Ухвала суду № 137421274, 10.06.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/1239/22

Провадження № 1-кп/345/28/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.06.2026 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4

ОСОБА_5

ОСОБА_6

ОСОБА_7

ОСОБА_8

ОСОБА_9

ОСОБА_10

обвинувачених ОСОБА_11

ОСОБА_12

ОСОБА_13

ОСОБА_14

ОСОБА_15

ОСОБА_16

ОСОБА_17

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції об`єднане кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.209, ч.1 ст.222, ч.1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.305, ч.1 ст.306, ч.2 ст.306, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.311, ч.3 ст. 28, ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.209, ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.305, ч.2 ст.306, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.311, ч.3 ст.28, ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст. 305, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.311 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.3 ст.307, ч.4 ст. 28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.311 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.311, ч.3 ст.28, ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 317 КК України, ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 307, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України, -

встановив:

на розгляді суду перебуває дане кримінальне провадження.

10.06.2026 судом отримано клопотання адвоката ОСОБА_4 про зміну обвинуваченому ОСОБА_14 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на такий, що не пов`язаний з позбавленням волі, або визначення альтернативного виду тримання під вартою застави у розмірі передбаченому КПК України. Клопотання мотивує тим, що у травні 2026 року черговою ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області продовжено строк тримання під вартою щодо ОСОБА_14 . Із цього часу по час розгляду даного клопотання, обвинувачений знаходиться у державній установі «Івано-Франківська державна установа виконання покарань № 12», оскільки було продовжено запобіжний захід, що становить вже більше 2 (двох) років тримання під вартою. Сторона захисту звертає увагу суду на те, що сторона обвинувачення вважає, що достатньо посилатися на тяжкість злочину, значну міру покарання у вигляді позбавлення волі, чого на їх думку, достатньо для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Однак, Рішеннями ЄСПЛ вже було надано негативну оцінку такому посиланню сторони обвинувачення, зокрема у рішеннях ЄСПЛ «Ідалов проти Росії», Гарицький проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії» «Єлоєв проти України», «Харченко проти України», сутність яких зводиться до того, що потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати виключно абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину, тяжкість обвинувачення не може сама по собі служити виправданням тривалого попереднього ув`язнення особи. Небезпека переховування обвинуваченого (підозрюваного) не може бути оцінена виключно на основі тяжкості покарання за злочин. Наявність небезпеки переховування повинно бути оцінено з посиланням на ряд інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки втечі, або зробити її настільки незначною, що вона не може виправдати тримання під вартою (рішення ЄСПЛ «Строган проти України»). Сторона обвинувачення у своєму клопотанні навіть не обґрунтовує, чому до ОСОБА_14 неможливо застосувати альтернативний вид запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту (із носінням електронного браслету) або застави. Таким чином, сторона захисту вважає, що сторона обвинувачення посилалась на тяжкість кримінального правопорушення виключно із метою продовження строків запобіжного заходу.

Виходячи із практики ЄСПЛ тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не повинно бути «загальним правилом», слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі (рішення ЄСПЛ у справі N? 47095/99 від 24.06.2002 р. «Калашников проти Росії»). В рішеннях ЄСПЛ наголошується на тому, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 85 рішення ЄСПЛ у справі N? 40107/02 від 10.02.2011 р. «Харченко проти України»). При розгляді клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (п. 80 рішення ЄСПЛ у справі N? 40107/02 від 10.02.2011 р. «Харченко проти України»). Окрім цього, після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого (п. 60 рішення ЄСПЛ у справі N? 17283/02 від 06.11.2008 р. «Єлоєв проти України»), а тому суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України (п. 18 Інформаційного листа ВССУ N? 511 550/0/4-13 від 04.04.2013 р.).

Захисник ОСОБА_4 вважає, що суд не розглядаючи інші види запобіжних заходів та не розглядаючи можливість визначення застави порушує ст.5 § 3 Конвенції. Сторона захисту наголошує та звертає увагу суду на те, що будь-які ризики, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, на сьогоднішній день перестали існувати, зокрема:

- п.1. Сторона обвинувачення припускає, що ОСОБА_14 може переховуватись від слідства або суду в силу тяжкості інкримінованого злочину. Це ризик є надмірним припущенням і в черговий раз не підтверджується жодним доказом. Стороною обвинувачення не долучено до матеріалів клопотання доказів з яких вбачалося б, що ОСОБА_14 раніше ухилявся від явки до суду чи правоохоронних органів в інших справах.;

- п.3. Сторона обвинувачення визначає ризик як те, що ОСОБА_14 може незаконно впливати на свідків, експертів, інших обвинувачених. Даний ризик не знаходить свого підтвердження. Цей ризик нівелюється тим, що ОСОБА_14 не буде мати реальної змоги навіть контактувати із іншими обвинуваченими. Стороною обвинувачення не долучаються до матеріалів цього клопотання будь-яких доказів з яких б вбачалось, що інші обвинуваченні дають свідчення або визначають свою вину. Стороною обвинувачення не долучено жодних доказів, які б вказувати на необхідності допиту свідків. Сторона Захисту вважає, що твердження про вплив на експертів жодним чином не підтверджується, оскільки всі необхідні експертизи на досудовому розслідування були проведені.;

- п.4. Обвинувачений може перешкоджати даному кримінальному провадженню. Цей ризик є повністю необґрунтований, оскільки досудове розслідування вже закінчене, а будь-які інші докази, зокрема і речові зберігаються при кримінальному провадженні.;

- п.5. чинити інше кримінальне провадження. Даний ризик є непідтвердженим, оскільки сторона обвинувачення не надало вагомих доказів, що ОСОБА_14 вчиняв злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів раніше. Також, це буде грубим порушенням приписів Конституції, оскільки діє презумпція невинуватості.

Крім того, Моніторингова місія IAC ISHR виконує одне з основних завдань IAC ISHR сприяє дотриманню права на справедливий суд та впровадженню нових, сучасних практик у судочинство (судовий процес). Фахівці моніторингової місії готували інтервенції третьої сторони до ЄСПЛ, надаючи Європейському суду додаткову інформацію щодо ситуації з дотриманням права на справедливий суд в судах України. Отже, не стало виключенням і здійснення моніторингу судового засідання у справі № 345/1239/22 щодо ОСОБА_14 . Експерти моніторингової місії IAC ISHR в межах даного кримінального провадження фіксують ознаки автоматичного продовження тримання під вартою (п.3 ст. 5 ЄКПЛ), а також потенційні ризики порушення ст. 3 ЄКПЛ (заборони катування та поводження, що принижує гідність). (посилання на матеріал моніторингової місії: https://ishr-monitoring.org/maslyak-8-05 2026/). Таким чином, Сторона Захисту звертає увагу та наголошує на недопустимості автоматичного продовження запобіжного заходу, а все ж таки врахування позицій ЄСПЛ.

Захисник ОСОБА_4 зазначає, що взяття під варту є найсуворішим запобіжним заходом у кримінальній справі. Це найвища міра обмеження людської свободи. Таке обмеження допускається у виключних випадках, тільки у разі, коли прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого (ст.183 КПК України). Таким чином, враховуючи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також неприпустимість обґрунтування тримання під вартою виключно тяжкістю злочину, на думку сторони Захисту, до обвинуваченого можливо застосувати альтернативний вид запобіжного заходу у вигляді застави. Також, на підтвердження спроможності внесення застави сторона ОСОБА_18 , а також його знайомого, який готовий внести заставу, ОСОБА_19 .

10.06.2026 також судом отримано клопотання адвоката ОСОБА_5 про зміну обвинуваченому ОСОБА_15 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю, або визначення альтернативного виду тримання під вартою застави. Клопотання мотивує тим, що на даний час її підзахисний перебуває під вартою з квітня 2024 року та ввесь цей час утримується під вартою. За час проведення досудового слідства та судового розгляду будь-яких перешкоджань проведенню розслідування, встановленню істини по справі ним не вчинялось. ОСОБА_15 має постійне місце проживання, порушень процесуальної поведінки не допускав, до кримінальної відповідальності раніше не притягувався. Його батьки мають офіційне місце роботи та отримуються достатні доходи для його утримання під час перебування під домашнім арештом, про що ми просимо суд. Потреби вчиняти будь-які кримінальні правопорушення для забезпечення життєдіяльності немає. Наразі застосування запобіжного заходу зводиться виключно до обмеження волі особи та виправдовується лише тяжкістю злочину та імовірним покаранням, яке може бути застосовано до обвинуваченого у разі визнання його винним. Відповідно п. 3 абз. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25.04.2003 року №4, запобіжні заходи застосовуються за наявності підстав вважати, що підозрюваний буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Разом з тим, в п. 13.3 вищевказаної Постанови роз`яснено, що обов`язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м`які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного. Це можливо, коли особа немає постійного місця проживання, зловживає спиртними напоями чи вживає наркотичні засоби, продовжує вчиняти злочини, підтримує соціальні зв`язки негативного характеру, порушила умови запобіжного характеру, не пов`язаного з позбавленням волі, раніше ухилялася від слідства, суду чи виконання судових рішень. Підозра ОСОБА_15 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень за відсутності фактичних даних, які б свідчили про те, що інші більш м`які запобіжні заходи не можуть забезпечити його належної поведінки та виконання процесуальних обов`язків, передбачених КПК України, не є підставою для застосування відносно нього найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

10.06.2026, крім того, судом отримано клопотання адвоката ОСОБА_8 про зміну обвинуваченому ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід цілодобовий домашній арешт або цілодобовий домашній арешт з електронним носієм контролю та встановлення чіткого кола осіб, з якими буде заборонено спілкуватись, або визначення альтернативного виду тримання під вартою застави. Захисник зазначає, що на даний час відсутні підстави для застосування запобіжного заходу тримання під вартою щодо її підзахисного ОСОБА_12 . Вважає, що ризики відповідно до ст. 177 КПК України щодо ОСОБА_12 в даному кримінальному провадженні - відсутні, а саме:

- стосовно ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, у зв`язку із суворістю можливого судового рішення - при продовженні запобіжного заходу суди враховують вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадків за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення. Крім вказаного, поведінка ОСОБА_12 свідчить про відсутність наміру переховування від суду, оскільки під час затримання та проведення обшуку він жодним чином не чинив опір працівникам правоохоронних органів. ОСОБА_12 має постійне місце проживання, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Ризик втечі не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на низку інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі, або вказати, що вона маловірогідна і необхідність утримання під вартою відсутня (Panchenko проти Росії, § 106). Більш того, ризик втечі зменшується зі збігом часу, проведеного під вартою (Neumeister проти Австрії, § 10).;

- стосовно ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення - ОСОБА_12 позбавлений можливості знищити, сховати, спотворити будь які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як всі речові докази, які мають суттєве значення для справи були вилучені під час обшуку та були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні та перебуває у відповідних органах, на які покладено обов`язок їх збереження, а отже ризик щодо їх знищення, приховування або спотворення є безпідставним та необґрунтованим.;

- стосовно ризику вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження вчинення. - ОСОБА_12 є раніше несудимою особою та ніколи не притягувався до адміністративної, кримінальної відповідальності, що дає підстави вважати ризик вчинення іншого злочину не доведеним. Також він не збирається вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується та тим більше не має будь якого наміру переховуватись від суду, більш того має постійне місце проживання де буде проживати в разі зміни запобіжного заходу.;

- стосовно ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні - ОСОБА_12 не має потреби незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, обвинувачених, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні так як під час досудового розслідування кримінальної справи були допитані свідки, поняті та інші зазначені особи, зроблені висновки експерта та попередженні про кримінальну відповідальність про завідомо неправдиві показання. ОСОБА_12 зі свідками, експертами - особисто не знайомий, ризик впливу на свідків є необґрунтованим. Також, вищевказаний ризик повністю спростовується тим, що за час розгляду справи кримінальне провадження № 12023090000000475 від 09.09.2023 та кримінальне провадження № 42021090000000057 від 18.06.2021 р. жоден учасник кримінального провадження не скаржився жодного разу, що на нього впливає ОСОБА_12

- ОСОБА_12 не має необхідності перешкоджати кримінальному провадженню будь яким чином, так як сам зацікавлений в найшвидшому розкритті кримінальної справи.

Таким чином, немає підстав в даний час стверджувати, про існування всіх зазначених ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, на запобігання яким спрямоване застосування виняткового запобіжного заходу тримання під вартою. А тому, захисник вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_12 більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту відповідно до ст. 181 КПК, посилаючись на те, що він має постійне місце проживання. ОСОБА_12 за першою вимогою буде з`являтись до суду за викликом, тому цілодобовий домашній арешт можливо застосувати за адресою проживання. Також, захисник ОСОБА_8 зазначає, що застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту - буде достатнім для забезпечення виконання її підзахисним покладених на нього обов`язків.

Захисник ОСОБА_8 просить взяти до уваги характеризуючі дані обвинуваченого:

-ОСОБА_12 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .;

-Соціальні зв`язки: Мама та дві молодші сестри, які будуть проживати за однією адресою: АДРЕСА_1 , та перший час нададуть підтримку, як моральну так і фінансову;

-ОСОБА_12 до затримання мав ФОП, який працював, основна діяльність 49.41 Вантажний автомобільний транспорт;

-Характеризується позитивно за місцем проживання, скарг не надходило;

-За час перебування в СІЗО неодноразово звертався до мед частини через погіршення здоров`я;

-Також до матеріалів справи долучені документи, що є люди які готові внести за ОСОБА_12 заставу, якщо суд дійде до такого переконання.

Захисник ОСОБА_8 зазначає, що після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, п. 60 рішення у справі «Єлоєв проти України»).

Тяжкість обвинувачення не може слугувати єдиним обґрунтуванням застосування тримання під вартою, тому судам, окрім кваліфікації, слід визначати ризики (ст. 177 КПК), інакше судові рішення щодо застосування, продовження тримання під вартою не відповідають вимогам практики ЄСПЛ і нормам КПК.

Адвокат ОСОБА_8 вважає, що до обвинуваченого ОСОБА_12 цілком можливим було б застосувати також запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з електронним носієм контролю, не порушуючи норми КПК України.

10.06.2026, крім того, судом отримано клопотання адвоката ОСОБА_8 про зміну обвинуваченому ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід цілодобовий домашній арешт або цілодобовий домашній арешт з електронним носієм контролю та встановлення чіткого кола осіб, з якими буде заборонено спілкуватись, або визначення альтернативного виду тримання під вартою застави. Захисник зазначає, що на даний час відсутні підстави для застосування запобіжного заходу тримання під вартою щодо її підзахисного ОСОБА_13 . Вважає, що ризики відповідно до ст. 177 КПК України щодо ОСОБА_13 в даному кримінальному провадженні - відсутні, а саме:

- стосовно ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, у зв`язку із суворістю можливого судового рішення - при продовженні запобіжного заходу суди враховують вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадків за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення. Крім вказаного, поведінка ОСОБА_13 свідчить про відсутність наміру переховування від суду, оскільки під час затримання та проведення обшуку він жодним чином не чинив опір працівникам правоохоронних органів. ОСОБА_13 має постійне місце проживання, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Ризик втечі не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на низку інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі, або вказати, що вона маловірогідна і необхідність утримання під вартою відсутня (Panchenko проти Росії, § 106). Більш того, ризик втечі зменшується зі збігом часу, проведеного під вартою (Neumeister проти Австрії, § 10).;

- стосовно ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення - ОСОБА_13 позбавлений можливості знищити, сховати, спотворити будь які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як всі речові докази, які мають суттєве значення для справи були вилучені під час обшуку та були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні та перебуває у відповідних органах, на які покладено обов`язок їх збереження, а отже ризик щодо їх знищення, приховування або спотворення є безпідставним та необґрунтованим.;

- стосовно ризику вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження вчинення. - ОСОБА_13 є раніше несудимою особою та ніколи не притягувався до адміністративної, кримінальної відповідальності, що дає підстави вважати ризик вчинення іншого злочину не доведеним. Також він не збирається вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується та тим більше не має будь якого наміру переховуватись від суду, більш того має постійне місце проживання де буде проживати в разі зміни запобіжного заходу.;

- стосовно ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні - ОСОБА_13 не має потреби незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, обвинувачених, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні так як під час досудового розслідування кримінальної справи були допитані свідки, поняті та інші зазначені особи, зроблені висновки експерта та попередженні про кримінальну відповідальність про завідомо неправдиві показання. ОСОБА_13 зі свідками, експертами - особисто не знайомий, ризик впливу на свідків є необґрунтованим. Також, вищевказаний ризик повністю спростовується тим, що за час розгляду справи кримінальне провадження № 12023090000000475 від 09.09.2023 та кримінальне провадження № 42021090000000057 від 18.06.2021 р. жоден учасник кримінального провадження не скаржився жодного разу, що на нього впливає ОСОБА_13

- ОСОБА_13 не має необхідності перешкоджати кримінальному провадженню будь яким чином, так як сам зацікавлений в найшвидшому розкритті кримінальної справи.

Таким чином, немає підстав в даний час стверджувати, про існування всіх зазначених ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, на запобігання яким спрямоване застосування виняткового запобіжного заходу тримання під вартою. А тому, захисник вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_13 більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту відповідно до ст. 181 КПК, посилаючись на те, що він має постійне місце проживання. ОСОБА_13 за першою вимогою буде з`являтись до суду за викликом, тому цілодобовий домашній арешт можливо застосувати за адресою проживання. Також, захисник ОСОБА_8 зазначає, що застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту - буде достатнім для забезпечення виконання її підзахисним покладених на нього обов`язків.

Захисник ОСОБА_8 просить взяти до уваги характеризуючі дані обвинуваченого:

-ОСОБА_13 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .;

-Соціальні зв`язки: Мама: ОСОБА_20 та батько ОСОБА_21 , які будуть проживати за однією адресою: АДРЕСА_2 , та перший час нададуть підтримку, як моральну так і фінансову;

-ОСОБА_13 до затримання був працевлаштований на ТОВ «Калуський Комбінат хлібопродуктів», водієм - автонавантажувача.;

-В ТОВ «Калуський Комбінат хлібопродуктів», де ОСОБА_13 працював водієм автонавантажувача, характеризується позитивно.;

-ОСОБА_13 закінчив Студінську гімназію Калуської міської ради Івано-Франківської області.;

-ОСОБА_13 закінчив Державний навчальний заклад «Войнилівський професійний ліцей» , професія Авто Механік.;

-Стан здоров`я: ОСОБА_13 встановлений медичний діагноз з часто рецидивуючим перебігом.

Захисник ОСОБА_8 зазначає, що після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, п. 60 рішення у справі «Єлоєв проти України»). Тяжкість обвинувачення не може слугувати єдиним обґрунтуванням застосування тримання під вартою, тому судам, окрім кваліфікації, слід визначати ризики (ст. 177 КПК), інакше судові рішення щодо застосування, продовження тримання під вартою не відповідають вимогам практики ЄСПЛ і нормам КПК.

Адвокат ОСОБА_8 вважає, що до обвинуваченого ОСОБА_13 цілком можливим було б застосувати також запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з електронним носієм контролю, не порушуючи норми КПК України.

10.06.2026, крім того, судом отримано клопотання адвоката ОСОБА_9 про зміну обвинуваченому ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід особисте зобов`язання із обов`язком носіння електронного засобу контролю. Основною підставою для зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід є суттєве погіршення стану здоров`я ОСОБА_11 . Наявний стан ОСОБА_11 становить реальну загрозу для його життя та здоров`я в майбутньому, що зумовлює нагальну потребу у своєчасному та кваліфікованому медичному втручанні, якісному, професійному лікуванні вузькопрофільними лікарями, яке неможливо отримати в умовах попереднього ув`язнення, що підтверджується постійним погіршення стану здоров`я ОСОБА_11 . У відповідь на адвокатський запит Філія Державної установи Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України у Чернівецькій, Івано-Франківській, Закарпатській та Тернопільській областях надала документи, згідно з якими під час прибуття ОСОБА_11 до установи він був обстежений лікарями Івано-Франківської міської медичної частини №12. За результатами обстеження було встановлено медичний діагноз. Згодом, 20 серпня 2025 року, тобто через майже півтора року після прибуття до місця попереднього ув`язнення, під час обстеження в Івано-Франківській обласній клінічній лікарні цей діагноз було підтверджено. Наведене захворювання має хронічний характер та потребує безперервного медичного контролю, систематичного спостереження лікарів відповідного профілю, регулярного моніторингу показників глюкози крові, своєчасної корекції терапії, дотримання спеціального лікувально-профілактичних режиму заходів. харчування та комплексу Водночас належне лікування такого захворювання передбачає не лише періодичне медичне спостереження, а й можливість оперативного реагування на зміни стану пацієнта, що потребує доступу до спеціалізованої медичної допомоги та відповідних діагностичних можливостей. Відомості, отримані стороною захисту, свідчать про те, що під час перебування під вартою стан здоров`я ОСОБА_11 не залишався стабільним, а навпаки зазнав подальшого погіршення. Так, начальник Філії Державної установи Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України у Чернівецькій, Івано-Франківській, Закарпатській та Тернопільській областях повідомив, що загальний стан ув`язненого ОСОБА_11 погіршився, у зв`язку з чим 27 березня 2026 року він був доставлений в КНП Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради. У ході проведених обстежень було констатовано наявність серйозних діагнозів. Захисник зазначає, що наявність медичного нагляду в умовах попереднього ув`язнення не є тотожною забезпеченню належного лікування. Підтримання поточного стану здоров`я та надання мінімально необхідної медичної допомоги не можуть розглядатися як повноцінне лікування хронічних захворювань, які потребують комплексного підходу, регулярного коригування терапії, спеціального харчування та систематичного спостереження профільними спеціалістами. Погіршення стану здоров`я ОСОБА_11 , підтверджене офіційними медичними документами, свідчить про недостатність наявних заходів медичного забезпечення для стабілізації його стану. Таким чином, на сьогодні існують об`єктивно підтверджені дані про наявність у ОСОБА_11 хронічного захворювання, яке потребує постійного лікування, а також про подальше погіршення його стану здоров`я під час перебування під вартою. За таких умов подальше тримання під вартою не забезпечує належного балансу між завданнями кримінального провадження та необхідністю гарантування права особи на охорону здоров`я і отримання належної медичної допомоги, що обумовлює необхідність застосування більш м`якого запобіжного заходу, який дозволить забезпечити належне лікування, медичний контроль та спостереження за динамікою захворювання. Подальше тримання під вартою ОСОБА_11 , враховуючи його поточний стан здоров`я, може призвести до непоправних наслідків, які в подальшому буде неможливо усунути, виправити чи виправдати в незалежності від рішення, яке винесе суд за підсумками розгляду даного кримінального провадження.

Захисник ОСОБА_9 зазначає, що найдоцільнішим у цій ситуації є зміна запобіжного заходу на особисте зобов`язання, що дозволить ОСОБА_11 безперешкодно отримати належний рівень якісної медичної допомоги, що не лише підтримуватиме стан його здоров`я, а й потенційно покращуватиме його, та водночас жодним чином не перешкоджатиме здійсненню судом розгляду даного кримінального провадження.

Ще однією обставиною, яка підлягає врахуванню під час вирішення питання про подальшу доцільність застосування до ОСОБА_11 найсуворішого запобіжного заходу, є істотна зміна сімейних обставин за час його перебування під вартою. До моменту взяття під варту ОСОБА_11 забезпечував свою сім`ю необхідними засобами для існування та був основним джерелом її матеріального забезпечення. Перебування під вартою протягом значного проміжку часу позбавило його сім`ю можливості отримувати стабільний дохід, що об`єктивно вплинуло на можливість належного забезпечення повсякденних потреб. При цьому за час його ув`язнення виникли нові обставини, які істотно посилили потребу родини в особистій участі та підтримці ОСОБА_11 . Так, відповідно до консультаційного висновку спеціаліста від 28 квітня 2026 року №58, матері ОСОБА_11 , ОСОБА_22 , встановлено медичний діагноз. Зазначене захворювання пов`язане з підвищеним ризиком розвитку тяжких серцево-судинних ускладнень та потребує постійного медичного спостереження, дотримання відповідного режиму лікування, а також сторонньої допомоги у повсякденному житті. За таких обставин участь сина у догляді за матір`ю набуває особливого значення та має безпосередній вплив на можливість забезпечення її належного стану здоров`я. При вирішенні питання про доцільність тримання ОСОБА_11 під вартою суд повинен виходити із принципу пропорційності втручання у права особи, оцінюючи, чи залишається подальше тримання під вартою необхідним за конкретних обставин справи та чи можуть цілі кримінального провадження бути досягнуті шляхом застосування менш обмежувального заходу.

У даному випадку застосування більш м`якого запобіжного заходу, а саме особистого зобов`язання дозволить забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_11 та виконання ним процесуальних обов`язків, водночас надавши йому можливість працевлаштуватися, забезпечувати матеріальну підтримку своєї сім`ї, брати участь у вихованні малолітньої дитини та надавати необхідну допомогу матері. Такий захід є достатнім для досягнення мети кримінального провадження та водночас значно меншою мірою втручається у фундаментальні права людини.

Окремо захисник ОСОБА_9 звертає увагу на те, що основним мотивом дворічного тримання ОСОБА_11 під вартою був ризик можливого переховування обвинуваченого від суду. Водночас за весь період попереднього ув`язнення ОСОБА_11 не було наведено жодних конкретних фактичних даних, які б свідчили про вчинення ним у минулому або теперішньому часі будь-яких дій, спрямованих на ухилення від правосуддя, підготовку до переховування або намір уникнути участі у судовому розгляді.

Як вбачається з оприлюдненого висновку за результатами моніторингу судового засідання, проведеного 08 травня 2026 року в Калуському міськрайонному суді Івано-Франківської області, експертами було досліджено не лише обставини розгляду клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_11 08 травня 2026 року, а й проаналізовано попередню практику застосування до нього запобіжних заходів в межах даного кримінального провадження. За результатами такого аналізу експерти звернули увагу на наявність обставин, які свідчать про ризик формального підходу до питання подальшого тримання особи під вартою та потребують оцінки крізь призму стандартів статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Окрему увагу у висновку моніторингової місії приділено необхідності індивідуалізованої оцінки підстав для подальшого обмеження свободи особи, а також обов`язку суду щоразу перевіряти, чи залишаються наведені ризики актуальними та чи можуть вони бути нейтралізовані менш суворими заходами процесуального примусу. Крім того, у висновках моніторингової місії порушувалося питання належного врахування стану здоров`я обвинуваченого під час оцінки необхідності подальшого тримання під вартою. На думку експертів, ігнорування таких обставин продовжує ризики невідповідності застосованого запобіжного заходу стандартам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, особливо у випадках тривалого обмеження свободи особи. У контексті оцінки доцільності подальшого тримання ОСОБА_11 під вартою слід виходити з того, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є найбільш суворим видом обмеження свободи та відповідно може застосовуватися лише за умови доведення неможливості досягнення мети кримінального провадження шляхом застосування більш м`яких альтернатив. У даному випадку сукупність встановлених обставин, зокрема істотне погіршення стану здоров`я обвинуваченого, наявність хронічних захворювань, що потребують безперервного лікування, а також наявність стійких соціальних та сімейних зв`язків, свідчать про те, що подальше тримання під вартою не є єдиним можливим засобом забезпечення належної процесуальної поведінки особи.

Захисник ОСОБА_14 адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_14 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на такий, що не пов`язаний з позбавленням волі, або визначення альтернативного виду тримання під вартою застави у розмірі передбаченому КПК України. Наголошує на тому, що будь-які ризики, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, на сьогоднішній день перестали існувати, а також на неприпустимість обґрунтування тримання під вартою виключно тяжкістю злочину. Крім того, експерти моніторингової місії IAC ISHR в межах даного кримінального провадження фіксують ознаки автоматичного продовження тримання під вартою (п.3 ст. 5 ЄКПЛ), а також потенційні ризики порушення ст. 3 ЄКПЛ (заборони катування та поводження, що принижує гідність). Захисник звертає увагу та наголошує на недопустимості автоматичного продовження запобіжного заходу, а також на необхідність врахування позицій ЄСПЛ. Також адвокат ОСОБА_4 підтримав клопотання інших захисників.

Захисник ОСОБА_15 адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримала клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_15 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю, або визначення альтернативного виду тримання під вартою застави. Зазначила, що на даний час її підзахисний перебуває під вартою з квітня 2024 року та ввесь цей час утримується під вартою. За час проведення досудового слідства та судового розгляду будь-яких перешкоджань проведенню розслідування, встановленню істини по справі ним не вчинялось. ОСОБА_15 має постійне місце проживання, порушень процесуальної поведінки не допускав, до кримінальної відповідальності раніше не притягувався. Підозра ОСОБА_15 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень за відсутності фактичних даних, які б свідчили про те, що інші більш м`які запобіжні заходи не можуть забезпечити його належної поведінки та виконання процесуальних обов`язків, передбачених КПК України, не є підставою для застосування відносно нього найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Також адвокат ОСОБА_5 підтримала клопотання інших захисників.

Захисник ОСОБА_12 адвокат ОСОБА_8 у судовому засіданні підтримала клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_23 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід цілодобовий домашній арешт або цілодобовий домашній арешт з електронним носієм контролю та встановлення чіткого кола осіб, з якими буде заборонено спілкуватись, або визначення альтернативного виду тримання під вартою застави. Вважає, що ризики відповідно до ст. 177 КПК України щодо ОСОБА_12 в даному кримінальному провадженні відсутні. Захисник вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_12 більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту відповідно до ст. 181 КПК, посилаючись на те, що він має постійне місце проживання. Захисник ОСОБА_8 просить взяти до уваги характеризуючі дані обвинуваченого. Також зазначає, що після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою. Тяжкість обвинувачення не може слугувати єдиним обґрунтуванням застосування тримання під вартою.

Захисник ОСОБА_13 адвокат ОСОБА_8 у судовому засіданні підтримала клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід цілодобовий домашній арешт або цілодобовий домашній арешт з електронним носієм контролю та встановлення чіткого кола осіб, з якими буде заборонено спілкуватись, або визначення альтернативного виду тримання під вартою застави. Вважає, що ризики відповідно до ст. 177 КПК України щодо ОСОБА_13 в даному кримінальному провадженні відсутні. Захисник вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_13 більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту відповідно до ст. 181 КПК, посилаючись на те, що він має постійне місце проживання. Захисник ОСОБА_8 просить взяти до уваги характеризуючі дані обвинуваченого. Також зазначає, що після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою. Тяжкість обвинувачення не може слугувати єдиним обґрунтуванням застосування тримання під вартою. Також адвокат ОСОБА_8 підтримала клопотання інших захисників.

Захисник ОСОБА_11 адвокат ОСОБА_9 у судовому засіданні підтримав клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний західособисте зобов`язання із обов`язком носіння електронного засобу контролю. Зазначив, що основною підставою для зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід є суттєве погіршення стану здоров`я ОСОБА_11 .. Наявний стан ОСОБА_11 становить реальну загрозу для його життя та здоров`я в майбутньому, що зумовлює нагальну потребу у своєчасному та кваліфікованому медичному втручанні, якісному, професійному лікуванні вузькопрофільними лікарями, яке неможливо отримати в умовах попереднього ув`язнення. Крім того, як вбачається з оприлюдненого висновку за результатами моніторингу судового засідання, проведеного 08 травня 2026 року в Калуському міськрайонному суді Івано-Франківської області, експертами було досліджено не лише обставини розгляду клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_11 08 травня 2026 року, а й проаналізовано попередню практику застосування до нього запобіжних заходів в межах даного кримінального провадження. За результатами такого аналізу експерти звернули увагу на наявність обставин, які свідчать про ризик формального підходу до питання подальшого тримання особи під вартою та потребують оцінки крізь призму стандартів статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Окрему увагу у висновку моніторингової місії приділено необхідності індивідуалізованої оцінки підстав для подальшого обмеження свободи особи, а також обов`язку суду щоразу перевіряти, чи залишаються наведені ризики актуальними та чи можуть вони бути нейтралізовані менш суворими заходами процесуального примусу. Крім того, у висновках моніторингової місії порушувалося питання належного врахування стану здоров`я обвинуваченого під час оцінки необхідності подальшого тримання під вартою. На думку експертів, ігнорування таких обставин продовжує ризики невідповідності застосованого запобіжного заходу стандартам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, особливо у випадках тривалого обмеження свободи особи. Захисник ОСОБА_9 зазначає, що у даному випадку сукупність встановлених обставин, зокрема істотне погіршення стану здоров`я обвинуваченого, наявність хронічних захворювань, що потребують безперервного лікування, а також наявність стійких соціальних та сімейних зв`язків, свідчать про те, що подальше тримання під вартою не є єдиним можливим засобом забезпечення належної процесуальної поведінки особи. Також адвокат ОСОБА_9 підтримав клопотання інших захисників.

Захисник ОСОБА_10 в судовому засіданні підтримала позицію захисника ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_8 стосовно зміни її підзахисним ОСОБА_11 та ОСОБА_12 запобіжних заходів. Також підтримала клопотання інших захисників.

Захисник ОСОБА_16 адвокат ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_17 адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримали клопотання інших захисників.

Обвинувачені у судовому засіданні підтримали позиції своїх захисників. Крім того, обвинувачений ОСОБА_11 просив застосувати до нього альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Прокурор у судовому засіданні заперечила щодо задоволення клопотань захисників про зміну обвинуваченим запобіжних заходів. Вказала, що попередньою ухвалою суду від 08.05.2026 вже було вирішено питання щодо запобіжних заходів обвинуваченим (продовжено обвинуваченим ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави). Прокурор вважає дану ухвалу законною і обґрунтованою. Прокурор також звернула увагу, що на дану ухвалу суду було подано апеляційні скарги, дві з яких вже розглянуто (ухвалу залишено в силі), інші апеляційні скарги ще перебувають на розгляді в Івано-Франківському апеляційному суді. Прокурор зазначила, що підстав для зміни обвинуваченим запобіжних заходів немає.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч.1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Судом встановлено, що ОСОБА_11 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.209, ч.1 ст.222, ч.1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.305, ч.1 ст.306, ч.2 ст.306, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.311 КК України, ОСОБА_12 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.209, ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.305, ч.2 ст.306, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.311 КК України, ОСОБА_14 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.305, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.311 КК України, ОСОБА_15 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.311 КК України, ОСОБА_13 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.311 КК України.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду від 06.10.2023 було змінено ОСОБА_11 запобіжний захід із застави на тримання під вартою на строк до 04.12.2023, визначено йому заставу 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становило 805200,00 грн. та у разі звільнення його з-під варти у зв`язку із внесенням застави, покладено обов`язки: прибувати до суду за кожною вимогою; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування із свідками, експертами; здати на зберігання до Управляння Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну. 25 жовтня 2024 року за ОСОБА_11 внесено заставу та ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» його звільнено з-під варти. У подальшому під час судового розгляду зазначеного кримінального провадження строк дії покладених на ОСОБА_11 обов`язків неодноразово продовжувався.

Ухвалою підготовчого судового засідання Калуського міськрайонного суду від 25.05.2022 обвинуваченому ОСОБА_12 обрано запобіжний захід тримання під вартою, визначено заставу 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становило 496200,00 грн. та покладено передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки у разі внесення застави, а у подальшому строк дії запобіжного заходу ОСОБА_12 неодноразово продовжувався. 18 листопада 2022 року за ОСОБА_12 внесено заставу та ДУ «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» його звільнено з-під варти і таким чином до нього застосовано запобіжний захід - заставу. Під час судового розгляду зазначеного кримінального провадження строк дії покладених на ОСОБА_12 обов`язків неодноразово продовжувався.

Ухвалою підготовчого судового засідання Калуського міськрайонного суду від 25.05.2022 обвинуваченому ОСОБА_13 обрано запобіжний захід тримання під вартою та визначено заставу 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становило 496200,00 грн. та покладено передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки в разі її внесення. Під час судового розгляду зазначеного кримінального провадження строк дії запобіжного заходу ОСОБА_13 неодноразово продовжувався. 05 грудня 2022 року за ОСОБА_13 внесено заставу та цього ж дня ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» його звільнено з-під варти. У подальшому під час судового розгляду зазначеного кримінального провадження строк дії покладених на ОСОБА_13 обов`язків неодноразово продовжувався.

17.04.2024 ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Студінка Калуського району, Івано-Франківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , громадянину України, раніше судимого 28.08.2014 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 307 КК України на 6 років позбавлення волі, щодо якого щодо якого обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42021090000000057 за ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України перебуває на розгляді в Калуському міськрайонному суді, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №120221414300000119 перебуває на розгляді в Пустомитівському районному суді Львівської області, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023090000000007 перебуває на розгляді в Калуському міськрайонному суді, затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України. 18.04.2024 ОСОБА_11 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України. 19.04.2024 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ОСОБА_11 обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, який в подальшому неодноразово продовжувався. 29.01.2025 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ОСОБА_11 продовжено міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, до 29 березня 2025 року включно. 18.02.2025 ОСОБА_11 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 222, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 305, ч. 1 ст. 306, ч. 2 ст. 306, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 311 КК України.

17.04.2024 ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Студінка Калуського району, Івано-Франківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , громадянину України, раніше не судимого, щодо якого обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42021090000000057 за ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України перебуває на розгляді в Калуському міськрайонному суді, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 120221414300000119 за ч. 3 ст. 307 КК України перебуває на розгляді в Пустомитівському районному суді Львівської області, затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України. 18.04.2024 ОСОБА_12 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України. 19.04.2024 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ОСОБА_12 обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, який в подальшому неодноразово продовжувався. 29.01.2025 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ОСОБА_12 продовжено міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, до 29 березня 2025 року включно. 18.02.2025 повідомлену підозру ОСОБА_12 змінено та за новими епізодами повідомлено йому про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 305, ч. 2 ст. 306, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311 КК України.

17.04.2024 ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Студінка Калуського району Івано-Франківської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , громадянина України, раніше не судимого, щодо якого 18.05.2022 обвинувальний акт за ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України перебуває на розгляді в Калуському міськрайонному суді, затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України. 18.04.2024 ОСОБА_13 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України. 19.04.2024 ОСОБА_13 слідчими суддею Івано-Франківського міського суду обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначено заставу в сумі 908400,00 грн, та у разі її внесення, покладено передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки. Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 01.05.2024 задоволено апеляційну скаргу прокурора, ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 19.04.2024 про обрання щодо ОСОБА_24 запобіжного заходу скасовано, постановлено нову ухвалу, якою до підозрюваного ОСОБА_13 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави як альтернативного запобіжного заходу, на строк до 15.06.2024. В подальшому, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави ОСОБА_13 слідчими суддями Івано-Франківського міського суду неодноразово продовжувався. 29.01.2025 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ОСОБА_13 продовжено міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, до 29 березня 2025 року включно. 25.02.2025 раніше повідомлену підозру ОСОБА_13 змінено та за новими епізодами повідомлено йому про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311 КК України.

17.04.2024 ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Івано-Франківськ, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , громадянину України, раніше не судимого, щодо якого 14.05.2021 обвинувальний акт за ч. 2 ст. 296 КК України скеровано в суд, затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України. 18.04.2024 ОСОБА_14 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України. 19.04.2024 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ОСОБА_14 обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, який в подальшому неодноразово продовжувався. 30.01.2025 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ОСОБА_14 продовжено міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, до 30 березня 2025 року включно. 18.02.2025 раніше повідомлену підозру ОСОБА_14 змінено та за новими епізодами повідомлено йому про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311 КК України.

17.04.2024 ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця с. Студінка Калуського району, Івано-Франківської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянину України, раніше не судимого, затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України. 18.04.2024 ОСОБА_15 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України. 19.04.2024 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ОСОБА_15 обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, який в подальшому неодноразово продовжувався. 29.01.2025 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ОСОБА_15 продовжено міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, до 29 березня 2025 року включно. 18.02.2025 раніше повідомлену підозру ОСОБА_15 змінено та за новими епізодами повідомлено йому про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311 КК України.

14 травня 2024 року Калуським міськрайонним судом у кримінальному провадженні № 42021090000000057 частково задоволено клопотання прокурора та запобіжний захід ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 змінено із застави на тримання під вартою, без визначення застави як альтернативного запобіжного заходу. В подальшому строк дії запобіжного заходу ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 судом продовжувався.

Суд також звертає увагу, що у зв`язку з невиконанням покладеного на них судом обов`язку, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ухвалою суду від 29.08.2024 заставу звернуто в дохід держави. Дану ухвалу було залишено без змін Івано-Франківським апеляційним судом 08.10.2024.

29.01.2025 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ОСОБА_11 ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави до 29.03.2025. 30.01.2025 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ОСОБА_14 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави до 30.03.2025. 21.03.2025 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області ОСОБА_11 ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 20.05.2025. 12.05.2025 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області ОСОБА_11 ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 11.07.2025. 07.07.2025 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області ОСОБА_11 ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 07.09.2025. 27.08.2025 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області ОСОБА_11 ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 26.10.2025. 20.10.2025 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області ОСОБА_11 ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 19.12.2025. 19.12.2025 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області ОСОБА_11 ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 17.02.2026. 11.02.2026 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області ОСОБА_11 ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 12.04.2026. 20.03.2026 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 19.05.2026.

08.05.2026 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 07.07.2026.

Частиною 1 статті 201 КПК України визначено, зокрема, що обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до суду клопотання про зміну запобіжного заходу.

Клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 201 КПК України).

Кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, а ст. 201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.

Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу суд не перевіряє обґрунтованість підстав застосування (продовження) запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді. Тому суд не переглядає рішення про застосування (продовження) запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до обвинуваченого запобіжний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу.

При цьому, такі обставини мають бути новими, тобто такими, які з`явилися після постановлення попередньої ухвали про застосування/продовження запобіжного заходу, або не були відомі суду.

Питання про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 наразі вирішене, зокрема, ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 08.05.2026 під час продовження вказаним обвинуваченим строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому судом було враховано: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винуватими у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких вони обвинувачуються, характеризуючі дані про особи обвинувачених, та інші обставини в їх сукупності.

При вирішенні 08.05.2026 питання про продовження вказаним обвинуваченим строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом було враховано характеризуючі дані обвинувачених, зокрема те, що: ОСОБА_11 одружений, має дружину та сина 2019 року народження; його матір хворіє та має групу інвалідності; ОСОБА_11 є засновником благодійного фонду та займався громадською роботою; зареєстрований як фізична особа-підприємець; однак він є раніше судимим. Також судом враховано стан здоров`я ОСОБА_11 , якому встановлено медичний діагноз. Судом враховано, що медична допомога надається ОСОБА_11 в умовах установи ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань №12», йому призначено медикаментозне лікування та дієту. Також судом враховано, що обвинуваченому ОСОБА_11 було забезпечено належне медичне обстеження 27.03.2026 в КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради», йому призначено медикаментозне лікування. Тобто, медична допомога ОСОБА_11 надається належним чином. Судом враховано характеристику ОСОБА_11 з ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань №12» від 27.04.2026, в якій зазначено, що за час тримання в установі характеризується посередньо, законні вимоги адміністрації ОСОБА_11 виконує.

ОСОБА_12 раніше не судимий; має маму та дві неповнолітні сестри (батько яких помер), які отримують допомогу малозабезпеченій сім`ї. ОСОБА_12 зареєстрований як фізична особа-підприємець. Також судом враховано стан здоров`я ОСОБА_12 , якому встановлено медичний діагноз. Судом враховано, що медична допомога надається ОСОБА_12 в умовах установи ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань №12», йому надано дієтичне харчування та призначено медикаментозне лікування. Судом враховано його характеристику з ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань №12» від 27.04.2026, в якій зазначено, що за час тримання в установі характеризується посередньо, законні вимоги адміністрації ОСОБА_12 виконує.

ОСОБА_13 є раніше несудимим. ОСОБА_13 до затримання був працевлаштований на ТОВ «Калуський Комбінат хлібопродуктів» водієм - автонавантажувача. Судом враховано, що його мати хворіє. Судом враховано характеристику ОСОБА_13 з ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань №12» від 27.04.2026, в якій зазначено, що за час тримання в установі ОСОБА_13 характеризується посередньо, законні вимоги адміністрації ОСОБА_13 виконує. Судом також було враховано стан здоров`я ОСОБА_13

ОСОБА_14 є раніше несудимим. Судом було враховано характеристику ОСОБА_14 з ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань №12» від 27.04.2026, в якій зазначено, що за час тримання в установі він характеризується негативно, законні вимоги адміністрації виконує. Судом також враховано, що ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21.01.2026 справу за обвинувальним актом щодо ОСОБА_14 у вчинені кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 296 КК України було закрито на підставі ст. 49 КК України (у зв`язку із закінченням строків давності), тобто за нереабілітуючих обставин. Судом також було враховано стан здоров`я ОСОБА_14

ОСОБА_15 є раніше несудимим. Судом було враховано, що його батько та бабуся хворіють. Судом враховано характеристику ОСОБА_15 з ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань №12» від 27.04.2026, в якій зазначено, що за час тримання в установі він характеризується посередньо, законні вимоги адміністрації ОСОБА_15 виконує. Судом також було враховано стан здоров`я ОСОБА_15

Судом також було враховано, що відносно ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в інших судах розглядаються інші кримінальні справи.

Розглядаючи клопотання захисників про зміну обвинуваченим ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою на більш м`які запобіжні заходи, суд приходить до висновку, що застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою (в тому числі особисте зобов`язання, домашні арешт, цілодобовий домашній арешт з носінням електронного браслету) є недостатнім для запобігання встановленим ризикам, оскільки таке буде залежати виключно від волі самих обвинувачених, а їх порушення не матиме для них очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.

Зокрема, продовжують існувати та які дають достатні підстави вважати, що обвинувачені можуть вчинити дії, передбачені частиною першою статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме: пункти перший, третій, четвертий, п`ятий вказаної статті. Так, про існування вказаних ризиків свідчать наступні обставини:

- переховуватися від суду. Даний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, є реальним, оскільки обвинувачені, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ними злочинів, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання їх винними у вчиненні злочинів, можуть переховуватись від суду.

- незаконно впливати на свідків, експертів та інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні. Даний ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України є реальним, оскільки після відкриття матеріалів кримінального провадження обвинуваченим стало відомо про обсяг зібраних доказів, у тому числі про зміст наданих свідками показань, які можуть бути визнані такими, що викривають його та інших обвинувачених у вчиненні інкримінованих злочинів. В ході судового розгляду свідків ще не допитано. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або у порядку, передбаченому ст.225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків. Обвинувачені знають персональні дані свідків і зміст наданих ними свідчень на досудовому розслідуванні. Тому існує вірогідність незаконного впливу на них зі сторони обвинувачених з метою зміни показань та спотворення доказів. Також в судовому засіданні не були допитані експерти. Крім того, обвинувачені ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 знайомі один з одним. Їм пред`явлено в обвинувачення, серед іншого і участь у складі злочинної організації, тому шляхом вмовляння, погроз зможуть впливати на покази один одного;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Даний ризик, передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України є реальним, оскільки перебуваючи на волі обвинувачені можуть не з`являтися на виклики до суду і таким чином перешкоджати у здійсненні судового розгляду у розумні строки;

- вчинити інше кримінальне правопорушення. Даний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України є реальним, оскільки обвинувачені обвинувачуються у вчиненні ряду особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, тому є підстави вважати, що вони, з метою одержання доходів продовжать вчиняти кримінальні правопорушення пов`язані з незаконним виготовленням, придбанням, перевезенням з метою збуту наркотичних засобів та психотропних речовин.

Таким чином, враховуючи існування вищевказаних ризиків, суд приходить до висновку, що застосування більш м`яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання встановленим ризикам. Тому суд не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на особисте зобов`язання, домашні арешт, цілодобовий домашній арешт з носінням електронного браслету.

Водночас, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Однак, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

При цьому, згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

При вирішенні питання про визначення обвинуваченим альтернативного запобіжного заходу у виді застави, суд приходить до наступних висновків.

Суд враховує, що обвинувачені ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 утримуються під вартою протягом значного періоду часу. Також суд враховує стан здоров"я обвинувачених.

На даний час судом закінчено підготовче провадження та суд перейшов до стадії дослідження доказів у справі.

Суд приходить до висновку, що на даній стадії судового розгляду для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених, а також для запобігання встановленим ризикам, можливо застосувати обвинуваченим альтернативний запобіжний захід у виді застави.

Проте суд враховує, що обвинувачені ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 обвинувачуються у вчиненні злочинів, що стосуються збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, який міг вкрай негативно вплинути на суспільство в цілому та спричинити особливо тяжкі наслідки здоров`ю громадян. У всьому світі посилюється боротьба з незаконним обігом наркотиків серед населення, посилюється кримінальна відповідальність за такі злочини, тому кожен, хто має намір вчиняти такий злочин, чи підозрюється у вчиненні такого злочину чи вже вчинив його, повинен усвідомлювати, що відповідальність буде суворою і невідворотною. Крім того, обвинувачені ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 обвинувачуються в участі у злочинній організації, а ОСОБА_11 обвинувачується у створенні злочинної організації та керівництві такою організацією, що становить велику суспільну небезпеку.

Суд також звертає увагу, що до обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 вже було застосовано альтернативний запобіжний захід у вигляді застави та було покладено на них обов`язки, передбачені ст.177 КПК України. Однак у зв`язку з невиконанням покладеного на них судом обов`язку, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ухвалою суду від 14.05.2024 було змінено запобіжний захід у виді застави на тримання під вартою без визначення застави як альтернативного запобіжного заходу. Ухвалою суду від 29.08.2024 заставу звернуто в дохід держави. Дану ухвалу було залишено без змін Івано-Франківським апеляційним судом 08.10.2024.

Крім того, суд звертає увагу, що Моніторингова місія IAC ISHR наголошує, що для обґрунтування застосування чи продовження тримання під вартою не можуть використовуватися стандартні шаблонні формулювання або абстрактне й стереотипне повторення переліку ризиків без належного пояснення того, чому саме ці ризики залишаються актуальними у конкретній справі на відповідному етапі провадження. Сторона обвинувачення та національний суд повинні наводити конкретні фактичні обставини, які підтверджують існування відповідних ризиків, а також забезпечувати їх належне, індивідуалізоване та достатнє обґрунтування. У цьому контексті ЄСПЛ у справі Sardar Babayev v. Azerbaijan (пп. 5051) наголосив, що повторюване та стереотипне відтворення підстав для тримання особи під вартою без належної конкретизації є несумісним із вимогами пункту 3 статті 5 ЄКПЛ. Крім того, щоразу під час вирішення питання про продовження тримання особи під вартою національний суд зобов`язаний здійснювати нову та самостійну оцінку підстав для подальшого застосування такого запобіжного заходу. Більше того, із плином часу стандарти обґрунтування необхідності подальшого тримання особи під вартою стають більш суворими, а тому органи влади повинні наводити дедалі переконливіші аргументи на підтвердження актуальності відповідних ризиків (Maassen v. the Netherlands, п. 62). Водночас тяжкість можливого покарання не може сама по собі бути достатньою підставою для застосування або продовження тримання особи під вартою. Ця обставина може враховуватися лише у сукупності з іншими релевантними факторами та не може автоматично виправдовувати обмеження свободи. У справі Aleksandr Makarov v. Russia (п. 124) ЄСПЛ наголосив, що необхідність тримання особи під вартою не може оцінюватися абстрактно, виключно через тяжкість обвинувачення, а повинна аналізуватися з урахуванням усіх конкретних обставин справи, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність відповідних ризиків

Експерти моніторингової місії IAC ISHR в межах даного кримінального провадження фіксують ознаки автоматичного продовження тримання під вартою (п.3 ст. 5 ЄКПЛ), а також потенційні ризики порушення ст. 3 ЄКПЛ (заборони катування та поводження, що принижує гідність). (посилання на матеріал моніторингової місії: https://ishr-monitoring.org/maslyak-8-05 2026/).

З врахуванням вищезазначеного, тяжкості інкримінованого обвинувачення, значного строку перебування обвинувачених під вартою, стадії судового розгляду, суд приходить до висновку, що визначений п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, - не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинувачених, а також запобігання встановленим ризикам. Тому суд вважає, що слід призначити обвинуваченим заставу у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Обвинуваченим ОСОБА_14 та ОСОБА_15 слід визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі по 2 000 000 (Два мільйони) гривень.

Обвинуваченим ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 слід визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 5 000 000 (П`ять мільйонів) гривень (оскільки до них вже було раніше застосовано альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, однак вони не виконали покладений судом на них обов`язок).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 27, 31, 177, 178, 182, 183, 194, 199, 201, 331, 369-372, 376, 532 КПК України, -

постановив:

Задовольнити частково клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_13 .

Відмовити в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_8 в частині зміни обвинуваченому ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід цілодобовий домашній арешт або цілодобовий домашній арешт з електронним носієм контролю та встановлення чіткого кола осіб, з якими буде заборонено спілкуватись.

Одночасно визначити обвинуваченому ОСОБА_13 альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 5 000 000 (П`ять мільйонів) гривень.

Задовольнити частково клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_12 .

Відмовити в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_8 в частині зміни обвинуваченому ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід цілодобовий домашній арешт або цілодобовий домашній арешт з електронним носієм контролю та встановлення чіткого кола осіб, з якими буде заборонено спілкуватись.

Одночасно визначити обвинуваченому ОСОБА_12 альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 5 000 000 (П`ять мільйонів) гривень.

Задовольнити частково клопотання захисника ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_11 .

Відмовити в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_9 в частині зміни обвинуваченому ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на особисте зобов`язання із обов`язком носіння електронного засобу контролю.

Одночасно визначити обвинуваченому ОСОБА_11 альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 5 000 000 (П`ять мільйонів) гривень.

Задовольнити частково клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_14 .

Відмовити в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 в частині зміни обвинуваченому ОСОБА_14 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на такий, що не пов`язаний з позбавленням волі.

Одночасно визначити обвинуваченому ОСОБА_14 альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 2 000 000 (Два мільйони) гривень.

Задовольнити частково клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_15 .

Відмовити в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 в частині зміни обвинуваченому ОСОБА_15 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю.

Одночасно визначити обвинуваченому ОСОБА_15 альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 2 000 000 (Два мільйони) гривень.

Заставу може бути внесену як самими обвинуваченими, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).

Обвинувачені або заставодавці мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в цій ухвалі, протягом дії ухвали про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 07.07.2026 р. включно.

Покласти на обвинувачених ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 у разі внесення застави такі обов`язки:

1) прибувати до прокурора, суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;

3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування із іншими обвинуваченими, свідками та експертами у даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну;

6) носити електронний засіб контролю.

Визначені обов`язки покласти на обвинувачених на строк два місяці з часу внесення застави. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Роз`яснити, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинувачених з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачені зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачені вважаються такими, до яких застосовано запобіжний захід у виді застави.

Попередити обвинувачених, що в разі невиконання покладених на них обов`язків внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Копію ухвали направити начальнику ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань №12», та вручити обвинуваченим і прокурору негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено та проголошено 15.06.2026р. в 12:50 годин.

Головуючий