Рішення № 137435969, 16.06.2026, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/606/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

"16" червня 2026 р.

Здолбунівський районний суд Рівненської області

у складі: головуючого судді Кушніра О.Г.,

секретар судового засідання Парфенюк Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Здолбунів Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про припинення зобов`язань та стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

У поданій в системі «Електронний суд» заяві позивач просить:

- визнати припиненим зобов`язання за договором кредиту №161Д від 14.04.2008 року, укладеним між АКБСР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 ;

- визнати припиненою іпотеку за іпотечним договором №161Д-1 від 14.04.2008 року, укладеним між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 , посвідченим приватним нотаріусом Здолбунівського районного нотаріального округу Грабар А.О. та зареєстрованим в реєстрі за №495;

- припинити обтяження майна та виключити: запис про іпотеку 3420903 від 14.04.2008 року, номер запису 34880935, реєстраційний номер іпотеки 7009785, внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 8042802 від 18.11.2013 року, та запис про обтяження 3420927 від 14.04.2008 року, реєстраційний номер обтяження 7009661, внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 8042802 від 18.11.2013 року;

- стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 50000 грн. та понесені судові витрати, обґрунтовуючи повним виконанням позичальником зобов`язань перед АТ «Сенс Банк» за кредитним договором.

У відзиві на позов відповідач просить в задоволені позову відмовити, мотивуючи тим, що наявність судового рішення про стягнення поточної заборгованості за кредитним договором, яке не виконано боржником належним чином чи виконано із простроченням, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не припиняє зобов`язання в цілому і не позбавляє кредитора права на стягнення інших передбачених договором платежів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору. Перерахування грошових коштів на рахунок кредитора за виданим судом 31 серпня 2011 року виконавчим листом відбувалось у 2025 році в гривні, в той як між сторонами виникли невиконані зобов`язання в іноземній валюті. Кредитор має право на нарахування процентів та інших платежів, передбачених у договорі, та сум, визначених статтею 625 ЦК України, за період невиконання рішення суду, а тому не можна вважати, що зобов`язання виконано в повному обсязі.

Відповідь на відзив позивач та його представник не подавали.

Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, клопотань про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю прибуття з поважних причин не надходило.

Згідно поданого представником позивача клопотання позовні вимоги підтримує повністю та просить розглянути справу без їх участі.

З`ясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Положеннями ст.ст.526, 527, 530 ЦК України визначено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 598 ЦК України за загальним правилом зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч.1 ст.599 ЦК України).

Установлено, що 14 квітня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», яке рішенням №5/2019 від 15 жовтня 2019 року припинено шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк», перейменованого 12 серпня 2022 року позачерговими загальними зборами акціонерів на АТ «Сенс Банк», та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №161Д, за умовами якого останній отримав кредит на споживчі потреби в сумі 68000 доларів США зі сплатою 13,5 відсотків за користування кредитними коштами та сплатою останнього платежу 13 квітня 2018 року.

В якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов`язань щодо погашення кредиту 14 квітня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладений іпотечний договір №161Д-1, за умовами якого іпотекодавцем передано в іпотеку належну ОСОБА_1 на праві приватної власності квартиру по АДРЕСА_1 , загальною площею 51,1 кв.м.

Пунктом 6.2 кредитного договору визначено, що у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони керуючись законом про третейські суди» домовились про розгляд спорів за кредитними зобов`язаннями третейським суддею Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться в м.Київ.

21 вересня 2011 року Дніпровським районним судом м.Києва видано виконавчий лист в справі №6-3418/11, за яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором №161Д від 14 квітня 2008 року в сумі 680 227 грн. 48 коп. та третейський збір в сумі 7502 грн. 27 коп.

Указаний виконавчий документ стягувачем пред`явлено до примусового виконання.

З постанови приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Ярмошевич Н.О. про закінчення виконавчого провадження №67982682 від 04 червня 2025 року вбачається, що за виданим Дніпровським районним судом м.Київ виконавчим листом №6-3418/11 від 21 вересня 2011 року з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» стягнуто заборгованість за кредитним договором №161Д від 14 квітня 2008 року в сумі 680227 грн. 48 коп. та третейський збір в сумі 705,27 грн. і виконавче провадження закінчено у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду у повному обсязі, відповідно до п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».

Проте, обставини повного виконання зобов`язань за кредитним договором №161Д від 14 квітня 2008 року, кредитні кошти за яким отримуватися в іноземній валюті в сумі 68000 доларів США, а за виконавчим листом у справі №6-3418/11 від 21 вересня 2011 року заборгованість стягнута в національній лише в 2025 році, відповідач заперечує з наведених у відзиві мотивів.

Положеннями ст.611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зокрема, ст.625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості.

Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень ст.549 цього Кодексу.

Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі №444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі №310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року в справі №202/4494/16-ц вбачається, що якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред`явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі ст.1050 ЦК України.

Разом з тим права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення.

Зазначена позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі №310/11534/13-ц, від 04 червня 2019 року в справі №916/190/18.

Рішення третейського суду, на підставі якого Дніпровським районним судом м.Києва видано виконавчий лист, в матеріалах справи відсутнє, що унеможливлює з`ясувати предмет спору між кредитором та позичальником, який виник до завершення у 2018 році строку кредитування та розглядався третейським суддею, а саме, з чого складається стягнута заборгованість в сумі 680 227 грн. 48 коп., за який період та чи є ця заборгованість простроченою, поточною чи достроково стягнуто всю суму заборгованості за всіма платежами, які позичальник мав сплатити за умовами кредитного договору.

А відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень.

За умовами кредитного договору №161Д від 14 квітня 2008 року останнім днем погашення кредиту визначено 13 квітня 2018 року.

Відповідно до ч.1 ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Проте, згідно п.12 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року до 20 травня 2020 року на всій території України був встановлений карантин.

Дію карантину, встановленого цією постановою, продовжено з 22 травня до 31 липня 2020 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року №392, враховуючи зміни, внесені постановою КМУ від 17 червня 2020 року №500.

Далі дію карантину, встановленого цією постановою, продовжено з 1 серпня до 19 грудня 2020 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року №641, враховуючи зміни, внесені постановами Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2020 року №760, від 13 жовтня 2020 року №956, від 9 грудня 2020 року №1236.

У подальшому дію карантину, встановленого цією постановою, продовжено з 19 грудня 2020 року до 31 серпня 2022 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року №1236, враховуючи зміни, внесені постановами Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року №104, від 21 квітня 2021 року №405, від 16 червня 2021 року №611, від 11 серпня 2021 року №855, від 22 вересня 2021 року №981, від 15 грудня 2021 року №1336, від 23 лютого 2022 року №229, від 27 травня 2022 року №630 та з 01 липня 2023 року скасований.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в країні запроваджено воєнний стан, який на даний час триває.

Пунктом 19«Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України передбачалося, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Указаний пункт 19 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України виключено на підставі Закону України №4434-IX від 14.05.2025 року, та з 04 вересня 2025 року перебіг строку позовної давності продовжено.

Отже, строки позовної давності щодо стягнення заборгованості за черговими платежами, які виникли до 13 квітня 2018 року за кредитним договором чи відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами в порядку ст.625 ЦК України внаслідок тривалого невиконання судового рішення суду, не закінчилися.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання припиненим зобов`язання за кредитним договором та договором іпотеки від 14 квітня 2008 року є недоведеними, а тому в задоволені цих вимог та похідних про припинення обтяження на майно і стягнення моральної шкоди слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.258-273, 351 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про припинення зобов`язань та стягнення моральної шкоди відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанціїпротягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: