Рішення № 137422563, 15.06.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/231/26

ДОДАТКОВ Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 року. м.Львів.

Галицький районний суд міста Львова

в складі:

головуючого судді Юрківа О.Р.,

за участю:

секретаря судового засідання Некоз М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву представниці позивачки ОСОБА_1 адвокатеси Фролової Надії Василівни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокатеса Фролова Надія Василівна до Акціонерного Товариства «Ідея Банк», за участю третьої особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» про захист прав споживачів, та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

14.05.2026 року до суду надійшла заява представниці позивачки ОСОБА_1 адвокатеси Фролової Н.В. про ухвалення додаткового рішення у справі в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, мотивуючи її тим, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 28.04.2026 року позов ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокатеса Фролова Надія Василівна до Акціонерного Товариства «Ідея Банк», за участю третьої особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» про захист прав споживачів, та відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Вирішено стягувати з Акціонерного товариства «Ідея Банк» 62 014,91 грн. сплачених за кредитним договором №Z60.288.71072 від 17.08.2017, що були спрямовані на погашення плати за обслуговування кредитної заборгованості. Стягнуто з Акціонерного товариства «Ідея Банк» на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено за безпідставністю. Питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу не вирішувалось.

Представниця позивачки зазначає, що позивачка ОСОБА_1 зазнала витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн., що підтверджується квитанціями, договором, розрахунком та актом виконаних робіт. Вказане рішення, відповідно до його змісту, було ухвалене 28 квітня 2026 року, однак повний його текст в електронному кабінеті ЄСІТС підсистеми «Електронний суд» представниці позивачки з`явився 14.05.2026 о 04:40 год. Окрім цього зазначає, що позивачем в позовній заяві було зазначено про орієнтовний розрахунок судових витрат, а також, те, що докази понесених судових витрат стороною позивача подаються протягом п`яти днів після надходження повного тексту рішення у справі до електронного кабінету ЄСІТС підсистеми «Електронний суд» представниці позивачки. З огляду на це, представниця позивачки, вважає, що всі судові витрати, понесені позивачкою на правничу допомогу мають бути стягнути з відповідача.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

За ч. ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Учасники справи в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомленні про час та місце розгляду справи, що стверджується матеріалами справи.

Представниця позивачки подала до суду заяву про розгляд справи у її та позивачки відсутності вимоги заяви підтримує та просить задовольнити.

Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд дійшов висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення у справі.

Згідно з ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За п. 3 ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч.1 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до ч.2 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Згідно з ч.3 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Суд звертає увагу, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Встановлено, що до матеріалів справи долучено копію договору про надання правової допомоги від 02.01.2026 року, додаткова угода №1 до договору про надання правової допомоги від 02.01.2026 року від 14.05.2026 року, акт виконаних робіт від 14.05.2026, квитанція від 14.05.2026 року з якої вбачається, що ОСОБА_1 сплатила на користь Фролової Н.В. 15000,00грн. за надану правничу допомогу.

Однак, суд вважає, що така вартість наданих адвокатських послуг зазначена в розрахунку вартості є завищеною, оскільки надання таких послуг, не зайняло в адвоката значного часу, про що свідчить кількість аркушів на яких викладено позов, заяви і клопотання, та характер наданих послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються тільки витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідачу було надано професійну правничу допомогу, однак заявлені витрати в розмірі 15000,00 грн. є несумірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності витрат, розумності їх розміру.

Із врахуванням наведеного, суд вважає, що слід ухвалити у справі додаткове рішення, яким заяву представниці відповідача про стягнення витрат на правову допомогу задовольнити частково та стягнути з позивачки на користь відповідача 5000,00 грн., тобто суму яка є сумірною зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг.

Керуючись ст.ст.259,263,264,265,270 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Ухвалити додаткове рішення у справі № 461/231/26 за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокатеса Фролова Надія Василівна до Акціонерного Товариства «Ідея Банк», за участю третьої особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» про захист прав споживачів, та відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Акціонерного товариства «Ідея Банк» (адреса місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11, код ЄДРПОУ:19390819) на користь ОСОБА_1 ( адреса проживання : АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) 5 000, 00 грн. понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.Р.Юрків.