Ухвала суду № 137421676, 16.06.2026, Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/872/26

Провадження № 2/615/551/26

У Х В А Л А

16 червня 2026 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Логвінова А.О.,

за участю секретаря судового засідання Партоли О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області заяву представника позивача про закриття провадження у справі № 615/872/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» звернулось до Валківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 42 720,00 грн, з яких:

- заборгованість за договором № 4635917 від 10 травня 2024 року у розмірі 4 935,00 грн;

- заборгованість за договором № 1586766 від 30 квітня 2024 року у розмірі 37 785,00 грн.

29 травня 2026 року до суду надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», у якому він просить закрити провадження у справі та повернути сплачений при пред`явленні позову судовий збір. На обґрунтування заяви зазначає, що станом на день подачі заяви про закриття провадження у справі відсутній предмет спору.

Представник позивача у судове засідання не з`явилась. Подав до суду клопотання, у якій просить проводити розгляд справи без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс».

Відповідач у судове засідання не з`явився. Про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяву представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому необхідно надавати сутнісного, а не формального значення.

Верховний Суд неодноразово акцентував увагу на відмінностях між поняттями «предмет спору» та «предмет позову». Зокрема, Верховний Суд зазначив, що предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об`єкт спірних правовідносин, з приводу якого виник спір (правовий конфлікт) між позивачем і відповідачем (див., зокрема постанови Верховного Суду від 12 червня 2019 у справі № 916/542/18, від 01 серпня 2019 року у справі № 916/1743/18, від14 вересня 2021 року у cправі № 909/243/18).

При цьому підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самі сторони врегулювали спірні питання.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Такі висновки викладені в постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20, постановах Верховного Суду від 20 лютого 2024 року у cправі № 916/1042/22, від 10 квітня 2024 року у справі № 754/11753/21, від 22 травня 2024 року у справі № 204/1150/23.

Закриття провадження в справі в зв`язку з відсутністю предмета спору можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи (див. постанову Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року в справі № 13/51-04 (провадження № 12-67гс19)).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У даній справі встановлено, що спір (правовий конфлікт) між Товариством з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» та ОСОБА_1 виник внаслідок невиконання останнім зобов`язань за договором № 4635917 від 10 травня 2024 року та за договором № 1586766 від 30 квітня 2024 року.

29 травня 2026 року представник позивача звернувся до суду із заявою про закриття провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 2 частини 1 статті 255 ЦПК України, оскільки станом на день подачі заяви про закриття провадження у справі відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги встановлені вище обставини, суд доходить висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України.

Представник позивача у заяві про закриття провадження у справі також просить повернути з державного бюджету сплачений при пред`явленні даного позову до суду судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

На відміну від інших видів судових витрат у цивільній справі, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає окремий закон - Закон України «Про судовий збір».

Вказане узгоджується і з положеннями частини другої статті 133 ЦПК України, згідно з якими розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Питання повернення судового збору врегульовано статтею 7 Закону України «Про судовий збір», яка містить вичерпний перелік підстав, за наявності яких сплачена сума судового збору, за відповідним клопотанням повертається судом особі, яка його сплатила.

Пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Отже, Закон України «Про судовий збір» передбачає загальне правило, згідно з яким судовий збір повертається у випадку закриття провадження у справі, та одне виключення із загального правила, а саме закриття провадження у справі у зв`язку із відмовою позивача від позову.

Відповідно до платіжної інструкції № 215 від 30 квітня 2026 року, Товариством з обмеженою відповідальністю ««Свеа Фінанс» при пред`явленні даного позову до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (позов подано через систему Електронний суд» (а.с. 1).

Отже, оскільки суд дійшов висновку про можливість закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутністю предмета спору, приймаючи до уваги положення п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», судовий збір, сплачений Товариством з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» за пред`явлення даного позову до суду, підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного, керуючись: ст.ст. 2, 13, 255-256, 260-261, 352-355 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника позивача задовольнити.

Закрити провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» з державного бюджету суму сплаченого судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп, згідно платіжної інструкції кредитного переказу коштів № 215 від 30 квітня 2026 року при поданні позовної заяви на рахунок: отримувач коштів ГУК Харків обл/МТГ Валки/22030101, код отримувача 37874947, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. под.), рахунок отримувача UA178999980313101206000020591.

Роз`яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі, повторне звернення до суду з приводу спору між такими самими сторонами, про той самий предмет і з таких самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя А.О. Логвінов