Рішення № 137426254, 16.06.2026, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/15480/25

Провадження № 2/686/3045/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючої судді Порозової І.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Кшановської Є.З.,

представника відповідача- адвоката Марцоня В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

У травні 2025 року позивач АТ «Акцент-Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позову позивач вказав, що ОСОБА_1 звернулась до АТ «АТ «Акцент-Банк» щодо отримання банківських послуг та підписала Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк».

30 квітня 2024 року, будучи клієнтом Банку, позичальниця уклала з Банком кредитний договір ABH0CT155101714465993296, щодо надання останній кредиту в розмірі 60 000,00 грн. строком на 60 місяців (тобто до 29.04.2029 року) зі сплатою процентів у розмірі 85,00 щорічно.

Банк свій обов`язок виконав повністю, надав позичальниці кредит згідно до умов кредитного договору. У відповідності до п. п. 3-5 Кредитного договору (Заяви про надання послуги «Швидка готівка» № ABH0CT155101714465993296 від 30.04.2024 року, далі - кредитний договір), ліміт цього договору: 60 000,00 грн. на придбання товару/здійснення платежу/оплата послуг зі строком повернення до 29.04.2029 року, терміном на 60 місяців.

Відповідач вчасно не надавала банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками відповідно до умов договору.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, у неї станом на 30.05.2025 року обліковується заборгованість за даним кредитним договором в розмірі 96 058,08 грн., яка складається з: 59 445,12 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 34 011,33 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами, 2 601,63 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею, яку банк просить стягнути з відповідача.

19 червня 2025 року представник відповідача Марцонь В.Б. подав до суду відзив на позов, у якому зазначив, що надані позивачем копії письмових доказів мають сумнівний характер, підпис у них виконаний не ОСОБА_1 , яка жодних договорів з АТ Акцент-Банк» не укладала, грошових кошів від банку не отримувала. Також звернув увагу на наданий позивачем розрахунок заборгованості, згідно якого, на думку позивача, отримано 60 000,00 грн., а сплачено 61 809,80 грн. Зазначив, що чоловік відповідачки ОСОБА_2 був призваний на військову службу та брав безпосередню участь у антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, отримав посвідчення учасника бойових дій, що є підставою для звільнення боржника від сплати штрафних санкцій, пені за невиконання зобов`язань, в тому числі перед банками, та процентів за користування кредитом.

04 липня 2025 року представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив, до Договір (Заява) про надання послуги «Швидка готівка» № ABH0CT155101714465993296 від 30.04.2024 року (в якій зазначені всі умови договору, у тому числі і процентна ставка) підписана відповідачем електронним підписом, за допомогою відкритого ключа, протокол створення та перевірки якого було додано додатком до позову. Даний спосіб підписання передбачений постановою Правління НБУ від 18 травня 2022 року № 100 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України».У разі, якщо один із документів було підписано простим електронним підписом у вигляді ОТП-паролю, то зазначає, що відповідач (підписавши Анкету-Заяву про Приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку) погодився на його використання згідно до п. 1.1.3.2.9 УіПу: 1.1.3.2.9. Банк має право для різних цілей встановити контакт з Клієнтом, використовуючи будь-які зазначені канали зв`язку: відправлення SMS-повідомлень на мобільний телефон Клієнта; відправлення повідомлення за допомогою мобільного додатку у випадку встановлення мобільного додатку для телефону, номер якого передавався Клієнтом Банку при його ідентифікації і статусу "on-line" в мобільному додатку, авторизація за допомогою мобільного телефону і OTP-пароля: поштовий лист; телеграма; повідомлення по електронній пошті; повідомлення в банкоматах і терміналах самообслуговування; друк інформації на чеках в POS-терміналах; інші засоби комунікації. Представник позивача стверджує, що додана додатком до позову Виписка по рахунку відповідача підтверджує погашення. Банківська виписка це сукупний реєстр операцій по відповідному рахунку, а на підтвердження перерахування відповідачу кредитних коштів до позову було додано меморіальний ордер зі значенням відповідної суми кредиту, яка була перерахована відповідачу, тому доводи відповідача що таких доказів не надано є безпідставні. У п.9 Заяви Клієнта № ABH0CT155101714465993296 від 30.04.2024 року зазначено номер карти клієнта на який було зараховано кошти кредиту.

В судове засідання представник позивача АТ «Акцент-Банк» не з`явився, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник Марцонь В.Б. в судове засідання не з`явились, представник 08.06.2026 року подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, проти задоволення позову заперечив з мотивів, викладених у відзиві.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розгляд справи відбувся 11.06.2026 року. Ухвалення рішення відкладено в порядку абз.2 ч.1 ст.244 ЦПК України до 16.06.2026 року.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до АТ «Акцент-Банк» з метою отримання банківських послуг та підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк». Проставленням власноручного або цифрового власноручного (на екрані телефону) підпису під цією анкетою-заявою ОСОБА_1 підтвердила, що надані нею документи є чинними (дійсними), а наведені вище їх копії відповідають оригіналу.

Анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, що розміщені за посиланням https://а-bank.com.ua, між нею та банком становлять договір про надання банківських послуг, умови якого йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.

02 жовтня 2023 року між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 підписано заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком.

За умовами договору ОСОБА_1 просила відкрити їй поточний рахунок у гривні та встановити кредитний ліміт на таких умовах: п. 1 договору вид послуги відкриття, обслуговування та кредитування поточного рахунку. До рахунку банк випускає безкоштовно платіжний інструмент у вигляді платіжної картки; п. 3 договору вид кредиту кредитний ліміт на картковий рахунок; п. 4 договору тип кредиту кредитування рахунку; п. 5 договору мета отримання кредиту споживчі цілі; п. 6 договору пільговий період користування кредитним лімітом становить до 62 днів за ставкою 0,000001%. У разі виходу з пільгового періоду на кредит нараховується процентна ставка 3,4% на місяць; п. 7 договору строк кредитування (строк дії кредитної лінії) 240 місяців; п. 9.1 договору при не виконанні зобов`язання щодо повернення кредиту застосовується ставка в розмірі 6,8 % у місяць, яка нараховується на суму загальної заборгованості, п. 9.2 договору передбачено нарахування штрафу за несвоєчасне погашення кредиту.

Вказана заява підписана відповідачем простим удосконаленим електронним підписом у мобільному додатку АВаnk24.

12 лютого 2024 року, шляхом введення OTP-пароля 9615 за номером телефону ОСОБА_1 засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладення удосконаленого електронного підпису у мобільному додатку Банку з метою засвідчення її дій згідно з Умовами та правилами надання банківських послуг. Просила вважати наведений зразок її цифрового підпису або його аналог обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті в Банку.

30 квітня 2024 року, будучи клієнтом Банку, позичальник уклала з ним кредитний договір № ABH0CT155101714465993296 щодо надання кредиту в сумі 60 000 грн., строком на 60 місяців, до 29 квітня 2029 року, зі сплатою 85 % річних (кредитний договір складається із заяви клієнта та графіку погашення кредиту).

Відповідно до п.п. 3-5 кредитного договору, мета отримання кредиту - придбання товару/здійснення платежу/оплата послуг, сума кредиту 60 000 грн., строк кредиту 60 місяців, з 30 квітня 2024 року по 29 квітня 2029 року включно.

Згідно з п. 6 кредитного договору, за користування кредитом позичальник сплачує проценти в розмірі 85 % річних, ставка фіксована. Проценти за користування кредитом сплачуються щомісячно.

Відповідно до п. 12 кредитного договору, у випадку порушення клієнтом зобов`язань щодо погашення заборгованості клієнт сплачує банку пеню в розмірі 0,07 % (не менше 1 грн.) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня та не може більшою за 15% від суми простроченого платежу.

Вказаний договір підписаний ОСОБА_1 шляхом накладення електронного підпису за допомогою відкритого ключа.

Додатком до договору є таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та річної процентної ставки, яка також підписана відповідачем шляхом накладення електронного підпису за допомогою відкритого ключа.

Паспорт споживчого кредиту за програмою «Швидка готівка» від 30 квітня 2024 року, який є актуальним до 29 квітня 2029 року, містить умови, які є аналогічними умовам, що і в кредитному договорі № ABH0CT155101714465993296 від 30 квітня 2024 року. Паспорт споживчого кредиту за програмою «Швидка готівка» від 30 квітня 2024 року підписаний ОСОБА_1 шляхом накладення електронного підпису за допомогою відкритого ключа.

Таким чином, анкета-заява № ABH0CT155101714465993296 від 30 квітня 2024 року, таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та річної процентної ставки, паспорт споживчого кредиту за програмою «Швидка готівка» від 30 квітня 2024 року, підписані представником позивача та відповідачкою.

При цьому, відповідач ознайомлена з Умовами та правилами надання банківських послуг, які діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується її підписом в анкеті-заяві, де містяться відповідні підтвердження позичальника щодо ознайомлення з документами.

Кредитор свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надав позичальнику кредит відповідно до умов кредитного договору, що підтверджується меморіальним ордером № TR.36574431.73320.65455 від 30 квітня 2024 року про перерахування ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 60 000 грн. та випискою по кредитному договору № ABH0CT155101714465993296 від 30 квітня 2024 року клієнта.

На зауваження представника відповідача про зазначення у меморіальному ордері платником ОСОБА_1 , суд звертає увагу на те, меморіальний ордер (https://zakon.rada.gov.ua/laws/term/15126) - це внутрішній розрахунковий документ банку, а не квитанція про оплату від платника. Банк створює його самостійно для проведення операції (наприклад, переказ готівки через касу, списання комісії чи внутрішньобанківський переказ). У такому документі платником вказано банк (або його клієнта), який ініціює переказ коштів, а отримувач вказується як сторона, на чий рахунок ці кошти мають бути зараховані.

Тому у меморіальному ордері № TR.36574431.73320.65455 від 30 квітня 2024 року платником зазначено відповідача ОСОБА_1 (як ініціатора платежу (кредиту)) та отримувачем ПАТ «Акцент-Банк» як банківську установу, в якій відкрито рахунок для зарахування коштів. Водночас, призначення платежу вказано: видача кредиту згідно договору №ABH0CT155101714465993296 від 30/04/2024.

Відповідачка своїх зобов`язань по поверненню суми кредиту та сплаті процентів за користування кредитом, не виконала. Її заборгованість за кредитним договором № ABH0CT155101714465993296 від 30 квітня 2024 року станом на 30 травня 2025 року становить 96 058,08 грн., яка складається з: 59 445,12 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 34 011,33 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами, 2 601,63 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею, що підтверджується відповідним розрахунком.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

З огляду на зазначені норми права Верховний Суд у своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» визначено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа; підписувач - особа, яка на законних підставах володіє особистим ключем та від свого імені або за дорученням особи, яку вона представляє, накладає електронний цифровий підпис під час створення електронного документа.

Відповідно до п. 17 розд. ІІ Положення про використання електронного підпису та електронної печатки, затвердженого постановою Правління НБУ від 20 грудня 2023 року, № 172, використання УЕП, удосконаленої електронної печатки та простого ЕП здійснюється на підставі договору між установою і клієнтом/контрагентом установи або установою і особою, що має намір стати клієнтом/контрагентом установи. Договір укладається в письмовій формі після проведення ідентифікації та верифікації відповідно до вимог законодавства України клієнта/контрагента установи чи особи, що має намір стати клієнтом/контрагентом установи: 1) у формі паперового документа з власноручними підписами сторін або 2) як електронний документ із КЕП сторін, або 3) як електронний документ з УЕП із кваліфікованим сертифікатом клієнта/контрагента установи та КЕП уповноваженого представника установи, або 4) як електронний документ із ЦВП фізичної особи, визначеної в абзацах першому, третьому пункту 33 розділу IV цього Положення, та КЕП уповноваженого представника установи, з дотриманням вимог розділу IV цього Положення щодо використання ЦВП, або 5) як електронний документ із використанням будь-яких видів ЕП, щодо яких між клієнтом/контрагентом установи та установою вже укладено договір відповідно до вимог одного з підпунктів 1-4 пункту 17 розділу II цього Положення.

Договір про використання УЕП, удосконаленої електронної печатки та простого ЕП має містити умови та порядок (процедуру) визнання установою і клієнтом/контрагентом установи правочинів у вигляді електронних документів із використанням УЕП, удосконаленої електронної печатки або простого ЕП відповідно.

Укладення окремого договору щодо використання клієнтом установи КЕП, ЦВП, УЕП з кваліфікованим сертифікатом, кваліфікованої електронної печатки, електронної печатки з кваліфікованим сертифікатом не вимагається за умови дотримання вимог цього Положення.

Згідно з п.п. 51-54 розд. VI Положення про використання електронного підпису та електронної печатки, затвердженого постановою Правління НБУ від 20 грудня 2023 року, № 172, установи та їх клієнти під час вчинення правочинів у вигляді електронних документів мають право використовувати УЕП на підставі договору з урахуванням вимог п. 17 розд. II цього Положення.

Установа визначає технологію використання УЕП та засоби удосконаленого електронного підпису чи печатки, що використовуються під час взаємодії установи з клієнтом установи.

Суб`єкти електронної взаємодії використовують УЕП без сертифіката відкритого ключа або чинність відкритого ключа підписувача засвідчується сертифікатом відкритого ключа на договірних засадах, або чинність відкритого ключа підписувача засвідчується надавачем електронних довірчих послуг згідно з вимогами нормативно-правових актів Національного банку у сфері електронних довірчих послуг.

УЕП є таким, що пройшов перевірку, якщо виконуються всі такі вимоги: 1) перевірку УЕП здійснено згідно з процедурою, зазначеною в договорі, укладеному між суб`єктами електронної взаємодії; 2) УЕП відповідає вимогам, визначеним Законом.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку АТ «А-Банк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

У ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України зазначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у процентах від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (ч.ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України).

П. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки у вигляді сплати неустойки.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ч. 1 ст. 14 ЦК України).

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі №320/8618/15-ц (провадження №61-4393сво18)).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24 лютого 2022 року до теперішнього часу, включаючи дату постановлення оскаржуваного судового рішення.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» №2120-IX від 15 березня 2022 року, яким, зокрема, розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено п. 6-1 такого змісту: «6-1. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем».

Пункт 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» виключено на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22 листопада 2023 року.

Також, згідно із Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» 2120-IX від 15 березня 2022 року розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, п. 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

На час виникнення спірних правовідносин положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними.

Відповідно до частини 1статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України.

Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (ч. 2 ст. 4 ЦК України).

Отже, ч. 2 ст. 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (рішення від 13 березня 2012 року у справі №5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30 жовтня 2013 року у справі №6-59цс13, від 16 грудня 2015 року у справі №6-2023цс15).

Як вбачається з матеріалів справи, 02 жовтня 2023 року ОСОБА_1 приєдналася до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», підписавши анкету-заяву.

30 квітня 2024 року ОСОБА_1 уклала з АТ «А-Банк» кредитний договір № ABH0CT155101714465993296, відповідно до умов якого отримала строковий кредит у розмірі 60 000 грн. на придбання товару/здійснення платежу/оплату послуг зі строком кредитування на 60 місяців та з поверненням до 29 квітня 2029 року.

Такі обставини підтверджено заявою про погодження використання удосконаленого електронного підпису від 12 лютого 2024 року та використанням вказаного УЕП при подальшому підписанні як кредитного договору так і паспорту споживчого кредиту та таблиці обчислення загальної вартості кредиту.

Крім того, як вбачається зі змісту виписки по кредитному договору № ABH0CT155101714465993296 та меморіального ордеру від 30.04.2024 року, ОСОБА_1 отримала 60000 грн. кредиту та не погашала його у визначені договором строки.

Згідно з п. 11 кредитного договору у випадку порушення клієнтом зобов`язань із погашення заборгованості клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,07% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15% суми простроченого платежу.

Разом з тим, враховуючи, що на період воєнного стану в Україні позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, суд висновує про відсутність правових підстав для стягнення з відповідачки на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованості за пенею у розмірі 2 610,63 грн.

Законом України від 20 травня 2014 року № 1275-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» внесено зміни до статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яку доповнено пунктом 15 наступного змісту (станом на день розгляду справи): військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Згідно із Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливим періодом є функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

В Україні особливий період розпочався 18 березня 2014 року і триває по теперішній час.

Представником відповідача надано докази того, що у відповідачки є чоловік ОСОБА_2 (копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 ) та копію посвідчення учасника бойових дій ОСОБА_2 , виданого 30.11.2023 року.

Разом з тим, встановлено, що проценти за кредитним договором № ABH0CT155101714465993296 від 30.04.2024 року відповідачці нараховані позивачем за період з 30.04.2024 року по 30.05.2025 року, проте доказів того, що її чоловік ОСОБА_2 у період з 30.04.2024 року по 30.05.2025 року був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період чи брав участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах, суду не надано.

Тому відсутні підстави для відмови позивачу у стягненні відсотків по кредитному договору № ABH0CT155101714465993296 від 30.04.2024 року із ОСОБА_1 .

Отже, суд, з`ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач покликається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази у справі, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, вважає, що позивачем належними та допустимими доказами перед судом доведено факт порушення його права у вказаних правовідносинах із ОСОБА_1 , а тому з останньої на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № ABH0CT155101714465993296 від 30.04.2024 року в сумі 93 456,45 грн., що складається із 59 445,12 грн. заборгованості по тілу кредиту та 34 011,33 грн. - заборгованості за процентами, а у задоволенні вимоги про стягнення пені в сумі 2 601,63 грн. необхідно відмовити.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначено нормами ст. 141 ЦПК України.

Так, частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви до суду АТ «Акцент-Банк» сплачено судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп.

Оскільки позов АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 , задоволено частково, з останньої на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме 2 356,79 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 141, 259, 263-265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № ABH0CT155101714465993296 від 30.04.2024 року в сумі 93 456,45 грн. та 2 356,79 грн. судового збору.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 1430080, адреса: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя: І.Ю. Порозова