрист» за договором про надання правничої допомоги № 09/09/24 від 09.09.2024 року 5000,00 грн. (а.с.18):

Квитанція № 02 від 09.10.2024 року, відповідно до якої ОСОБА_1 сплатила Адвокатському об`єднанню «Приват юрист» за договором про надання правничої допомоги № 09/09/24 від 09.09.2024 року 5000,00 грн. (а.с.189).

06.02.2025 року представником відповідача АТ КБ «ПриватБанк» подав до суду відзив, в якому, крім іншого зазначив, що Позивач у позовній заяві та додатках до неї не обґрунтувала попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, в тому числі на правничу допомогу, не долучив квитанцій (до прибуткового ордеру) та детального опису робіт про надання правничої допомоги, до позовної заяви не долучив, та матеріали позову не містять будь яких підписаних квитанцій та детального опису робіт про надання правничої допомоги, що на його переконання, унеможливлює встановлення конкретного переліку «послуг адвоката», у зв`язку з чим Відповідач повністю заперечує попередній Орієнтовний) розрахунок суми судових витрат Позивача, та керуючись приписами ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України, заявляє клопотання «про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами; та просив суд заяву ОСОБА_1 в частині компенсації судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. залишити без задоволення та/або без розгляду. (а.с.55).

Отже, позивачем заявлено про понесення нею витрат на правничу допомогу в загальному розмірі 10000,00 грн.

Суд, розподіляючи витрати, понесені Позивачем на професійну правничу допомогу, враховуючи клопотання відповідача про зменшення розміру судових витрат, дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з Відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18. У додатковій постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України

При цьому, суд звертає увагу на те, що представником позивача складено позовну заяву та подано її до суду із відповідними додатками; складено та подано до суду відповідь на відзив; подано до суду письмове клопотання про витребування доказів 06.10.2025 року; 23.09.2025 року направлявся адвокатський запит до Відповідача; представник позивача приймав участь у 7 судових засіданнях.

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру судових витрат у відповідності до ч. 5 ст. 137 ЦПК України, посилаючись на необґрунтованість заявлених витрат.

За таких обставин, суд вважає, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 10000 грн., є завищеними, належним чином не обґрунтованими та становлять надмірний тягар для Відповідача, що суперечить принципу розумної необхідності судових витрат. Враховуючи складність справи та виконані роботи, суд вважає розмір у сумі 5000 грн. співмірним розміром витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з Відповідача на користь позивача.

За таких підстав, заява представника позивача, в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.133, 141, 270 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Заяву представника позивача адвоката Мартинової Наталії Юріївни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 212/10014/24 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії у порядку захисту прав споживачів задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 гривень, та судові витрати по сплаті професійної правничої допомоги у розмірі 5000,00 гривень, а всього 6211 (шість тисяч двісті одинадцять) гривні 20 копійок.

Додаткове заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст додаткового рішення складено 16.06.2026 року

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження юридичної особи: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д.

Суддя: Ю. В. Ведяшкіна