Ухвала суду № 137449182, 15.06.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/16126/23

Провадження №6/523/578/26

У Х В А Л А

"15" червня 2026 р. м. Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді - Мурманової І.М.,

за участю секретаря судового засідання Сивак К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Одесі заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Курченка Віталія Михайловича про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

На адресу суду 19 травня 2026 року (вх. №24053) надійшла заява за підписом представника відповідача про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заяви представник відповідача зазначив, що 11 квітня 2024 року Суворовським (Пересипським) районним судом м. Одеси було ухвалено заочне рішення про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дітей. Представник зазначає, що відповідач не був обізнаний щодо наявності в провадженні суду цивільної справи, не мав можливості бути присутнім в судовому засіданні. Представником подано заяву про перегляд заочного рішення, а тому, рішення суду є таким, що не набрало законної сили, відповідно виконавчий лист є таким, що не підлягає виконанню.

Сторони про час та місце слухання справи повідомлялись, про причини не явки суду не повідомили, з будь-якими заявами на адресу суду не звертались.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Дослідивши заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, матеріали цивільної справи, встановивши факти і відповідні їм правовідносини, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до положення ч. 3 ст. 432 ЦПК України - суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Судом встановлено, що заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти, у твердій грошовій сумі, у розмірі 8 000 гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 05.09.2023 року (дата подання позову до суду) та до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 , та у розмірі 8 000 гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на утримання доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , починаючи з 05.09.2023 року (дата подання позову до суду) та до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми за один місяць.

Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 15 червня 2026 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду залишено без задоволення.

Роз`яснено порядок оскарження рішення суду.

Згідно зі ст. 1 закону «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Відповідно до положень частини другої статті 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

За змістом вказаної норми виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

При цьому словосполучення "або з інших причин" стосується саме припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню. Підстави припинення зобов`язання визначені главою 50 розділу І книги п`ятої ЦК України.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: - видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); - коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; - видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; - помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; - видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; - пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що законодавець встановлює підстави, за яких суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Як роз`яснив ВСС України в інформаційному листі від 01 липня 2015 року "Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" у зв`язку з відсутністю чіткого визначення "інших причин" для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у суддів виникали труднощі під час її застосування. Так, словосполучення "або з інших причин" не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

Окрім того, за своїм змістом частина друга статті 432 ЦПК України передбачає визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню як повністю так і частково, а тому підстави, якими заявник обґрунтовує свою заяву, можуть бути наслідком як повного так і часткового визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а отже як повного так і часткового задоволення заяви, поданої відповідно до цієї норми закону.

Таким чином, передумовою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є одна з наступних обставин: - помилковість видачі виконавчого листа; - боржником чи іншою особою було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого обов`язок припинився; - обов`язок боржника припинився з інших причин (передання відступного, зарахування, прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі, інші підстави припинення зобов`язання, передбачені главою 50 Цивільного кодексу України).

Отже, закон не передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом.

Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

У заяві представник відповідача зазначає, що оскільки відповідач не був присутнім в судовому засідання та відповідачем подано заяву про перегляд заочного рішення є підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

З огляду на зазначене, заява відповідача про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 81, 247, 258, 260, 431, 432 ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження», ЗУ «Про судовий збір», суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Курченка Віталія Михайловича про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Повна ухвала суду складена і підписана 16.06.2026 р.

Суддя: