Ухвала суду № 137421379, 16.06.2026, Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Справа № 753/15216/25

Провадження № 2-п/385/3/26

У Х В А Л А

іменем України

16.06.2026 року м. Гайворон

Гайворонський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Венгрина М. В.

секретар судового засідання Шевченко Л. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 19.01.2026 у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить скасувати заочне рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 19.01.2026.

В обґрунтування заяви зазначає, що таким заочним рішенням стягнуто з неї на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» 22340,31 грн заборгованості за кредитним договором № 301847564 від 04.03.2021. Про прийняте рішення вона дізналась 26.05.2026 з повідомлення приватного виконавця про арешт її коштів. Про наявність позову вона не знала, оскільки з листопада 2023 року не перебуває за місцем реєстрації у зв`язку з проходженням військової служби.

З заочним рішенням не погоджується оскільки, кредитний договір було укладено 04.03.2021 на 30 днів з терміном повернення 03.04.2021. З позовом ТОВ Юніт Капітал звернулось в жовтні 2025 року, тобто через 4 роки і шість місяців після початку перебігу строку позовної давності, загальний строк якої, згідно ст. 257 ЦК України становить три роки. Судом стягнуто суму основного боргу 5499,50 грн та 16840,81 грн за відсотками, тобто проценти 10 % в день, хосі Законом України Про споживча кредитування встановлений максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %. Просила заочне рішення суду скасувати.

Ухвалою від 02червня 2026 року поновлено заявниці ОСОБА_1 строк для подання заяви про перегляд заочного рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 19.01.2026 та призначено до судового розгляду.

Згідно заяви від 03.062026 заявниця просила розгляд проводити за її відсутності, просила заяву про скасування заочного рішення задоволити.

Представниця ТОВ Юніт Капітал в поданій заяві просила заяву про перегляд залишити без задоволення. Звернула увагу, що перебіг строку позовної давності був зупинений законодавцем у зв`язку з введенням воєнного стану та був відновлений лише з 04.09.2025, а отже в даній справі на момент звернення з позовом до суду не сплив. Щодо нарахування відсотків зазначила, що ОСОБА_1 при укладенні кредитного договору особисто орала суму кредиту, строк кредитування та мала змогу ознайомитись з умовами договору перед його підписанням. В п. 1.3 договору сторони узгодили, що встановлений п п. 1.2 договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнері кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду не обмежена. На умовах цього пункту договору продовження дисконтного періоду кожен раз розраховується за відповідно ю формулою z = 30 - (x-y), де z- кількість днів, на які продовжується дисконтний період, х - поточна дата (день місяця) закінчення дисконтного періоду, з врахуванням всіх попередніх продовжень дисконтного періоду, y - дата ініціації (день місяця) продовження строку дисконтного періоду, при цьому сторони узгоджують, що у випадку, якщо у більше х, то кількість днів, на які продовжується дисконтний період дорівнює 30 днів. Відповідно до п. 1.4.1 виключно на період строку визначеного в п. 1.2 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,01 % за день. Таким чином за відсотки нараховувались в розмірі 0,55 грн за день з 04.03.2021 по 03.04.2021. 03.04.2021 відповідачкою здійснено платіж на суму 17,00 грн, з яких 16,50 грн за простроченими відсотками та 0,50 грн за тілом кредиту. Згідно п. 1.4.2 за умови продовження дисконтного періоду на умовах п. 1.3 договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.2 договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 620,50 % річних, що становить 1,70 % в день від суми кредиту, тобто 93,29 грн за день, що здійснювалось за період 04.04.2021-03.05.2021. 06.05.2021 відповідачкою здійснено частковий платіж на суму 5,00 грн. Згідно п. 1.4.3 договору у випадку користування кредитом з боку позичальника після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п. 1.3 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 % річних, що становить 1,70 % в день від суми кредиту, відповідно позичальник зобов`язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду. Відповідно до п. 1.7.2 договору з наступного після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 % річних, тобто 2,30 % в день від суми кредиту за кожен день користування ним, а отже нараховано 126,49 грн за один день (5499,50 грн х2,30 %), за період за 08.05.2021 по 31.07.2021. 30.05.2021 відповідачкою сплачено ще 5,00 грн на погашення процентів. Також відповідачка не відмовлялась від одержання кредиту,не відкликала свою згоду на укладення договору протягом 14 днів, що передбачено ст. 15 Закон України Про споживче кредитування. Згідно п. 4.3 догвоору сторони погодили, що проценти, нараховані після закінчення.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та заяви про перегляд заочного рішення, суд доходить до таого висновку.

Згідно зіст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідно до п. 2 ч. 3ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального або спрощеного позовного провадження.

Згідно зіст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Крім того, в контексті даної статті наявність однієї з підстав, зазначених у частині ч. 1статті 288 ЦПК України, не спричиняє скасування заочного рішення. Лише у своїй сукупності названі обставини спричиняють скасування заочного рішення. Наявність лише однієї з них не приносить відповідачеві позитивного результату, внаслідок чого він зберігає можливість оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленомуЦПК України.

Суд вважає, що заява відповідача про перегляд заочного рішення не містить посилання на докази, які могли б мати істотне значення для правильного вирішення справи.

Щодо аргументів пропуску строку позовної давності слід вказати таке.

Чинним законодавством передбачено, що загальна позовна давність встановлюється у три роки (ст. 257 ЦК України).

Згідно з ч. 4 ст. 267 вказаного кодексу, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 України «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 року, в Україні було введено правовий режим воєнного стану, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

У відповідності до п. 12 Перехідних та прикінцевих положень до ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Пунктом 19 вказаних Перехідних та прикінцевих положень, що був чинний до його виключення Законом України № 4434-IX від 14 травня 2025 року, що набрав чинності 04.09.2025, було передбачено, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного кодексу України, продовжуються на строк його дії.

За таких обставин посилання відповідача на те, що позивач пропустив встановлений законом строк позовної давності на звернення до суду з даним позовом, є безпідставним, оскільки в період з 12.03.2020 по 01.07.2023перебіг строків позовної давності продовжувався під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а в період з 24.02.2022 по 04.09.2025перебіг цих строків був зупинений в період дії в Україні воєнного стану.

Позивачем були заявлені вимоги про стягнення заборгованості за період з 04.03.2021 по 31.07.2021.

Отже, строк позовної давності за вказаними вимогами про стягнення заборгованості не спливав в силу зазначених вище норм в період спершу карантину, а потім воєнного стану, аж до 04.09.2025, коли Законом від 14.05.2025 було виключено з ЦК України п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» та такий набрав чинності.

Позивач звернувся в Дарницький районний суд м. Києва з даним позовом до ОСОБА_1 15.07.2025, а отже строк позовної давності не пропущено.

Щодо розміру процентів, то відповідачка помилково стверджує про нарахування процентів в розмірі 10 % в день, що перевищує встановлену Законом України Про споживче кредитування максимальну денну процентні ставку в 1 %.

Так слід вказати, що Законом України Про споживче кредитування в ч. 5 ст. 8 справді містить положення, яким максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. До цього законодавчих обмежень не було. Однак така норма внесена Законом№ 3498-IX від 22.11.2023, тобто не може регулювати правовідносини між сторонами в 2021 році.

Крім того, згідно умов договору (п. 1.3, 1.4.1-1.4.3) строк кредитування продовжувався та проценти нараховані з урахування таких положень, розрахунок позивачем проведено відповідно до узгоджених сторонами положень кредитного договору.

Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є не тільки поважність неявки в судове засідання відповідача, а і наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, чого відповідачка не довела. Тому, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відповідачки ОСОБА_1 слід відмовити.

Частиною 4ст. 287 ЦПК Українипередбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст.260,287,284,288 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 19.01.2026 у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромзалишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленомуЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Суддя: Михайло ВЕНГРИН