Рішення № 137421872, 04.06.2026, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/222/26 Провадження № 2/304/587/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2026 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Гевці В.М.,

за участі секретаря судового засідання Гарайдич Р.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Перечинської міської ради Закарпатської області про визнання права власності на земельну частку (пай) у порядку спадкування за заповітом,

У С Т А Н О В И В:

Представниця ОСОБА_1 адвокат Зизич Н.Ю. звернулася до суду з позовом до Перечинської міської ради Закарпатської області з вимогою про визнання права власності на земельну частку (пай) у порядку спадкування за заповітом за спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до сертифіката на земельну частку (пай) серії ЗК № 0033200, виданого на підставі розпорядження Перечинської районної державної адміністрації № 146 від 12 червня 1997 року по КСГП ім. І.Франка.

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина. За життя, 28 жовтня 2024 року, ОСОБА_2 склав заповіт, яким усе належне йому майно заповів своїй доньці ОСОБА_1 , яка є позивачкою у справі. Під час оформлення спадкових прав позивачка виявила, що сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЗК № 0033200, виданий на ім`я ОСОБА_2 , втрачено. У січні 2026 року позивачка звернулася до приватного нотаріуса Ужгородського районного нотаріального округу Васіловки В.О. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на зазначене спадкове майно. Листом від 23 січня 2026 року № 32/01-16 нотаріус повідомила, що у зв`язку з ненаданням правовстановлюючих документів на майно, яке входить до складу спадщини, видача свідоцтва про право на спадщину є неможливою, та рекомендувала звернутися до суду.

Посилаючись на те, що сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий на ім`я ОСОБА_2 , втрачено, а оформлення спадкових прав у позасудовому порядку є неможливим, позивачка просить суд задовольнити позов.

У підготовче судове засідання сторони не з`явилися.

Представниця позивачки адвокат Зизич Н.Ю. подала до суду заяву, в якій просила провести розгляд справи за відсутності позивачки та її представниці.

Представник відповідача через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи за їх відсутності, в якій також зазначив, що Перечинська міська рада Закарпатської області не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За змістом частини четвертої статті 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Так, частиною четвертою статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Таким чином, ЦПК України допускає ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні і в правовідносинах, що виникли між сторонами, відповідач позов визнав, таке визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тобто в даному випадку наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому судовому засіданні.

Судом встановлені такі фактичні обставини.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Новоселиця Ужгородського району Закарпатської області, про що зроблено відповідний актовий запис № 152. Вказаний факт підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 17 червня 2025 року.

Позивачка ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .

У зв`язку з реєстрацією шлюбу 25 травня 2002 року, позивачка змінила прізвище на « ОСОБА_3 », що підтверджено свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 , виданим 25 травня 2002 року.

Двадцять восьмого жовтня 2024 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_1 , склав заповіт, посвідчений старостою с. Новоселиця Кобринович Д.В. та зареєстрований в реєстрі № 3-30, за яким житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та все належне йому майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалося, та все те, що ще буде належати йому на час смерті, заповів своїй доньці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до запису в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видається Перечинською райдержадміністрацією, Перечинською селищною радою КСГП ім. І.Франказа ОСОБА_2 обліковується сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЗК № 0033200. Розмір земельної частки (паю) становить 2,1 умовного кадастрового гектара, а її вартість 3 022 грн.

Так, згідно з повідомленням Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 20 січня 2026 року № 29-7-0.31-485/2-26, за нормою статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), свідоцтво про право на спадщину, посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додаються сертифікат на право на земельну частку (пай), рішення суду про визнання права на земельну частку (пай). Порядок видачі сертифікатів на земельну частку (пай) регулювався Порядком виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів» від 01 листопада 2000 року № 1619 «Про затвердження Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів». Згідно з пунктом 5 даного Порядку передбачалось, що державні органи земельних ресурсів можуть виконувати та надавати на платній основі окремі види земельно-кадастрових робіт і послуг, зокрема, підготовку сертифікатів на право на земельну частку (пай). Розмір оплати земельно-кадастрових робіт та послуг визначався спільним наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України від 15 червня 2001 року № 97/298/124 «Про затвердження розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 року за №579/5770, та становив 17 грн. На сьогодні зазначені вище постанова та наказ є такими, що втратили чинність. Відтак, станом на даний час діє розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 травня 2014 року № 523-р «Деякі питання надання адміністративних послуг органів влади через центри надання адміністративних послуг», відповідно до якої видача сертифікатів на право на земельну частку (пай) чи їх дублікатів не передбачена.

При цьому, відповідно до повідомлення Ужгородської районної військової адміністрації Закарпатської області Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області, в районній державній адміністрації районній військовій адміністрації відсутні бланки сертифікатів на право на земельну частку (пай), оскільки на виконання Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» 08 серпня 1995 року № 720/95 Кабінетом Міністрів України було організовано виготовлення сертифікатів на право на земельну частку (пай) в необхідній кількості. Також, згідно з чинним законодавством та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.05.2014 № 523-р «Деякі питання надання адміністративних послуг органів влади через центри надання адміністративних послуг» (зі змінами), видача сертифікатів на право на земельну частку (пай) чи їх дублікатів не передбачена.

Вказаним вище повідомленням додатково проінформовано, що згідно з статтею 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» 05 червня 2003 року № 899-IV право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Листом виконувача обов`язків завідувача Перечинської державної нотаріальної контори від 22 травня 2026 року № 88/02-14 підтверджено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 перебуває на зберіганні у приватного нотаріуса Ужгородського районного нотаріального округу Закарпатської області Коночук В.М. Разом з тим позивачка з питання оформлення спадкових прав зверталася до приватного нотаріуса Ужгородського районного нотаріального округу Закарпатської області Васіловки В.О.

З метою отримання свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Ужгородського районного нотаріального округу Закарпатської області Васіловки В.О. Однак остання листом від 23 січня 2026 року № 32/01-16 повідомила, що у зв`язку з ненаданням правовстановлюючих документів на майно, яке входить до складу спадщини, видача свідоцтва про право на спадщину є неможливою. Разом із тим нотаріус роз`яснила позивачці право на звернення до суду.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, які є належними, допустимими, достовірними та достатніми у своїй сукупності, суд дійшов до таких висновків.

За приписами статей 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців); спадкування здійснюється за заповітом або за законом; до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до положень статей 1, 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05 червня 2003 року № 899-ІV право на земельну частку (пай) мають громадяни-спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом. Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) також є і свідоцтво про право на спадщину.

Пунктом 11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Пунктом 23 зазначеної постанови передбачено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Таким чином, право на спадщину є самостійним майновим правом, яке виникає на підставі факту її прийняття та підлягає захисту в передбачений законом спосіб.

Положеннями статей 15, 16 ЦК, статтею 4 ЦПК передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом частини другої статті 16 ЦК способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.

Враховуючи, що за життя спадкодавцю належало право на земельну частку (пай), посвідчене сертифікатом серії ЗК № 0033200, позивачка є спадкоємицею за заповітом та прийняла спадщину у встановленому законом порядку, однак у зв`язку із втратою сертифіката та відсутністю передбаченої законом процедури видачі його дубліката позбавлена можливості оформити спадкові права нотаріально, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання за нею права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом.

Водночас відповідно до частини першої Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність» від 08 серпня 1995 року № 720/95 сертифікат на право на земельну частку (пай) посвідчує право особи на земельну частку у колективній власності без виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості). Оскільки позивачка успадкувала саме право на земельну частку (пай), а не право власності на конкретну земельну ділянку, суд дійшов висновку, що за нею може бути визнано лише право на земельну частку (пай). Тому вимога про визнання права власності на земельну частку (пай) задоволенню не підлягає, а позов підлягає частковому задоволенню.

Цей спір підлягає розгляду в судовому порядку, оскільки іншим шляхом його вирішити неможливо, а визнання за позивачкою права на земельну частку (пай) не порушує прав, свобод чи законних інтересів інших осіб.

З цих підстав, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Перечинської міської ради Закарпатської області про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування за заповітом задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) розміром 2,1 умовних кадастрових гектари, посвідчене сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЗК № 0033200, виданим на підставі розпорядження Перечинської районної державної адміністрації від 12 червня 1997 року № 146 члену колективного сільськогосподарського підприємства ім. І. Франка ОСОБА_2 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ; місце проживання: АДРЕСА_2 .

Представник позивача: адвокат Зизич Наталія Юріївна; РНОКПП: НОМЕР_5 ; адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Перечинська міська рада Закарпатської області, код ЄДРПОУ: 04351274; місцезнаходження: 89200, Закарпатська область, Ужгородський район, м. Перечин, пл. Народна, буд. 16.

Головуюча:Гевці В. М.