Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 682/1199/26
Провадження № 2/682/1106/2026
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2026 року м. Славута
Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі :
головуючого судді Матвєєвої Н.В.
за участі секретаря судових засідань Кисельової А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Славута Хмельницької області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитними договорами, посилаючись на те, що 17 липня 2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір Позики №7443578.
26.08.2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №26082025, у відповідності до умов якого ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників №4 від 21.11.2025, що є додатком до Договору факторингу №26082025 від 26.08.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 12360 грн., з яких: 4000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5,60 грн. - сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн. - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування Позикою; 8000 грн. - сума заборгованості за пенею; 354 грн. - комісія за надання Позики.
03 жовтня 2022 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №01996-10/2022. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 7 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.
29.06.2023 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ з ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») укладено Договір факторингу №29062023, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу №29062023 від 29.06.2023, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 19500 грн., з яких: 5000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14500 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Відповідачем в добровільному порядку заборгованість за кредитними договорами не сплачена.
Просить суд стягнути з відповідача на користьТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ з ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за кредитними договорами в сумі 31860 грн. та понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн.
Ухвалою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 04.05.2026 року розгляд справи призначений в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, в додаткових поясненнях просив справу розглянути в його відсутності та задовольнити позовні вимоги, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений своєчасно належним чином, в тому числі шляхом оголошення на сайті суду.
За відсутності відзиву на позовну заяву та відсутності заперечень проти розгляду позову в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами у відповідності до ст.279 ЦПК України.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд, дослідивши надані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
Судом встановлено, що 17 липня 2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір Позики №7443578. За цим Договором Позикодавець зобов`язався передати Позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами Договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язалася повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково та сплатити Позикодавцю плату (Комісію та Проценти) від Суми Позики ( п.1 договору).
Відповідно до п.1.2 договору комісія-грошові кошти, що нараховуються на Суму Позики, і є платою за надання такої Позики, та є складовою загальних витрат за споживчим кредитом.
За умовами п.п.2.1-2.4 договору сума позики становить 4000 грн, строк договору 15 днів, дата повернення позики - 31.07.2025, процентна ставка (фіксована) становить 0,01% в день і діє протягом строку, визначеного п.п.2.2 п.2 договору, комісія за договором становить 8,86% від Суми Позики, зазначеної в п.п.2.1 п.2 договору, що складає 354,40 грн, денна процента ставка за договором становить 0,60%, орієнтовна реальна річна процентна ставка 845,72 %, орієнтовна загальна вартість позики 4360 грн.
Відповідно до п.18 договору у разі невиконання Позичальником умов цього Договору (неповернення у встановлені умовами Договору строки суми Позики), у випадку коли Сума Позики, зазначена в п.2 Договору, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, за користування коштами Позики понад встановлений Договором строк Позикодавець має право нараховувати пеню в розмірі, визначеному п.2 Договору за кожен день такого понадстрокового користування, з урахуванням обмежень, встановлених законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства.
Згідно п.21 договору, цей Договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-комунікаційної системи із застосуванням електронного підпису Позикодавця та електронного підпису одноразовим ідентифікатором Позичальника згідно Закону України «Про електронну комерцію» та із додатковим накладанням кваліфікованого електронного підпису уповноваженого працівника Позикодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу. Підписаний таким чином договір прирівнюється до укладеного у письмовій формі.
Підписанням цього договору ОСОБА_1 підтвердив, що ознайомився на сайті https://monto.com.ua/informaciya з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, у тому числі з інформацією, що передбачена ст.7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», ст.9 Закону України «Про споживе кредитування» та нормативно-правовими актами НБУ, Офіційними правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «СІРОКО ФІНАНС», в якій визначені умови застосування процентної ставки зі знижкою; до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «MONTO», їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі (п.п.5.1-5.3 договору).
У реквізитах позичальника у вказаному договорі зазначено паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків, місце проживання та листування, контактні номери мобільного зв`язку, електронну пошту позичальника, а також номер платіжної картки: НОМЕР_1 .
У підписаній ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором z40S1v Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка є Додатком №1 до договору позики № 7443578 від 17.07.2025, сторони погодили графік розрахунків, у якому зазначено: дата видачі кредиту - 17.07.2025; дата повернення кредиту - 31.07.2025; кількість днів у розрахунковому періоді - 15; чиста сума кредиту - 4360 грн; проценти за користування кредитом - 5,60 грн; комісія за надання кредиту - 354,408 грн; реальна річна процентна ставка - 845,72 %; загальна вартість кредиту - 4360 грн.
На підтвердження факту отримання позичальником грошових коштів в сумі 4000 грн. позивачем долучено до матеріалів справи інформаційну довідку ТОВ «Европейська платіжна система» від 02.02.2026 року про зарахування вказаної суми коштів на номер платіжної картки НОМЕР_1 .
26.08.2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» (Клієнт) та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (Фактор) був укладений договір факторингу №26082025, відповідно до п.1.1 якого за цим договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (Фінансування) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб-Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (комісію, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Відповідно п.1.2 договору перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в день підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає новим кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги.
Як вбачається із Витягу з Реєстру боржників №4, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором позики № 7443578 від 17.07.2025 у сумі 12360 грн., з яких: 4000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5,60 грн. - сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн. - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування Позикою; 8000 грн. - сума заборгованості за пенею; 354 грн. - комісія за надання Позики.
03 жовтня 2022 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №01996-10/2022. Договір укладено в електронній формі, підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора W0135.
Відповідно п.1.1 Кредитного договору сума кредиту складає 5000 грн; відповідно п.1.2 Кредитного договору строк кредиту 25 днів, тобто до 27.10.2022. Дата надання кредиту 03.10.2022; відповідно п.1.3 Кредитного договору за користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 365% річних від суми кредиту в розрахунку 1 % на добу.
Також відповідач підписав паспорт споживчого кредиту та Додаток № 1 до Договору про надання фінансового кредиту №01996-10/2022 (графік платежів).
На підтвердження факту отримання позичальником грошових коштів в сумі 5000 грн. позивачем не долучено до матеріалів справи жодних доказів.
У відповідності до розрахунку заборгованості, долученого до матеріалів справи, заборгованість за кредитним договором №01996-10/2022 від 03.10.2022 складає 19500 грн., з яких: 5000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14500 грн. - сума заборгованості за відсотками.
29.06.2023 між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ з ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») укладено Договір факторингу №29062023, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу №29062023 від 29.06.2023, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 19500 грн., з яких: 5000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14500 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року по справі № 2-383/2010 стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У ст. 3 цього Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Таким чином, між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договорів позики, які оформлені сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно ст. 1056 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).
З огляду на викладені норми права, у позичальника виникає зобов`язання повернути кредитодавцю позику (кредит) в порядку, на умовах та в строк, що передбачені кредитним договором та сплатити проценти за користування кредитними коштами.
Враховуючи, що вищевказані договори укладено його сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», чому передувала верифікація відповідача відповідно до п.2.1. Договорів із зазначенням своїх особистих даних, зокрема, РНОКПП, серії та номеру паспорту, адреси реєстрації місця проживання, реквізитів карткового рахунку, а зазначені у ньому умови не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», та за відсутності належних доказів про те, що договори укладено іншою особою, відтак вказане підтверджує факт їй укладення.
Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 20 червня 2022 року у справі № 757/40396/20 (провадження № 61-850св22).
Необхідно зазначити, що без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, без здійснення входу відповідача на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету укладання договорів між сторонами є технічно неможливим.
Вказані кредитні договори, підписані електронними підписами позичальника, відтвореними шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (пароля), про що свідчать графа договорів - реквізити та підписи сторін.
Отже, підписавши договори, відповідач посвідчив свою обізнаність та згоду з їх умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочини вчинено в формі, встановленій законом, та були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ними, а саме отримання кредитних коштів позичальником.
Відповідач із власної ініціативи звернувся за отриманням кредитних коштів до вільно обраних ним фінансових установ, а саме до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ», ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» отримавши від останніх всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договорів.
Ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.
Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У ч.2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свій обов`язок новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Ст. 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Таким чином, судом достовірно встановлено, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» наділено правом грошової вимоги до відповідача.
За умовами договорів сторонами погоджено суму кредиту, проценти за користування кредитними коштами, строк повернення коштів, тобто досягнуто згоди щодо істотних умов кредитних договорів, такі правочини, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створюють презумпцію правомірності правочинів, у зв`язку з чим договори, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов`язковими для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договорів.
З цих підстав суд вважає, що у позичальника виникло зобов`язання повернути кредитодавцю кредит в порядку, на умовах та в строк, що передбачені за договором позики №7443578 від 17.07.2025 у сумі 4359,60 грн., з яких: 4000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5,60 грн. - сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн. - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування Позикою; 354 грн. - комісія за надання Позики.
Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за пенею в сумі 8000 грн. за договором позики №7443578 від 17.07.2025 року, суд зазначає наступне.
Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
За змістом ч.1 ст.14 ЦК України, особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Верховний Суд неодноразово наводив висновки щодо застосування п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (постанова Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі №706/68/23, провадження № 61-8279св23).
Тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.
У договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір тощо.
У встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
У даній справі, встановлено, що позивач (позикодавець) просив стягнути з позичальника заборгованість за пенею за час прострочення повернення позики під час дії в Україні воєнного стану. Судом враховано, що законодавець на рівні акту цивільного законодавстві (п.15 та п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України) передбачив спеціальний випадок звільнення від обов`язку позичальника сплатити неустойку (штраф, пеню).
Тому у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.
На час розгляду справи судом, відповідачем не надано доказів, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за договором позики №7443578 від 17.07.2025 року у добровільному порядку.
Враховуючи ту обставину, що суду не надано доказів того, що відповідач повернув кредитні кошти, отримані ним на підставі вказаного договору, на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором позики №7443578 від 17.07.2025 року в сумі 4359,60 грн.
Позовна вимога про стягнення заборгованості з відповідача за кредитним договором №01996-10/2022 від 03.10.2022 року у сумі 19500 грн. не підлягає задоволенню, оскільки позивачем хоча і доведено факт укладення договору позики між первісним кредитором та відповідачем, проте не долучено жодних доказів, що свідчать про виконання зобов`язання первісним кредитором щодо перерахування коштів відповідачу за вказаним договором, а відтак у суду відсутні підстави для стягнення заборгованості за цим кредитним договором з відповідача.
Згідно з ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29.
Суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» слід стягнути заборгованість за договором позики №7443578 від 17.07.2025 року в сумі 4359,60 грн, в іншій частині позову відмовити.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 364,22 грн.
Керуючись ст. 207, 512, 516, 517, 526, 527, 530, 626, 628, 638, 1048, 1054, 1056, 1077, 1082 ЦК України, ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 12, 13, 19, 76, 81, 141, 247, 259, 263, 265, 268, 273, 274, 280-289 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (код ЄДРПОУ 35625014, місце знаходження юридичної особи: Україна, 07400, Київська область, Броварський район, місто Бровари, вул. Лісова, будинок 2, реквізити IBAN № НОМЕР_3 у АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за Договором позики № 7443578 в розмірі 4359,60 грн. та судовий збір в розмірі 364,22 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, неподані заяви про перегляд заочного рішення, або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в підсистемі Електронний суд.
Головуючий суддя Н.В.Матвєєва
Судове рішення № 137450268, Славутський міськрайонний суд Хмельницької області було прийнято 16.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 682/1199/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: