Ухвала суду № 137445469, 12.06.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/15154/26 1-кп/760/3265/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2026 м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3

потерпілих - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

представника потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 - адвоката ОСОБА_16 ,

обвинуваченого ОСОБА_17

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_18

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у м. Києві клопотання прокурора Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3, 4, 5 ст.190 КК України, в рамках кримінального проводження № 42023102090000247, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.12.2023, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Солом`янського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3, 4, 5 ст.190 КК України.

Прокурором ОСОБА_3 заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_17 у вигляді тримання під вартою.

У підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав заявлене ним клопотання та вказав що строк дії раніше застосованого обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою закінчується, обвинувачений ОСОБА_17 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3, 4, 5 ст.190 КК України, та продовжують існувати ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які вказують на те, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. Зі змісту клопотання прокурора слідує, що більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час судового розгляду. У зв`язку із чим, просив продовжити тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_17 на строк 60 днів, із визначеним розміром застави 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_17 адвокат ОСОБА_18 заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_17 та просив суд змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_17 підтримав позицію свого захисника.

Представник потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 - адвокат ОСОБА_16 підтримав клопотання прокурора та просив продовжити щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтримали клопотання прокурора.

Суд, вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом, ухвалою слідчої судді Солом`янського районного суду м. Києва від 13.05.2026 року щодо ОСОБА_17 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18.06.2026 включно.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Частиною 1 ст.183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 Кодексу.

Суд виходить з того, що на даному етапі розгляду кримінального провадження суд не вправі визнавати особу винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, водночас суд дійшов висновку, що причетність ОСОБА_17 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3, 4, 5 ст.190 КК України, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу.

Суд також виходить з того, що за своєю правовою природою ризик вчинення підозрюваним, обвинуваченим дій, перелік яких визначений ч. 1 ст. 177 КПК України, є твердженням, яке ґрунтується на доказах про ймовірність протидії підозрюваного, обвинуваченого кримінальному провадженню у один із способів, зазначених в указаній нормі закону. Така протидія може мати місце як у майбутньому, так і нинішньому чи минулому.

При цьому, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, ризик втечі не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку і може оцінюватись у світлі факторів, пов`язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (справа «Бекчиєв проти Молдови»).

Суд враховує, що ОСОБА_17 обвинувачується у вчиненні нетяжкого, тяжкого та особливо тяжкого злочину проти власності та в разі визнання його винним, йому може бути призначено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи невідворотність покарання, яке може бути йому призначено судом у випадку визнання ОСОБА_17 винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень на підставі вироку суду, обвинувачений може вживати заходів, спрямованих на переховування від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

При цьому, згідно з практикою ЄСПЛ тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Більш того, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_17 раніше судимий,офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, не одружений, тобто немає стійких соціальних зв`язків, що свідчить про високий ризик того, що ОСОБА_17 може вчинити спробу переховуватись від суду.

Крім того, обвинуваченому у порядку ст. 290 КПК України були відкриті матеріали досудового розслідування, а тому він обізнаний із анкетними відомостями потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, що вказує на наявність ризику можливого впливу на потерпілих та свідків з метою зміни останніми своїх показів, наданих на етапі досудового розслідування.

Також, суд бере до уваги той факт, що ОСОБА_17 раніше засуджувався за скоєння корисливих злочинів, наразі не працевлаштований та не має стабільного легального доходу, що свідчить про те, що належних висновків обвинувачений для себе не зробив і на шлях виправлення ставати не бажає. За таких обставин суд вважає очевидним, що ризик можливого продовження злочинної діяльності може справдитися із великим ступенем вірогідності, з огляду на дані про особу обвинуваченого.

Згідно із положеннями рішення Конституційного Суду України від 08.07.2003 року за № 14-рп/2003 при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу разом з іншими обставинами враховується тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа.

При розгляді клопотання прокурора про продовження застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_17 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом враховано особу обвинуваченого, який є раніше судимою особою, офіційно не працевлаштований, не одружений, малолітніх чи неповнолітніх дітей не має, що вказує на відсутність в обвинуваченого міцних соціальних зв`язків, які б могли бути стримуючим фактором для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого на стадії судового розгляду кримінального провадження.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_17 , його майновий та сімейний стан, обставини вчинення останнім інкримінованого йому злочину, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, та відсутність доказів, які б унеможливлювали утримання обвинуваченого ОСОБА_17 під вартою, що на думку суду, свідчить про недостатність обрання більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.

За таких обставин, суд вважає необхідним продовжити обвинуваченому ОСОБА_17 , застосований раніше запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 10 серпня 2026 року включно.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан обвинуваченого, суд вважає необхідним, відповідно до ч.5 ст.182 КПК України визначити заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) грн. 00 коп.

На переконання суду, застава у вказаному розмірі буде визначатися саме тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, у випадку ухилення від суду та/або порушення встановлених обов`язків, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб присікти у обвинуваченого бажання переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також впливати на свідків чи не виконувати інші процесуальні обов`язки.

З урахуванням викладеного, клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 27, 176, 177, 182, 183, 194, 314,331 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, тобто до 23 год. 59 хв. 10 серпня 2026 року.

Строк дії ухвали закінчується о 23 год. 59 хв. 10 серпня 2026 року.

Визначити розмір застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Банк отримувача коштів: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059; Рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089; призначення платежу: «застава за … (П.І.Б.), … (дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….», та надати документ, що це підтверджує, до Солом`янського районного суду міста Києва.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду на їх першу вимогу;

- не відлучатися із населеного пункту, де останній постійно проживає, а саме з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити до 12.08.2026 року, включно.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом`янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та суддю Солом`янського районного суду м. Києва.

З моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора ОСОБА_3 .

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Суддя ОСОБА_1