Ухвала суду № 137428318, 15.06.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ПРИЗНАЧЕННЯ СУДОВО-МЕДИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

15 червня 2026 року Справа № 280/5688/26 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши клопотання позивача про призначення судово-медичної експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №8» Запорізької обласної ради про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (далі відповідач 1), Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №8» Запорізької обласної ради (далі відповідач 2), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №8» Запорізької обласної ради від 05.01.2026 №138/26/24/Р;

визнати протиправним та скасувати рішення Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної команди 2978/26/58 від 05.05.2026;

зобов`язати Центр оцінювання функціонального стану особи при Державній установі «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» повторно здійснити огляд ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1338 від 15.11.2024.

Ухвалою судді від 15.06.2026 відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про призначення судово-медичної експертизи. На розгляд та вирішення експерта позивач просить поставити питання: «Чи відповідає ступінь втрати працездатності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що спричиняє обмеження життєдіяльності, медичним критеріям для встановлення ІІІ групи інвалідності без зазначення строку повторного огляду (з зазначенням строку повторного огляду), визначеним Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженим Постановою КМУ від 15.11.2024 №1338?».

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що вирішення питань щодо визначення міри втрати здоров`я та ступеня обмеження життєдіяльності особи є дискреційним повноваженням відповідних експертних команд та вимагає наявності медичної освіти та спеціальних знань, а адміністративний суд, відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України, не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесено до компетенції цього органу.

При вирішенні даного клопотання суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Статтею 102 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

Отже, підставою для призначення судової експертизи є необхідність з`ясування обставин, які потребують спеціальних знань, тобто тих, що виходять за межі знань осіб, які беруть участь у справі, та судді, котрий розглядає справу.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 за № 53/5 затверджено Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (далі Інструкція), пунктом 1.1 якої визначено, що призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі - експертизи та дослідження) судовим експертам державних спеціалізованих науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - експертні установи) та атестованим судовим експертам, які не є працівниками державних спеціалізованих установ (далі - експерти), їх обов`язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів здійснюються у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним, Цивільним процесуальним, Господарським процесуальним кодексами України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кодексом адміністративного судочинства України, Законами України «Про судову експертизу», «Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами з питань судово-експертної діяльності та цією Інструкцією.

Згідно з підпунктом 1.2.12 пункту 1.2 цієї Інструкції, з метою більш повного задоволення потреб слідчої та судової практики щодо вирішення питань, які потребують застосування наукових, технічних або інших спеціальних знань, експертними установами організовується проведення інших видів експертиз (крім судово-медичної та судово-психіатричної), у тому числі й тих, що перебувають у стадії наукової розробки.

Пунктом 1.8 Інструкції визначено, що підставою для проведення експертизи відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням особи у випадках, передбачених законом, в якому обов`язково зазначаються її реквізити, номер справи або кримінального провадження або посилання на статтю закону, якою передбачено надання висновку експерта, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об`єкти, що підлягають дослідженню.

Пунктом 1.1 Інструкції про проведення судово-медичної експертизи затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.01.1995 № 6, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.07.1995 за № 254/790 (далі - Інструкція) передбачено, що судово-медична експертиза проводиться з метою дослідження на підставі спеціальних знань матеріальних об`єктів, що містять інформацію про обставини справи, яка перебуває в провадженні органів дізнання, слідчого, прокурора чи суду.

Відповідно до пункту 1.2 Інструкції судово-медична експертиза здійснюється на принципах законності, об`єктивності, повноти дослідження та незалежності державними установами - бюро судово-медичних експертиз.

За правилами, визначеними статтею 105 Кодексу адміністративного судочинства України, матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, визначеними цим Кодексом для витребування доказів.

Натомість, за нормами статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має такі самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

За правилами статті 108 Кодексу, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

Враховуючи норми процесуального закону, за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, суд має право, однак не зобов`язаний призначити проведення експертизи.

При цьому, судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 09.03.2018 у справі № 908/464/17.

Із поданого клопотання слідує, що позивач просив призначити судово-медичну експертизу з метою встановлення відповідності ступеня втрати працездатності, що спричиняє обмеження життєдіяльності, медичним критеріям для встановлення ІІІ групи інвалідності (із зазначенням строку повторного огляду).

При цьому, суд зазначає, що обставини, що стосуються законності дотримання процедури прийняття оскаржуваного рішення, можуть бути з`ясовані та перевірені судом при розгляді справи без спеціальних знань експерта.

Суд звертає увагу, що розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень з оцінювання функціонального стану особи, суд вправі перевірити законність прийняття рішення лише в межах дотримання процедури прийняття такого рішення.

Із урахуванням викладеного, підстави для задоволення клопотання про призначення судово-медичної експертизи на цей час відсутні.

Разом із тим, позивач не позбавлений права на подання до суду висновку експерта, складеного на його замовлення.

Керуючись статтями 102, 241, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання позивача про призначення судово-медичної експертизи, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Н.В. Стрельнікова