Ухвала суду № 137437788, 16.06.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

ЄУ № 712/5175/26

Провадження №1-кп/712/813/26

У Х В А Л А

Іменем України

16 червня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026250000000060 від 17.02.2026, відносно ОСОБА_5 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Соснівського районного суду м. Черкаси перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань№ 12026250000000060 від 17.02.2026, відносно ОСОБА_5 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

У судовому засіданні прокурор Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з визначенням застави в розмірі 80-ти прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, а саме в одержанні неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди. Прокурор зазначив, що обґрунтованість обвинувачення підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами у їх сукупності, зокрема показаннями свідків, протоколами слідчих дій, матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, вилученими речовими доказами та іншими матеріалами кримінального провадження. На думку прокурора, на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може: переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, з огляду на тяжкість інкримінованого злочину та можливе покарання; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема на заявника та інших осіб, які брали участь у проведенні слідчих дій; вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи відсутність у нього офіційного місця роботи та стабільного доходу. Крім того, прокурор звернув увагу на відсутність у обвинуваченого стійких соціальних зв`язків, що, на його думку, посилює ризик ухилення від суду. Прокурор зазначив, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам, у зв`язку з чим просив продовжити строк тримання під вартою. Разом із цим, у разі внесення застави прокурор просив покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені КПК України, зокрема прибувати до суду за викликом, не відлучатися з місця проживання без дозволу суду, повідомляти про зміну місця проживання, утримуватися від спілкування зі свідками та здати документи для виїзду за кордон.

Обвинувачений та його захисник ОСОБА_4 заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Сторона захисту зазначила, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор як на підставу для подальшого застосування найсуворішого запобіжного заходу, не підтверджуються жодними належними, допустимими та достатніми доказами. На думку захисту, прокурором не доведено існування обставин, які б свідчили про реальність таких ризиків та неможливість запобігання їм шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу. Крім того, захисником надано до суду документи, що характеризують особу обвинуваченого, а саме: підтвердження наявності на його утриманні малолітньої дитини, характеристику з місця проживання, відповідно до якої обвинувачений характеризується позитивно, а також медичну документацію, яка свідчить про наявність у нього проблем зі здоров`ям. Зокрема, згідно з наданими медичними документами, обвинувачений страждає на атеросклеротичний та післяінфарктний кардіосклероз, а також гіпертонічну хворобу III стадії, 2 ступеня. З огляду на викладене, сторона захисту просила застосувати до обвинуваченого більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Під час досудового розслідування до обвинуваченого ОСОБА_5 Придніпровським районним судом м. Черкаси 25.02.2026 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23.04.2026 включно з визначенням застави заставу в розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень.

В подальшому, ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.04.2026 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 19.06.2026 включно з визначенням застави заставу в розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень.

Підставою продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого суд враховує, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, що загрожує за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення, позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна. Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення кримінального правопорушення, як вони викладені в обвинувальному акті, дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може здійснювати вплив на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, продовжити злочинну діяльність. Тяжкість покарання також збільшує ймовірність ризику переховування обвинуваченого від суду.

Суд вважає, що ризики, які враховувалися при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цей час не зменшилися, залишаються реальними та продовжують існувати.

Враховуючи зміст пред`явленого ОСОБА_5 обвинувачення, а також тяжкість кримінального правопорушення, характер та обставини протиправного діяння, в якому він обвинувачується, його особистість, тримання обвинуваченого під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу.

Доводи сторони захисту щодо наявності у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків, стану здоров`я та позитивної характеристики суд оцінює, однак вважає, що вони не спростовують наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та не є достатніми підставами для застосування більш м`якого запобіжного заходу. Надані стороною захисту медичні документи не свідчать про неможливість утримання обвинуваченого в умовах слідчого ізолятора та не є безумовною підставою для зміни запобіжного заходу.

Суд дійшов висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, у тому числі цілодобовий домашній арешт, не зможе запобігти встановленим ризикам.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд, також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема про те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту та суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Крім того, ризик втечі має оцінюватися у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Суд звертає увагу, що КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченої особи кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.

Обставин, які є перешкодою для продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд вважає необхідним клопотання прокурора задовольнити та продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 80-ти прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 60 діб 14 серпня 2026 року включно.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 315, 331, 372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Черкаської обласної прокуратури про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, у виді тримання під вартою на 60 діб до 14 серпня 2026 року включно.

Залишити визначену ОСОБА_5 заставу у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, яка може бути внесена, як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) та у разі внесення якої, покласти на нього наступні зобов`язання:

1) прибувати до суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора або суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні до завершення судового розгляду;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, які дають право на виїзд та в`їзд в Україну.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкаси протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1