Ухвала суду № 137434478, 16.06.2026, Кобеляцький районний суд Полтавської області

532/1369/26

2/532/1062/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді Мороз Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Крейс О.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цивільну справу за позовом адвоката Пелиха Олега Віталійовича в інтересах ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» про стягнення заборгованості

Встановив:

У провадженні Кобеляцького районного суду Полтавської області перебуває справа за позовом Пелиха Олега Віталійовича в інтересах ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» про стягнення заборгованості у сумі 18772,85 грн.

Представник позивача, ОСОБА_1 адвокат Пелих О. В. подав заяву про відмову від позову та закриття провадження в справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки вже після пред`явлення позову відповідач повністю задовольнив вимоги позивача, сплативши борг за квітень 2025 року та прохав стягнути судові витрати на правничу допомогу в розмірі 4659,20 грн.

Представник відповідача ТОВ «Полтаваенергозбут» - Гержан В.Д. подав до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому зазначила, що підстав для задоволення вимог до ТОВ «Полтаваенергозбут» про розподіл судових витрат немає. Зазначені адвокатом витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критерію співмірності та розумності їхнього розміру, крім того борг погашено до відкриття провадження у справі. Прохає зменшити розмір відшкодування відповідачем витрат на надання правової допомоги та прокласти їх на позивача.

Суд, розглянувши подані представником позивача заяву, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Враховуючи, що представник позивача подав заяву про закриття провадження в зв`язку з його відмовою від позову, що не суперечить вимогам цивільно-процесуального кодексу, суд дійшов висновку про прийняття відмови позивача від позову та закриття провадження по даній справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

За ч. 3 ст. 142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями ч. 1-3 ст. 137 ЦПК визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною 3 ст. 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

На підтвердження вимог про стягнення судових витрат на правничу допомогу суду надано:

- ордер на надання правничої допомоги від 26.05.2026 року згідно договору про надання правової допомоги № 0545 від 05 лютого 2025 року (а.с. 12);

- витяг із Договору з договору про надання правової допомоги № 0545 від 05.02.2025 року, укладеного між АО «Адвокат» і Соколенко Андрієм Миколайовичем для здійснення захисту, представництва та/або надання інших видів правової допомоги (а.с. 13);

- доручення про надання правової допомоги від 26.05.2026 року;

- розрахунок розміру витрат на професійну правничу допомогу, надану адвокатом АО «Адвокат» Пелих О. В., відповідно до якого розмір витрат на професійну правничу допомогу визначається як добуток часу витраченого адвокатом на надання такої допомоги і почасового тарифу, який становить 332,80 грн (10% розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня року проведення розрахунків) за годину надання правової допомоги. За період з 26.05.2026 року по 27.05.2026 року витрачено часу за виконані послуги сукупністю 14:00 годин. Розмір витрат становить 14 год 00 хв х 332,80 грн = 4659,20 грн. (а.с. 14);

- рахунок-фактуру від 27.05.2025 року на суму 4659,20 грн. При цьому сторони погодили, що 4659,20 грн ОСОБА_1 сплачує протягом п`яти робочих днів з дня набрання законної сили судовим рішенням (а.с. 15).

За змістом ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.

Принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як уже зазначалося вище, включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 14 листопада 2019 року по справі № 826/15063/18, додатковій постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року в справі № 201/14495/16-ц.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто в розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони в разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Втручання суду в договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц суд звернув увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, в положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Представник відповідача ТОВ «Полтаваенергозбут» подав клопотання про зменшення судових витрат на правничу допомогу, в якому прохала зменшити розмір відшкодування відповідачем витрат на надання правничої допомоги та покласти їх на позивача, зважаючи на відсутність складності процесуальних документів, поданих адвокатом, характер виконаних робіт, складних розрахунків заборгованості у цій справі та завищеного часу, який витрачає адвокат на виготовлення даних процесуальних документів, зазначеного в розрахунку розміру витрат на професійну правничу допомогу, ціни позову, погашення боргу до відкриття провадження у справі, а також принципу співмірності та розумності судових витрат, критеріїв реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно ч. 1 ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Суд враховує те, що представник позивача систематично звертаєся до Кобеляцького районного суду Полтавської області з аналогічними позовними заявами до ТОВ «Полтаваенергозбут» про стягнення заборгованості за отриману від позивача електроенергію згідно договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом.

Також витрачений представником позивача час на надання правової допомоги є явно завищеним, а тому підлягає зменшенню.

На підставі викладеного вище, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 2500 гривень, а тому заява про ухвалення рішення про розподіл судових витрат підлягає задоволенню частково.

На підставі викладеного вище, заява про ухвалення рішення про розподіл судових витрат підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 142, 255, 256 ЦПК України, суд,

Постановив:

Прийняти відмову від позову адвоката Пелиха Олега Віталійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" про стягнення заборгованості.

Провадження у справі - закрити.

Клопотання представника відповідача ТОВ «Полтаваенергозбут» - Гержан В.Д. про зменшення судових витрат на правничу допомогу задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» (код ЄДРПОУ 42223804, юридична адреса: м. Полтава вул. Панянка,65б Полтавської області) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , понесені ним судові витрати на правничу допомогу в розмірі 2500,00 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Сторони:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканець АДРЕСА_1 ;

відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут», код ЄДРПОУ 42223804, юридична адреса: м. Полтава, вул. Панянка, 65б Полтавської області.

Суддя