Рішення № 137428676, 16.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року м. Київ справа №320/8665/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) в приміщенні суду м. Києва адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДЕР ПЛЮС» (адреса 02094, місто Київ, вулиця Червоноткацька, будинок 88, корпус 20; ЄДРПОУ 34635000) до Головного управління ДПС у м. Києві (адреса 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ЄДРПОУ 44116011) та до Державної податкової служби України (адреса 04053, м. Київ, Львівська площа 8; ЄДРПОУ 43005393), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша приватна пекарня" (адреса 02094, Україна, м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 84; ЄДРПОУ 41836750) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Суть спору та процесуальні дії у справі.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДЕР ПЛЮС» звернувся у Київський окружний адміністративний суд із позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві та до Державної податкової служби України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша приватна пекарня" про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, у якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування B Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у м. Києві від 11.11.2024 року № 112034762/34635000 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 06.08.2024 р. ТОВ «РАДЕР ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 34635000) та зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену ТОВ «РАДЕР ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 34635000) податкову накладну №4 від 06.08.2024 p.;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у м. Києві від 11.11.2024 року № 112034765/34635000 про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 26.08.2024 р. ТОВ «РАДЕР ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 34635000) та зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену ТОВ «РАДЕР ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 34635000) податкову накладну №7 від 26.08.2024 p.;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у м. Києві від 11.11.2024 року № 112034763/34635000 про відмову в реєстрації податкової накладної №8 від 28.08.2024 р. ТОВ «РАДЕР ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 34635000) та зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену ТОВ «РАДЕР ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 34635000) податкову накладну №8 від 28.08.2024 p.;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у м. Києві від 11.11.2024 року № 112034764/34635000 про відмову в реєстрації податкової накладної №18 від 31.08.2024 р. ТОВ «РАДЕР ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 34635000) та зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену ТОВ «РАДЕР ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 34635000) податкову накладну №18 від 31.08.2024.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 позовну заяву було залишено без руху як таку, що подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначено недоліки позовної заяви, спосіб і строк для їх усунення, який становив п`ять днів.

05.03.2025 судом було отримано уточнену позовну заяву разом із доданими матеріалами, ознайомившись з якими суд дійшов висновку, що позивачем було усунено недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити одноособово суддею Вісьтак М. Я., у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні). Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.08.2025 року клопотання представника Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про розгляд справи у порядку загального позовного провадження постановлено залишити без задоволення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.08.2025 року постановлено залучити в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша приватна пекарня" до участі у справі.

Правова позиція сторін.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що ним було належним чином виконано обов`язок щодо надання контролюючому органу пояснень та документів, необхідних для підтвердження реальності господарських операцій і прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. На виконання вимог, викладених у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних, позивач подав письмові пояснення щодо кожної із спірних податкових накладних та надав комплект документів, які підтверджують здійснення господарської діяльності, наявність трудових ресурсів, приміщення для здійснення діяльності, договірні відносини з контрагентами, фактичне надання послуг, їх оплату та формування податкових зобов`язань. Після отримання від контролюючого органу повідомлень про необхідність подання додаткових пояснень та документів позивач повторно надав пояснення, у яких повідомив, що із переліку товарів, зазначених податковим органом, фактично придбавалася лише плитка. На підтвердження цього були подані документи щодо її придбання, транспортування, подальшого призначення та місця зберігання. Щодо інших товарів, перелічених у повідомленні контролюючого органу, позивач зазначив, що такі товари ним не придбавалися, не обліковувалися та не використовувалися у господарській діяльності, а відтак документи щодо операцій, які фактично не здійснювалися, не могли бути подані. Водночас документи, які окремо вимагалися контролюючим органом, зокрема штатний розпис, накази про призначення працівників та відомості про нарахування заробітної плати, вже були надані разом із первинними поясненнями. Позивач вважає, що податковий орган безпідставно дійшов висновку про неналежність або недостатність поданих документів, оскільки наданий пакет документів у повному обсязі підтверджував обставини здійснення господарських операцій, за результатами яких були складені спірні податкові накладні. При цьому у рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних контролюючий орган не конкретизував, які саме подані документи складені з порушенням законодавства та які саме документи, необхідні для підтвердження господарських операцій, не були подані. Таким чином, на переконання позивача, ним було надано всі наявні та належні документи, що стосуються спірних господарських операцій, тоді як вимога податкового органу щодо надання документів стосовно товарів, які фактично не придбавалися та не використовувалися позивачем, не може бути підставою для відмови в реєстрації податкових накладних.

13.06.2025 представник ГУ ДПС у м. Києві подав письмовий відзив.

Позиція Відповідача 1 ґрунтується на тому, що оскаржувані рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві про відмову в реєстрації податкових накладних №4 від 06.08.2024, №7 від 26.08.2024, №8 від 28.08.2024 та №18 від 31.08.2024 прийняті відповідно до вимог Податкового кодексу України, Порядку №1165 та Порядку №520, а тому є правомірними та не підлягають скасуванню. Відповідач 1 зазначає, що подані позивачем податкові накладні були зупинені за результатами автоматизованого моніторингу, оскільки обсяг постачання послуг за кодом 68.20 перевищував величину залишку, визначеного як різниця між обсягом придбання відповідних товарів/послуг та обсягом їх постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. У зв`язку із цим позивачу були направлені квитанції із пропозицією надати пояснення та копії документів, необхідні для вирішення питання щодо реєстрації податкових накладних. За твердженням Відповідача 1, після надходження від позивача повідомлень з поясненнями та документами від 23.10.2024 №13, №14, №15 та №16 комісією регіонального рівня встановлено необхідність надання додаткових документів, у зв`язку з чим 29.10.2024 позивачу направлено повідомлення №11968737/34635000, №11968740/34635000, №11968739/34635000 та №11968738/34635000 про необхідність подання додаткових пояснень та документального підтвердження щодо оренди, придбання та використання у господарській діяльності складського приміщення, будівельних матеріалів, обладнання та товарів, а також штатного розпису, наказів про призначення працівників і відомостей про нарахування заробітної плати застрахованим особам. Відповідач 1 вказує, що позивач скористався правом на подання додаткових пояснень та документів і подав відповідні повідомлення від 05.11.2024 №17, №18, №19 та №20, які були розглянуті комісією регіонального рівня. За результатами такого розгляду комісією прийнято рішення від 11.11.2024 про відмову в реєстрації зазначених податкових накладних з підстав надання платником податку копій документів, складених або оформлених із порушенням законодавства. Як додаткову інформацію у рішеннях зазначено ненадання пояснень та документального підтвердження щодо оренди, придбання та використання в господарській діяльності складського приміщення, будівельних матеріалів, обладнання та товарів, зокрема блоків, труб, компактної насосної станції, коліна настінного (прес), ПК 53-15-8, водоспаду AV, проводу ПВС тощо. На думку Відповідача 1, контролюючий орган дотримався встановленого законодавством алгоритму розгляду питання щодо реєстрації податкових накладних, зокрема направив платнику повідомлення з конкретизацією документів, які необхідно було надати для підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних. Виходячи з наведеного, Відповідач 1 вважає, що рішення від 11.11.2024 №12034762/34635000, №12034765/34635000, №12034763/34635000 та №12034764/34635000 про відмову в реєстрації податкових накладних є законними, прийнятими в межах наданих повноважень та відповідно до вимог податкового законодавства.

13.06.2025 на адресу Київського окружного адміністративного суду представник Державної податкової служби України скерував письмовий відзив.

Позиція Відповідача 2 полягає в тому, що позовні вимоги ТОВ «РАДЕР ПЛЮС» є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, а оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних прийняті відповідно до вимог податкового законодавства. ДПС України зазначає, що під час розгляду спору суд повинен перевіряти правомірність рішень контролюючого органу виходячи з тих обставин та документів, які були наявні на момент їх прийняття. Відповідач 2 також вказує, що позивач фактично просить суд надати оцінку документам та обставинам, які не були предметом розгляду комісії регіонального рівня, а отже перебрати на себе функції контролюючого органу щодо оцінки документального підтвердження господарських операцій та визначення наявності підстав для реєстрації податкових накладних. Щодо позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні №4 від 06.08.2024, №7 від 26.08.2024, №8 від 28.08.2024 та №18 від 31.08.2024, Відповідач 2 зазначає, що така вимога має самостійний характер і може бути задоволена лише за умови встановлення судом виконання всіх визначених законом умов для прийняття відповідного рішення. Виходячи з наведеного, Відповідач 2 вважає, що рішення від 11.11.2024 №12034762/34635000, №12034765/34635000, №12034763/34635000 та №12034764/34635000 про відмову в реєстрації податкових накладних є правомірними, прийнятими відповідно до вимог законодавства та не підлягають скасуванню, а у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Щодо позиції третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша приватна пекарня".

У вказаний строк третя особа не надала суду пояснення на позовну заяву, відповідно до вимог ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, без поважних причин.

У матеріалах справи містяться довідка про доставку електронного листа, що свідчить про отримання третьою особою 13.08.25 о 16:55 року копії ухвали суду про відкриття провадження, у її електронний кабінет.

Строк, встановлений для надання пояснень на позовну заяву станом на день ухвалення рішення сплив.

Будь-яких заяв від третьої особи не надходило, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити її правову позицію щодо предмета спору.

Процесуальні засади розгляду справи у письмовому провадженні.

Ухвалою від 06.08.2025 постановлено у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у м. Києві про розгляд адміністративної справи за правилами загального позовного провадження відмовити.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України).

Встановлені судом обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Радер Плюс» є юридичною особою приватного права, зареєстрованою у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 07.11.2006.

Основним видом діяльності позивача є КВЕД 35.12 «Передача електроенергії». Також позивач здійснює діяльність за КВЕД 33.14 «Ремонт і технічне обслуговування електричного устатковання», КВЕД 35.13 «Розподілення електроенергії», КВЕД 68.10 «Купівля та продаж власного нерухомого майна».

Судом встановлено, що за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, будинок 84, у нежитловій будівлі промислового призначення, позивач надає суборендарям нежитлових приміщень послуги з обслуговування будівлі, поточного та капітального ремонту, утримання технічного обладнання, усунення наслідків аварій технічного обладнання, переважно електромереж.

Вказану діяльність ТОВ «Радер Плюс» здійснює на підставі договору доручення №01/23/1 від 01.01.2023, укладеного з ТОВ «Спектр РВВ», яке є орендарем усієї будівлі за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька (В. Черчиля), будинок 84.

За умовами зазначеного договору ТОВ «Спектр РВВ» уповноважило позивача укладати договори на отримання комунальних послуг, здійснювати компенсацію вартості комунальних послуг за водопостачання, водовідведення, опалення, електроенергію, послуги телефонного зв`язку та Інтернет, платежі за обслуговування і ремонт пожежної сигналізації, спостереження засобів пожежної автоматики, охоронну сигналізацію, а також у випадках передачі довірителем певних площ у суборенду перевиставляти суборендарям вартість спожитих ними комунальних та інших експлуатаційних послуг.

ТОВ «Радер Плюс» укладено низку договорів із постачальниками відповідних послуг.

Судом встановлено, що одним із суборендарів приміщень за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 84, є ТОВ «Перша приватна пекарня».

За договором суборенди приміщення №01/23 від 01.01.2023 ТОВ «Перша приватна пекарня» орендує у ТОВ «Спектр РВВ» приміщення площею 1302,00 кв. м, що підтверджується актом приймання-передачі приміщення від 01.01.2023. До матеріалів також надано інформаційну довідку з ЄДР щодо ТОВ «Перша приватна пекарня», місцезнаходження якого зазначено: м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 84.

Відповідно до договору доручення №01/23/1 від 01.01.2023 та додаткової угоди до нього від 02.01.2023, укладених між ТОВ «Спектр РВВ» та ТОВ «Радер Плюс», позивач був уповноважений перевиставляти суборендарям вартість спожитих комунальних та експлуатаційних послуг і укладати з ними відповідні договори.

Між ТОВ «Радер Плюс» та ТОВ «Перша приватна пекарня» укладено договір про надання послуг з обслуговування №52 від 01.07.2023, за яким обслуговується суборендоване приміщення за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 84.

За цим договором ТОВ «Перша приватна пекарня» є замовником, а ТОВ «Радер Плюс» виконавцем послуг з обслуговування будівлі, поточного та капітального ремонту, утримання технічного обладнання, усунення наслідків аварій технічного обладнання.

Щодо господарської операції за липень 2024 року судом встановлено таке.

У липні 2024 року ТОВ «Перша приватна пекарня» спожило послуг, разом із комунальними, на суму 718 032,92 грн з ПДВ, що підтверджується калькуляцією за липень 2024 року.

Позивач виставив рахунок на оплату №103 від 31.07.2024 за відшкодування витрат з експлуатації мереж та комунальних послуг за липень 2024 року на суму 718 032,92 грн, у тому числі ПДВ 119 672,15 грн.

26.08.2024 на розрахунковий рахунок ТОВ «Радер Плюс» згідно з рахунком №103 від 31.07.2024 надійшли кошти за комунальні послуги за липень у сумі 300 000,00 грн, у тому числі ПДВ 50 000,00 грн.

За правилом першої події ТОВ «Радер Плюс» склало та направило на реєстрацію до ЄРПН податкову накладну №7 від 26.08.2024 на суму 300 000,00 грн, у тому числі ПДВ 50 000,00 грн. Квитанція до податкової накладної має №9268176173 від 13.09.2024.

28.08.2024 на поточний рахунок ТОВ «Радер Плюс» надійшли кошти у сумі 210 703,45 грн, що підтверджується банківською випискою від 28.08.2024.

За правилом першої події ТОВ «Радер Плюс» склало та направило на реєстрацію до ЄРПН податкову накладну №8 від 28.08.2024 на суму 210 703,45 грн.

Залишок оплати послуг за липень 2024 року за рахунком №103 від 31.07.2024 у сумі 207 329,47 грн було перезараховано на підставі листа ТОВ «Перша приватна пекарня» від 29.08.2024 із суми авансу за серпень 2024 року, отриманого 06.08.2024.

Після повної оплати послуг за липень 2024 року сторони підписали акт здачі-приймання робіт №116 від 29.08.2024, згідно з яким позивач надав послуги з відшкодування витрат з експлуатації мереж та комунальних послуг у липні 2024 року на суму 718 032,92 грн, у тому числі ПДВ 119 672,15 грн. Замовник прийняв послуги та підписанням акта підтвердив відсутність претензій щодо обсягу, якості та строків надання послуг.

Податкові накладні №7 від 26.08.2024 на суму 300 000,00 грн та №8 від 28.08.2024 на суму 210 703,45 грн не були зареєстровані податковим органом.

Щодо господарської операції за серпень 2024 року судом встановлено таке.

Для надання послуг у серпні 2024 року ТОВ «Радер Плюс» виставило ТОВ «Перша приватна пекарня» рахунок №102 від 31.07.2024 на суму 691 071,91 грн для здійснення попередньої оплати за споживання комунальних послуг у серпні 2024 року.

06.08.2024 надійшла оплата в рахунок авансу за комунальні послуги за серпень у сумі 691 071,91 грн, у тому числі ПДВ 115 178,65 грн, на підставі рахунку №102 від 31.07.2024.

За правилом першої події ТОВ «Радер Плюс» склало та направило на реєстрацію до ЄРПН податкову накладну №4 від 06.08.2024 на суму 691 071,91 грн, у тому числі ПДВ 115 178,65 грн.

29.08.2024 ТОВ «Радер Плюс» отримало лист ТОВ «Перша приватна пекарня» за вих. №29/08, яким останнє просило оплату за платіжним дорученням №7823 від 06.08.2024 з призначенням платежу «згідно рахунку №102 від 31.07.2024» перерозподілити на дві оплати: 207 329,47 грн зарахувати в оплату за липень 2024 року в рахунок акта наданих послуг №116 від 29.08.2024, а 483 742,44 грн зарахувати в часткову оплату за серпень 2024 року в рахунок акта надання послуг №117 від 31.08.2024.

У зв`язку з цим у ТОВ «Радер Плюс» виник обов`язок зареєструвати розрахунок коригування з уточненням даних до податкової накладної №4 від 06.08.2024, яка була складена за першою подією отриманням авансу в сумі 691 071,91 грн. Водночас позивач не має можливості подати такий розрахунок коригування, оскільки податкова накладна №4 не зареєстрована в ЄРПН у зв`язку із зупиненням її реєстрації.

Таким чином, за серпень 2024 року ТОВ «Перша приватна пекарня» авансом сплатило 483 742,44 грн.

За результатами остаточного підрахунку наданих послуг у серпні 2024 року сторони підписали акт здачі-приймання робіт №117 від 31.08.2024 на суму 536 814,62 грн. На залишок неоплаченої за серпень 2024 року суми у розмірі 53 072,18 грн було складено податкову накладну №27 від 31.08.2024, яка зареєстрована податковим органом в ЄРПН без зупинення. Оплата цієї суми як друга подія отримана позивачем від ТОВ «Перша приватна пекарня» 20.09.2024, що підтверджується банківською випискою.

Після виявлення позивачем неповноти нарахування оплати за серпень 2024 року було виставлено додатковий рахунок №115 від 31.08.2024 на суму 305 839,28 грн та складено акт надання послуг за серпень 2024 року №110 від 31.08.2024 на таку саму суму.

За правилом першої події було складено податкову накладну №18 від 31.08.2024 на суму 305 839,28 грн та направлено її на реєстрацію до ЄРПН. Оплата цієї суми як друга подія отримана позивачем від ТОВ «Перша приватна пекарня» 05.09.2024, що підтверджується банківською випискою. Однак податкова накладна №18 від 31.08.2024 податковим органом не зареєстрована.

Отже, за липень-серпень 2024 року позивач склав і направив на реєстрацію до ЄРПН п`ять податкових накладних на адресу ТОВ «Перша приватна пекарня»: №4 від 06.08.2024, №7 від 26.08.2024, №8 від 28.08.2024, №18 від 31.08.2024 та №27 від 31.08.2024. Із зазначених п`яти податкових накладних податковим органом зареєстровано лише одну №27 від 31.08.2024.

Судом встановлено, що у квитанціях форми J1201015 щодо чотирьох зупинених податкових накладних зазначено однакову підставу зупинення їх реєстрації: відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України та Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, реєстрацію податкових накладних зупинено, оскільки обсяг постачання товару/послуги 68.20 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

У квитанціях також зазначено показник «D» = .4571%, «Рпоточ» = 0 та запропоновано надати пояснення і копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, зокрема договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, первинні документи щодо постачання або придбання товарів/послуг, документи щодо зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, рахунки-фактури, інвойси, акти приймання-передачі товарів, робіт, послуг, накладні, розрахункові документи, банківські виписки, документи щодо підтвердження відповідності продукції та інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податкових накладних.

Судом встановлено, що позивач подавав письмові пояснення щодо кожної із чотирьох заблокованих податкових накладних, а саме: пояснення за вих. №13 від 23.10.2024 до податкової накладної №4 від 06.08.2024, пояснення за вих. №14 від 23.10.2024 до податкової накладної №7 від 26.08.2024, пояснення за вих. №15 від 23.10.2024 до податкової накладної №8 від 28.08.2024, пояснення за вих. №16 від 23.10.2024 до податкової накладної №18 від 31.08.2024.

До пояснень було подано комплект документів з описом діяльності товариства та документів на підтвердження реальності господарських операцій, за якими складено податкові накладні.

У відповідь позивач отримав повідомлення з пропозицією надати додаткові пояснення та/або документи, необхідні для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкових накладних. Зокрема, податковий орган запропонував надати документальне підтвердження щодо оренди, придбання та використання у господарській діяльності складського приміщення, будівельних матеріалів, обладнання, товару, а саме: блоків, плитки, труби, компактної насосної станції, коліна настінного, ПК 53-15-8, Водоспад AV, проводу ПВС тощо. Також було запропоновано надати штатний розпис, накази про призначення працівників, відомості про нарахування заробітної плати застрахованим особам.

Судом встановлено, що будівельні матеріали, обладнання та товари, зазначені податковим органом, а саме блоки, труба, компактна насосна станція, коліно настінне, ПК 53-15-8, Водоспад AV, провід ПВС тощо, крім плитки, позивачем не придбавалися та відсутні в його обліку.

Щодо плитки позивач подав додаткові пояснення. Інша частина документів, зазначених податковим органом, зокрема штатний розпис, накази про призначення працівників, відомості про нарахування заробітної плати застрахованим особам, подавалась позивачем до пояснень.

Позивач подав додаткові пояснення щодо всіх чотирьох податкових накладних: за вих. №17 від 05.11.2024, за вих. №18 від 05.11.2024, за вих. №19 від 05.11.2024, за вих. №19 від 05.11.2024.

У цих поясненнях позивач зазначив, що з перелічених податковим органом товарів товариством придбавалась лише плитка. Зокрема, у квітні 2024 року ТОВ «Радер Плюс» придбало плитку у ТОВ «Компанія Омікс» згідно з видатковою накладною №КОНФ-000063 від 04.04.2024. Товар доставлявся згідно з товарно-транспортною накладною №РКОНФ від 04.04.2024.

Плитка придбавалась з метою перепродажу для ТОВ «Південний експертний центр», з яким було укладено договір поставки №29/03 від 29.03.2024. Однак відповідна угода не відбулася, оскільки ТОВ «Південний експертний центр» відмовилось від замовлення. На дату подання пояснень товар плитка зберігався на складі, орендованому за договором оренди приміщення №04/04 від 04.04.2024.

Після цього позивач отримав рішення комісії регіонального рівня ГУ ДПС у м. Києві про відмову в реєстрації податкових накладних, а саме:

рішення №112034762/34635000 від 11.11.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 06.08.2024;

рішення №112034763/34635000 від 11.11.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №8 від 28.08.2024;

рішення №112034764/34635000 від 11.11.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №18 від 31.08.2024;

рішення №112034765/34635000 від 11.11.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 26.08.2024.

Підставою відмови у реєстрації податкових накладних зазначено надання платником копій документів, складених із порушенням законодавства, а саме ненадання пояснень та документального підтвердження щодо оренди, придбання та використання у господарській діяльності складського приміщення, будівельних матеріалів, обладнання, товару, зокрема блоків, труби, компактної насосної станції, коліна настінного, ПК 53-15-8, Водоспад AV, проводу ПВС тощо.

Не погоджуючись із рішеннями комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкових накладних, позивач подав до комісії центрального рівня ДПС України скарги за вих. №22 від 13.11.2024, №23 від 13.11.2024, №24 від 13.11.2024, №25 від 13.11.2024.

У скаргах позивач зазначив, що подав усі документи щодо придбання та надання послуг, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, а також наголосив, що інші товари, зазначені у рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних, товариством не купувались, тому документи щодо таких операцій не можуть бути надані.

Скарги ТОВ «Радер Плюс» залишено без задоволення рішеннями комісії центрального рівня ДПС України від 21.11.2024 №71702/34635000/2, №71703/34635000/2, №71701/34635000/2, №71737/34635000/2.

Підставою для відмови комісія центрального рівня зазначила ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання або придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, інвентаризаційних описів, рахунків-фактур, інвойсів, актів приймання-передачі товарів, робіт, послуг, накладних, з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки.

Мотиви, якими керується суд, та застосоване ним законодавство.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацами 1-3 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до абзаців 9-10 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац 15 пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 8 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

При цьому пунктом 3 Порядку №1246 закріплено, що операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно з пунктом 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (п. 17 Порядку №1246).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).

Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пунктів 7-8 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Пунктами 10-11 Порядку №1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.

Отже, з вищенаведених норм вбачається, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДПС України, в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Так, пунктом 8 Додатку №1 до Порядку №1165 визначено, що до критеріїв ризиковості платника податку належить: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Судом встановлено, що на виконання вимог статей 187, 201 Податкового кодексу України ТОВ «РАДЕР ПЛЮС» склало та направило для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №4 від 06.08.2024, №7 від 26.08.2024, №8 від 28.08.2024 та №18 від 31.08.2024.

Відповідно до квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних, їх реєстрацію було зупинено на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України та Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, у зв`язку з тим, що обсяг постачання послуг за кодом ДКПП 68.20 перевищує величину залишку, визначеного як різниця між обсягом придбання таких послуг та обсягом їх постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Також у квитанціях зазначено показники «D» = 0,4571 % та «Рпоточ» = 0.

При цьому судом встановлено, що у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних контролюючим органом запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, із наведенням загального переліку можливих документів, зокрема договорів, довіреностей, первинних документів щодо постачання або придбання товарів та послуг, документів щодо зберігання і транспортування продукції, складських документів, інвентаризаційних описів, рахунків-фактур, актів приймання-передачі, накладних, банківських виписок та інших документів. Водночас у зазначених квитанціях не конкретизовано, які саме документи повинні бути подані позивачем для підтвердження господарських операцій, відображених у податкових накладних №4 від 06.08.2024, №7 від 26.08.2024, №8 від 28.08.2024 та №18 від 31.08.2024, а також не визначено, які саме обставини потребують документального підтвердження для вирішення питання щодо їх реєстрації.

Суд враховує, що наведений у квитанціях перелік документів має узагальнений характер та фактично відтворює положення Порядку №1165 без індивідуалізації щодо конкретних господарських операцій платника податків, які стали підставою для складення спірних податкових накладних.

Таким чином, суд дійшов висновку, що квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не містили конкретного та зрозумілого переліку документів, необхідних для прийняття рішення про їх реєстрацію, а також не визначали змісту пояснень, які належало надати платнику податків для усунення сумнівів контролюючого органу щодо відповідних господарських операцій.

Невиконання контролюючим органом вимог щодо належної конкретизації підстав зупинення реєстрації податкових накладних та переліку документів, необхідних для прийняття рішення про їх реєстрацію, впливає на можливість платника податків реалізувати право на подання належних пояснень і документів та підлягає врахуванню судом під час оцінки правомірності оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом, зокрема у постанові від 04.12.2018 у справі №821/1173/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 78326524).

Верховний Суд у постановах від 30.07.2019 у справі №200/14026/18-а та від 23.10.2019 у справі №826/8693/18, при розгляді аналогічних справ зазначив, що первинним об`єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідачі вчинили дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та приймали рішення про відмову у їх реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 6 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку, що зупинення реєстрації податкових накладних №4 від 06.08.2024, №7 від 26.08.2024, №8 від 28.08.2024 та №18 від 31.08.2024 здійснено на підставі квитанцій, які не містили конкретного переліку документів та пояснень, необхідних для прийняття рішення про їх реєстрацію, а відтак не забезпечували платнику податків можливості чітко визначити обсяг документального підтвердження, який вимагався контролюючим органом.

Щодо прийняття відповідачем спірного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, суд зазначає таке.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за №959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).

Згідно з пунктом 9 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за №959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Пунктом 10 Порядку №520 визначено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 12 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Як встановлено судом, підставою для прийняття Комісією ГУ ДПС у м. Києві рішень №112034762/34635000, №112034765/34635000, №112034763/34635000 та №112034764/34635000 від 11.11.2024 про відмову у реєстрації податкових накладних №4 від 06.08.2024, №7 від 26.08.2024, №8 від 28.08.2024 та №18 від 31.08.2024 зазначено надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, а саме ненадання пояснень та документального підтвердження щодо оренди, придбання та використання у господарській діяльності складського приміщення, будівельних матеріалів, обладнання та товарів (блоків, труб, компактної насосної станції, коліна настінного (прес), ПК 53-15-8, водоспаду AV, проводу ПВС тощо).

Водночас рішеннями Комісії центрального рівня ДПС України від 21.11.2024 №71702/34635000/2, №71703/34635000/2, №71701/34635000/2 та №71737/34635000/2, прийнятими за результатами розгляду скарг позивача, підставою для залишення скарг без задоволення визначено ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання та придбання товарів і послуг, їх зберігання і транспортування, навантаження та розвантаження продукції, складських документів, інвентаризаційних описів, рахунків-фактур (інвойсів), актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) та накладних.

Разом із тим суд зазначає, що ні в оскаржуваних рішеннях Комісії регіонального рівня, ні в рішеннях Комісії центрального рівня не конкретизовано, які саме документи, подані ТОВ «РАДЕР ПЛЮС», були складені з порушенням вимог законодавства, у чому полягають такі порушення та яким нормам законодавства вони не відповідають. Також контролюючим органом не визначено, яких саме конкретних документів, необхідних для підтвердження господарських операцій, на його думку, не було надано позивачем, попри те, що останнім подавалися письмові пояснення та документи на підтвердження здійснення господарської діяльності, договірних відносин із контрагентами, надання послуг, отримання оплати, наявності трудових ресурсів та інших обставин, пов`язаних із складанням спірних податкових накладних.

За таких обставин суд вважає, що наведені контролюючими органами підстави відмови не містять належної конкретизації та не дають можливості встановити, які саме недоліки поданих документів або які саме ненадані документи стали підставою для прийняття рішень про відмову в реєстрації спірних податкових накладних.

Верховний Суд у постанові від 30.05.2023 у справі №5000/889/21 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 111203544) зазначив, що при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставин, якими обумовлено обов`язок платника податків скласти податкові накладні та зареєструвати їх в ЄРПН.

Так, відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, незалежно від дати накладення електронного підпису.

Слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Також Верховний Суд звернув увагу на те, що у випадку загальної вказівки щодо необхідності подати документи у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний саме в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття необґрунтованого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Верховний Суд у постанові від 03.11.2021 у справі №360/2460/20 за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Верховний Суд звернув увагу на те, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі №819/330/18 та від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як встановлено судом, після зупинення реєстрації податкових накладних №4 від 06.08.2024, №7 від 26.08.2024, №8 від 28.08.2024 та №18 від 31.08.2024 ТОВ «РАДЕР ПЛЮС» подало до контролюючого органу письмові пояснення та копії документів на підтвердження здійснення господарської діяльності та господарських операцій, відображених у зазначених податкових накладних. Зокрема, позивачем було надано договори, рахунки, акти наданих послуг, банківські виписки, платіжні інструкції, документи щодо взаємовідносин із контрагентами, штатний розпис, накази та документи щодо нарахування заробітної плати працівникам.

Суд зазначає, що квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних містили лише загальне посилання на відповідність операцій пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та пропозицію надати пояснення і копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. При цьому у зазначених квитанціях не було конкретизовано, які саме документи необхідно подати платнику податків для підтвердження господарських операцій та які саме обставини повинні бути підтверджені відповідними поясненнями.

Суд також враховує, що після отримання повідомлень про необхідність надання додаткових пояснень та документів позивач подав додаткові пояснення, в яких надав інформацію щодо придбання, транспортування та зберігання плитки, а також повідомив про відсутність придбання та використання інших товарів, зазначених контролюючим органом у відповідних повідомленнях.

Разом із тим матеріалами справи не підтверджується подання всіх документів, перелічених у повідомленнях контролюючого органу від 29.10.2024. Однак оскаржувані рішення комісії регіонального рівня не містять конкретизації того, які саме подані позивачем документи складені з порушенням законодавства, у чому полягають такі порушення та яких саме документів, на думку контролюючого органу, не вистачало для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

За таких обставин суд дійшов висновку, що подані позивачем пояснення та документи підлягали оцінці контролюючим органом по суті, тоді як оскаржувані рішення не містять належного обґрунтування причин, з яких надані документи були визнані недостатніми або такими, що складені з порушенням законодавства.

Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Однак під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навели мотивів прийняття спірних рішень та неврахування наданих позивачем Комісії Головного управління ДПС в м. Києві документів, а відтак, не довели правомірності своїх рішень.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії Комісії ДПС по прийняттю спірних рішень, в яких не наведені мотиви їхнього ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Таким чином, суд дійшов висновку, що враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальність проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, та приймаючи до уваги те, що такі документи були надані відповідачеві, останній не мав правових підстав для прийняття спірних рішень про відмову в реєстрації податкової накладної.

У зв`язку з наведеним суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування рішень Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкових накладних №112034762/34635000, №112034765/34635000, №112034763/34635000 та №112034764/34635000 від 11.11.2024 про відмову в реєстрації податкових накладних №4 від 06.08.2024, №7 від 26.08.2024, №8 від 28.08.2024 та №18 від 31.08.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд виходить із того, що оскаржувані рішення не містять належного обґрунтування підстав відмови у реєстрації податкових накладних, оскільки контролюючим органом не конкретизовано, які саме документи, подані позивачем, складені з порушенням законодавства, у чому полягають такі порушення та яких саме документів, на думку контролюючого органу, не вистачало для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. За встановлених обставин наведені у спірних рішеннях мотиви не дають можливості перевірити обґрунтованість висновків контролюючого органу та встановити фактичні підстави прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні позивачем в ЄРПН датою її фактичного подання, суд зазначає таке.

Згідно з частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановленні у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Згідно з пунктом 19 №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до абзацу другого пункту 20 Порядку №1246 датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.

Дослідивши наявні письмові докази у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з вище окреслених підстав.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Частиною восьмою цієї статті передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 12 112,00 (дванадцять тисяч сто дванадцять гривень 00 копійок), що підтверджується випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України 12.02.2025, копія якої долучена до матеріалів справи.

Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 12 112,00 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві, оскільки саме спірне рішення відповідача-1 призвело до виникнення спірних правовідносин.

У свою чергу, оскільки Державна податкова служба України виконує функції по адмініструванню ЄРПН та здійснює реєстрацію у вказаному Реєстрі податкових накладних (у тому числі на виконання судового рішення), задоволення позовної вимоги до ДПС України носить похідний, технічний характер, у той час як саме рішення Головного управління ДПС у м. Києві по зупиненню та відмові реєстрації призвело до виникнення даного спору, внаслідок чого на підставі ч.8 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України , саме цей контролюючий орган має компенсувати понесені позивачем судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДЕР ПЛЮС» (адреса 02094, місто Київ, вулиця Червоноткацька, будинок 88, корпус 20; ЄДРПОУ 34635000) до Головного управління ДПС у м. Києві (адреса 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ЄДРПОУ 44116011) та до Державної податкової служби України (адреса 04053, м. Київ, Львівська площа 8; ЄДРПОУ 43005393), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша приватна пекарня" (адреса 02094, Україна, м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 84; ЄДРПОУ 41836750) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування B Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у м. Києві від 11.11.2024 року № 112034762/34635000 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 06.08.2024 р. ТОВ «РАДЕР ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 34635000).

3. Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену ТОВ «РАДЕР ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 34635000) податкову накладну №4 від 06.08.2024 p.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у м. Києві від 11.11.2024 року № 112034765/34635000 про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 26.08.2024 р. ТОВ «РАДЕР ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 34635000).

5. Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену ТОВ «РАДЕР ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 34635000) податкову накладну №7 від 26.08.2024 p.

6. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у м. Києві від 11.11.2024 року № 112034763/34635000 про відмову в реєстрації податкової накладної №8 від 28.08.2024 р. ТОВ «РАДЕР ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 34635000).

7. Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену ТОВ «РАДЕР ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 34635000) податкову накладну №8 від 28.08.2024 p.;

8. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у м. Києві від 11.11.2024 року № 112034764/34635000 про відмову в реєстрації податкової накладної №18 від 31.08.2024 р. ТОВ «РАДЕР ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 34635000).

9. Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену ТОВ «РАДЕР ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 34635000) податкову накладну №18 від 31.08.2024.

10. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДЕР ПЛЮС» (адреса 02094, місто Київ, вулиця Червоноткацька, будинок 88, корпус 20; ЄДРПОУ 34635000) 12 112,00 (дванадцять тисяч сто дванадцять гривень 00 копійок), за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у м. Києві (адреса 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19 ЄДРПОУ 44116011).

11. Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Вісьтак М.Я.