Рішення № 137440096, 15.06.2026, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/1338/26

Провадження № 2/347/1033/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

Головуючої-судді: Крилюк М.І.

секретаря: Лазорик Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Таліон плюс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В с т а н о в и в:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивовані тим, що 05.09.2025 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 224172031 в електронній формі, відповідно до якого відповідач отримав кредитні кошти в загальному розмірі 20 841,00 грн із кінцевим строком повернення до 05.10.2030р.

Зазначається, що договір є чинним до спливу встановленого строку, його дострокового виконання або розірвання, а позичальник користується кредитними коштами на умовах, визначених договором.

Окремо вказано, що дисконтний період, передбачений договором, є лише частиною загального строку кредитування та надає позичальнику додаткові можливості, зокрема щодо отримання траншів та часткового погашення заборгованості. Після його завершення, за відсутності пролонгації, договір продовжує діяти до кінцевого строку, а позичальник зобов`язаний користуватися кредитними коштами на загальних умовах договору.

Після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати проценти за користування кредитом відповідно до умов договору, зокрема за базовою процентною ставкою 0,98% на день.

Позивач зазначає, що нарахування процентів є платою за користування кредитом відповідно до умов договору та статті 1048 ЦК України.

Також зазначається, що порядок укладення договору передбачав використання електронної форми з підписанням одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач особисто подав заявку на отримання кредиту через особистий кабінет, надавши свої персональні та банківські дані.

Після автоматизованої обробки заявки система товариства сформувала електронний договір, який був акцептований відповідачем шляхом введення одноразового ідентифікатора та підтвердження укладення договору в електронній формі.

Кредитні кошти були перераховані на банківську картку, зазначену відповідачем при оформленні заявки, що підтверджується відповідними платіжними документами.

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань відповідачем, заборгованість за договором продовжувала обліковуватися, а проценти нараховувалися відповідно до умов договору.

Далі зазначається, що ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» відступило право вимоги за договором факторингу № МВ-ТП/67 від 11.11.2025 до ТОВ «Таліон Плюс». Відповідача було повідомлено про відступлення права вимоги в установленому порядку.

У зв`язку з порушенням умов договору позичальником, первісний кредитор скористався правом на дострокове розірвання договору, про що було повідомлено відповідача. З 03.04.2026 нарахування процентів припинено.

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача становить 60 722,48 грн, з яких: 19 887,60 грн основний борг, 39 584,42 грн проценти, 1 250,46 грн комісія (за наявності). Штрафні санкції до позовних вимог не включаються.

Позивач також зазначає, що договір укладено з дотриманням вимог цивільного законодавства, а всі істотні умови були погоджені сторонами в електронній формі.

У зв`язку з викладеним позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі та стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості, а також судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак у позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності та не заперечував проти ухвалення рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач у справі ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, подав суду письмовий відзив на позовну заяву, у якому просить суд врахувати подані ним докази та заперечення під час розгляду справи по суті. У разі задоволення позову просить зменшити розмір заявлених до стягнення сум, зокрема нарахованих відсотків, штрафних санкцій, пені та інших додаткових нарахувань, посилаючись на їх надмірність та невідповідність фактичним обставинам справи.

За наведених обставин суд дослідивши подані сторонами письмові докази, наявні в матеріалах справи, та надавши їм оцінку в їх сукупності, вважає вимоги позову підставними і такими, що підлягають частковому задоволенню виходячи із наступного:

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За правилом частини статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Судом встановлено, що 05.09.2025 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 224172031 в електронній формі, що підтверджується примірником кредитного договору та паспортом споживчого кредиту (додаток № 8), а також електронним договором із файлом підпису, який забезпечує цілісність документа та ідентифікацію підписанта (додаток № 9).

Відповідно до зазначеного договору та розрахунків заборгованості (додаток № 6), відповідачу було надано кредитні кошти в загальному розмірі 20 841,00 грн із кінцевим строком повернення до 05.10.2030. Умовами договору передбачено строковий характер зобов`язання, яке діє до спливу визначеного строку, дострокового виконання або розірвання договору, а позичальник користується кредитними коштами на умовах, визначених договором (додаток № 8).

Згідно з умовами договору, дисконтний період є складовою загального строку кредитування та передбачає додаткові можливості для позичальника, що підтверджується положеннями договору та правилами надання коштів у позику (додаток № 10). Після його завершення, за відсутності пролонгації, договір продовжує діяти на загальних умовах, а позичальник зобов`язаний виконувати зобов`язання щодо користування кредитом відповідно до базових умов договору (додаток № 8).

Після закінчення дисконтного періоду, згідно з умовами договору, позичальник зобов`язаний сплачувати проценти за користування кредитом щоденно, зокрема за базовою процентною ставкою 0,98% на день, що підтверджується умовами договору (додаток № 8).

Порядок укладення договору в електронній формі, з використанням одноразового ідентифікатора відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», підтверджується документом, що описує етапи укладення договору та скріншотами з особистого кабінету (додаток № 11), а також заявою на отримання кредиту, поданою відповідачем через особистий кабінет (додаток № 7). Вказані матеріали свідчать, що відповідач особисто подав заявку, надавши персональні дані, реквізити платіжної картки та іншу ідентифікаційну інформацію.

Після автоматизованої обробки заявки інформаційно-комунікаційна система сформувала електронний договір, який був акцептований відповідачем шляхом введення одноразового ідентифікатора та підтвердження підписання в електронній формі (додаток № 9).

Факт перерахування кредитних коштів на банківську картку відповідача підтверджується документами про переказ коштів (додаток № 12) та довідкою про ініціювання платіжної операції (додаток № 13), відповідно до яких кошти були зараховані на реквізити, зазначені самим відповідачем при оформленні заявки.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань, заборгованість за кредитним договором обліковувалася та формувалася відповідно до умов договору, що підтверджується розрахунками заборгованості (додаток № 6), а проценти нараховувалися відповідно до погоджених сторонами умов.

11.11.2025 ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» відступило право вимоги за договором на користь ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу № МВ-ТП/67, що підтверджується примірником договору факторингу (додаток № 3), витягом з реєстру прав вимоги (додаток № 4) та платіжною інструкцією про виконання фінансових зобов`язань за договором факторингу (додаток № 5).

Повідомлення про відступлення права вимоги було направлено відповідачу первісним кредитором, що підтверджується відповідним повідомленням (додаток № 14), а також дотриманням вимог законодавства щодо інформування споживача про зміну кредитора.

У зв`язку з порушенням умов договору первісний кредитор скористався правом на дострокове розірвання договору, про що свідчить повідомлення про дострокове розірвання (додаток № 15). З 03.04.2026 нарахування процентів припинено.

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача становить 60 722,48 грн, що підтверджується розрахунками заборгованості (додаток № 6) та складається з 19 887,60 грн основного боргу, 39 584,42 грн процентів та 1 250,46 грн комісії (за наявності).

Додатково суд бере до уваги, що дотримання форми правочину, порядок укладення договору, повноваження сторін та правомірність дій кредитора підтверджуються також правилами надання коштів у позику, заявою про розгляд справи без участі представника позивача, доказами направлення позову з додатками відповідачу, а також документами, що підтверджують повноваження представника позивача.

Оцінивши надані докази в їх сукупності відповідно до статей 7681, 89 ЦПК України, суд дійшов висновку, що вони є належними, допустимими, достовірними та достатніми для підтвердження факту укладення між сторонами кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів, порушення ним умов договору щодо їх повернення та сплати процентів, наявності заборгованості у заявленому розмірі, а також правонаступництва позивача як нового кредитора у спірному зобов`язанні.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір є домовленістю сторін, оформленою в електронній формі. Згідно з частиною дванадцятою статті 11 зазначеного Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у встановленому законом порядку, прирівнюється за своїми правовими наслідками до договору, укладеного у письмовій формі. Враховуючи наявні у матеріалах справи докази, зокрема примірник кредитного договору та паспорт споживчого кредиту (додаток № 8), а також електронний договір із файлом електронного підпису (додаток № 9), суд приходить до висновку, що 05.09.2025 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № 224172031 в електронній формі з дотриманням вимог чинного законодавства України.

Згідно з умовами договору та розрахунком заборгованості (додаток № 6), відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 20 841,00 грн із кінцевим строком повернення до 05.10.2030, що підтверджується також документами про перерахування коштів та довідкою про ініціювання платіжної операції (додатки № 12, 13). Отримавши кредитні кошти, відповідач зобов`язався повернути їх, сплатити проценти та інші передбачені договором платежі у встановлені строки.

Судом встановлено, що договір кредитної лінії № 224172031 від 05.09.2025 є строковим та діє до спливу визначеного строку, його дострокового виконання або розірвання, а позичальник користується кредитними коштами на умовах, визначених договором (додаток № 8).

Положеннями договору та правилами надання коштів у позику (додаток № 10) визначено, що дисконтний період є складовою загального строку кредитування та надає позичальнику додаткові можливості щодо користування кредитом. Після його завершення, за відсутності пролонгації, договір продовжує діяти на загальних умовах, а позичальник зобов`язаний виконувати зобов`язання відповідно до базових умов договору.

Відповідно до умов договору після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати проценти за користування кредитом за базовою процентною ставкою 0,98% на день, що підтверджується положеннями договору (додаток № 8).

Судом встановлено, що порядок укладення договору передбачав використання інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця з акцептом оферти шляхом введення одноразового ідентифікатора відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», що підтверджується заявою на отримання кредиту (додаток № 7) та порядком укладення електронних договорів із матеріалами особистого кабінету (додаток № 11). Зазначені докази свідчать, що відповідач особисто ініціював отримання кредиту, подавши заявку та надавши свої персональні й банківські дані.

Після автоматизованої обробки заявки електронна система сформувала договір, який був акцептований відповідачем шляхом введення одноразового ідентифікатора та підтвердження укладення правочину в електронній формі (додаток № 9).

Факт перерахування кредитних коштів на банківську картку, зазначену відповідачем при оформленні заявки, підтверджується документами про здійснення платіжної операції (додаток № 12) та довідкою про ініціювання платіжної операції (додаток № 13).

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором, заборгованість обліковувалася та формувалася відповідно до умов договору, що підтверджується розрахунками заборгованості (додаток № 6), а проценти нараховувалися у порядку, визначеному сторонами.

11.11.2025 ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» відступило право вимоги за вказаним договором на користь ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу № МВ-ТП/67, що підтверджується договором факторингу (додаток № 3), витягом з реєстру прав вимоги (додаток № 4) та платіжною інструкцією про виконання розрахунків за договором факторингу (додаток № 5). Відповідача було належним чином повідомлено про відступлення права вимоги, що підтверджується відповідним повідомленням (додаток № 14).

У зв`язку з порушенням умов договору первісний кредитор реалізував право на дострокове розірвання договору, про що свідчить повідомлення про дострокове розірвання (додаток № 15). З 03.04.2026 нарахування процентів за договором припинено.

Станом на дату звернення до суду заборгованість ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 224172031 від 05.09.2025 становить 60 722,48 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості (додаток № 6), та складається з: 19 887,60 грн основний борг, 39 584,42 грн проценти за користування кредитом, 1 250,46 грн комісія (за наявності). Штрафні санкції до складу позовних вимог не включено.

Разом із тим, суд, вирішуючи спір, виходить із загальних засад цивільного законодавства справедливості, добросовісності та розумності, закріплених у статтях 3, 509 ЦК України, а також із принципу співмірності відповідальності боржника характеру порушення зобов`язання.

Суд враховує, що згідно з розрахунком заборгованості за договором кредитної лінії № 224172031 від 05.09.2025, укладеним між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 , сума нарахованих процентів становить 39 584,42 грн, що суттєво перевищує розмір основного боргу (19 887,60 грн). Така диспропорція між тілом кредиту та нарахованими процентами свідчить про необхідність оцінки їх співмірності з урахуванням принципів справедливості та балансу інтересів сторін.

Як вбачається з матеріалів справи та відзиву відповідача ОСОБА_1 , останній заперечував проти позовних вимог, посилаючись на відсутність належних та допустимих доказів укладення кредитного договору та не співмірності нарахованих процентів. Водночас зазначені доводи не підтверджені належними доказами та спростовуються матеріалами справи а саме долученим стороною позивача копією Договору Кредитної лінії №224172031 від 05.09.2025 року (а.с.10-21) та паспортом споживчого кредиту, копією електронного підпису одноразовим ідентифікатором ОСОБА_1 а.с.22, розрахунком заборгованості.

Оцінивши наведені заперечення у сукупності з доказами, поданими позивачем, зокрема: договором кредитної лінії № 224172031 від 05.09.2025, електронним договором із файлом підпису, заявою на отримання кредиту, документами щодо перерахування коштів, а також розрахунком заборгованості, суд доходить висновку, що вони є належними, допустимими та достатніми доказами факту укладення договору та отримання відповідачем кредитних коштів.

Водночас, з урахуванням принципів справедливості, добросовісності, розумності та співмірності, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та визначення до стягнення суми заборгованості у зменшеному розмірі та складається з: 19 887,60 грн основного боргу (тіла кредиту), 19 000,00 грн частини нарахованих процентів та 1 250,46 грн комісії (за наявності), як такої, що відповідає принципу балансу інтересів сторін та характеру порушення зобов`язання.

Щодо заявлених вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, представник позивача просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 витрати у розмірі 5 000,00 грн, понесені на підставі Договору про надання правової допомоги, що підтверджується поданими до матеріалів справи доказами, зокрема договором про надання правничої допомоги, додатковою угодою, актом приймання-передачі наданих послуг та платіжним документом про їх оплату .

Відповідно до статті 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних із розглядом справи. Частиною третьою статті 141 ЦПК України передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує співмірність таких витрат із складністю справи, обсягом наданих послуг, часом, витраченим адвокатом, та значенням справи для сторони.

Судом встановлено, що дана справа є справою незначної складності, розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, не потребувала проведення експертиз, допиту свідків чи дослідження значного обсягу доказів, а правова позиція позивача є типовою для спорів щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами.

З огляду на викладене, а також враховуючи критерії розумності, співмірності та справедливості, суд дійшов висновку про необхідність зменшення заявленого до відшкодування розміру витрат на професійну правничу допомогу до 2 000 грн.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом позов задоволено частково на суму 40138,06 грн, що становить 66,10 % заявлених вимог (40 138,06 грн ? 100) / 60 722,48 грн = 66,10 %, то з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно задоволеним вимогам а саме в сумі 1759,84 грн. (2 662,40 грн ? 66,10 % :100 = 1 759,84 грн)

На підставі викладеного та керуючись статтями 205, 509, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 10771084 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», а також статтями 12, 13, 7681, 89, 133, 141, 247, 263265, 268 ЦПК України, суд -

В и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (реквізити рахунку: АТ КБ «ПриватБанк», код ЄДРПОУ: 39700642, р/р НОМЕР_2 , МФО 305299) заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 40 138,06 грн (сорок тисяч сто тридцять вісім гривень 06 копійок), яка складається з: 19 887,60 грн основного боргу (тіла кредиту); 19 000,00 грн частини нарахованих процентів; 1 250,46 грн комісії (за наявності), а також стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1 759,84 грн (одна тисяча сімсот п"ятдесять дев"ять тисяч 84 копійкий ) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн (дві тисячі гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: М.І. Крилюк