Ухвала суду № 137423806, 27.05.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/8108/23

Провадження № 6/496/60/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Буран В.М.,

за участю: секретаря Агаджанян Д.Х.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Сонько Валерія Вікторовича, в інтересах ОСОБА_1 , про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшла заява представника відповідача у справі Сергеєва О.В. про визнання виконавчого листа № 496/8108/23 від 15 листопада 2024 р. таким, що не підлягає виконанню, із змісту якої вбачається, що 19 травня 2025 р. ухвалою Господарського суду Одеської області відкрито провадження у справі № 916/600/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . 02 лютого 2026 р. ухвалою Господарського суду Одеської області у цій же справі, затверджено звіт про виконання плану реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 у справі, закрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами вважаються такими, що не підлягають виконанню. Таким чином, як слідує з ухвали господарського суду Одеської області від 02 лютого 2026 р. по справі № 916/600/25, протягом встановленого законом строку для подання заяв кредиторів Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ЄАПБ» не подало заяв з грошовими вимогами до ОСОБА_1 у справі № 916/600/25. Вищенаведене є підставою для визнання судом відповідного виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

У судове засідання заявник та його представник не з`явилися, прохальна частина заяви містить вимогу про слухання справи за їх відсутності.

Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Задорожний М.І. та представник ТОВ ФК «ЄАПБ» про дату та час судового засідання сповіщенні в Електронному кабінеті.

Відповідно до ст. 432 ЦПК України, суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Дослідивши заяву та додані до неї письмові докази, суд прийшов до наступного висновку.

Із матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням від 27 травня 2024 року позов ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», суму заборгованості: за Договором позики № 0967073672 в розмірі 58 287,50 гри., за Кредитним договором № 3591711316/450995 в розмірі 11 325,00 гри., за Кредитним договором № 3591711316/713359 в розмірі 10 968,00 гри., за Кредитним договором № 08266-07/2021 в розмірі 9 950,00 гри., всього стягнути заборгованість за договорами у загальному розмірі: 90 530,50 грн. та судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

15 листопада 2024 р. на виконання заочного рішення суду від 27 травня 2024 р. у справі № 496/8108/23 видано виконавчий лист.

19 травня 2025 р. ухвалою Господарського суду Одеської області відкрито провадження у справі № 916/600/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

02 лютого 2026 р. ухвалою Господарського суду Одеської області по справі № 916/600/25 закрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , затверджено звіт про виконання плану реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 у справі, визнано погашеними грошові вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів боржника фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), а також грошові вимоги конкурсних кредиторів та/або їх правонаступників, які виникли до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, але не були заявлені кредиторами або були відхилені судом протягом провадження у справі про неплатоспроможність, а всі виконавчі документи за відповідними вимогами визнати такими, що не підлягають виконанню.

Відповідно до частини першої статті 128 Кодексу України з процедур банкрутства, з дня затвердження плану реструктуризації боргів боржник починає погашення вимог кредиторів згідно з умовами такого плану.

Частиною третьою статті 129 Кодексу України з процедур банкрутства, вбачається, що за результатами розгляду звіту про виконання плану реструктуризації боргів боржника, а також скарг кредиторів господарський суд постановляє одне з таких рішень: 1) про закриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв`язку з виконанням боржником плану реструктуризації боргів; 2) про невиконання боржником плану реструктуризації боргів, визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника.

Відповідно до частини четвертої статті 129 Кодексу України з процедур банкрутства, у разі закриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв`язку з виконанням плану реструктуризації боргів настають наслідки, передбачені цим Кодексом, щодо звільнення боржника від боргів.

Згідно з частиною п`ятою статті 129 Кодексу України з процедур банкрутства, у разі невиконання або неповного виконання умов плану реструктуризації боргів боржника кредитори можуть пред`явити свої вимоги до боржника в невиконаному обсязі, передбаченому договорами.

Відповідно до частини першої статті 134 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд при постановленні ухвали про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ухвалює рішення про звільнення боржника - фізичної особи від боргів.

Частиною другою статті 134 Кодексу України з процедур банкрутства, регламентовано, що фізична особа не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів після завершення судових процедур у справі про неплатоспроможність та обов`язку повернення непогашених боргів, а саме: 1) відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи; 2) сплати аліментів; 3) виконання інших вимог, які нерозривно пов`язані з особистістю фізичної особи. Такі вимоги, що не були повністю погашені у справі про неплатоспроможність, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про неплатоспроможність у непогашеній частині.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до положень частини першої-другої статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

У постанові Верховного Суду від 20.02.2019 (справа № 2-4671/11) зазначено, що наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові, зокрема, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання тощо.

У постанові Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 308/6024/14 зазначено, зокрема, що обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобов`язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п`ятої ЦК. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, проте є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

Матеріально-правовою підставою визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є припинення обов`язку боржника з підстав, визначених законом (статті 599-601,604-609 ЦК України). При цьому, зміст частини другої статті 432 ЦПК України свідчить про те, що матеріально-правовою підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є добровільне виконання боржником свого обов`язку перед стягувачем поза межами виконавчого провадження, у зв`язку з чим у боржника буде відсутній обов`язок з виконання виконавчого листа, виданого на підставі судового рішення. У разі, якщо виконання зобов`язання за судовим рішенням відбулося в межах виконавчого провадження, стягувач має право подати до виконавця письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є вичерпним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права. У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Зазначені висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 лютого 2019 року у справі № 2-4671/11, провадження № 61-45337св18.

Враховуючи, викладені обставини, суд дійшов висновку, що є усі законні підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 17, 18, 260, 261, 353, 432 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В :

Заяву адвоката Сонько Валерія Вікторовича, в інтересах ОСОБА_1 , інші особи: ТОВ «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Задорожний М.І., про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий лист у справі № 496/8108/23 за позовом ТОВ «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та судових витрат, виданий 15 листопада 2024 р. про стягнення ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», суму заборгованості:

за Договором позики № 0967073672 в розмірі 58 287,50 гри., з яких:

- 5 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 53 287,50 грн. - сума заборгованості за відсотками;

за Кредитним договором № 3591711316/450995 в розмірі 11 325,00 гри., з яких:

- 3 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 8 325,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;

за Кредитним договором № 3591711316/713359 в розмірі 10 968,00 гри., з яких:

- 2 400,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 8 568,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;

за Кредитним договором № 08266-07/2021 в розмірі 9 950,00 гри., з яких:

- 5 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 4 950,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

у загальному розмірі: 90 530,50 грн. та судовий збір у розмірі 2684,00 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст рішення складено 15 червня 2026 року, з урахуванням навантаження на склад суду, яке пов`язано з тим, що від штатної кількості 13 суддів, зараз здійснюють правосуддя тільки - 6, недостатня кількість суддів, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ, введенням воєнного стану, навчання у червні 2026 р., що обумовлює збільшення строку виготовлення повного тексту рішення суду, оскільки показники навантаження перевищують нормативні у 8 разів, передачі справ 2-х інших суддів, суд першої інстанції позбавлений можливості дотримання строків, передбачених національним законодавством.

З урахуванням рекомендованих Вищою радою правосуддя показників, ДСА України зробила розрахунок необхідної кількості суддів для здійснення ефективного правосуддя, яка суттєво перевищує кількість суддів визначену рішенням ВРП від 24 серпня 2023 р. 852/0/15/ - 23. Згідно розрахунків ДСА України, чисельність суддів Біляївського районного суду Одеської області, з урахуванням рівня навантаження, має складати 47 осіб. Зараз штатна кількість 13 суддів, фактично здійснюють правосуддя тільки 6 суддів.

Суддя В.М. Буран