Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 373/353/26
Провадження № 2/373/824/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2026 року м. Переяслав
Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Опанасюка І.О.,
за участю:
секретаря судових засідань Бутович Я.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 373/353/26 за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Зміст позовних вимог.
Представник позивача Шкапенко О.В. звернувся до суду з вказаним позовом та просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК»(далі за текстом - АТ «А-Банк») заборгованість за кредитним договором приєднання Б/Н від 01.04.2021 у розмірі 54212.37 грн, яка складається з заборгованості за кредитом - 44982.63 грн та заборгованості по відсоткам - 9229.74 грн. Також, просить судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 2662.40 грн стягнути з відповідача.
Позов обґрунтовано тим, що 01.10.2023 відповідач звернувся до АТ «А-Банк» з метою отримання банківських послуг та підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк». У той же день відповідачем підписано заяву про встановлення кредитного ліміту та заяву про відкриття поточного рахунку, на підставі яких йому відкрито поточний рахунок та встановлено кредитний ліміт.
Відповідач користувався кредитним лімітом, але не повернув своєчасно грошові кошти для погашення кредитного зобов`язання, тому станом на 03.02.2026 виникла заборгованість у розмірі 54212.37 грн, з яких: 44982.63 грн. заборгованість за кредитом та 9229.74 грн. заборгованість за відсотками, яку банк просить стягнути.
Рух справи в суді.
Ухвалою від 09.03.2026 відкрито провадження в даній справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Поштове відправлення із копією ухвали суду, надіслане за зареєстрованим місцем проживання відповідача, повернулось без вручення з поштовою відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою; «за закінченням терміну зберігання».
02.06.2026 ухвалою Переяславського міськрайонного суду Київської області розгляд справи призначено за правилами спрощеного провадження з викликом сторін. Відповідач повідомлявся про дату і час судового засідання шляхом розміщення оголошення на сайті судової влади України.
Судове засідання призначене на 13:30 год 16.06.2026.
В судове засідання представник позивача не з`явився, просить справу розглядати без його участі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України в порядку частини 11 статті 128 ЦПК України.
У встановлений судом строк відповідачем, який належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, не надано відзиву на позов без поважних причин, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до частини 2 статті 191 ЦПК України.
Зважаючи на відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні та незначну складність спору, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання, а тому справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України.
Судом встановлено наступне.
01.04.2021 ОСОБА_1 звернувся до АТ «А-Банк» де підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», яка є складовою частиною кредитного договору та у якій, серед іншого, засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем (дані відкритого ключа відображено у заяві), який буде використовуватись для вчинення правочинів та платіжних операцій.
Також відповідач підписав анкету - заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком від 01.04.2021 відповідно до якої просив відкрити рахунок та встановити кредитний ліміт.
Також у підтвердження встановлення лімітів за договором Б/Н від 01.04.2021 суду надано довідку за лімітами сформовану позивачем.
Суду надано підписаний відповідачем за допомогою простого електронного підпису паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», в якому також визначені, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, що свідчить про обізнаність відповідача з суттєвими умовами кредитування та надання згоди на прийняття цих умов.
Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44.40 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості, станом на 03.02.2026 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від Б/Н від 01.04.2021 становить 54212.37 грн, з яких: 44982.63 грн. заборгованість за кредитом та 9229.74 грн. заборгованість за відсотками.
З наведеного розрахунку заборгованості також убачається, що відповідачем були проведені сплати в рахунок погашення заборгованості за кредитним Договором Б/Н від 01.04.2021 різними сумами, та використовувались кредитні кошти.
З довідки за картами сформованої АТ «А-Банк»,на ім`я РОЗОВИК ПАВЛО (IПН НОМЕР_1 ) відкрито рахунок № НОМЕР_2 та видано наступні картки: № НОМЕР_3 , строком дії до грудня місяця 2031 року; № НОМЕР_4 , строком дії до грудня місяця 2031 року; № НОМЕР_5 , строком дії до грудня місяця 2031 року; № НОМЕР_6 , строком дії до березня місяця 2028 року; № НОМЕР_7 , строком дії до грудня місяця 2031 року.
До заявки про видачу кредиту, відповідачем додано скан-копію закордонного паспорта на ім`я ОСОБА_1 .
Згідно з випискою по картці (на якій відображено рух коштів по банківському рахунку відкритому на ім`я ОСОБА_1 ) від 03.02.2026 , ОСОБА_1 , на ім`я якого в АТ «А-Банк»відкритий банківський рахунок НОМЕР_8 користувався кредитними коштами в межах суми кредитного ліміту за період з 01.04.2021 по 03.02.2026.
Сума витрат за період 01.04.2021 по 03.02.2026 склала 299860.07 UAH
Сума зарахувань за період 01.04.2021 по 03.02.2026 склала 286188.96 UAH
Сума комісій за період 01.04.2021 по 03.02.2026 склала 5887.93 UAH
Норми права які підлягають застосуванню.
Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частиною 3 статті 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 628, 629 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.
Відповідно до частини 2 статті 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За правилом частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Отже, у розумінні статті 205, 207 ЦК України будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно статті 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до частини 4 статті 11 Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
За правилами частини 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Відповідно до частини 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За правилами частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями статті 12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Відповідно до положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова Установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
За правилами статті 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Висновки суду.
Судом встановлено, що відповідач 01.04.2021 звернувся до позивача подавши анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг «Кредитна картка» в АТ «А-БАНК» з метою отримання банківських послуг та підписав її електронним підписом.
Позичальник за допомогою інструменту ідентифікації пройшов автентифікацію, ідентифікацію та верифікацію як фізична особа відповідно до законодавства.
У такий спосіб, судом встановлено, що договір про встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком Б/Н від 01.04.2021 був укладений та підписаний в електронній формі і такі дії сторін узгоджуються з вимогами статті 6, 627 ЦК України та статті 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Отже, Договір був укладений в електронній формі, який відповідно до ст. 207 ЦК України та Закону України "Про електронну комерцію" прирівнюється до письмової форми, а укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.
Під час укладення Договору про встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком Б/Н від 01.04.2021 сторонами було досягнуто згоди з усіх його істотних умов, шляхом ознайомлення відповідача із паспортом споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору на таких умовах, шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14.06.2022 по справі № 757/40395/20-ц.
Як передбачено ч.2 ст.642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Тобто, якщо особа, схвалює даний правочин своїми наступними діями, суд задовольняє позов про стягнення боргу за таким кредитним договором.
Під схваленням правочину можуть розумітися будь-які дії, спрямовані на виконання укладеного правочину, в тому числі повна або часткова оплата товарів (робіт, послуг), їх приймання для використання, реалізація інших прав та обов`язків відповідно до укладеного правочину.
Відповідач схвалив даний правочин неодноразово здійснюючи часткову оплату за договір про встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком Б/Н від 01.04.2021 в рахунок повернення кредитних коштів, що підтверджується випискою по особовому рахунку відкритому на ім`я ОСОБА_1 в АТ «А-Банк».
У постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі №334/3056/15 зроблено висновок, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
Надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі на умовах, встановлених договором №18.03.2024-100002140 від 18.03.2024 підтверджено випискою по рахунку від 03.02.2026 наданої позивачем, відповідно до якої, на ім`я ОСОБА_1 в АТ «А-Банк»відкритий банківський рахунок НОМЕР_8 та відповідач користувався кредитними коштами в межах суми кредитного ліміту за період з 01.04.2021 по 03.02.2026, за якою сума витрат за вказаний період склала 299860.07 гривень, сума зарахувань склала 286188.96 гривень, а сума комісій склала 5887.93 гривень.
У такий спосіб, позивачем доведено належними, допустимими та достатніми доказами виникнення між АТ «А-Банк»та відповідачем зобов`язальних правовідносин на умовах, зазначених у договір про встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком Б/Н від 01.04.2021, а також суму за тілом кредиту - 44982.63 грн та заборгованості за відсотками - 9229.74 грн.
Згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину.
Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.
У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності договору Б/Н від 01.04.2021. Зазначений договір недійсним не визнано.
При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у цивільній справі № 342/180/17 зроблено висновок про те, що оскільки фактично отримані та використані Позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, Банк має право вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої ним суми кредитних коштів.
Враховуючи, що відповідач не виконав належним чином своїх зобов`язань та заявлену до стягнення заборгованість за кредитним договором Б/Н від 01.04.2021 у розмірі 54212.37 грн яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 44982.63 грн та заборгованості за відсотками - 9229.74 грн, суд вважає обґрунтованою та такою що підлягає до стягнення.
Інших сум до стягнення не заявлено.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Судові витрати.
Судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп. сплачений позивачем за подання позовної заяви, підлягає стягненню з відповідача в силу п. 1 ч.2 ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором Б/Н від 01.04.2021 у розмірі у розмірі 54212 (п`ятдесят чотири тисячі двісті дванадцять) гривень 37 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» судовий збір у розмірі 2662 гривень 40 коп.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач Позивач - Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» (місце знаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ 14360080);
відповідач ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя І. О. Опанасюк
Судове рішення № 137433452, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області) було прийнято 16.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 373/353/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: