Рішення № 137425156, 16.06.2026, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/519/26

Провадження № 2/604/452/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року селище Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Сіянко В.М.,

за участю секретаря судового засідання Феньо О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Підволочиськ цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в:

06 травня 2026 року ТОВ «Споживчий центр» звернулось до Підволочиського районного суд Тернопільської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 15857,50грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, на неналежне виконанням відповідачкою кредитного договору № 18.08.2025-100000594 від 18.08.2025 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , який підписано останнім електронним підписом відповідача, що відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора Е242. Підписанням кредитного договору відповідачка підтвердила, що ознайомлена з умовами договору і приймає умови кредитного договору (оферти). Відповідно до умов договору ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 2500грн, строк кредитування 189 дні. Дата повернення кредиту -22.02.2026. Процентна ставка "Стандарт" у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом («чергові періоди»). Процентна ставка "Економ" - у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту 7% від суми Кредиту та дорівнює 175грн. 00 коп. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 175грн, сплачується згідно Графіку платежів. В подальшому сторонами було укладено додаткові угоди, якими було збільшено розмір кредиту до 6000грн, погоджено новий графік платежів, збільшено розмір комісії, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 10264грн 82коп. Загальні витрати за споживчим кредитом 4264 грн. 82 коп. , розмір річних відповідно до ст.. 625 ЦПК 90,00грн в день. Також позивач вказує, що відповідачкою було частково проведено сплату за зазначеним договором у загальному розмірі 3312,50грн

За твердженням позивача, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за кредитним договором виконав та надав ОСОБА_1 кредит у загальному розмірі 6000 грн. В свою чергу в порушення умов кредитного договору відповідачка свої зобов`язання не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на дату подання позову становить 15857,50 грн, з яких 2500грн - заборгованість по тілу кредиту, 4025 грн - заборгованість за нарахованими процентами, 245грн - заборгованість по комісії, 5587,50грн- заборгованість за відсотками нарахованими в порядку ст.. 625 ЦПК України.

Оскільки відповідачка добровільно не сплатила суму боргу за кредитом, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №15857,50грн від 18.08.2025 року в загальному розмірі 15857,50грн, а також в порядку розподілу судових витрат стягнути судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою судді Підволочиського районного суду Тернопільської області від 25 травня 2026 року відкрито провадження у справі №604/519/26 та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

18 травня 2026 року через систему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 , адвоката Драус О.О. надійшла заява відповідно до якої, остання просить суд здійснювати розгляд справи без участі відповідача та представника відповідача, позовні вимоги визнає частково, просить відмовити позивачу у стягнені заборгованості з нарахованої комісії та відсотків в порядку ст. 625 ЦПК України.

Справу розглянуто згідно ч.3 ст.211 ЦПК України у відсутності сторін, які попередньо подали до суду заяви, в якій просили суд розглянути справу за їх відсутності.

Підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ст.223 ЦПК України не вбачається.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до такого висновку.

За своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем договір є кредитним договором.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 18 серпня 2025 року ОСОБА_2 -Христиною оформлено заявку кредитного договору № 18.08.2025-100000594 (кредитної лінії), в якій вказані персональні дані ОСОБА_1 , як позичальника, реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів Позичальнику за даним та наступними договорами: 4149-51XX-XXXX-8721, визначена сума кредиту 2500грн., строк кредиту 189 дні з дати його надання, дата повернення (виплати ) кредиту 22.02.2026. Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка в розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом. Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Комісія, пов`язана з наданням Кредиту 7% від суми Кредиту та дорівнює 175 грн. 00 коп. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 175 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується Кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів. Орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом становить 4135.87 %. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 6177 грн. 97 коп. Загальні витрати за споживчим кредитом 3677 грн. 97 коп.

Згідно з п. 21 Заявки, позичальник підтверджує, що йому надані та він отримав інформацію, зазначену в частинах 1, 5 статті 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» (він ознайомився з нею за посиланням https://sgroshi.com.ua//ua/rozkritta-informacii), примірник цього договору, паспорт споживчого кредиту відповідно до Закону України "Про споживче кредитування" (за виключенням випадку, коли надання паспорта споживчого кредиту не є обов`язковим).

Також судом встановлено, що 18.08.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та Ковбасюк Вікторєю-Христиною було укладено кредитний договір (оферти) № 18.08.2025-100000594 (далі Договір), який підписаний зі сторони відповідача за допомогою одноразового ідентифікатора Е242.

Відповідно до п.2.2 Договору електронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови:

2.2.1. пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на веб-сайті Кредитодавця у загальному доступі, а також у особистому кабінеті Позичальника на веб-сайті Кредитодавця;

2.2.2. заявка, сформована на сайті Кредитодавця після ідентифікації Позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення Кредитодавцем;

2.2.3. відповідь Позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті Кредитодавця, та підписана Позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода) отриманого Позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.

За умовами вказаного Договору, Кредитодавець зобов`язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити Проценти, Комісію(ї) (якщо Комісія (ії) встановлена(і) договором)..

Сторонами договору погоджено, що : дата надання/видачі кредиту, сума Кредиту, строк, на який надається Кредит,. дата повернення (виплати) кредиту, проценти за користування Кредитом (Проценти, графік платежів) - встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною кредитного договору.

Відповідно до п. 4.1 Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-51XX-XXXX-8721.

Згідно з п. 4.3. Договору , днем надання Кредиту вважається списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця, а днем погашення Кредиту/сплати платежу - день надходження коштів у касу Кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок Кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку Кредитодавця.

За умовами п.6.1. позичальник зобов`язується використати Кредит на зазначені в Договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити воєчасне повернення Кредиту, сплату Процентів, Комісії(ій), процентів річних шляхом внесення в касу Кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок Кредитодавця в такі терміни:

а) повернення кредиту, сплата Процентів, Комісії(ій) (якщо Комісія (ії) встановлена(і) договором) - у терміни та строки, вказані у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти;

б) процентів річних, які можуть бути нараховані Кредитодавцем за прострочення виконання грошових зобов`язань за цим Договором - негайно, з моменту пред`явлення Кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких процентів..

Згідно з п. 6.6.1 Договору, позичальник підтверджує, що він уклав цей договір, повністю усвідомлюючи значення своїх дій та згідно з вільним волевиявленням, та має здатність виконувати його умови.

Зі змісту Договору (оферти) та Заявки вбачається, що такі документи підписані електронним підписом відповідача з ідентифікатором Е242.

В подальшому сторонами договору за взаємною згодою було наступні додаткові угоди до Договору №18.08.2025-100000594 від 18.08.2025 та внесено відповідні зміни.

Так, згідно умов Додаткового Договору від 25.10.2025 року до Договору №18.08.2025-100000594 укладеного між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , сторонами погоджено наступні зміни до Договору : збільшено суму Кредиту до 4000грн. 00 коп; надано Позичальнику 2-й Транш у розмірі 1500 грн. 00коп; змінено строк надання кредиту на 121 днів; комісія за обслуговування з дати укладення даного Додаткового Договору встановлюється у розмірі 105 грн. 00 коп. Складено новий графік платежів, збільшено розмір денної процентної ставки до 0.56%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом становить 1700.97 %. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 6726 грн. 63 коп. Загальні витрати за споживчим кредитом 2726 грн. 63 коп.

Судом встановлено, що Додатковий Договір від 25.10.2025 року до Договору №18.08.2025-100000594 підписаний зі сторони відповідача підписаний за допомогою одноразового ідентифікатора К789.

Також, між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Додатковий Договор від 27.10.2025 року до Договору №18.08.2025-100000594, відповідно до якого внесено наступні зміни до Договору : збільшено суму Кредиту до 6000грн. 00 коп; надано Позичальнику 3-й Транш у розмірі 2000 грн. 00коп.;змінено строк надання кредиту 119 днів з дати його надання; комісія за надання 3 го Траншу 7 % від суми та дорівнює 140грн; Складено новий графік платежів, збільшено розмір денної процентної ставки до 0.6%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом становить 1746.01 %. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 10 264 грн. 82 коп. Загальні витрати за споживчим кредитом 4264 грн. 82 коп.

Судом встановлено, що Додатковий Договір від 27.10.2025 року до Договору №18.08.2025-100000594 підписаний зі сторони відповідача за допомогою одноразового ідентифікатора К661.

На підтвердження виконання умов зазначеного Договору та Додаткового договору ТОВ «Споживчий центр» надано листи ТОВ Універсальні платіжні рішення» від 30.04.2026 з повідомленням про те, що на виконання договору на переказ коштів ФК П-2024/01-2 від 01.04.2024, було успішно перераховано кошти на платіжну карту клієнта: 18.08.2029 на суму 2500грн, номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua-836461211, призначення платежу : видача за договором кредиту №18.08.2025-100000594. Також, 25.10.2029 на суму 1500грн, номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua-901768903, призначення платежу : видача за договором кредиту №18.08.2025-100000594. Потім, 27.10.2025 на суму 2000грн, номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua-903377344, призначення платежу : видача за договором кредиту №18.08.2025-100000594.

У даному випадку, судом також враховано, що відповідачка к поданій 15.06.2026 року заяві визнає позовні вимоги частково, не заперечує факт укладення зазначеного вище кредитного договору та додаткових угод до договору, а також факт отримання кредитних коштів та їх неповернення у встановлені договором строки.

Таким чином, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надало ОСОБА_1 , кредит у загальному розмірі 6000,00 грн.

В свою чергу, в порушення умов кредитного договору відповідачка свої зобов`язання в повному обсязі не виконала, у встановлений строк кошти в повністю повернула, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на дату подання позову становить 2500грн.

У матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем обов`язку за укладеним між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 кредитного договору від 18.08.2025 №18.08.2025-100000594 з повернення кредиту в сумі 6000 грн, сплати процентів у розмірі 4025 грн.

До матеріалів позовної заяви позивачем надано розрахунок про стан заборгованості за Кредитним договором №18.08.2025-100000594 від 18.08.2025, згідно якого станом на 29.04.2026 заборгованість ОСОБА_1 складає: 6000грн - сума основного боргу; 4025грн залишки відсотків; 5587,50грн- залишок відсотків за ст. 625 України; 245грн залишок комісії. Загальний розмір заборгованості 15857,50грн.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У статті 526ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

Абзац другий частини 2статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Сторони домовилися, що всі документи щодо надання Кредиту підписуються Клієнтом з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі Закон).

Відповідно до ст. 12 Закону "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання в тому числі "електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (абз. 3 ч. 1 ст. 12). У свою чергу згідно з визначенням одноразового ідентифікатора, наведеного у п. 6 ч. 1ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Таким чином, Законом України «Про електрону комерцію» визначено, що саме Договором оферти визначається технологію (порядок) укладення договору, порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору, спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту), технічні засоби ідентифікації сторони.

Саме у Договорі оферти позивача чітко визначено, що всі документи щодо надання Кредиту підписуються Клієнтом з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Враховуючи вказане та те, що відповідач ініціював укладення такого договору, оформивши заявку на сайті товариства, підписавши договір з використанням аналогового підпису, суд приходить до висновку, що між сторонами склались договірні правовідносини.

Відповідно до частини першої статті 530ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За приписами частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Верховний Суд у постанові № 561/77/19 від 16 грудня 2020 року вказав, що із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційнокомунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з пропозицією про укладення кредитного договору (оферта) ТОВ «Споживчий центр» пропонує укласти кредитний договір на умовах, встановлених товариством. Кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: дана пропозиція про укладення договору (оферта), розміщена на сайті кредитора заявка, сформована на сайті кредитора після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та схвалення їх кредитором; відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитора, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (коду), отриманого позичальником в смс повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.

Відповідачка підтвердила, що ознайомлена і приймає умови кредитного договору (оферти), а також підтверджує, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), невід`ємною частиною якої є Заявка до кредитного №18.08.2025-100000594 від 18.08.2025 та додаткових угод від 25.10.2025 та 27.10.2025, з якими вона попередньо ознайомилась. Акцептовані нею умови кредитного договору містяться у вказаних заявці та оферті.

Крім того, ОСОБА_1 розуміла, що підписує та укладає кредитний договір на вищевказаних умовах, підписуючи даний акцепт електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е242.

При цьому спірний договір та додаткові угоди до договору, що укладені між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр» в судовому порядку не оскаржувались, не визнавались недійсним, тобто, в силу положень статті 204ЦК України діє презумпція правомірності указаного правочину.

Матеріали справи не містять і відповідач не надав суду доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, за встановлених судом обставин, позивачем доведено, що між сторонами у виниклому спорі 18 серпня 2025 було укладено Кредитний договір №18.08.2025-100000594 від 18.08.2025 та Додаткові договори до вказаного кредитного Договору від 25.10.2025, 27.10.2025, ОСОБА_1 отримала кредитні кошти у загальному розмірі 6000,00 грн та зобов`язалась сплачувати проценти у розмірі та в строк, визначені Договором, а тому позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» про стягнення заборгованості з повернення кредиту в сумі 6000 гривень та сплати заборгованості за нарахованими процентами у сумі 4025 гривень підлягають до задоволення у повному обсязі, оскільки відповідач неналежно виконував свої зобов`язання як позичальник.

Щодо вимоги ТОВ «Споживчий центр» про стягнення 5587,00 грн відсотків нарахованих в порядку ст. 625 ЦК України, то суд вважає її такою, що також не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

24 лютого 2022року Указом Президента України № 64/2022«Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який продовжувався Указами Президента України № 133/2022від 14 березня 2022 року, № 259/2022 від 18 квітня 2022 року, № 341/2022 від 17 травня 2022 року, № 573/2022 від 12 серпня 2022 року, № 757/2022 від 07 листопада 2022 року, № 58/2023 від 06 лютого 2023 року, № 254/2023 від 01.05.2023 року і діє по цей час.

Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»,розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними.

Відповідно до частини 1статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України.

Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (частина 2статті 4 ЦК України).

Отже, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексунад нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (Рішення від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13, від 16 грудня 2015 у справі № 6-2023цс15). Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Також, Верховний Суд вже викладав висновки щодо застосування пункту 18Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18Прикінцеві та перехідні положення ЦК України(постанови Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23), від 12.02.2025 № 758/5318/23 (провадження № 61-15103св24), згідно яких, тлумачення пункту 18Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З аналізу положень пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» та статей 1046,1049,1050,1054 ЦК України, можна дійти висновку про те, що на договір про споживчий кредит, укладений між сторонами у справі, розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а відтак позичальник ОСОБА_1 звільняється від обов`язку сплати на користь позикодавця відсотків за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24 лютого 2022 року, а нарахована позикодавцем неустойка, що передбачена відповідним договором, підлягає списанню позикодавцем.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення із ОСОБА_1 , 5587,00 грн відсотків нарахованих в порядку ст. 625 ЦК України, є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Щодо вимоги про стягнення комісії у розмірі 245грн, то суд вважає її такою, що не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже,Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Разом з тим,Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Окрім того, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 06.11.2023 по справі №204/224/21 виклала висновок щодо застосування норми права, а саме якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Так, у кредитному договорі №18.08.2025-100000594 від 18.08.2025 з внесеними змінами, укладеному між ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр» містяться умови про комісію за надання кредиту в розмірі 175 грн, яка нараховується за ставкою 7% відсотків від суми кредиту, а також комісія за обслуговування кредитної лінії 175 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Укладеними між сторонами Додатковими Договорами розмір комісії було змінено, в залежності від суми наданого траншу.

Як вбачається із розрахунку заборгованості за кредитним договором № 18.08.2025-100000594 від 18.08.2025, ОСОБА_1 нарахована комісія у розмірі 245грн.

Проте, суд звертає увагу, що в кредитному договорі та укладених Додаткових Договорах, які складається з пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), заявки, відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), в тому числі пункти 8, 9 заявки позичальника ОСОБА_1 від 18.08.2025, не містять зазначення конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням кредиту і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена комісія, пов`язана з наданням кредиту.

ТОВ «Споживчий центр» не надало доказів наявності, переліку послуги, що комісія пов`язана із наданням послуги, а саме: перерахування кредитодавцем коштів на рахунок, зазначений позичальником, з використанням стороннього сервісу інтернет-еквайрингу і погодження її зі споживачем при укладенні кредитного договору. В зв`язку з чим положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію, пов`язану з наданням кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 10 січня 2024 року в справі 727/5461/23, від 09 жовтня 2024 року в справі 582/202/22.

Відповідно доч.1та ч.3ст.89ЦПК України,суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному,об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому,так і кожному доказу(групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу(групи доказів).

З урахуванням зазначеного суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача комісії у розмірі 245грн є необґрунтованими, а тому не підлягають до задоволення.

В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем під час звернення з даним позовом до суду.

Судом встановлено, що позивач поніс судові витрати, у виді сплати судового збору в сумі 2662,40 грн.

Позовні вимоги задоволено на 63% (10025,00 грн./15857,50грн х 100% грн.).

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1677,31грн (2662,40 грн х 63% / 100 %) судового збору .

Також, позивач просить стягнути з відповідача 151,38грн витрат пов`язаних з надсиланням ОСОБА_1 позовної заяви у паперовій формі з описом вкладення.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Судом встановлено, що згідно квитанції №2042480 від 04.05.2026 складеної «Поштова служба «Е-Пост» та опису вкладення до листа від 04.05.2026, позивачем направлено на адресу ОСОБА_1 позовну заяву з додатками, за пересилання зазначеної кореспонденції ТОВ «Споживчий центр» сплачено 151,38грн.

Відтак, враховуючи те, що позивачем підтверджено наявність у нього витрат, пов`язаних із підготовкою справи до розгляду, а саме, надсилання копії позовної заяви, суд вважає необхідним стягнення таких витрат з відповідача на користь позивача.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, вимоги представника позивача, пов`язані із відшкодуванням йому судових витрат належить задовольнити частково, стягнути з відповідача витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі з описом вкладення у розмірі 95,37грн (151,38грнх63%/100%).

Керуючись ст.ст. 526, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 89, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 ) заборгованість за кредитним договором № 18.08.2025-100000594 від 18.08.2025 у розмірі 10025,00 ( десять тисяч двадцять п`ять гривень 00 копійок), яка складається з: 6000,00( шість тисяч гривень 00 копійок) - заборгованість по тілу кредиту, 4025,00( чотири тисячі двадцять п`ять гривень 00 копійок) - заборгованість за нарахованими процентами, а також суму судового збору в розмірі 1677,31( одна тисяча шістсот сімдесят сім гривень 31 копійка), витрати пов`язані з надсиланням позовної заяви у паперовій формі з описом вкладення у розмірі 95,37 ( дев`яносто п`ять гривень 37 копійок), а всього 11797,68 (одинадцять тисяч сімсот дев`яносто сім гривень 68 копійок.)

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення проголошено 16 червня 2026 року.

Суддя В.М. Сіянко