Рішення № 137451878, 16.06.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/4860/26

2/212/4426/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого - Чайкіна І.Б., за участю: секретаря судового засідання Хімченко А.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Представник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» звернувся до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 40 102.00 гривень та судового збору в розмірі 2662.40 грн. Мотивуючи свою заяву тим, що 09.10.2019 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «ПАРТНЕР ФІНАНС» кредитний договір № 148/51113654 у відповідності до якого останньому надано кредитні кошти у сумі 5 000 гривень строком на 7 днів, із сплатою на користь позикодавця процентів за договором у розмірі 2% від суми позики на день та зі сплатою пені у розмірі 2% від суми позики за кожен день прострочення виконання зобов`язань. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем договору позики, відповідач має заборгованість в розмірі 40 102.00 гривень, яка складається із 5 000 гривень заборгованість за основним боргом, 35 102.00 гривень заборгованість за пенею. Між ТОВ «ПАРТНЕР ФІНАНС» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» 28.12.2023 року укладено договір факторингу № 01.02-91/23, відповідно до реєстру боржників до останніх перейшло право вимоги за кредитним договором боржником якого є ОСОБА_1 у розмірі 40 102.00 гривень, яку позивач просить стягнути в судовому порядку, а також відшкодувати судові витрати по справі.

Ухвалою суду від 13.04.2026 року позовну заяву було прийнято в провадження судді Чайкіна Ігоря Борисовича та відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву.

Представник позивача до суду не прибув, в матеріалах справи міститься письмове клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити, проти проведення заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, будь-яких заяв або клопотань на адресу суду від нього не надходило.

Суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 09.10.2019 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «ПАРТНЕР ФІНАНС» кредитний договір № 148/51113654 у відповідності до якого останньому надано кредитні кошти у сумі 5 000 гривень строком на 7 днів, із сплатою на користь позикодавця процентів за договором у розмірі 2% від суми позики на день та зі сплатою пені у розмірі 2% від суми позики за кожен день прострочення виконання зобов`язань (а.с.8-8 зворотній).

ОСОБА_1 належним чином не виконав кредитні зобов`язання у зв`язку з чим має заборгованість у розмірі 40 102.00 гривень, яка складається із 5 000 гривень заборгованість за основним боргом, 35 102.00 гривень заборгованість за пенею, що підтверджено розрахунком заборгованості (а.с. 12-17)

За правилами ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 546 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

За змістом ч. 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

В цій справі позичальник не довів належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених вказаним договором, презумпція правомірності якого не спростована.

Окрім того, відповідач жодним чином не оспорював укладання кредитного договору, так і відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем.

Між ТОВ «ПАРТНЕР ФІНАНС» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» 28.12.2023 року укладено договір факторингу № 01.02-91/23, відповідно до реєстру боржників до останнього перейшло право вимоги за кредитним договором боржником якого є ОСОБА_1 у розмірі 40 102.00 гривень (а.с.18-31).

В ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 липня 2014 року у справі №6-14194св14, зроблено висновок, що підтвердженням суми заборгованості є кредитний договір, договір факторингу, який у встановленому порядку недійсним не визнаний та в якому визначено розмір відступленої заборгованості, та розрахунок кредитної заборгованості, здійснений банком при відступленні права вимоги.

Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Частинами першою, другою статті 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Неотримання боржником письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові не є перешкодою для реалізації права фактора звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду, а боржник у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог фактора, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

Крім того, за змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особи, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов`язання є належним.

Договір, укладений між відповідачем та первісним кредитором, договори факторингу укладені між первісним кредитором та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» у встановленому порядку недійсними не визнані, тобто, в силу положень статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності вказаних правочинів

При дослідженні правочинів наданих стороною позивача, судом з`ясовано, що всі вони підписані, є належними та допустимими.

Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком.

Доказів погашення тіла кредиту (основної суми боргу) матеріали справи не містять.

Щодо нарахування пені, суд зазначає наступне.

Стаття 549 ЦК України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Разом з тим, відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений судом, якщо він значно перевищує розмір збитків або за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положення частини третьої статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов`язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.

Відповідні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 703/1181/16-ц, провадження № 14-442цс18, від 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16-ц, провадження № 14-64цс19, від 21 серпня 2019 року у справі № 727/9352/17, провадження № 14-319цс19.

Враховуючи, що розмір пені позикодавцем визначено в розмірі 35 102.00 грн, що більше ніж в сім раз перевищує розмір заборгованості за сумою позики, яка становить 5000 грн, відтак, є явно неспівмірним наслідкам порушення зобов`язання, не відповідає засадам розумності, добросовісності та справедливості, визначеним статтею 3 ЦК України, а тому підлягає зменшенню.

З урахуванням принципів справедливості, співмірності відповідальності та балансу інтересів сторін, розумності суд вважає за необхідне зменшити розмір пені до 10 000 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «Свеа Фінанс» підлягає частковому задоволенню та з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором в загальній сумі 15 000 грн., з яких 5000,00 грн- заборгованість за сумою позики, 10 000 грн - нарахована пеня, в іншій частині позову слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати, а саме судовий збір в сумі 995.74 грн пропорційно до задоволеної частини вимог (позов задоволено на 37.40 %).

Керуючись ст.ст. 11, 14-16, 610-612, 623, 625, 629, 1054-1055 Цивільного кодексу України, ст.ст.2,18,77-81,259,263-265,280-281 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС»заборгованість за кредитним договором у розмірі 15 000 гривень.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» судовий збір у сумі 995.74 гривень.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги БЕЗПОСЕРЕДНЬО до апеляційного суду.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС», місцезнаходження: 03126, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела буд.6, код ЄДРПОУ 31616221.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 16.06.2026 року.

Суддя: І. Б. Чайкін