Рішення № 137428679 від 16.06.2026 , Київський окружний адміністративний суд

Єдиний державний реєстр судових рішень

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року м. Київ справа №320/27776/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши за правилами загального позовного провадження у письмовому провадження за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду м. Києва адміністративний позов Приватного підприємства ТРАНСЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ (адреса 04060, Україна, місто Київ, вулиця Ризька, будинок 73-Г, офіс 1; ЄДРПОУ 44786357) до Головного управління Державної податкової служби України у Київській області (адреса Україна , 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 5А, ЄДРПОУ 44096797) та Державної податкової служби України (адреса Україна, 04655, м. Київ, Львівська площа, буд. 8 ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії (з урахуванням уточнення позовних вимог),

встановив:

Суть спору та процесуальні дії у справі.

Уповноважений представник позивача Приватного підприємства ТРАНСЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ звернулась у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби України у Київській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, у якому просить суд:

-Визнати протиправними та скасувати наступні рішення комісії ГУ ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, складені відносно ПП «ТРАНСЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ»:

№ 12153134/44786357 від 04.12.2024 року, яким відмовлено у реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 5 від 14.12.2023 року;

№ 12153135/44786357 від 04.12.2024 року, яким відмовлено у реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 6 від 15.12.2023 року;

№ 12153137/44786357 від 04.12.2024 року, яким відмовлено у реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 12 від 19.12.2023 року;

№ 12153136/44786357 від 04.12.2024 року, яким відмовлено у реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 13 від 21.12.2023 року;

№ 12153138/44786357 від 04.12.2024 року, яким відмовлено у реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 14 від 21.12.2023 року;

№ 12153140/44786357 від 04.12.2024 року, яким відмовлено у реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 15 від 22.12.2023 року;

№ 12153139/44786357 від 04.12.2023 року, яким відмовлено у реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 16 від 25.12.2023 року;

№ 12153142/44786357 від 04.12.2024 року, яким відмовлено у реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 17 від 27.12.2023 року;

№ 12153141/44786357 від 04.12.2024 року, яким відмовлено у реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 18 від 27.12.2023 року;

-Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати наступні податкові накладні Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання до реєстрації : податкову накладну № 5 від 14.12.2023 року на загальну суму 3 700 000, 00 грн., в т.ч. ПДВ на суму 616 666,67 грн.; податкову накладну № 6 від 15.12.2023 року на загальну суму 15 000 000,00 грн., в т.ч. ПДВ на суму 2 500 000,00 грн.; податкову накладну № 12 від 19.12.2023 року на загальну суму 2 500 000,00 грн. в т.ч. ПДВ в сумі 416 666,67 грн.; податкову накладну № 13 від 21.12.2023 року на загальну суму 2 500 000,00 грн. в т.ч. ПДВ на суму 416 666,67 грн.; податкову накладну № 14 від 21.12.2023 року на загальну суму 5 000 000,00 грн. в т.ч. ПДВ на суму 833 333,33 грн.; податкову накладну № 15 від 22.12.2023 року на загальну суму 2 000 000,00 грн. в т.ч. ПДВ на суму 333 333,33 грн.; податкову накладну № 16 від 25.12.2023 року на загальну суму 850 000,00 грн. в т.ч. ПДВ на суму 141 666,67 грн.; податкову накладну № 17 від 27.12.2023 року на загальну суму 100 000,00 грн. в т.ч. ПДВ на суму 16 666,67 грн.; податкову накладну № 18 від 27.12.2023 року на загальну суму 1 200 000,00 грн. в т.ч. ПДВ на суму 200 000,00 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Вісьтак М. Я.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.06.2025 року ухвалено залишити без руху позовну заяву Приватного підприємства ТРАНСЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ до Головного управління Державної податкової служби України у Київській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.06.2025 позов прийнято та відкрито провадження у справі.

Позиція сторін.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що після отримання квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних №№ 5, 6, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, складених за результатами господарських операцій із ПП «СІВЕР-НАФТА», ним було виконано вимоги контролюючого органу та подано до Комісії ГУ ДПС у Київській області письмові пояснення разом із копіями первинних документів на підтвердження здійснення відповідних господарських операцій. Позивач стверджує, що надані документи містили детальний опис господарської діяльності підприємства, відомості щодо взаємовідносин із контрагентом та підтверджували реальність операцій, за результатами яких були складені спірні податкові накладні. Незважаючи на подання зазначених пояснень і документів, рішеннями Комісії ГУ ДПС у Київській області від 04.12.2024 було відмовлено в реєстрації податкових накладних в ЄРПН з підстав надання платником податків копій документів, складених або оформлених із порушенням законодавства, із зазначенням у додатковій інформації про відсутність документів щодо придбання товару. Таким чином, Приватного підприємства ТРАНСЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

08.07.2025 на адресу Київського окружного адміністративного суду представник Державної податкової служби України скеровано спільний письмовий відзив.

Відповідачі заперечують проти задоволення позовних вимог та вважають оскаржувані рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області від 04.12.2024 №№ 12153134/44786357, 12153135/44786357, 12153137/44786357, 12153136/44786357, 12153138/44786357, 12153140/44786357, 12153139/44786357, 12153142/44786357 та 12153141/44786357 такими, що прийняті відповідно до вимог податкового законодавства. Зазначають, що підставою для відмови у реєстрації податкових накладних № 5 від 14.12.2023, № 6 від 15.12.2023, № 12 від 19.12.2023, № 13 від 21.12.2023, № 14 від 21.12.2023, № 15 від 22.12.2023, № 16 від 25.12.2023, № 17 від 27.12.2023 та № 18 від 27.12.2023 стало надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, а також відсутність документів щодо придбання товару. На думку відповідачів, процедура зупинення реєстрації податкових накладних та прийняття рішень про їх реєстрацію або відмову у реєстрації здійснювалася відповідно до вимог Податкового кодексу України, Порядку № 1165 та Порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 520. Вказують, що зазначеними нормативними актами визначено як алгоритм дій контролюючого органу, так і перелік документів, які платник податків повинен подати для підтвердження реальності господарської операції та вирішення питання щодо реєстрації податкової накладної. Відповідачі зазначають, що реєстрацію спірних податкових накладних було зупинено у зв`язку з відповідністю позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. При цьому у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних було зазначено підставу такого зупинення та запропоновано надати пояснення і документи для розгляду питання щодо реєстрації податкових накладних. На переконання відповідачів, така інформація була достатньою для розуміння платником причин зупинення реєстрації та переліку необхідних дій для її поновлення. Відповідачі посилаються на те, що рішенням контролюючого органу від 06.12.2023 № 65955 ПП «ТРАНСЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ» було визнано таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Як підстави ризиковості зазначено придбання товарів (послуг) у платників податків, щодо яких прийняті рішення про відповідність критеріям ризиковості, а також постачання товарів (послуг) таким платникам податків. Відповідачі вказують, що після отримання від позивача повідомлень з поясненнями та копіями документів Комісією регіонального рівня проведено їх розгляд, за результатами якого встановлено надання первинних документів, складених із порушенням законодавства. З огляду на це прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних із зазначенням додаткової інформації про відсутність документів щодо придбання товару. Крім того, відповідачі зазначають, що податкові накладні складені за операціями з ПП «СІВЕР-НАФТА», яке також віднесено до платників податків, що відповідають критеріям ризиковості. При цьому контролюючим органом враховано наявну податкову інформацію щодо такого контрагента, зокрема відсутність необхідних матеріальних ресурсів для здійснення відповідних операцій, недостатність місць зберігання товару, здійснення операцій із ризиковими платниками податків та інші обставини, які, на думку відповідачів, свідчать про ризиковість господарських операцій. З урахуванням наведеного відповідачі вважають, що рішення про відмову у реєстрації спірних податкових накладних прийняті в межах наданих повноважень, відповідно до встановленої процедури та на підставі поданих платником документів, які не підтверджували можливість реєстрації таких податкових накладних.

Процесуальні засади розгляду справи у письмовому провадженні.

У спільному відзиві сторони відповідача від 08.07.2025, представники просили суд розгляд справи здійснювати в судовому засіданні з викликом сторін.

Водночас, суд враховуючи зазначені обставини, обсяг та характер доказів у справі, для об`єктивного та повного з`ясування обставин справи, дійшов висновку, що розгляд даної справи слід проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Справа, що є предметом розгляду, до категорій спорів, для яких законом передбачено розгляду в порядку загального позовного провадження, не відноситься.

До того ж обсяг доказової бази та кількість учасників у даній справі не є значним.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи судом за правилами загального позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Так, спрощене провадження (як з викликом, так і без виклику сторін) спрямоване на всебічний, повний та об`єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження без виклику сторін не є провадженням в якому розглядаються безспірні вимоги.

Таким чином, суд вважає, що зважаючи на відсутність необхідності виклику сторін для надання пояснень, з огляду на предмет спору та характер спірних правовідносин, підстави для задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відсутні.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України).

Встановлені судом обставини.

ПП «ТРАНСЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ» є юридичною особою, зареєстрованою відповідно до законодавства України за кодом ЄДРПОУ 44786357, місцезнаходження якої: м. Київ, вул. Ризька, буд. 73-Г, офіс 1. Кінцевим бенефіціарним власником, засновником та директором підприємства є ОСОБА_1 , який діє на підставі наказу № 1 від 04.07.2022 та рішення засновника № 1 від 01.07.2022.

Підприємство зареєстроване платником податку на додану вартість з 30.09.2022.

Основними видами діяльності підприємства відповідно до КВЕД є: 52.29 «Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту», 46.71 «Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами» та 47.30 «Роздрібна торгівля пальним». Для здійснення відповідної діяльності підприємству видано ліцензію на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі № 990614202201402 від 19.09.2022 строком дії до 19.09.2027.

З матеріалів справи вбачається, що рішеннями Комісії ГУ ДПС у Київській області від 15.12.2023 № 55040 та від 21.06.2024 № 27349 ПП «ТРАНСЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ» було віднесено до платників податків, які відповідають пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 у справі № 320/34255/24 визнано протиправним та скасовано рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області від 21.06.2024 № 27349 про відповідність ПП «ТРАНСЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ» критеріям ризиковості платника податку та зобов`язано ГУ ДПС у Київській області виключити підприємство з переліку ризикових платників податків. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2025 зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

10.07.2023 між ПП «ТРАНСЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ» та ПП «СІВЕР-НАФТА» укладено договір поставки нафтопродуктів № 151.

Відповідно до умов договору постачальник зобов`язався поставити, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти і автомобільні масла. Асортимент, кількість та ціна товару визначалися у видаткових накладних. Договором також визначено порядок поставки товару, переходу права власності та оформлення первинних документів.

На підставі рахунків, виставлених ПП «ТРАНСЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ», ПП «СІВЕР-НАФТА» здійснило оплату вартості нафтопродуктів.

У зв`язку з надходженням коштів позивачем були складені податкові накладні №№ 5, 6, 12, 13, 14, 15, 16, 17 та 18 у період з 14.12.2023 по 27.12.2023 та подані для реєстрації в ЄРПН. Оплата підтверджується платіжними інструкціями № 1785 від 14.12.2023, № 1791 та № 1805 від 15.12.2023, № 150 та № 1809 від 21.12.2023, № 1812 від 22.12.2023, № 1819 від 25.12.2023, № 1830 та № 1831 від 27.12.2023, а також банківськими виписками.

У подальшому, ПП «ТРАНСЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ» отримало від адміністратора Єдиного реєстру податкових накладних Державної податкової служби України квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних № 5 від 14.12.2023, № 6 від 15.12.2023, № 12 від 19.12.2023, № 13 від 21.12.2023, № 14 від 21.12.2023, № 15 від 22.12.2023, № 16 від 25.12.2023, № 17 від 27.12.2023 та № 18 від 27.12.2023, складених за результатами господарських операцій із ПП «СІВЕР-НАФТА» (код ЄДРПОУ 44710471).

Зі змісту зазначених квитанцій вбачається, що реєстрацію вказаних податкових накладних зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України та Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165. Підставою для зупинення реєстрації зазначено те, що податкові накладні складені та подані платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Також у квитанціях запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Матеріалами справи підтверджується, що після отримання зазначених квитанцій ПП «ТРАНСЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ» направило до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у Київській області повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких було зупинено. До повідомлень були додані копії первинних документів та письмові пояснення щодо господарських операцій, за результатами яких складено спірні податкові накладні.

Як вбачається з наданих пояснень, вони містили опис господарської діяльності підприємства та відомості щодо господарських операцій із ПП «СІВЕР-НАФТА», а також копії документів, поданих на підтвердження здійснення відповідних господарських операцій.

За результатами розгляду поданих документів Комісією ГУ ДПС у Київській області 04.12.2024 прийнято рішення № 12153134/44786357 про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 14.12.2023, рішення № 12153135/44786357 про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 15.12.2023, рішення № 12153137/44786357 про відмову в реєстрації податкової накладної № 12 від 19.12.2023, рішення № 12153136/44786357 про відмову в реєстрації податкової накладної № 13 від 21.12.2023, рішення № 12153138/44786357 про відмову в реєстрації податкової накладної № 14 від 21.12.2023, рішення № 12153140/44786357 про відмову в реєстрації податкової накладної № 15 від 22.12.2023, рішення № 12153139/44786357 про відмову в реєстрації податкової накладної № 16 від 25.12.2023, рішення № 12153142/44786357 про відмову в реєстрації податкової накладної № 17 від 27.12.2023 та рішення № 12153141/44786357 про відмову в реєстрації податкової накладної № 18 від 27.12.2023.

У зазначених рішеннях підставою для відмови у реєстрації податкових накладних визначено «надання платником податків копій документів, складених/оформлених з порушенням законодавства». У графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» зазначено: «Первинні документи (відсутні документи з придбання)».

Позивач не погодившись з рішеннями Комісії звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Мотиви, якими керується суд, та застосоване ним законодавство.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацами 1-3 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до абзаців 9-10 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац 15 пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 8 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

При цьому пунктом 3 Порядку №1246 закріплено, що операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно з пунктом 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (п. 17 Порядку №1246).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).

Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пунктів 7-8 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Пунктами 10-11 Порядку №1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.

Отже, з вищенаведених норм вбачається, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДПС України, в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Так, пунктом 8 Додатку №1 до Порядку №1165 визначено, що до критеріїв ризиковості платника податку належить: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Судом встановлено, що після подання позивачем на реєстрацію в ЄРПН податкових накладних №№ 5, 6, 12, 13, 14, 15, 16, 17 та 18, ДПС України сформовано квитанції про зупинення їх реєстрації, в яких зазначено лише те, що податкові накладні складені та подані платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. При цьому у зазначених квитанціях платнику податків запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних, для розгляду питання про їх реєстрацію.

Водночас суд звертає увагу, що квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не містять конкретного переліку документів, які контролюючий орган вважав необхідними для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, а також не містять конкретизації обставин, які належало підтвердити платнику податків шляхом подання пояснень та документів. Посилання лише на відповідність платника пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку без зазначення конкретної податкової інформації, яка стала підставою для зупинення реєстрації спірних податкових накладних, не дає можливості платнику податків чітко визначити обсяг документів, необхідних для усунення сумнівів контролюючого органу.

За таких обставин суд дійшов висновку, що квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не відповідають вимогам пункту 11 Порядку № 1165 щодо належного інформування платника податків про підстави зупинення реєстрації та необхідність подання відповідних документів. Невиконання контролюючим органом вимог щодо належного обґрунтування та вмотивування індивідуального акта свідчить про його невідповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом, зокрема у постанові від 04.12.2018 у справі №821/1173/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 78326524).

Верховний Суд у постановах від 30.07.2019 у справі №200/14026/18-а та від 23.10.2019 у справі №826/8693/18, при розгляді аналогічних справ зазначив, що первинним об`єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідачі вчинили дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та приймали рішення про відмову у їх реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 6 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що зупинення реєстрації податкових накладних № 5 від 14.12.2023, № 6 від 15.12.2023, № 12 від 19.12.2023, № 13 від 21.12.2023, № 14 від 21.12.2023, № 15 від 22.12.2023, № 16 від 25.12.2023, № 17 від 27.12.2023 та № 18 від 27.12.2023 не було належним чином обґрунтоване контролюючим органом, оскільки у квитанціях про зупинення їх реєстрації зазначено лише загальне посилання на відповідність платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку без конкретизації податкової інформації, яка стала підставою для такого висновку, а також без визначення конкретного переліку документів, необхідних для прийняття рішення щодо реєстрації податкових накладних.

Щодо прийняття відповідачем спірного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, суд зазначає таке.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за №959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).

Згідно з пунктом 9 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за №959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Пунктом 10 Порядку №520 визначено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 12 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Як зазначено вище, в якості підстави для прийняття контролюючим органом спірних рішень про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідачем зазначено про надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

У розділі "Додаткова інформація" зазначено про ненадання позивачем первинних документів щодо придбання/постачання товарів/послуг.

При цьому, суд зазначає, що відповідач не вказав конкретний перелік документів, які були складені позивачем з порушенням вимог чинного законодавства.

Верховний Суд у постанові від 30.05.2023 у справі №5000/889/21 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 111203544) зазначив, що при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставин, якими обумовлено обов`язок платника податків скласти податкові накладні та зареєструвати їх в ЄРПН.

Так, відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, незалежно від дати накладення електронного підпису.

Слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Платником податків надано до податкового органу первинні документи які на його переконання є належними та достатніми для підтвердження здійснення ним господарських операцій.

Також Верховний Суд звернув увагу на те, що у випадку загальної вказівки щодо необхідності подати документи у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний саме в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття необґрунтованого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Верховний Суд у постанові від 03.11.2021 у справі №360/2460/20 за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Верховний Суд звернув увагу на те, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі №819/330/18 та від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом встановлено, що після отримання квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних позивачем до контролюючого органу були подані письмові пояснення та копії документів на підтвердження господарських операцій, за результатами яких складено податкові накладні № 5 від 14.12.2023, № 6 від 15.12.2023, № 12 від 19.12.2023, № 13 від 21.12.2023, № 14 від 21.12.2023, № 15 від 22.12.2023, № 16 від 25.12.2023, № 17 від 27.12.2023 та № 18 від 27.12.2023.

Суд зазначає, що квитанції про зупинення реєстрації зазначених податкових накладних не містили конкретизації податкової інформації, яка стала підставою для висновку про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а також не містили конкретного переліку документів, які платник податків повинен надати для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Крім того, у квитанціях не було визначено, які саме обставини мають бути підтверджені поясненнями платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог контролюючого органу позивачем були подані письмові пояснення та копії документів щодо господарських операцій з ПП «СІВЕР-НАФТА», зокрема договір поставки нафтопродуктів № 151 від 10.07.2023, рахунки на оплату, платіжні інструкції, банківські виписки та інші первинні документи, які, на думку позивача, підтверджували фактичне здійснення господарських операцій та правомірність складання спірних податкових накладних.

При цьому суд враховує, що в оскаржуваних рішеннях від 04.12.2024 підставою для відмови у реєстрації податкових накладних зазначено надання платником податків копій документів, складених або оформлених із порушенням законодавства, а в додатковій інформації вказано про відсутність документів щодо придбання товару. Водночас ані у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних, ані в подальших рішеннях контролюючого органу не конкретизовано, які саме подані позивачем документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів, на думку контролюючого органу, не вистачало для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

За таких обставин суд дійшов висновку, що подані позивачем пояснення та документи були достатніми для розгляду питання щодо реєстрації спірних податкових накладних, тоді як оскаржувані рішення не містять належного обґрунтування причин, з яких надані документи не були враховані контролюючим органом або визнані недостатніми для їх реєстрації.

Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що … адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Однак під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навели мотивів прийняття спірних рішень та неврахування наданих позивачем Комісії Головного управління ДПС у Київській області документів, а відтак, не довели правомірності своїх рішень.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії Комісії ДПС по прийняттю спірних рішень, в яких не наведені мотиви їхнього ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Таким чином, суд дійшов висновку, що враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальність проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, та приймаючи до уваги те, що такі документи були надані відповідачеві, останній не мав правових підстав для прийняття спірних рішень про відмову в реєстрації податкової накладної.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області від 04.12.2024 № 12153134/44786357, № 12153135/44786357, № 12153137/44786357, № 12153136/44786357, № 12153138/44786357, № 12153140/44786357, № 12153139/44786357, № 12153142/44786357 та № 12153141/44786357 не відповідають критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, у зв`язку з чим підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні позивачем в ЄРПН датою її фактичного подання, суд зазначає таке.

Згідно з частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановленні у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Згідно з пунктом 19 №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до абзацу другого пункту 20 Порядку №1246 датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.

Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною восьмою цієї статті передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 27 252,00 грн, що підтверджується випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України від 28.05.2025, копія якої долучена до матеріалів справи.

Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 27 252,00 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області, оскільки саме спірне рішення відповідача-1 призвело до виникнення спірних правовідносин.

У свою чергу, оскільки Державна податкова служба України виконує функції по адмініструванню ЄРПН та здійснює реєстрацію у вказаному Реєстрі податкових накладних (у тому числі на виконання судового рішення), задоволення позовної вимоги до ДПС України носить похідний, технічний характер, у той час як саме рішення Головного управління ДПС у Київській області по зупиненню та відмові реєстрації призвело до виникнення даного спору, внаслідок чого на підставі ч.8 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України , саме цей контролюючий орган має компенсувати понесені позивачем судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства ТРАНСЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ (адреса 04060, Україна, місто Київ, вулиця Ризька, будинок 73-Г, офіс 1; ЄДРПОУ 44786357) до Головного управління Державної податкової служби України у Київській області (адреса Україна , 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 5А, ЄДРПОУ 44096797) та Державної податкової служби України (адреса Україна, 04655, м. Київ, Львівська площа, буд. 8 ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії (з урахуванням уточнення позовних вимог) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати наступні рішення комісії ГУ ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, складені відносно ПП «ТРАНСЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ»: