Ухвала суду № 137424213, 15.06.2026, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/3825/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

15 червня 2026 року суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Козирський Є.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Овідіопольського ВДВС про зняття арешту з майна ,-

ВСТАНОВИВ :

10 червня 2026 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить суд зняти арешт з майна за борг в сумі 666,24 грн. на підставі вимоги про сплату боргу № ф-983 виконавче провадження № 33354156.

Вважаю, що пред`явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст. 175 ЦПК України.

Згідно п. п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб), його місцезнаходження (для юридичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Всупереч вказаним вимогам закону позивачем ОСОБА_1 не зазначено повне найменування (для юридичної особи) відповідача по справі, її місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 травня 2020 року у справі № 554/8004/16 (провадження 14-431цс19) зроблено висновок «що спори, пов`язані з належністю майна, на яке накладений арешт, відповідно до статей 15 і 16 ЦПК України у редакції, що була чинною 15 грудня 2017 року, суди розглядають у порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо існує спір щодо визнання права власності на майно та однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства. У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України у вказаній редакції. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно та про зняття з нього арешту. Особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19) також зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (частина перша статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Так, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідачами у справі про зняття арешту з майна є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення. Пред`явлення позову до неналежного відповідача (або непред`явлення позову до належного відповідача (співвідповідача)) не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. Однак вказане може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог по суті заявлених вимог.

Подібні висновки щодо належних відповідачів у справі про зняття арешту з майна висловлені у постановах Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі №521/17712/15 (провадження №61-11321св18), від 13.11.2019 року у справі №745/691/18 (провадження №61-7248св19), від 12.08.2021 року у справі №756/14542/19 (провадження №61-6976св21), від 26 січня 2022 року у справі №457/726/17 (провадження №61-43201св18, від 02.02.2022 року в справі №607/3269/21(провадження № 61-19506св21).

У разі, якщо позивач подає позов про звільнення майна з-під арешту, то тоді слід мати на увазі, що відповідачем по справі є стягувач за виконавчим документом, за яким накладений арешт та боржник за цим виконавчим документом, а ВДВС залучається в якості третьої особи.

Отже, позивачем помилково пред`явлені позовні вимоги до Овідіопольського ВДВС про зняття арешту з майна.

Належними відповідачем у справі про скасування арешту майна мають бути особи, в інтересах яких накладався цей арешт, а саме стягувач за виконавчим провадженням, а не державна виконавча служба.

Таким чином, позивачу необхідно визначитись з колом відповідачів, зазначивши їх повне найменування.

Пунктом 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява має містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Позивач в своєму позові просить суд скасувати арешт з майна за борг в сумі 666,24 грн., при цьому не зазначаючи на яке саме майно та місце його розташування (знаходження), що у свою чергу не дозволяє суду визначити підсудність зазначеного спору.

Окрім того, п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Всупереч зазначеним положенням закону позивачем не вказано перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви, позивач не долучає до позовної заяви докази на підтвердження того, на підставі чого було накладено арешт на його майно, в рамках якого виконавчого провадження, не заявляє клопотання про їх витребування.

Крім того, позивач не зазначив виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та на яку норму матеріального права посилається, як на правову підставу, заявленого позову.

Частиною 4 статті 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до п.п.1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2026 року складає 3328,00 грн), що становить 1331,20 грн.

Отже позивачу необхідно: 1) визначитися із колом сторін по справі та зазначити їх повне найменування; 2) зазначити зміст позовних вимог із конкретизацію об`єктів нерухомого майна, з яких необхідно зняти арешт, що необхідно суду для визначення підсудності; 3) сплатити судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру; 4) надати докази на підтвердження вказаних обставин у позовній заяві (зокрема докази на підтвердження того, на підставі чого було накладено арешт на його майно, в рамках якого виконавчого провадження).

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ч. 1 ст.185 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Овідіопольського ВДВС про зняття арешту з майна - залишити без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог даної ухвали суду в строк протягом десяти днів з дня її отримання, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу зі всіма додатками до неї.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є.С. Козирський