Ухвала суду № 137437625, 11.06.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/11102/25

Номер провадження 1-кп/711/260/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м.Черкаси

Придніпровський районний суд м.Черкаси в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Придніпровського районного суду м.Черкаси кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за за № 62025000000001003 від 08.10.2025 стосовно

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Чапаєвка Золотоніського району Черкаської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ст.340, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.2 ст.28 ч.3 ст.371, ч.2 ст.28 ч.2 ст.372, ч.2 ст.28 ч.4 ст.190, ч.4 ст.358 КК України,

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с.Олександрівка Хустського району Закарпатської області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , громадянки України, обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.2 ст.364, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.5 ст.27 ч.2 ст.28 ч.4 ст.190 КК України;

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м.Сміла Черкаської області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , громадянки України, обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.2 ст.364, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.5 ст.27 ч.2 ст.28 ч.4 ст.190 КК України;

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки с.Зелений Гай Новоселицького району Чернівецької області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 , громадянки України, обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.2 ст.364, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.5 ст.27 ч.2 ст.28 ч.4 ст.190 КК України;

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки м. Черкаси, проживаючої за адресою: АДРЕСА_5 , громадянки України, обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.2 ст.364, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.5 ст.27 ч.2 ст.28 ч.4 ст.190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

24.11.2025 до Придніпровського районного суду м.Черкаси надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025000000001003 від 08.10.2025 стосовно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ст.340, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.2 ст.28 ч.3 ст.371, ч.2 ст.28 ч.2 ст.372, ч.2 ст.28 ч.4 ст.190, ч.4 ст.358 КК України, та стосовно ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.2 ст.364, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.5 ст.27 ч.2 ст.28 ч.4 ст.190 КК України.

Ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від вказане кримінальне провадження було призначене до підготовчого судового засідання.

Разом з обвинувальним актом, прокурором у кримінальному провадженні № 62025000000001003 заступником начальника Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв`язку з масовими протестами у 2013-2014 роках Офісу Генерального прокурора ОСОБА_13 , в інтересах держави в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області подано цивільний позов до ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 про відшкодування матеріальної шкоди завданої кримінальним правопорушенням.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні просив суд прийняти цивільний позов до кримінального провадження.

Адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечив проти прийняття цивільного позову. Мотивує тим, що 25 вересня 2025 року у даному провадженні був підписаний цивільний позов прокурором у кримінальному провадженні - заступником начальника Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв`язку із масовими протестами у 20132014 роках, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_14 . Прокурор виступає в інтересах держави в особі уповноваженого органу - Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області. Згідно з приписами ч.3 ст.23 Законом України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Оскільки «інтереси держави» є поняттям оціночним, прокурор у кожному окремому випадку визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту. Вважає, що у даній справі зазначених положень прокурор не дотримався. Так, своє право на звернення до суду сторона обвинувачення обґрунтовує субсидіарною роллю прокуратури та стверджуваною бездіяльністю самого Пенсійного фонду, який офіційно повідомив, що не планує подавати позов самостійно у межах кримінального процесу. Цивільними відповідачами у справі визначено п`ятьох осіб, серед яких ОСОБА_8 , колишній слідчий та прокурор, який безпосередньо отримував виплати, а також голова Черкаської обласної МСЕК №1 ОСОБА_9 та члени комісії: ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та лікар-психолог ОСОБА_11 . Прокурор вважає, що ці особи, діючи за попередньою змовою, забезпечили прийняття незаконного рішення про встановлення ОСОБА_8 ІІ групи інвалідності без проведення його фактичного огляду, що стало підставою для подальшого нарахування пенсії. Позов заявлено про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями, на загальну суму 532522,60 гривень. Ця сума, за розрахунками прокурора, складає сукупний розмір пенсійних виплат, отриманих ОСОБА_8 у період з 10.06.2019 по 27.03.2025 на основі документів, які обвинувачення вважає завідомо неправдивими. Прокурор вимагає стягнути вказані кошти з усіх п`яти відповідачів у солідарному порядку на користь держави, стверджуючи, що вони спільними діями заподіяли збитки бюджету внаслідок шахрайського заволодіння коштами та службового підроблення. Щодо виключності та субсидіарності прокурорського представництва. Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у Рішенні № 6-р(ІІ)/2025, участь прокурора в судовому процесі в інтересах держави є винятковим заходом і має виключно субсидіарний характер. Це означає, що прокурор не може підміняти собою компетентний орган державної влади, який наділений повноваженнями здійснювати захист відповідних інтересів у суді. У цьому провадженні таким органом є Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (ПФУ), яке є розпорядником коштів та володіє всією повнотою інформації щодо правомірності виплат. У листі ГУ ПФУ від 15.09.2025 № 2066/5 державний орган офіційно констатував, що нарахування та виплата пенсії ОСОБА_8 здійснювалися у повній відповідності до чинного законодавства. ГУ ПФУ наголошує, що виплати проводилися на підставі документів, які на момент надання відповіді є чинними та не визнані недійсними у встановленому законом порядку. Оскільки документи, що стали підставою для призначення пенсії, не скасовані, орган-розпорядник не має правових підстав вважати ці виплати незаконними. У листі чітко зазначено, що на даний момент установа не визнає себе потерпілою у розумінні заподіяння їй реальної майнової шкоди. ГУ ПФУ проінформувало Офіс Генерального прокурора, що цивільний позов установою у рамках кримінального провадження заявлятися не буде. Свою відмову орган обґрунтував відсутністю об`єктивних підстав для стягнення коштів, нарахування яких він сам вважає правомірним. Захист наголошує, що прокурор стверджує про нібито «заволодіння державними коштами», тоді як законний розпорядник цих коштів (ГУ ПФУ) офіційно підтверджує законність їх нарахування. Таким чином, офіційний лист ГУ ПФУ в Черкаській області від 15.09.2025 № 2066/5 є прямим доказом того, що прокурор намагається захистити інтереси органу, який офіційно заявив про відсутність порушення таких інтересів, що згідно з рішенням КСУ № 6-р(ІІ)/2025 є підставою для повернення позову прокурору. Оскільки вказаний уповноважений орган офіційно заявив про відсутність правових підстав для подання позову, втручання прокурора втрачає свій допоміжний характер і набуває ознак свавілля. Держава в особі ПФУ фактично підтвердила, що пенсійні виплати здійснювалися у відповідності до чинного законодавства, а документи, на основі яких вони проводилися, не визнані недійсними. Конституційний Суд України у згаданому рішенні надав чітке тлумачення процесуальних наслідків подання прокурором позову за відсутності належних підстав для представництва. Суд зазначив, що у разі, якщо прокурор не обґрунтував належним чином неможливість захисту інтересів держави самим компетентним органом, суддя зобов`язаний повернути таку позовну заяву на підставі норм процесуального права. У цій справі Пенсійний фонд не просто «не здійснює» захист, а прямо заперечує факт заподіяння йому будь-якої шкоди. За таких обставин у прокурора відсутні об`єктивні підстави для звернення до суду, що згідно з положеннями Цивільного процесуального кодексу України (зокрема ст.185) є безумовною підставою для повернення позовної заяви прокурору. Втручання прокуратури за таких умов порушує принцип правової визначеності та створює штучний судовий спір там, де уповноважений суб`єкт не бачить порушення своїх прав. Позиція сторони захисту ОСОБА_11 ґрунтується також на усталеній практиці Верховного Суду, яка вимагає від прокурора доведення факту бездіяльності уповноваженого органу. Якщо державна установа-власник коштів підтверджує легітимність фінансових операцій та не має претензій до відповідача, позовні вимоги прокурора вважаються безпідставними. Важливою умовою для прийняття цивільного позову у кримінальному провадженні є наявність реальних збитків та прямого причинно-наслідкового зв`язку між діями обвинуваченої особи та цими збитками. У випадку ОСОБА_11 , ланцюг причинності розривається автономним рішенням органів Пенсійного фонду про призначення виплат на підставі їх власних розрахунків. Оскільки ПФУ офіційно констатував відсутність шкоди, позовна вимога про стягнення 532522,60 грн. є декларативною та позбавленою фактичного підґрунтя. Прокурор не обґрунтував, у чому саме полягає шкода для державного бюджету, якщо уповноважений орган вважає виплати законними. Таким чином, прокурор не обґрунтував і не довів факту бездіяльності компетентного органу, а саме невжиття цим органом жодних заходів протягом розумного строку, після того як йому стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, а також не вказав причини того, чому компетентний орган не звернувся самостійно до суду з позовом в інтересах держави чи не міг звернутися. З огляду на зазначене, вважає, що вказаний цивільний позов прокурора не може бути прийнятий до розгляду та підлягає поверненню особі, яка його подала.З огляду на викладене, просить суд відмовити в прийнятті до провадження цивільного позову заступника начальника Департаменту Офісу Генерального прокурора ОСОБА_15 від 25.09.2025, поданого в інтересах держави в особі Головного управління ПФУ в Черкаській області до ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Поданий цивільний позов разом із усіма доданими до нього документами повернути особі, яка його подала.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_4 підтримав думку адвоката ОСОБА_7 . Звернув увагу суду на зміст листа позивача за цивільним позовом - Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, від 19.09.2025 № 2300-0304-8/55037. Так, позивач повідомив, що відповідно до Порядку відшкодування коштів, виплачених у вигляді пенсій, та зарахування їх до Державного бюджету України (затвердженого наказом Міністерства фінансів України, Міністерства праці та соціальної політики України 15.05.2003 за № 374/7695) переплата пенсії є-сума пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій), виплачена з різних причин понад розмір, визначений законодавством. Суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Пенсія ОСОБА_8 виплачувалася відповідно до чинного законодавства та на підставі документів, які не були визнані недійсними, з огляду на це, правові підстави для подання Головним управлінням цивільного позову у рамках кримінального провадження відсутні.

Обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та захисники ОСОБА_5 , ОСОБА_6 підтримали думку адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_4 та просили суд відмовити в прийнятті цивільного позову.

Прокурор ОСОБА_3 заперечив проти клопотання адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_11 , щодо відмови в прийнятті до провадження та повернення цивільного позову у кримінальному провадженні № 62025000000001003 від 08.10.2025, що заявлений у порядку ст.128 КПК України, надавши письмові заперечення. Згідно яких вказує, що зокрема, обвинуваченій ОСОБА_11 інкримінується вчинення за попередньою змовою із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 зловживання владою та службовим становищем, при сприянні ОСОБА_8 у заволодінні бюджетними коштами, що полягає в безпідставному прийнятті рішення МСЕК № 3771 та № 3772 від 11.06.2019 про встановлення йому II групи інвалідності (безтерміново), внесення до вищевказаних актів огляду МСЕК та протоколу засідання комісії № 94 від 11.06.2019, недостовірних відомостей, що не відповідали дійсності. На підставі вищевказаних рішень голова Обласної МСЕК № 1 м. Черкаси ОСОБА_9 склала завідомо неправдиві офіційні документи - виписку з акта огляду МСЕК серії ААА №459264 від 11.06.2019 та довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серія ААА № 033232 від 11.06.2019, які стали підставою для подальшого призначення та виплати ОСОБА_8 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області пенсії по інвалідності (далі - ГУ ІФ України в Черкаській області). Крім того, згідно з обвинуваченням лікар-експерт комісії Обласної МСЕК № 1 ОСОБА_11 27.08.2021 за попередньою змовою із ОСОБА_8 та групою осіб з числа членів тієї ж комісії, зловживаючи владою та своїм^ службовим становищем, бажаючи приховати незаконність встановлення ОСОБА_8 групи інвалідності у 2019 році, в порушення законодавчих норм, за результатами повторного огляду ОСОБА_8 та розгляду медичних документів останнього забезпечила безпідставне прийняття рішення (акту огляду МСЕК №3920, протоколу засідання №139 від 27.08.2021) про встановлення ОСОБА_8 II групи інвалідності строком на 2 роки - до 1 вересня 2023 року. На підставі цих документів пенсійні виплати ОСОБА_8 ® ГУ ПФ України в Черкаській області були продовжені. Загалом за період 2019 - 2025 років обвинуваченому ОСОБА_8 було нараховано та виплачено пенсії по інвалідності на загальну суму 580 986,27 гривень, якими він розпорядився на власний розсуд і завдав шкоди державі в особі ГУ ПФ України в Черкаській області на вищевказану суму. Незаконне отримання обвинуваченим ОСОБА_8 виплат із бюджету, що стали можливими внаслідок неправомірних дій службових осіб із числа 4 членів комісії Обласної МСЕК № 1 м. Черкаси, перебуває в прямому причинно-наслідковою зв`язку з діями інших обвинувачених, у тому числі ОСОБА_11 , що є предметом доказування у цьому кримінальному провадженні. Функція представництва прокурором інтересів держави в суді закріплена в статті 131-1 Конституції України. Вважає посилання сторони захисту на той факт, що акти МСЕК не були скасовані безглуздим та таким, що не заслуговує на увагу, оскільки оцінка їх законності, достовірності та правомірності подальшого використання для здійснення контролюючим органом бюджетних видатків здійснюється судом у кримінальному провадженні, де цивільний позов прокурора є похідним від пред`явленого ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 обвинувачення і напряму пов`язаний із предметом доказування. Одним із базових принципів кримінального процесу є повне відшкодування шкоди від злочину, а тому за умови, що суд встановлює факт злочину, винуватість особи та розмір завданої нею шкоди - він не може ігнорувати питання про її відшкодування. Необхідність пред`явлення позову прокурором зумовлена потребою захисту саме державного, суспільного інтересу в частині відшкодуванні шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. А тому до процесуальних правовідносин із стягнення незаконно набутих грошових коштів, виплачених ОСОБА_8 унаслідок службових зловживань та фальсифікації, застосовуються норми кримінального процесуального законодавства і питання про її стягнення має бути вирішено судом, що розглядає обвинувальний акт. Виняткова обґрунтованість звернення прокурора із позовом у інтересах держави пов`язана з тим, що предметом злочинних дій є бюджетні кошти, зокрема пенсійні виплати, а державний орган, до компетенції якого віднесено повноваження щодо розпорядження ними та контролю за їх цільовим використанням, не заперечував проти визнання його потерпілою особою, будучи обізнаним про безпідставність їх нарахування, що є порушенням прав держави, свідомо не вживав заходів до їх відшкодування, що і підтверджується копією листа № 2300-0501-5/74 від 22.09.2025, долученого обвинуваченою. Такої думки притримується і Велика Палата Верховного Суду, що викладено в постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18. А тому постановою слідчого від 23.09.2025 Головне управління Пенсійного зонду в Черкаській області залучено до кримінального провадження № 62025000000001003 потерпілою особою, а функцію з представництва фінансових інтересів держави прокурор перейняв на себе. Наголошує, що публічні фінанси, як власність держави, не можуть залежати від волі окремої особи, закон не ставить можливість звернення прокурора до суду в залежність від визнання органом себе потерпілим, а прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист відповідних прав та інтересів (правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18). Крім того, Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що незаконне отримання бюджетних виплат завдає шкоди інтересам держави, незалежно від позиції чи активності конкретного розпорядника коштів. Основний правовий висновок полягає в тому, що шкода полягає у безпідставному зменшенні бюджетних ресурсів, а позов про повернення коштів може бути поданий прокуратурою в інтересах держави, навіть якщо орган контролю не діяв (постанова ОПКГС ВС від 16.02.2024 у справі № 902/1331/22). З урахуванням вищевказаного вважає, що в такий спосіб сторона захисту намагається легалізувати незаконні виплати ОСОБА_8 «відмовою потерпілого» від пред`явлення позову, що є абсурдним, не принципам законності, невідворотності покарання та захисту публічних інтересів. З урахуванням вищевикладеного просить суд відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту про відмову в прийнятті до провадження та повернення цивільного позову у кримінальному провадженні № 62025000000001003 від 08.10.2025, що заявлений прокурором на захист інтересів держави у порядку ст. 128 КПК України. Прийняти цивільний позов прокурора до розгляду в межах кримінального провадження.

Верховний Суд у постанові від 21.11.2019 у справі № 668/5277/16-к зробив такий висновок: «У статтях 36 та 128 КПК України визначено, що прокурор у кримінальному провадженні наділений правом пред`являти цивільний позов в інтересах держави.

Реалізація цього права залежить від дотримання прокурором встановлених у законі умов, які стосуються не тільки форми та змісту позовної заяви, а й інших правових факторів. Цими умовами визначено порядок подання цивільного позову і обов`язок суду прийняти позовну заяву, якщо вона відповідає вимогам законодавства. З моменту винесення судом ухвали про призначення судового розгляду кримінального провадження і починається розгляд заявлених прокурором позовних вимог, а до цього (у підготовчому судовому засіданні) відбувається перевірка заяви на відповідність її вимогам законодавства, адже форма та зміст позовної заяви у кримінальному провадженні повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються в порядку цивільного судочинства. За такого підходу механізм реалізації прокурором права на пред`явлення цивільного позову в кримінальному провадженні залежить від положень, закріплених у статтях119, 121, 122 ЦПК України.»

«Підстава цивільного позову прокурора в кримінальному провадженні поділяється на фактичну основу та процесуальні передумови. Фактична основа являє собою комплекс юридично значущих обставин (юридичних фактів), з якими матеріальний закон пов`язує виникнення правовідносин між державою, що зазнала майнової шкоди, та особами, зобов`язаними її відшкодувати (обвинуваченим, цивільним відповідачем), і з яких прокурор виводить свою матеріально-правову вимогу».

Отже, саме у підготовчому провадженні суд має здійснити перевірку цивільного позову у кримінальному провадженні на відповідність вимогам як КПК України, так і ЦПК України.

Здійснюючи перевірку цивільного позову, поданого прокурором в інтересах держави в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, заслухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали провадження, суд дійшов таких висновків.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1-5 статті 55 КПК, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

Відповідно до вимог ст.56 КПК України - потерпілий протягом кримінального провадження має право, зокрема на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом.

Частиною 1 статті 60 КПК визначено, що заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим. При цьому за частиною 2 статті 60 КПК, заявник має право: 1) отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію; 1-1) отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань; 2) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи; 3) отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.

Тобто безумовною підставою для набуття юридичною особою статусу потерпілого чи цивільного позивача у кримінальному провадженні є подання відповідної заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого, чи позовної заяви.

Відповідно до ч.1 ст.61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила цивільний позов.

Відповідно до ч.2 ст.61 КПК України права та обов`язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду. Цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред`явлено цивільний позов у порядку встановленому КПК (ч.1 ст.62 КПК України). За змістом наведених норм, КПК чітко відокремлює процесуальні статуси заявника та потерпілого із різними обсягами їх процесуальних прав, а також визначає, що безумовною підставою для набуття будь-якою особою (зокрема й юридичною) статусу потерпілого у кримінальному провадженні є факт реального та безпосереднього завдання їй шкоди кримінальним правопорушенням, що дає право вимоги відшкодування такої шкоди в порядку цивільного судочинства в межах кримінального провадження за умови доведення такого факту належними та допустимими доказами.

Згідно статті 127 Кримінального процесуального кодексу України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого.

Відповідно до вимог ч.3 ст.128 КПК України цивільний позов в інтересах держави може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом. Прокурор, який пред`являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених Законом України «Про прокуратуру».

У відповідності до норм ч. 1 ст.62 КПК України цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально протиправними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред`явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.

Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: 5) подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом (ч. 6 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з приписами ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (постанова ВСУ від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц).

Відповідно до ч.3 ст.57 ЦПК України, якщо особа, яка має цивільну процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду.

Згідно ч.2 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

В ході підготовного судового засідання встановлено, що Головне управління пенсійного фонду в Черкаській області, за наявності порушень інтересів держави, зазначених в позові прокурора, не підтримує позовних вимог в даному кримінальному провадженні, про що зазначає в своєму листі, з якого вбачається, що на даний момент установа не визнає себе потерпілою, у розумінні заподіяння їй реальної майнової шкоди. Крім того, Головне управління пенсійного фонду в Черкаській області проінформувало Офіс Генерального прокурора, що цивільний позов установою у рамках кримінального провадження заявлятися не буде, в зв`язку з відсутністю об`єктивних підстав для стягнення коштів, нарахування яких він сам вважає правомірним.

Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у Рішенні № 6-р(ІІ)/2025, участь прокурора в судовому процесі в інтересах держави є винятковим заходом і має виключно субсидіарний характер. Це означає, що прокурор не може підміняти собою компетентний орган державної влади, який наділений повноваженнями здійснювати захист відповідних інтересів у суді. У цьому провадженні таким органом є Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (ПФУ), яке є розпорядником коштів та володіє всією повнотою інформації щодо правомірності виплат.

В своєму листі ГУ ПФУ від 15.09.2025 № 2066/5 державний орган офіційно констатував, що нарахування та виплата пенсії ОСОБА_8 здійснювалися у повній відповідності до чинного законодавства, а виплати проводилися на підставі документів, які на момент надання відповіді є чинними та не визнані недійсними у встановленому законом порядку. Оскільки документи, що стали підставою для призначення пенсії, не скасовані, орган-розпорядник не має правових підстав вважати ці виплати незаконними. Тому установа не визнає себе потерпілою у розумінні заподіяння їй реальної майнової шкоди, та цивільний позов установою, у рамках кримінального провадження, заявлятися не буде, в зв`язку з відсутністю об`єктивних підстав для стягнення коштів нарахування яких він сам вважає правомірним.

Крім того, Конституційний Суд України у згаданому рішенні надав чітке тлумачення процесуальних наслідків подання прокурором позову за відсутності належних підстав для представництва. Суд зазначив, що у разі, якщо прокурор не обґрунтував, належним чином неможливість захисту інтересів держави самим компетентним органом, суддя зобов`язаний повернути таку позовну заяву на підставі норм процесуального права.

З огляду на обставини встановлені в ході судового розгляду, суд приходить до висновку, про необхідність залишення цивільного позову прокурора у кримінальному провадженні №62025000000001003 заступника начальника Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв`язку з масовими протестами у 2013-2014 роках Офісу Генерального прокурора ОСОБА_16 , поданого в інтересах держави в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області подано цивільний позов до ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 про відшкодування матеріальної шкоди завданої кримінальним правопорушенням без розгляду.

Суд вважає необхідним роз`яснити, що залишення цивільного позову без розгляду, не позбавляє потерпілу особу звернутися до суду з цивільним позовом в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.127-128, 314, 315, 316, 317 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Цивільний позов прокурора у кримінальному провадженні № 62025000000001003 заступника начальника Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв`язку з масовими протестами у 2013-2014 роках Офісу Генерального прокурора ОСОБА_16 , поданий в інтересах держави в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області до ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням залишити без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення щодо неї можуть бути включені в апеляційну скаргу на рішення, яке буде прийнято за наслідками розгляду кримінального провадження.

Суддя ОСОБА_1