Рішення № 137422330, 16.06.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 314/842/26 2/335/1773/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Макарова В.О.,

за участю секретаря судового засідання Філатової О.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Зіменко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа: виконавчий комітет Вільнянської міської ради Запорізької області про встановлення факту постійного проживання із пенсіонером за однією адресою на день його смерті,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Зіменко О.В., звернулась до Вільнянського районного суду Запорізької області із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа: виконавчий комітет Вільнянської міської ради Запорізької області про встановлення факту постійного проживання із пенсіонером за однією адресою на день його смерті.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 12.02.2026 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області, 3-я особа: виконавчий комітет Вільнянської міської ради Запорізької області про встановлення факту постійного проживання із пенсіонером за однією адресою на день його смерті, передано до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя (вул. Перемоги, буд. 107-Б, м. Запоріжжя) за підсудністю.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_2 , актовий запис про смерть №758 складений Вільнянським відділом ДРАЦС у Запорізькому районі Запорізької області ПМУ МЮ (м. Одеса), що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 у Вільнянській державній нотаріальній конторі Запорізької області в порядку заміщення Першою запорізькою державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу за №195/2025, номер у спадковому реєстрі 74915716, що підтверджується витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі за №83374930.

Позивач є єдиною спадкоємицею, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 батька ОСОБА_2 .

За час життя померлому ОСОБА_2 було призначено пенсію та після його смерті позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про виплату недоодержаної пенсії.

Проте листом від 08.01.20206 року за №0800-0506-8/1931 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області направило на адресу фактичного проживання позивачки ( АДРЕСА_1 ) рішення про відмову в оформленні недоодержаної пенсії гр. ОСОБА_1 у зв`язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_2 за заявою від 27.11.2025 року.

Підставою для відмови стало те, що 27.11.2025 року ОСОБА_1 подала заяву відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» далі - Закон №2262, про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку із смертю ОСОБА_2 .

В заяві місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано: АДРЕСА_2 , а ОСОБА_2 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

Ст. 61 ЗУ №2262 передбачено, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців у зв`язку із смертю, не включаються до складу спадщини. Проте, та члени сім`ї які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і втому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Відповідно до розділу ІІ пункту 9 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку ) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1 (далі - Порядок подання та оформлення документів), до заяви про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку із смертю пенсіонера подаються відомості про проживання із пенсіонером на день його смерті за однією адресою ( у разі неможливості надати такі документи факт проживання із пенсіонером встановлюється у судовому порядку - для виплати членам сім`ї, що не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника).

Оскільки відомості про проживання ОСОБА_1 з пенсіонером на день його смерті за однією адресою відсутні, підстав для виплати неодержаної пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 немає.

Заховуючи норми ст. 61 Закону №2262 та вимоги розділу ІІ пункту 9 Порядку подання та оформлення документів, прийнято рішення щодо відмови ОСОБА_1 в оформленні та виплаті недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 за заявою від 27.11.2025 року.

ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Вільнянськ Запорізької області. Відповідно до свідоцтва про народження її батьком зазначено ОСОБА_2 .

В подальшому, 01.10.2026 року позивачка одружилась та змінила дівоче прізвище « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 ». Актовий запис про шлюб №114 складений 01.10.2016 Вільнянським районним відділом ДРАЦС ГТУЮ у Запорізькій області, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 .

Від шлюбу ОСОБА_1 має малолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Дитина мешкає разом із матір`ю.

Відповідно до Акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї складеного депутатом Вільнянської міської ради Білоконь С..В., підпис якої посвідчено Головним спеціалістом загального відділу Вільнянської міської ради Сисенко К.С., зареєстрованого за №42 від 27.01.2026 року, зазначено, що ОСОБА_1 разом з донькою ОСОБА_6 та батьком ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) спільно проживали за адресою АДРЕСА_1 , та вели спільний побут з 2021 року і до моменту смерті батька ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ). після його смерті позивачка понесла витрати на поховання, проте оригінали вказаних документів зберігаються та були подані ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ у Запорізькій області разом із заявою про здійснення виплати недоотриманої пенсії.

При зверненні позивачки 27.11.2025 року із заявою до органу Пенсійного фонду із заявою про виплату недоодержаної пенсії також було долучено інший акт обстеження матеріально-побутових умов сім`ї. Проте, при розгляді заяви ОСОБА_1 зазначений акт пенсійним фондом не було враховано.

Просила суд встановити факт постійного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 разом із померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , з 2021 року по день його смерті.

У судовому засідання позивач позовні вимоги підтримала у повному обсязі, пояснила, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 у м.Вільнянськ Запорізької області. Відповідно до свідоцтва про народження її батьком зазначено ОСОБА_2 . В подальшому, 01.10.2026 року позивачка одружилась та змінила дівоче прізвище « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 ». Від шлюбу ОСОБА_1 має малолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Дитина мешкає разом із матір`ю.

Відповідно до Акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї складеного депутатом Вільнянської міської ради Білоконь С..В., підпис якої посвідчено Головним спеціалістом загального відділу Вільнянської міської ради Сисенко К.С., зареєстрованого за №42 від 27.01.2026 року, зазначено, що ОСОБА_1 разом з донькою ОСОБА_6 та батьком ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) спільно проживали за адресою АДРЕСА_1 , та вели спільний побут з 2021 року і до моменту смерті батька ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ). після його смерті позивачка понесла витрати на поховання, проте оригінали вказаних документів зберігаються та були подані ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ у Запорізькій області разом із заявою про здійснення виплати недоотриманої пенсії.

При її зверненні 27.11.2025 року із заявою до органу пенсійного фонду із заявою про виплату недоодержаної пенсії також було долучено інший акт обстеження матеріально-побутових умов сім`ї. Проте, при розгляді заяви ОСОБА_1 зазначений акт не було враховано та відмовлено у виплаті недоотриманої пенсії після смерті ОСОБА_2 .

Обставини спільного проживання ОСОБА_1 та її малолітньої дитини ОСОБА_6 , за адресою АДРЕСА_1 разом із батьком ОСОБА_2 , пояснюються тим, що наприкінці 2020 року стан здоров`я ОСОБА_2 почав погіршуватися. Спочатку ОСОБА_1 щодня відвідувала батька, проте на початку 2021 року переїхала спільно з донькою на постійне місце проживання до його домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 .

За час спільного проживання спільними зусиллями вели господарство, утримували домоволодіння у належному стані (за спільні кошти здійснювали поточний ремонт даху, покрівлі, забору), обробляли город, робили поточний ремонт будинку (клеяли обої, змінили дерев`яні вікна на металопластикові, змінили сантехніку), прибирали прилеглу територію. Придбали холодильник та мікрохвильову піч. Харчувалися разом. Витрати на придбання вказаного несли за спільні кошти.

Позивачка купувала ліки для хворого батька, що мало постійний характер допомоги. Таке не було одноразовим випадком, позивач систематично здійснювала догляд за батьком, турботливо дбала про нього до дня смерті.

У родині завжди було присутнім почуття любові та взаємоповаги. ОСОБА_2 дбайливо ставився до онуки ОСОБА_7 , відвозив та забирав дитину з дитячого садка також підвозив доньку ОСОБА_1 на роботу. Сплачували комунальні платежі разом, спільними коштами, отже, ОСОБА_1 як донька та померлий ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 мали спільні права та обов`язки.

Представник позивача у судовому засіданні на задоволенні позову наполягала, просила задовольнити в повному обсязі на тих підставах, що в ній зазначені.

Представник відповідача Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області у судове засідання не з`явився, направив до суду заяву у якій просив розглядати справу без участі свого представника, прийняти рішення на розсуд суду.

Представник третьої особи виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про розгляд справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 03 березня 2026 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 13 квітня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа: виконавчий комітет Вільнянської міської ради Запорізької області про встановлення факту постійного проживання із пенсіонером за однією адресою на день його смерті до судового розгляду. Клопотання позивача про виклик свідків задоволено. Клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено, витребувано у Вільнянській державній нотаріальній конторі, 70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 6 належним чином завірену копію спадкової справи у спадковому реєстрі 74915716, номер у нотаріуса № 195/2025, заведеної після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ; витребувано у Головного управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області, 69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б належним чином засвідчені копії документів пенсійної справи ОСОБА_2 , та документи звернення (заяви) ОСОБА_1 від 27.11.2025 за результатами розгляду якої надано Рішення про відмову в оформленні та виплаті недоодержаної пенсії 01.01.2026 № П/С N/Ф 2640.

Інших процесуальних дій у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову) не вчинялось, провадження не зупинялось.

Вислухавши позивача, її представника, допитавши свідків, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які заявник посилалася як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, надані сторонами, суд встановив на їх підставі такі фактичні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_2 .

Після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 у Вільнянській державній нотаріальній конторі Запорізької області в порядку заміщення Першою запорізькою державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу за №195/2025, номер у спадковому реєстрі 74915716.

Позивач є єдиною спадкоємицею, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 батька ОСОБА_2 .

За час життя померлому ОСОБА_2 було призначено пенсію у відповідності ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Після його смерті позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку із смертю пенсіонера ОСОБА_2 , проте листом від 08.01.20206 року за №0800-0506-8/1931 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області направило на адресу фактичного проживання позивачки ( АДРЕСА_1 ) рішення про відмову в оформленні недоодержаної пенсії гр. ОСОБА_1 у зв`язку зі смерті пенсіонера ОСОБА_2 за заявою від 27.11.2025 року, що обумовлює необхідність звернення до суду.

Судом заслухано позивача, свідків, досліджено матеріали спадкової справи, заведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , та встановлено, що позивач є єдиною спадкоємицею після його смерті. Інші особи із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертались.

У матеріалах справи міститься акт обстеження матеріально-побутових умов сім`ї складеного депутатом Вільнянської міської ради ОСОБА_8 , підпис якої посвідчено Головним спеціалістом загального відділу Вільнянської міської ради Сисенко К.С., зареєстрованого за №42 від 27.01.2026 року, зазначено, що ОСОБА_1 разом з донькою ОСОБА_6 та батьком ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) спільно проживали за адресою АДРЕСА_1 , та вели спільний побут з 2021 року і до моменту смерті батька ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ). після його смерті позивачка понесла витрати на поховання.

Також, від Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області, до суду направлено матеріали заяви ОСОБА_1 до Пенсійного фонду, разом із доданими документами, серед яких міститься акт обстеження матеріально-побутових умов сім`ї №896 від 20.11.2025 року, складений депутатом Вільнянської міської ради Шраменко С.І., за змістом якого зазначено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживала разом із батьком ОСОБА_2 який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою АДРЕСА_1 , без реєстрації.

Судом допитано свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , які підтвердили обставини спільного проживання позивачки та її батька за адресою АДРЕСА_1 разом, факти ведення ними спільного господарства, спільного бюджету, тощо.

За вказаних обставин та підтвердних документів, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Встановлення факту постійного проживання позивачки разом із померлим батьком однією сім`єю, необхідне останній для оформлення документів для виплати недоотриманої пенсії.

Згідно з ч. 2 ст. 3 СК України, особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки - складають сім`ю.

У п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

Головною ознакою проживання спадкоємця однією сім`єю зі спадкодавцем є систематичне ведення з ним спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності. При цьому важливою, проте не основною ознакою, є проживання в одному приміщенні зі спадкодавцем. Такими особами можуть бути й інші родичі спадкодавця, причому ними можуть також особи однієї статі зі спадкодавцем, або особи, які взагалі не пов`язані спорідненням зі спадкодавцем.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 03.06.99 №5-рп/99 зазначив, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі №644/6274/16-ц (провадження №14-283цс18) вказано, що обов`язковими умовами для визнання особи членом сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Зі змісту роз`яснень, викладених у пункті у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вбачається, що в порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; із заяви про встановлення факту не вбачається спору про право; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про прав.

Частиною 1 ст. 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Положення ст. 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Зазначена норма відображає загальний принцип недискримінації за ознакою наявності чи відсутності реєстрації місця проживання чи місця перебування особи.

Таким чином, реєстрація місця проживання позивачки, як доньки та її батька за різними адресами не свідчить про те, що вони не проживали однією сім`єю за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно вимог ч. 4 ст. 3 СК України, сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до вимог ст. 61 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Ч.ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Предметом доказування при розгляді справ про встановлення факту проживання, передусім є сукупність обставин, що є згідно із законом основними ознаками сім`ї: спільне проживання, пов`язаність спільним побутом, наявність взаємних прав та обов`язків, які визначені ч. 2 ст. 3 СК України.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року N 5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т. п.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що обов`язковими умовами для визнання особи членом сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Відповідно до Хартії прав сім`ї, сім`я це щось більше, ніж просто правова, суспільна чи економічна одиниця, це спільнота любові і солідарності, це те місце, де зустрічаються різні покоління і допомагають один одному зростати у людській мудрості та узгоджувати індивідуальні права з іншими вимогами суспільного життя.

Встановлення факту, про який просить позивач, має юридичне значення, тобто від нього залежать виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав, що прямо пов`язано із виникненням цивільних прав та обов`язків, щодо оформлення документів для виплати недоотриманої пенсії.

Оскільки із вказаного вбачається спір про право, та майнові права позивачки які можуть виникнути у зв`язку із оформленням документів щодо недоотриманої пенсії, то звертаємось до суду в порядку позовного провадження. Набуття в майбутньому позивачкою майнового права на виплату недоотриманої пенсії пов`язане з вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Зокрема, у відповідності до розділу ІІ пункту 9 Порядку подання та оформлення документів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1, при зверненні до пенсійного фонду, позивач надала до заяви про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку із смертю пенсіонера Акт обстеження про проживання із пенсіонером на день його смерті за однією адресою, складений депутатом Вільнянської міської ради, проте таке не було враховано відповідачем.

На підставі викладеного та керуючись, ст.ст. 10, 13, 89, 258, 259, 264, 265, 294, 315 ЦПК України, п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р., п. 12 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа: виконавчий комітет Вільнянської міської ради Запорізької області про встановлення факту постійного проживання із пенсіонером за однією адресою на день його смерті, задовольнити.

Встановити факт постійного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 разом із померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , з 2021 року по день його смерті.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 20490012, місцезнаходження: 69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б.

Третя особа: виконавчий комітет Вільнянської міської ради Запорізького району, ЄДРПОУ 25486771, місцезнаходження: 7002, Запорізька область, Запорізький район, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 4.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://og.zp.court.gov.ua/sud0818/gromadyanam/csz/.

Повний текст рішення складено 16.06.2026.

Суддя В.О. Макаров