Ухвала суду № 137420552, 05.06.2026, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/5193/25

Провадження № 2/0182/993/2026

У Х В А Л А

Іменем України

05.06.2026 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Рунчевої О.В.,

секретаря судового засідання Паламарчук П.Ю.,

за участю представника відповідача Балкового Р.Л. (в режимі ВКЗ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Нікополі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням

Ухвалою суду від 02.09.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 13.02.2026 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

04.05.2026 року через ЄСІТС «Електронний суд» від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про витребування доказів, згідно якого просить:

- витребувати у АТ «Ощадбанк» та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацію про всі відкриті рахунки, рух коштів та залишки на них, що належать ОСОБА_3 ;

- витребувати у Головного сервісного центру МВС України розширений витяг з Єдиного державного реєстру транспортних засобів щодо майна ОСОБА_3 ;

- витребувати у Міністерства юстиції України повну інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо ОСОБА_3 ;

- витребувати у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відомості про джерела доходів та рахунки ОСОБА_3 ;

- витребувати у Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4» інформацію про наявність коштів на особистому рахунку засудженого ОСОБА_3 .

Поважність причин подання даного клопотання позивач обумовлює тим, що докази неможливості самостійного отримання інформації та відомості про затримання відповідача об`єктивно з`явилися лише у період з лютого по квітень 2026 року.

Надаючи правову оцінку заявленому клопотанню суд приходить до наступного.

Положенням ст. 83 ЦПК України визначено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи..

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу.

Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено, зокрема, вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до приписів ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина 1 ст. 127 ЦПК України).

Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з власної ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду.

Тому, у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.

Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.

Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку.

Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Таким чином, законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він відновленню.

У будь-якому разі на суд покладено обов`язок надавати оцінку обґрунтованості причин пропуску строку, у тому числі суд має звернути увагу, наскільки швидко й сумлінно діяла сторона при вчиненні відповідної процесуальної дії та мотивувати підстави поновлення цього строку.

Судом встановлено, що провадження по даній справі відкрито 02.09.2025 року, а підготовче судове засідання закрито 13.02.2026 року, тобто стадія підготовчого судового засідання тривала майже 4 місяці.

В клопотанні позивач не навела жодної причини та обставини, які б були об`єктивно непереборними, та не залежали від волевиявлення сторони позивача, або пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного подання клопотання про витребування доказів, та які б були підтвердженні належними доказами.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Разом з тим, позивачем не зазначено, яким чином витребувані нею докази можуть вливати на вирішення даної справи по суті.

Згідно із законом, збирання доказів про доходи та майно відповідача є виключною компетенцією державного чи приватного виконавця у відкритому виконавчому провадженні на стадії виконання судового рішення, і не є предметом даного судового розгляду.

Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», саме виконавець має право отримувати від державних органів, банків та інших установ інформацію про доходи та майно боржника, а суд, в свою чергу, не може перебирати на себе функції органу державної виконавчої служби.

Дослідивши зміст клопотання, виходячи із підстав позову та предмету доказування у даній справі, суд вважає, що заявлене позивачем клопотання про витребування доказів задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не доведено, яким чином дані докази стосуються предмету доказування та яким чином зазначені відомості можуть вплинути на вирішення заявлених вимог по суті, до того ж позивачем пропущено строки його подання та не заявлено клопотання про поновлення таких строків.

На підставі викладеного, керуючись ст.76-84,260, 353 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 , який діє в інтересах своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_1 , про витребування доказів - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються в апеляційну скаргу на рішення суду.

Суддя: О. В. Рунчева