Рішення № 137451485, 17.06.2026, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/147/26

Провадження № 2/743/281/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року селище Ріпки

Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Макаревича Я.М.,

за участю секретаря судового засідання Довбенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в селищі Ріпки справу за позовом акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача

Акціонерне товариство «Ідея Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 12.11.2021 між АТ «Ідея Банк» та відповідачем укладено кредитний договір № ЛБ01.00616.008964222, підписаний відповідачем власноручно.

АТ «Ідея Банк» виконало свої зобов`язання та надало позичальнику кредит у розмірі 49 999 гривень.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 90 328,22 гривень: прострочений основний борг 49 890,19 гривень, прострочені проценти 13,69 гривень, прострочену плату за обслуговування кредиту 40 424,34 гривень.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 16.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 31.03.2026.

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 31.03.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.06.2026.

Позивач та відповідач у судове засідання не з`явилися. Повідомлені про день, час та місце розгляду справи належним чином.

Виходячи з наведеного, з урахуванням положень частини 4 статті 223, статей 280, 281 ЦПК України, судом 17.06.2026 постановлена ухвала про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

За правилом частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

12.11.2021 між АТ «Ідея Банк» та відповідачем укладено кредитний договір № ЛБ01.00616.008964222. Договір укладено у письмовій формі шляхом приєднання відповідача до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «Ідея Банк» (пункт 2.1 договору), підписано відповідачем власноручно у двох примірниках; оригінал договору відповідач отримав 12.11.2021.

За умовами договору (пункти 1.11.5) відповідачу надано кредит за продуктом «Легкий бізнес» у розмірі 49 999 гривень зі сплатою процентів за фіксованою ставкою 0,01 % річних на строк 36 місяців. Строк дії договору та дата повернення кредиту до 12.11.2024 (пункт 1.6).

Згідно з пунктом 1.9 договору під час користування кредитом Банк надає позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, за надання яких встановлена плата відповідно до графіку щомісячних платежів (Додаток № 1 до договору) як «Обслуговування кредитної заборгованості». Графіком щомісячних платежів розмір цієї плати визначено в сумі 1 224,98 гривень щомісяця. Переліку конкретних послуг, які охоплюються цією платою, договір не містить.

На виконання умов договору Банк надав відповідачу кредит у розмірі 49 999 гривень. Згідно з пунктом 1.10 договору кредитні кошти в розмірі 48 803,32 гривень перераховано на рахунок позичальника, відкритий у АТ «Ідея Банк»; 1 195,68 гривень утримано Банком як комісію за видачу кредиту (пункт 1.11 договору). Зазначені обставини підтверджуються меморіальними ордерами № 5008945, № 5008947, № 5008948 від 12.11.2021 та випискою по рахунку.

Останній платіж на погашення заборгованості здійснено відповідачем 10.02.2022; надалі зобов`язання за договором відповідач не виконував.

Згідно з довідкою-розрахунком заборгованості станом на 07.01.2026 заборгованість відповідача за договором становить 90 328,22 гривень, з яких: прострочений основний борг 49 890,19 гривень, прострочені проценти 13,69 гривень, прострочена плата за обслуговування кредиту 40 424,34 гривень.

02.12.2025 Банк направив відповідачу вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань, вимога не виконана.

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Згідно з частиною 2 цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Факт підписання договору власноручно відповідачем підтверджується матеріалами справи. Судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що підпис на кредитному договорі не належить відповідачу.

Сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, договір укладено у передбаченій законом формі, у зв`язку з чим він є обов`язковим для виконання (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статей 11, 18 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець не має права встановлювати у договорі про споживчий кредит будь-які платежі, які позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю, які не передбачені цим Законом. ВП ВС у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 констатувала, що умова договору про споживчий кредит щодо оплатності послуг, які за законом мають надаватися безоплатно (зокрема, інформації про стан кредитної заборгованості частотою один раз на місяць), є нікчемною за частинами 1, 2 статті 11 і частиною 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Аналогічну правову позицію щодо нікчемності умови про сплату комісії, не пов`язаної з конкретною послугою, ОП КЦС ВС висловила в постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21.

Як встановлено судом у розділі ІІІ цього рішення, кредитний договір передбачає стягнення з позичальника щомісячної комісії в розмірі 1 224,98 гривень за обслуговування кредитної заборгованості. При цьому кредитний договір не містить переліку конкретних додаткових та супутніх послуг кредитодавця, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, за які стягується ця комісія.

За частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування. Водночас за частинами 1, 2 статті 11 цього Закону кредитодавець зобов`язаний безоплатно надавати позичальникові інформацію про стан кредиту на його вимогу не частіше одного разу на місяць. Згідно з частиною 5 статті 12 цього Закону умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

ОП КЦС ВС у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 констатувала, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позичальникові та за які встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту, то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати таку плату є нікчемними відповідно до частин 1, 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Аналогічну правову позицію раніше висловила ВП ВС у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

За цих обставин умова кредитного договору про сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемною, а вимога позивача про її стягнення задоволенню не підлягає.

Як встановлено в розділі ІІІ цього рішення, відповідно до пункту 1.10 кредитного договору позивач перерахував кредитні кошти на рахунок позичальника, що підтверджується меморіальними ордерами від 12.11.2021 та випискою по рахунку. За змістом частини 1 статті 1054 ЦК України позивач належно виконав своє зобов`язання щодо надання кредитних коштів.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Належне виконання зобов`язань передбачає дотримання боржником усіх умов договору, у тому числі щодо строку виконання, способу виконання та розміру належних платежів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свого зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав.

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом, не подав, наявність та розмір заборгованості не оспорив, доводів позивача про укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів та порушення зобов`язання щодо їх повернення не спростував. Жодних доказів недійсності кредитного договору в цілому або окремих його умов, погашення заборгованості в більшому розмірі, ніж враховано позивачем у розрахунку, або інших обставин, які б свідчили про неправильність обчислення суми боргу, відповідач суду не надав. Власного контррозрахунку заборгованості відповідач також не подав.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Зважаючи на те, що позиція позивача обґрунтована письмовими доказами, які узгоджуються між собою, а відповідач жодних обставин, зазначених у позові, не спростував, суд вважає твердження позивача такими, що відповідають дійсним обставинам справи.

Оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли кредитні правовідносини, у межах яких позивач належним чином виконав свої зобов`язання, надавши відповідачу кредитні кошти, тоді як відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів у строки, визначені договором, не виконав.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором від 12.11.2021 № ЛБ01.00616.008964222 є обґрунтованими частково та підлягають задоволенню в розмірі 49 903,88 гривень з мотивів, наведених вище. У задоволенні решти позовних вимог у розмірі 40 424,34 гривень слід відмовити.

V. Розподіл судових витрат

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 328 гривень.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Загальний розмір позовних вимог становив 90 328,22 гривень, з яких задоволено 49 903,88 гривень, що становить 55,25 % від заявлених вимог (49 903,88 / 90 328,22 ? 100 %). За цим відсотком пропорційний розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 1 838,72 гривень (3 328 ? 55,25 %).

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 12, 19, 141, 263, 264, 265, 268, 280 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (код ЄДРПОУ 19390819, місцезнаходження: 79008, місто Львів, вулиця Валова, 11) заборгованість за кредитним договором від 12.11.2021 № ЛБ01.00616.008964222 у розмірі 49 903 (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот три) гривні 88 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (код ЄДРПОУ 19390819, місцезнаходження: 79008, місто Львів, вулиця Валова, 11) понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 838 (одна тисяча вісімсот тридцять вісім) гривень 72 копійки.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Ріпкинським районним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Чернігівського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 17.06.2026.

Суддя Я.М. МАКАРЕВИЧ