Рішення № 137424496, 11.06.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 463/1592/26

Провадження № 2-др/463/30/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Білоуса Ю.Б.,

з участю секретаря судових засідань Козак О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Богданова Олександра Васильовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Позивач ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» звернувся до суду з позовом, просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Кредитним договором № 766293 від 29.12.2021 року в розмірі 27009,00 грн, яка складається з: Прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 9000,00 грн; Прострочена заборгованість за відсотками в розмірі 18009,00 грн., а також 13 000,00 грн витрат на професійну правову допомогу та 2662,40 грн. сплаченого судового збору.

Рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 21.04.2026 року в задоволенні позову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

29 травня 2026 року (заява зареєстрована в суді 01.06.2026 року) представник ОСОБА_1 - адвокат Богданов Олександр Васильович подав до суду через систему «Електронний суд» заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (Код ЄДРПОУ: 44002941) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати на правову допомогу в сумі 3 000,00 (три тисячі) гривень.

Подану заяву мотивує тим, що у провадженні Личаківського районного суду міста Львова перебувала справа № 463/1592/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (далі - Позивач) до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором

Представником Відповідача при поданні відзиву було зазначено про понесені Відповідачем судові витрати, зокрема витрати на правову допомогу у розмірі 3 000,00 грн. (три тисячі гривень 00 копійок). Докази понесених витрат, зокрема Договір про надання правової (професійної правничої) допомоги, Акт виконаних робіт, Квитанцію до касового ордеру, також було подано до суду із відзивом.

21.04.2026 року Рішенням Личаківського районного суду міста Львова у справі № 463/1592/26 було відмовлено у задоволенні позовних вимог повністю. Водночас судом не було вирішено питання про розподіл понесених Відповідачем судових витрат.

А тому в порядку ст.270 ЦПК України просить ухвалити додаткове рішення у справі.

Представник відповідача до судового засідання подав заяву про розгляд справи у його відсутності, вимоги заяви підтримує та просить ухвалити додаткове рішення у справі.

Представник позивача до судового засідання подав заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, проти ухвалення додаткового рішення заперечує, про що також подав відповідні письмові заперечення, та відповідно просить заяву про ухвалення додаткового рішення Відповідача по справі № 463/1592/26 - залишити без розгляду та задоволення. Зазначив, що у даній справі заявлена вартість виконаних робіт є явно завищеною та не узгоджується ані з критеріями малозначності спору, ані з рівнем його фактичної складності. Зокрема, витрачений час на надання усних консультацій, ознайомлення з матеріалами справи, а також підготовку та складання відзиву на позовну заяву не відповідає вимогам реальності та співмірності адвокатських витрат, що у свою чергу виключає можливість визнання їх розумними та обґрунтованими. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, а також чи була їх сума обґрунтованою.

Відтак, згідно з положеннями ч. 2 ст. 247 ЦПК України, розгляд заяви здійснюється судом без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши матеріали цивільної справи, поданої заяви, приходжу до наступного висновку.

Судом встановлено, що 20.02.2026 року представник позивача ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом, згідно якого просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Кредитним договором № 766293 від 29.12.2021 року в розмірі 27009,00 грн, яка складається з: Прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 9000,00 грн; Прострочена заборгованість за відсотками в розмірі 18009,00 грн., а також 13 000,00 грн витрат на професійну правову допомогу та 2662,40 грн. сплаченого судового збору.

05.03.2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Богданова Олександра Васильовича через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позов, згідно якого просив відмовити в задоволенні позову та провести розподіл судових витрат, а саме: стягнути з позивача на користь відповідача 3000,00 грн. витрат на правову допомогу. На підтвердження понесення стороною відповідача витрат на правову допомогу у відповідному розмірі представник відповідача до відзиву на позов долучив копію ордеру серії АВ №1262604 на представлення інтересів ОСОБА_1 адвокатом Богдановим Олександром Васильовичем; акту виконаних робіт про надання правової (професійної правничої) допомоги ОСОБА_1 ; договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 02 березня 2026 року, укладеного між АБ «Богданов» та ОСОБА_1 ; квитанції до прибуткового касового ордеру №23 від 05.03.2026 року.

Рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 21.04.2026 року в задоволенні позову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

Як вбачається з тексту судового рішення від 21.04.2026 року питання про розподіл судових витрат, заявлених представником відповідача у відзиві на позов, судом не вирішено.

Вказане свідчить про те, що вимога про розподіл судових витрат заявлена та докази на підтвердження факту понесення витрат на правову допомогу представником відповідача подано до ухвалення судового рішення від 21.04.2026 року.

Відповідно до положень ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

При цьому згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Так згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пунктом 1 ч. 3 вказаної статті визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

При цьому згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. А відповідно до ч. 2 даної статті інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 1-2 ст. 137 ЦПК України витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При цьому згідно з частинами 3-4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Окрім того при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».

Водночас згідно з правовою позицією, викладеною Верховним судом в постановах від 28 грудня 2020 року у справі №640/18402/19, від 31 січня 2022 року в справі №185/5421/21, винагорода адвоката за послуги згідно з договором про надання правової допомоги також може бути визначена сторонами у твердій (фіксованій) сумі, яка за весь час дії договору не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту.

У справі «Бєлоусов проти України» ЄСПЛ сформував правову позицію про те, що хоча заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, він має сплатити його згідно із договірними зобов`язаннями, а тому витрати за цим гонораром є «фактично понесеними». Така ж позиція сформована ЄСПЛ у справі «Теб`єті Мюхафізе Кемійветі та Ісрафілов проти Азербайджану»

Аналогічну правову позицію підтримав Верховний суд у постановах від 22 січня 2021 року в справі №925/1137/19, від 27 липня 2022 року в справі №686/28627/18 вказавши, що у своїй практиці ЄСПЛ керується трьома ключовими принципами під час вирішення питань про відшкодування судових витрат. Звернення про відшкодування таких витрат задовольняються тоді, коли судові витрати, що підтверджено доказами: фактично понесені; необхідні, щоб запобігти порушенню або отримати відшкодування за нього; визначені у розумному розмірі.

У Практичних рекомендаціях: вимоги щодо справедливої компенсації (стаття 41 Конвенції), виданих Головою Європейського суду з прав людини відповідно до Правил 32 Регламенту Суду від 28 березня 2007 року, з поправками від 9 червня 2022 року, ЄСПЛ зазначає, що витрати, понесені (як на національному рівні, так і під час розгляду справи в самому Суді) у спробі запобігти порушенню чи з метою отримання компенсації після того, як воно сталося, мають бути фактично понесені. Фактично понесені означає, що «заявник мав сплатити їх або бути зобов`язаним сплатити їх відповідно до юридичного або договірного зобов`язання. Документи, що підтверджують те, що заявник сплатив або зобов`язаний сплатити такі витрати, мають бути надані суду».

Що стосується гонорарів адвокатів, ЄСПЛ вказує, що заявник повинен показати, що гонорари сплачені або тільки будуть сплачені адвокату. Відповідні висновки щодо того, що фактичними витратами на правову допомогу є, в тому числі, витрати, оплата яких буде здійснена в майбутньому ЄСПЛ виклав, зокрема, у справі «Теб`єті Мюхафізе Кемійветі та Ісрафілов проти Азербайджану».

Також у своїй постанові від 19 липня 2021 року у справі № 910/16803/19 Верховний Суд зазначив, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Так з матеріалів справи та поданої заяви вбачається, що представництво інтересів відповідача ОСОБА_1 у такій здійснював адвокат Богданов Олександр Васильович, у відзиві на позов останній вказував, що судові витрати, які відповідач очікує понести у зв`язку з розглядом справи становлять витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн., документальне підтвердження понесених судових витрат в частині надання ОСОБА_1 професійної правничої допомоги долучено до відзиву на позов.

Зокрема з долучених до заяви документів вбачається, що 02 березня 2026 року Адвокатське бюро «Богданова», в особі керуючого бюро Богданова Олександра Васильовича, з одної сторони та ОСОБА_1 уклали договір про надання правової (професійної правничої) допомоги, згідно умов якого Бюро зобов`язується надати Клієнту визначену цим Договором правову (професійну правничу) допомогу щодо захисту інтересів останнього у Личаківському районному суді міста Львова, у справі про стягнення боргу. З іншого боку, Клієнт зобов`язується сплатити за виконану роботу визначений у даному Договорі плату та гонорар успіху, відшкодувати додаткові витрати пов`язані з виконанням доручення Клієнта.

Згідно п.4.1-4.2 договору, За надання правової (професійної правничої) допомоги Клієнт сплачує Бюро плату за правову допомогу згідно актів виконаних робіт. Остаточна сума визначається Сторонами у відповідному акті виконаних робіт. Грошові кошти за даним Договором сплачуються шляхом готівкового або безготівкового розрахунку.

05 березня 2026 року на підставі договору про надання правової (професійної правничої) допомоги складено акт виконаних робіт, згідно якого загальна сума витрат на правову допомогу становить 3 000,00 грн., з яких 600,00 грн. - правовий аналіз позовної заяви; 900,00 грн. - підготовка відзиву, систематизація додатків до нього та подача відзиву; 1500,00 грн. - представлення інтересів відповідача в судовому засіданні.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №23 від 05.03.2026 року ОСОБА_1 сплатила 3 000,00 грн. адвокату Богданову О.В. в якості витрат за надану правову допомогу.

Відтак наданими стороною відповідача доказами підтверджується розмір витрат на професійну правничу допомогу, що становить 3000 грн. Оцінивши надані докази на підтвердження вартості витрат та опис наданих послуг, суд приходить до переконання, що такі безпосередньо пов`язані з розглядом справи, заявлений розмір витрат на правову допомоги є співмірним із складністю справи, часом витраченим адвокатом, обсягом наданих адвокатом послуг, а тому з врахуванням того, що в задоволенні позову відмовлено, заява представника відповідача щодо ухвалення додаткового рішення про стягнення таких витрат з позивача підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 13, 33, 133, 137, 141, 247, 264, 265, 270, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Богданова Олександра Васильовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» в користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (ел. пошта icondebtcollection@ukr.net, адреса 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. 12, інше, нежитлове приміщення 1008, ЄДРПОУ 44002941);

Відповідач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя: Білоус Ю.Б