Ухвала суду № 137429686, 16.06.2026, Зарічний районний суд м. Суми

Справа №591/6552/15-ц

Провадження № 6/591/235/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми у складі:

головуючого судді Северинової А.С.,

з участю секретаря судового засідання Волкової Є.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми без фіксування технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дубліката виконавчого листа, -

в с т а н о в и в :

20 квітня 2026 року ТОВ «Дебт форс» через систему «Електронний суд» звернулося до суду з вказаною заявою, у якій просить замінити стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» на правонаступника ТОВ «Дебт форс» у виконавчому листі № 591/6552/15-ц за позовом ТОВ «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 та видати дублікат виконавчого листа.

Заява мотивована тим, що заочним рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 12 січня 2016 року у справі № 591/6552/15-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором № 500943984.

Заявник зазначає, що ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 28 жовтня 2021 року замінено стягувача ПАТ «Альфа-Банк» на ТОВ «Вердикт Капітал».

02 лютого 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Лігал» було укладено договір № 02-02/23 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Кампсіс Лігал», а ТОВ «Кампсіс Лігал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за кредитним договором № 500943984.

В подальшому, 08 травня 2023 року між ТОВ «Кампсіс Лігал» та ТОВ «Дебт Форс» було укладено договір № 08-05/23 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кампсіс Лігал» відступило ТОВ «Дебт Форс», а ТОВ «Дебт Форс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за кредитним договором № 500943984.

Також зазначає, що 30 жовтня 2019 року Зарічним відділом державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні № 51228101 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, однак копію вказаної постанови разом з виконавчим документом стягувачем не отримано.

При цьому, зауважує, що 29 січня 2026 року Зарічним районним судом м. Суми було розглянуто заяву про заміну сторони та видачу дубліката виконавчого листа та відмовлено ТОВ «Дебт Форс» з таких підстав як: «Не надано доказів втрати виконавчого листа». Товариство, ознайомившись з даною ухвалою, для повного і всебічного розгляду справи, долучає матеріали справи, які перераховані у додатках заяви.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 28 квітня 2026 року відкрито провадження у справі за заявою та призначено судове засідання.

30 квітня 2026 року від представника боржниці ОСОБА_1 ОСОБА_2 надійшло письмове заперечення на повторну заяву про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку. При цьому, зауважує, що заявник у своїй заяві знову просить замінити вибулого стягувача на «Дебт Форс». Однак, ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 29 січня 2026 року у цій же справі вимогу про заміну сторони вже було задоволено. Повторний розгляд тієї ж вимоги є процесуально безпідставним і свідчить про використання заявником шаблонних документів без аналізу фактичних обставин справи. Вважає, що наданий «Акт про втрату» не є належним доказом об`єктивної втрати документа. Також звертає увагу, що такий акт є внутрішнім документом сторони стягувача (або його правопопередників). Цей акт не підтверджує факт втрати виконавчого документа під час пересилання засобами поштового зв`язку (відсутні довідки АТ «Укрпошта») або його знищення в матеріалах виконавчого провадження (відсутні довідки ДВС). Вказує також на пропуск строку пред`явлення не пов`язаний із воєнним станом, оскільки виконавчий лист було органом ДВС стягувачу 30 жовтня 2019 року. Проте з того часу і до 24 лютого 2022 року (понад 2 роки мирного часу) стягувач не пред`являв його до виконання. За таких обставин, вважає, що заявник не усунув недоліки, на які вказав суд в ухвалі від 29 січня 2026 року. Долучений внутрішній «Акт про втрату» лише доводить вину самого стягувача у зникненні документа і не є законною підставою для поновлення пропущених строків та видачі дубліката. У зв`язку з цим, просить у задоволенні заяви ТОВ «Дебт форс» відмовити у повному обсязі.

Представник заявника в судове засідання не з`явився, у поданій заяві просив розгляд справи проводити без його участі. Представник боржниці ОСОБА_1 ОСОБА_2 у письмових запереченнях просить розгляд справи проводити за наявними у справі матеріалами без їхньої участі. Інші учасники в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 12 січня 2016 року позов Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» суму боргу за кредитним договором від 29 травня 2014 року 96274 грн 34 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» 962 грн 74 коп. судового збору (том 1, а.с. 61-62).

Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 23 травня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Заочне рішення Зарічного районного суду м. Суми від 12 січня 2016 року залишено без змін (том 1, а.с. 171-172).

Постановою старшого державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області Ляшенко Л.В. від 30 жовтня 2019 року виконавчий лист № 591/6552/15-ц, виданий 01 березня 2016 року Зарічним районним судом м. Суми про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа банк» заборгованості в розмірі 96274,34 грн повернуто стягувачу на підставі п. 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 28 жовтня 2021 року замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» при примусовому виконанні рішення суду у справі № 591/6552/15-ц за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 500943984 (том 2, а.с. 5-6).

02 лютого 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Фінанс» було укладено договір № 02-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Кампсіс Фінанс», а ТОВ «Кампсіс Фінанс» набуло права вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників, у тому числі, до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 500943984 (том 2, а.с. 105 на звороті 108, 112 на звороті).

В подальшому, 08 травня 2023 року між ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОВ «Дебт Форс» було укладено договір № 08-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кампсіс Фінанс» відступило ТОВ «Дебт Форс», а ТОВ «Дебт Форс» набуло право вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників, у тому числі, до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 500943984 (том 2, а.с. 108 на звороті 110, 111-112, 113).

Рішенням єдиного учасника ТОВ «Кампсіс Фінанс» від 01 листопада 2023 року змінено найменування Товариства та затверджено найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал» (том 2, а.с. 114, 115).

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 29 січня 2026 року заяву ТОВ «Дебт Форс» задоволено частково. Замінено у виконавчому провадженні з виконання виконавчих листів по справі № 591/6552/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитом, стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс». У іншій частині заяви відмовлено (том 2, а.с. 90-91).

Відповідно до акта перевірки матеріалів кредитної справи ТОВ «Дебт Форс» від 03 листопада 2025 року проведеною перевіркою наявних оригіналів та копій матеріалів кредитної справи № 500943984 щодо позичальника ОСОБА_1 , перевіркою проведеної переписки з попередніми кредиторами ПАТ «Альфа-Банк», ТОВ ««Вердикт Капітал», ТОВ «Кампсіс Лігал» та органами виконавчої служби, перевіркою вихідної кореспонденції із розкриттям конвертів стосовно вказаного позичальника встановлено факт втрати/відсутності оригіналів виконавчих листів по справі № 591/6552/15-ц виданих на підставі рішення Зарічного районного суду м. Суми від 12.01.2016 року (том 2, а.с. 103).

Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених Конституцією України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Згідно з пунктом 17.4 розділу ХIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

При цьому, пунктом 1 частини 4 статті 12 цього ж Закону передбачено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Як передбачено частиною 5 статті 12 вказаного Закону, у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Разом з цим, у пункті 10-2 Розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Як вбачається з постанови старшого державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області Ляшенко Л.В. від 30 жовтня 2019 року, виконавчий лист № 591/6552/15-ц, виданий 01 березня 2016 року Зарічним районним судом м. Суми про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа банк» заборгованості в розмірі 96274,34 грн повернуто стягувачу на підставі п. 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», тобто з підстав того, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Таким чином, ураховуючи, що виконавчий лист було пред`явлено до виконання, тому строк пред`явлення виконавчого документа до виконання перервався. Разом з тим, ураховуючи, що виконавчий лист було повернуто стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення суду, тому строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, тобто з 30 жовтня 2019 року.

Факт втрати стягувачем оригіналу виконавчого листа підтверджується актом перевірки матеріалів кредитної історії від 03 листопада 2025 року (том 2, а.с. 103).

Так чином, ураховуючи обставини того, що виконавчий документ було втрачено, а передбачений ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» строк, встановлений для пред?явлення виконавчого листа до виконання не закінчився, оскільки підпунктом 4) пункту 10-2 Розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» строк пред`явлення виконавчого документа до виконання перервався, наявні підстави для задоволення вимог заяви в частині видачі дубліката виконавчого листа.

Водночас, вирішуючи вимоги заяви в частині заміни сторони виконавчого провадження, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що у листопаді 2025 року заявник ТОВ «Дебт Форс» зверталося до суду з питання заміни сторони виконавчого провадження і ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 29 січня 2026 року заяву ТОВ «Дебт Форс» задоволено частково. Замінено у виконавчому провадженні з виконання виконавчих листів по справі № 591/6552/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитом, стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс». У іншій частині заяви відмовлено (том 2, а.с. 90-91).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 листопада 2024 року у справі № 186/871/14-ц виснувала, що ухвала про відмову в задоволенні (про задоволення) заяви про видачу дубліката виконавчого документа, постановлена під час вирішення судом процесуального питання, пов`язаного з виконанням судового рішення, не є ухваленням рішення, яке набрало законної сили в розумінні статей 186, 255 ЦПК України (статей 175, 231 ГПК України).

Така ухвала про відмову в задоволенні (про задоволення) заяви під час вирішення судом процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судового рішення, не може бути підставою для закриття провадження у справі за пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України (пунктом 3 частини першої статті 231 ГПК України).

При цьому Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

З огляду на пункт 1 частини другої статті 44 ЦПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Отже, наявність ухвали про відмову у задоволенні (про задоволення) заяви під час вирішення судом процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судового рішення, є підставою застосування наслідків, визначених пунктом 1 частини другої статті 44 ЦПК України (подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин).

Ураховуючи, що заявник вже звертався до суду з аналогічним питанням та з тих самих підстав і ухвалою суду від 29 січня 2026 року заяву ТОВ «Дебт Форс» задоволено в частині заміни стягувача у виконавчому провадженні, суд дійшов висновку, що подання заявником 20 квітня 2026 року аналогічної заяви з того самого питання і з тих самих підстав є зловживанням ним процесуальними правами.

Відповідно до частини 3 статті 44 ЦПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про залишення без розгляду заяви ТОВ «Дебт Форс» в частині вимог заяви про заміну сторони виконавчого провадження у зв`язку із зловживанням заявником процесуальними правами.

Водночас, відсутні підстави для залишення без розгляду заяви в частині видачі дубліката виконавчого листа, оскільки заявником наведені нові обставини і подані додаткові докази для підтвердження цих обставин.

Отже, заява підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 44, п. 17.4 розділу ХIII «Перехідні положення» ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» задовольнити частково.

Видати дублікат виконавчого листа у справі № 591/6552/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» в частині заміни сторони виконавчого провадження залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повне судове рішення складено 16 червня 2026 року.

Суддя А.С. Северинова